BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Спорт-Поступ.    Поступ технологій.    Львівські обсервації.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
17 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Погляд  » 

___________________________________________________________________________

Будинок нашої історії
Тарас ПРОХАСЬКО
 
Йому всього-на-всього шістдесят шість років. Він міцний, ставний, елегантний -- простий і вишуканий водночас, дуже раціональний, достатньо показний (настільки, наскільки це допускається елегантністю), світлий (себто ясний), не надто високий, але значно вищий, ніж низький, звичайно -- трохи самотній, уміє пристосовуватися до змін (він уміє терпіти зміни, не відмовляючись від різних радостей, які можна віднайти навіть у найгірших змінах, змінах на найгірше, надіючись на те, що вже є частиною його досвідченої мудрості -- зміни обов'язково змінюються). Його теперішні документи відповідають усім вимогам актуального законодавства, хоч і вироблені на підставі не цілком визнаної метрики.

Історія цього будинку настільки символічна, що, знаючи лише її, можна відтворити собі майже повну картину того, що відбувалося на наших землях упродовж другої половини двадцятого століття, кількадесят років перед її початком і вже три роки після закінчення і другої половини, і самого століття.

Будинок почали будувати 1937 року. Його проектували українці, будували за гроші українців. Гроші були тяжко зароблені в тих умовах, коли умови для заробляння грошей українці мали мінімальні. Будова ще не почалася, як уже треба було долати спротив сусідньої домовласниці, яка звикла до того, що її камениця крайня у цьому ряді.

Усю будинкову документацію мусили вести по-польськи. Робітники ж, які будували, були різні -- міщани і селяни, українці, поляки, жиди. Таким було тоді місто. З одного боку був неперервний щільний ряд будинків уздовж головної вулиці, аж до її початку, а з усіх інших сторін -- порожнеча, сади, майже сільські одноповерхові хатини. Таким було місто. У кожнім разі будинок дістав порядковий номер, який з того часу не змінився (значить, ряд був дійсно щільним). Будували тоді так само скоро, як почали будувати віднедавна, і під кінець 1938 року власники поселилися у власному домі.

Через неповний рік світ радикально змінився. Але нова влада ще визнавала деякі старі права власності, хоч і одночасно зі своїми. Тепер у це важко повірити, але в ті роки використовувалися різні польські квитанції і печатки.

У сорок першому під балконами цього будинку йшли люди до відкритих пивниць із розстріляними, оголошувалася українська держава, марширували румунські підрозділи, проїжджали вантажівки з ненакритими тендом убитими євреями. Мешканці будинку виглядали через вікна і впізнавали своїх знайомих то тут, то там. Бракувало вугілля для опалення, до лікарів, які приймали у помешканнях, приходили пацієнти (стоматолог й акушер потрібні навіть у роки світових війн) і віддячувалися харчами. Незадовго почалися бомбардування. Бетонні підвали слугували бомбосховищем, на бетонній стіні видряпували дати і години переховування. Хроніка доведена до самого кінця лише тому, що не трапилося прямого попадання.

Відразу після того прийшли військові. Зрозуміло, що штаб якихось там військ. Зайняли увесь поверх, але поки війна не скінчилася, підписали договір про оренду. Уже по-російськи. Урешті війна закінчилася, штаб кудись перенесли, а будинок перейшов у власність нової держави. Багато разів солдати й офіцери розквартированої у місті армії били прикладами у двері помешкань, шукаючи собі квартир. Дуже скоро, однак, владу захопили цивілі, ті, що були у тилу. Саме вони придумали селити своїх функціонерів в окремих кімнатах, довівши кількість квартир до максимуму. На квартири перетворили також напівпідвальні приміщення, кімнату сторожа, крамничку і пральню. Тих, хто будував дім, умістили в одному колишньому помешканні. До них приходили слідчі, їх забирали у тюрму. Кілька ночей у печах палилося особливими книжками і газетами. Минуло більше, ніж десять років, поки підселені совєтські працівники познаходили собі кращі квартири і виїхали з кімнат будинку. Залишалися ті, яким залишалися звільнені помешкання.

Урешті дійшло до стабілізації. Сам будинок поступово занепадав, але кількість народжених тут повільно зближалася до числа померлих. Сусіди ставали добрими сусідами. Квартплата сплачувалася регулярно. У під'їзді пісяли клієнти центрального горілчаного магазину, який розмістився через вулицю. Вид на гори заступили багатоповерхівкою. Нетерплячі розбирали печі. П'яні працівники ЖЕКу перед державними святами проходили через квартири і вивішували на балконах фани і транспаранти, під якими на наступний день відбувалися паради і демонстрації. У майстерні на першому поверсі ремонтували галантерейні вироби, від початку призначені для того, щоб їх незабаром ремонтувати. Деякі квартири потрапляли у списки всесоюзного обміну.

Раптом в одній із квартирок відкрили кооперативну каварню. Раптом пройшла інша демонстрація. Раптом хтось продав свою кімнатку за певну кількість доларів. Постало питання про повернення будинку колишнім власникам. Кілька років його розглядали в різних судах. Нарешті було вирішено, що ще не час. А за цей час квартири продавали і приватизовували, не зважаючи на якийсь там мораторій. З'явилися нові люди, які не надто зважали на традиції співіснування. На двері під'їзду встановлювали замки найрізноманітніших систем. Дуже швидко все, що нижче другого поверху, якимось чином зайняли фірми, магазини, приватні підприємства, які потребували розширення. У будинку безперервно щось видовбували, прокладали, домуровували. В основному нищили несучі конструкції. Лічильники позабирали до помешкань. Сходи спочатку не мив ніхто, а потім кожен почав мити коло своїх дверей. Деякі двері ставали броньованими. Подвір'я перетворилося на накрите приміщення. Над брамою з'явилося кілька вивісок. У кожній квартирі щось ремонтували. Дах, який належав місту, став цілком дірявим. Для того, щоб його ремонтували, потрібні були якісь петиції, підписи і таке інше.

