BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Спорт-Поступ.    Поступ технологій.    Львівські обсервації.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
14 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:0 14-12-2017 -   До Дня святого Миколая для діток проведуть майстер-клас із випікання різдвяного печива  
  14:41 14-12-2017 -   Через падіння фрагменту балкону на вул. Шевченка, 4а постраждала дівчина  
  14:37 14-12-2017 -   Через падіння фрагменту балкону на вул. Шевченка, 4а постраждала дівчина  
  14:36 14-12-2017 -   До Львова приїде Кеті Мелуа – британська співачка  
  14:32 14-12-2017 -   На Львівщині впіймали крадіїв залізничних рейок  
Україна
  15:33 14-12-2017 -   Протягом року в Україні викрали 80 людей  
  15:32 14-12-2017 -   На Одещині невідомі обстріляли рейсовий автобус  
  15:26 14-12-2017 -   В Україні на вихідних зіпсується погода  
  14:31 14-12-2017 -   У Чернігівській області жінка виявила на своєму підвіконні бомбу  
  14:29 14-12-2017 -   У Рівному підпалили будинок і авто депутата  
Світ
  16:5 14-12-2017 -   Американські вчені відкрили новий спосіб підсилити ефект антибіотиків  
  15:28 14-12-2017 -   Путін розповів, що українці та росіяни - один народ  
  11:42 14-12-2017 -   У США госпіталізували Джона Маккейна  
  11:40 14-12-2017 -   Китай запустив найбільшу в світі плавучу сонячну електростанцію  
  10:43 14-12-2017 -   На Землю повернулися космонавти 53-ої експедиції МКС  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

Львівські обсервації
Юзьо ОБСЕРВАТОР
 
Форум, або смерть

Минулого четверга дикторка ТСН ляпнула щось таке, що я мало з крісла не беркицьнув. А може, то її наш Татусько загіпнотизував так моцно, жи їй ся все попльонтало. Замість того, аби втішити всіх українців осіннім форумом на підтримку політреформи, вона сказала, що готується "всеукраїнський громадянський... референдум". Тобто видала омріяне за дійсне. Але що ту ся дивувати. Тепер в телєвізії тільки й мови, що про підготовку Громадського форуму за політреформу. І то так файно си розпарцелювали, аби мало не щодня була якась причина для говоріння про той форум. І, як уже за доброю більшовицькою традицією склалося, почалося все з Харкова. Саме звідси пішла хвиля на підтримку Татуськових фантазій.

Ну, ми вже не одну таку хвилю пережили, то маємо змогу порівняти. Бо в 2000 році подібна хвиля поперла з Житомира, де новонароджена ініціативна група ініціювала всеукраїнський референдум змін до Конституції. Потім відбувся референдум, який наш нарід зігнорував, але цим скористався адмінресурс і підняв усенародну підтримку до належного рівня. На окремих дільницях так постаралися, що активність голосуючих зашкалила за 100%. На щастя, попередня Верховна Рада таки дала зрозуміти адміністрації президента, що не завжди готова прогнутися і відмовилася перетворювати Україну на Білорусію.

А тепер ось 25 червня у Харкові зібралася собі спілка юристів України і вирішила восени зібрати форум, аби потішити Татуська на старості літ. І то, власне, одного Татуська, бо на тім форумі буде ся підтримувала іно Татуськовa частина політреформи. Не встигли юристи відрапортувати Татуськові за витрачені на зборах кошти, як вже за ними такі самі збори відбулися по інших організаціях та академіях, переважно юридичних. І так, кажу, розпарцелювали, що через день кишенькова телєвізія повідомляє про якесь нове збіговисько. Підозрюю, жи сценарій розписано до вересня, аби народові той форум вже в страшних снах увижався.

У своїх, а насправді Татуськом спечених, резолюціях юристи наполегливо довбають Верховну Раду, котра „відверто ігнорує думку народу, - адже більше половини жителів України підтримали президентський законопроект". І найбільше, про що розходиться цим, з дозволу сказати юристам,-- це пряма дія результатів референдуму та вибори президента й парламенту в один рік. Тут у них не вийшло йти в ногу з часом, бо вже сам Татусько пряму дію результатів референдуму сховав під подушку. Але одночасні вибори -- це та цукерочка, яку мріє ще посмоктати наш Татусько.

Мета цього форуму, звісно ж, не розголошується. Але є така підозра, що форум якраз і повторить подвиг житомирських ініціаторів референдуму. Бо якщо парламент і далі не поступиться принципами, то учасники форуму "зі сльозами на очах" почнуть "благати" Татуська показати кузькіну мать і розігнати парламент. А щоб не чекати, заки там новий парламент оберуть, який згідно Конституції тільки й має право вносити до неї поправки, Татусько, знову ж таки, виконуючи волю народу, сам ці поправочки і внесе.


А час підпирає



Час показує, що ближче до 31 листопада 2004-го, то слабшим стає вплив президента. Це було виразно видно під час голосування 3 липня, коли більшість дуже пасивно йшла в атаку, а деякі "більшовики" навіть самі підходили до опозиціонерів і просили зробити все, щоб заблокувати Татуськів проект.

Найцікавіше, що й сам спікер не особливо старався обороняти мікрофони, які в нього забирала опозиція. Так виглядало, що вся ця катавасія йому тільки на руку, аби відтягти голосування. Тут він виразно підіграв опозиції, роблячи все, аби не допустити голосування за межами сесійного залу. Легенди ВР вповідають, що непокірного спікера вже почали брати за "це самоє". Правда, не прямо, а з метою "виховання" створили проблеми керівникові близької до Литвина структури. Проте він вистояв, створивши своєрідну "маленьку, але дуже вагому "фракцію" з трьох осіб, двоє з яких у залі засідань сидять збоку від нього. Вираженого лідера там немає, але солідарність наявна" („Дзеркало Тижня"). Кажуть, що саме через спільні погляди на життя Володимира Литвина й Олександра Зінченка, останній і збунтувався.

У п'ятницю перед депутатами стояло три варіанти: 1) відіслати в КС обидва законопроекти, 2) відіслати лише президентський і 3) послати усю політреформу на улюблені Татуськові три букви. І мали вони на це діло аж чотири години. Але все відбулося з космічною швидкістю -- протягом перших 15 хвилин. Постанова, яка набрала аж 400 голосів, була так хитро закручена, що навіть не всі опозиціонери розібралися в її суті. Дехто потім ще довго крутив головою, не в стані позбутися підозри, що "десь опозицію "кинули", ось тільки де?" (Юрій Луценко).

А суть цієї історичної постанови така: „Законопроект президента НАПРАВИТИ в Конституційний суд, законопроект парламенту ДОРУЧИТИ НАПРАВИТИ Голові ВР або відіслати туди ж за наявності 150 підписів народних депутатів. А профільному комітетові до 15 жовтня розробити технологію для МАЙБУТНІХ направлень у КС". Тобто, цими двома законопроектами ідея реформи не вичерпується, можуть бути й інші. А це означає, що витвір Татуська вже не може претендувати на пріоритетне становище і хизуватися підтримкою парламенту. Татусько дістав сильного щигля в носа.


Сергій Тигипко вирішив себе увічнити


Восени з'являться нові гривні. Спочатку 20 гривень і 50, а вже наступного року -- 2, 5 і 10 гривень. Тепер на українських грошах буде лише підпис Сергія Тигипка, а не "батька гривні" -- Віктора Ющенка. Сам банкір це пояснює знову ж таки ініціативою народу, який не задоволений тим, що окремі купюри однакові за кольором. Але щось мені здається, що вся справа тут у тому, аби напередодні виборів, ім'я Ющенка менше кидалося в очі електоратові. Бо, скажімо, один і той самий колір долярам не заважає.

А ще банкір твердить, що на банкнотах залишаться ті ж історичні постаті й пам'ятки культури, окрім невеликої зміни на 50-ти гривнях. Верховна Рада зникне, а натомість постане Будинок вчителя, де засідала Центральна Рада. Не важко здогадатися, чим викликана ця новація знову ж таки напередодні виборів. Парламент, який так насолив Татуськові, теж не повинен мозолити очі.


Міністерське "невоздєржаніє"


Наші чиновники, перебуваючи в гостях, звикли говорити приємні речі господарям. Як п'ють у Грицька, то признаються у любові і вічній дружбі Грицькові, а клятому Стецькові обіцяють плюнути в пику. Зате, коли гостюють у Стецька, то все навпаки. Чи то ментальність така, чи то вроджена інтелігентність -- важко сказати. Але от міністр енергетики Сергій Єрмілов заявив у понеділок у Ґданську, що Україна буде використовувати нафтопровід "Одеса -- Броди" в європейському напрямі, навіть у випадку надходження вигідних для неї умов від Росії.

Нє, ну я Росію люблю, як і кожен галичанин, на відстані. Але ту міністр моцно ся поквапив. Може він не розраховував, жи Татусько пильнує кожне слово гостюючих чиновників. Реакція не забарилася. Гарант нагадав, що політику нафтопроводу "Одеса - Броди" має визначити уряд. "А якщо в міністра "невоздєржаніє", за такі речі треба відповідати. Повинно бути тільки узгоджене рішення. Не ляпай поперед... (пауза) рішенням, що мають ухвалювати не міністри, а уряд".

Тяжкий міністерський портфель. Отак, не подумавши, ляпнеш, мац-мац -- а вже портфелика й нема.