Тепер будинок увійшов у фазу без історії. Тут усе розподілено і функціонує максимально. Пропоновані ціни за кожну звільнену квартиру теж максимальні. Цей період мине, коли відійде ще одне покоління, яке ще без примусу двічі на рік (вдруге -- першого листопада) вивішує державний прапор на балконах, які виходять на центральну вулицю. Наразі вона називається Незалежності. А перед тим була Радянська, Гітлєра, Сталіна і Сапіжинська. На Великій Тисменецькій цього будинку ще не було.









» 
Це вони -- інтернетомани
Любко ПЕТРЕНКО
 
Барвистим і веселим стає життя у Німеччині з розвитком інтернет-технологій. Нові надшвидкісні лінії бровзання DSL дають можливість за лічені секунди перетягнути аудіо-файл, за кілька хвилин -- кінофільм. Бродіння Інтернетом проходить без найменших зволікань: один клік -- і сайт на моніторі. Але хто б то міг припустити, що ця радість буття (як мені згодом розповіли мудрі люди) може супроводжуватися неймовірним ризиком для здоров'я і навіть для соціального життя.

Як стверджують науковці з Інституту педагогічної психології при університеті Гумбольда в Берліні, які організували програму психологічних досліджень в колі німецьких користувачів Інтернетом: інтернетоманія -- новітня соціальна хвороба, яка лише на перший погляд видається такою, що не викликає загрози. Останні наукові та соціологічні дослідження засвідчують, що така недуга може призвести до дуже трагічних наслідків як для здоров'я, так і для суспільного статусу "пацієнта". Інтернетоманія поширюється з небувалою швидкістю, й лише у самій Німеччині так звана група ризику охоплює понад мільйон осіб.
Детальніше>>
»  СЕМІНАР
Скарги і пропозиції -- в одне вікно
Львівське самоврядування прагне розширення своїх прав та повноважень
Оля ІГНАТОВА
 
"Львівщина перебуває чи не в найгіршій ситуації щодо повноважень органів місцевого самоврядування, зокрема в районах області. Так мало і настільки звужених повноважень органів місцевого самоврядування райцентрів, як є у Львівській області і на Західній Україні, нема ніде в Україні", -- заявив в інтерв'ю "Поступу" голова громадського фонду "Право і демократія", секретар Львівської міської ради Зиновій Сірик.
Детальніше>>
»  ВІДПУСТКА
Кучма в тайм-ауті
Олег ПУШКАР
 
Літо. Спека. На політичному фронті відносний штиль. Вщухли пристрасті у стінах рідного парламенту. Народні обранці, виснажені останньою сесією, пішли на канікули. Втомився і Леонід Кучма. Учора наш гарант, після суботніх урочистих зборах на честь Дня металурга, які відбулися в оперному театрі Донецька і не без його участі, відбув до Криму, де й планує провести свій літній відпочинок.
Детальніше>>
»  МЕТАМОРФОЗИ
Погода випробовує Європу
Михайло МИШКАЛО
 
У той час, коли ми тут, у Львові, не можемо вийти на вулицю, щоб не прихопити парасольки -- у нас завжди помірні опади і мінлива хмарність, -- Європа задихається від спеки. У багатьох районах Європи зафіксовані температури, яких метеорологи не реєстрували вже декілька десятиліть. Але якщо для одних це -- благо, наприклад, для туристів, то для інших це -- біда, наприклад, для фермерів і працівників промислових підприємств.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко готовий до виборів 
  ·  Новий прем'єр буде восени 
Погляд
  ·  Будинок нашої історії 
  ·  Скарги і пропозиції -- в одне вікно 
  ·  Погода випробовує Європу 
Поступ у Львові
  ·  Коли балкони падають... 
  ·  Перекриття центру: далі буде 
  ·  Митниця в експерименті 
  ·  Відкрито центр Козявкіна 
  ·  Таксисти -- за відставку Вовчака 
  ·  Співпраця з головами міст 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Янукович обіцяє чистку в уряді 
  ·  "Граблі" конституційної реформи 
  ·  Лазаренка відпустили 
  ·  Україна -- завойовниця 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Модернізація монархії 
  ·  Білоруси втрачають свою мову 
  ·  Північно-корейська ядерна загроза 
  ·  Духовний рекет в Ірані 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Новобудова проти історії міста 
  ·  Будмайданчик як поле для дискусій 
  ·  ЕПІСТОЛЯРНЕ 
Спорт-Поступ
  ·  "Слов'янське братство" на рингу 
  ·  І все життя - боротьба 
  ·  ЛЕНС АРМCТРОНГ 
Поступ технологій
  ·  Палимо диски 
  ·  Нова вірусна загроза 
  ·  Шутери та стрілялки корисні для зору 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ реляксу
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  Люкобессонівський коктейль 
  ·  Чи Ви любите літо? 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Львів, якого вже нема