Сильної руки хочу


Щось наш новий пан губернатор мудрує. Як то так, жи "пост імені Базіва" і досі вільний? А наслідки -- на ліцо! Ціни ростуть, а наші аграрії щось і в вус не дують. Нудно мені без аграріїв. Я би на місці пана губернатора слав телєґрами до Татуська, аби нам нашого маленького бойківського дуче відіслав назад. Бо хто нам знову буде обіцяти Нью-васюки і міжнародні аеропорти в Стрию? Хто наведе порядок з цінами? Тільки наш коханий Базилько. Навіть Петро Олійник з тим згідний: "У нас є один галичанин, який готовий до "закручування гайок" -- це заступник Медведчука Василь Базів" ("Аргумент").


Сюди мільйон, туди мільйон


Колись Карпачова взяла собі зі стелі сім мільйонів українців, які перебувають на заробітках, і відтоді ця вражаюча цифра мандрує у пресі, і ніхто навіть не спробує засумніватися в її вірогідності. В газеті „Аргумент" за 3 липня знову читаю: „За офіційними джерелами, за кордоном на заробітках нелегально перебуває 7 мільйонів українців. Лише в Росії працює близько мільйона, у Польщі -- 300 тисяч, в Італії -- півмільйона, у Португалії -- 150 тисяч".

Тут відразу кілька загадок. По-перше, за якими це „офіційними джерелами"? Нема таких офіційних джерел, які б наполягали на семи мільйонах заробітчан. По-друге, якщо сім мільйонів перебуває нелегально, то скільки ж легально? І по третє, навіть якщо до названих країн додати ще десяток і помножити їх на 150 тисяч заробітчан (що буде справедливим хіба у випадку Іспанії, Греції та Чехії), то й тоді ніяк не надмухати сім мільйонів. Від сили три. І саме така кількість видається реальною. Причому, йдеться і про легальних, і нелегальних заробітчан разом узятих.


Відтьохкалося


Ну, настали чорні часи для виробників алкоголю і тютюну. Уже навіть рекламувати торгові марки замість виробів алкоголю не можна. Прихована реклама називається. Не відомо тільки, від кого вона була прихована, бо всі добре знали, що криється за усіма тими гаслами.

Не знаю, як кому, але мені за рекламою алкоголю шкода. За тривалий час спілкування з нею, вдалося вивчити підступні закони ринку і переважно безпомильно орієнтуватися, що варто купувати, а чого не варто. Чесно кажучи, не я один був такий мудрий, наш хитрий споживач вже давно тримає руку на пульсі. Він знає, жи добра горілка та, яку тільки-но почали рекламувати. А десь так за півроку можна сміливо переходити на нову марку, бо виробники приблизно через півроку -- рік починають відверто халтурити і продавати люру. Бувало, щоправда, коли розрекламована горілка відразу була пса варта, не зважаючи на всі тьох-тьох і ай-я-я-ох. Ну, але така вже наша доля -- без проколів не буває. Попробував ковточок, закусив, решту лишив для сантехніка. Він теж людина, йому за краник належиться.

Така сама ж історія з сухими винами. Тільки станеш відданим прихильником якогось конкретного виробника, а мине рік, і це вже така кислятина, що щелепу вивертає. З'явилися вина молдавські. Ну, думаю, порозкошую. І порозкошував трохи більше року. Тепер ті самі „Негру де Пуркар" чи там „Мерло" жахають кислятиною і підозрілим кольором. Таке враження, що всі вони з однієї бочки -- причому, немає значення, скільки платиш -- 10 гривень чи 25. Ну, а про вина, які виробляються там, де й виноград не росте, я вже писав. Зазвичай, вони виготовлені з так званого „виноматеріалу", читай порошку. Мудрі дяді і тьоті, котрі захищають споживача, радять купувати алкоголь тільки в магазинах. Але навіть у супермаркетах торгують бурдою у вигляді вина. Спасу нема. В моєму улюбленому супермаркеті коло вин крутяться дівчатка, які навіть рекомендують, які вина кращі. А про одного з виробників вони так і заявляють: „Ні, це погані вина, вони всі з порошку". Цікаво, чи власник супермаркету уповноважив їх робити такі цікаві заяви, бо якщо так, то постає питання, навіщо ж закуповувати порошкові вина? Ех, доведеться знову повертатися до виготовлення домашніх вин.

Ось відкрилася кнайпа "Батяр" (як іти з проспекту Шевченка до консерваторії), яка торгує бочковими винами. І справді ще взимку добрі вина там подавали. Минуло півроку. Приходжу недавно, замовляю три вина, які я вже раніше пробував, по сто грамів і жахаюся: одне скисле, друге з осадом, третє взагалі якесь ліве і ніскілечки не нагадує те, яке я пив раніше. Більше туди не заходжу. Одна радість -- "Синя фляжка" на Руській. Тут кисляком не торгують. А як тільки почнуть, то відразу дам знати.

А тим часом реклама алкоголю і тютюну ніколи не зникне з екранів телевізорів, бо ж у Росії вона дозволена і російські канали тільки зраділи новому закону в Україні. Адже тепер виробники українського алкоголю підуть зі своїми грошима до них.


Слава нації!


Хто б подумав! Роман Аркадійович Абрамович за паспортом "українець"! А я давно приглядався до нього -- от тільки вуса йому вчепи, вилитий козак Мамарига. Радість просто розпирає мої груди: українець Абрамович не тільки губернатор Чукотки, не тільки мільярдер, а він ще й купив за 250 мільйонів доларів лондонський футбольний клуб "Челсі".

З цієї нагоди навіть свіжий анекдотик з'явився. Дзвонить особистий лікар Роману Абрамовичу: "Вибачте, але ви мене не зовсім вірно зрозуміли, коли я вам порадив зайнятися спортом, ну, скажімо, футболом...".

І, як справжній український патріот, кого б ви думали вирішив Ромцьо прикупити для "Челсі"? Маєте рацію -- "міланця" Андрія Шевченка. Може, "міланця" він сплутав з „маланцем", але все одно приємно: свій до свого по своє.


Читацькі обсервації


Пане Юзю!


Дуже шкода, жи ви не були у Львівському палаці мистецтв на відкритті міжнародної виставки і поетичних читань. Людей було небагато, так жи я би вас побачила. Але якби-сте завітали, то би ся дуже втішили. З Англії приїхало три третьорядних піїта середнього віку. А наші їм виставили штирох своїх, але так само не тих, жи в аванґарді, а переважно з гальорки. Бо чомусь ту Калинця чи Неборака не запросили, зате вершини української лірики представляв якийсь дзядзьо, котрий ще, певно ,Лєніна при життю застав.

Кожен з поетів читав вірші рідною мовою, а потім лунали такі переклади, що вуха в'янули. Особливо в мене, бо викладаю англійську. Далі якась вар'ятка з мокрою головою в пальті, вбраному задом наперед, прив'язала до мештів цеглу і пробувала всмажити у виставковій залі поп-корн. Де була пожежна охорона? А вона поставила на стару і страшну, як смерть, електроплитку таку саму страшну запацькану пательню і висипала кукурудзу, але то видно була наша кукурудза і поп-корну не вийшло.

І що то все мало означати, важко второпати. Навіть з буклєту. Може ви щось витлумачите, який грамотій сесе сотворив: "найменування виставки відноситься до так званої теореми про парадоксальний розклад кулі, яка була сформульована математиком Стефаном Банахом і Алфредом Тарским. Куля, радіус якої знайомий, може бути розподілена на скінчену кількість кусків і з тих кусків можна утворити кулю, якої радіус буде два рази більший. Це усе тільки за одною умовою; що куски, на які розподіляємо кулю, будуть непомірені (без об'єму)".

То, видно, якийсь мудрагель так з польської перекладав. Аби потім поляки мали право казати, жи українська мова -- діалект польської.

Оксана з Личаківської


Рекляма в Юзя


Інтернет -- сила! Телєвізор -- могила! Своїми мандрами і листуванням в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького, 1), тел. 76-84-05, 76-84-01. Увага для матолків -- то є телєфони фірми, а не мої. Прошу Юзя не кликати.

Моя елєктронна адреса: observator@ukr.net









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко готовий до виборів 
  ·  Новий прем'єр буде восени 
Погляд
  ·  Будинок нашої історії 
  ·  Скарги і пропозиції -- в одне вікно 
  ·  Погода випробовує Європу 
Поступ у Львові
  ·  Коли балкони падають... 
  ·  Перекриття центру: далі буде 
  ·  Митниця в експерименті 
  ·  Відкрито центр Козявкіна 
  ·  Таксисти -- за відставку Вовчака 
  ·  Співпраця з головами міст 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Янукович обіцяє чистку в уряді 
  ·  "Граблі" конституційної реформи 
  ·  Лазаренка відпустили 
  ·  Україна -- завойовниця 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Модернізація монархії 
  ·  Білоруси втрачають свою мову 
  ·  Північно-корейська ядерна загроза 
  ·  Духовний рекет в Ірані 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Новобудова проти історії міста 
  ·  Будмайданчик як поле для дискусій 
  ·  ЕПІСТОЛЯРНЕ 
Спорт-Поступ
  ·  "Слов'янське братство" на рингу 
  ·  І все життя - боротьба 
  ·  ЛЕНС АРМCТРОНГ 
Поступ технологій
  ·  Палимо диски 
  ·  Нова вірусна загроза 
  ·  Шутери та стрілялки корисні для зору 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ реляксу
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  Люкобессонівський коктейль 
  ·  Чи Ви любите літо? 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Львів, якого вже нема