BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю у Поступі.    Історія у Поступі.    Відлуння Волині.    Літературний Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
16 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Відлуння Волині  » 

___________________________________________________________________________

КОМЕНТАРІ
 
Здзіслав РАЧИНСЬКИЙ

Віце-директор департаменту Європи МЗС (Польща)

-- Це вшанування один із перших кроків на шляху поступового заглибленого взаєморозуміння обох народів, які хоча й близькі за своїм духом та географічно сусідують, проте дещо в інший спосіб розуміють свою історію. Необхідно, аби обидва народи перейнялися взаємною толерантністю у розумінні історії, хоча певні факти кожна зі сторін завжди буде трактувати по-своєму. Проте хотілося б, аби Павлівка стала, з одного боку, символом наближення до історичної правди, а з іншого, -- власне місцем єднання народів. Ви знаєте, коли я їхав сюди, то допоміг перетнути кордон трьом молодим українцям, оскільки мав вільне авто.

Для молодих людей події минулого надзвичайно далекі, вони визнають, що майже не вчили історії, проте змогли б переступити через минуле заради майбутнього. Нова генерація має своє бачення минулого, і це символічно, коли події, які були в минулому ніяким чином не закривають шляхів для майбутніх поколінь.

-- Постає питання: частина українського політикуму прагне за кілька років продовжити традицію скорботних вшанувань жертв і Холмщини, і акції "Вісла".

-- Є два аспекти цього питання. Перший полягає у тому, щоб ці історичні події не були використані в політичних іграх, у зароблянні політичних очок. Зокрема, ми таке бачили у діях української опозиції, від якої сподівалися інших позицій, що не здаються мені цілковито мудрими. Безперечно, зрозуміло, з яких причин, але... З іншого боку, необхідно бути чесним і визнати, що з польського боку є сили, які прагнуть тлумачити історію дуже однобічно і не бачити деяких проблем. Проте я все ж таки думаю, що події нинішнього дня будуть розвивати довіру, взаєморозуміння і відкриватимуть правду. Цією урочистістю ми прокладаємо певний шлях, русло ріки, з якого будь-яким політичним силам буде важко вийти, бо це стане політично неправильним кроком, нетактовністю, такою ж, як не прийнято вихваляння нацизму чи комунізму в наших країнах. Буде складно і ревним патріотично-народним силам, не кажемо "націоналістам", піти старим шляхом. Зараз зроблено крок, що стане еталоном політичної поведінки.

-- Наскільки був сильний тиск польської правиці на польській уряд.

-- У Польщі вшанування 60-тої річниці волинських подій було дещо розфокусоване поточною політичною боротьбою, коли наводилися не лише історична аргументація. Позиція уряду відрізнялася від думки правих радикалів, в основному зосереджених у парламенті, які все розуміють у необільшовицький спосіб: "Лише ми маємо монополію на правду". Вони не визнають чужих аргументів.

Якби Україна і Польща не вжили цих заходів, наслідки могли бути дуже поганими для двосторонніх взаємин. Це пом'якшило удар, і правиця не отримала поля для маневрів, їй не було де розгулятися. Зрештою, заява у парламенті пройшла, в нашому з більшою перевагою, ніж в українському, і скоро з'являться коментарі. Різні... Проте на це також не треба зважати, позаяк різні опінії -- це нормально.

-- Як Ви можете прокоментувати парламентську ухвалу?

-- Ухвалена!!! Чи не так? Ухвалена, -- це основне. Неважливо, що з мінімальною перевагою в українському парламенті, неважливо навіть, що шляхом таких гострих суперечок у нашому. Той факт, що суверен народу зміг піднестися до висоти, де проявився політичний розум, є справжнім політичним досягненням обох народів. За два-три роки ми не пам'ятатимемо, як це було ухвалено, ми пам'ятатимемо, що парламенти висловилися у спільній декларації. Ось це залишиться і в історії, і в політиці.



Ґжеґож МОТИКА

Історик, один із провідних спеціалістів з волинської трагедії, експерт Інституту національної пам'яті

-- Пане Мотика, чи можна сказати, що історики остаточно відтворили загальну картину волинського конфлікту, і які причини Ви вважаєте головними?

-- Що ж... Нема єдиної причини. Є комплекс причин, що спричинили до тих подій. Проте назву кілька основних: це помилкова національна політика ІІ Речі Посполитої, інтегральний націоналізм, політика совєтів та німців, котрі намагалися посварити поляків та українців, і той приклад, який давали окупанти щодо цивільного населення, зокрема у винищенні євреїв. Показували, що можна вбивати цілі групи населення, і це зменшувало людську опірність щодо страждань, -- одного дня коїлись жахливі злочини, а наступного починався ніби черговий будень. Це руйнувало норми суспільної поведінки. Важливою причиною стало те, що польське і українське підпілля насправді не мали шансів порозумітися, -- вони стояли на протилежних позиціях. Проте треба пам'ятати, і це польські історики постійно підкреслюють, -- антипольскої акції, мордувань польського населення на Волині могло і не бути, якби не конкретне рішення провідника УПА на Волині Клима Савури. І я часто даю як приклад іншого провідника, що також вів антипольську партизанку в тому регіоні -- Тараса Бульбу-Боровця. Проте на протилежних засадах.

Хочу сказати, що поляки та українці лише віднедавна змогли дискутувати про минуле. Після того, як Польща та Україна стали незалежними, уможливилися польсько-українські контакти, наприклад, було проведено низку семінарів "Польща-Україна: важкі питання", коли протягом кількох років польські та українські історики обмінювалися досвідом, вивчали аргументацію іншої сторони. Сподіваюся, що цей діалог буде мати продовження. Думаю, що саме завдяки цим семінарам лагідніше пройшло вшанування 60-тої річниці, тому що протягом останніх місяців відбулося декілька польсько-українських конференцій. Я переконаний, якби це були перші конференції, то домовитися про щось було б набагато важче. Безперечно, на ці процеси вплинули різні інституції, проте Інститут національної пам'яті та Польська Академія Наук, будуть зацікавлені у подальшому обговоренні цієї проблеми.

-- Який доробок Інституту національної пам'яті, щодо вшанування волинських подій.

-- Ми організували конференцію за участю українських істориків у Вроцлаві "Волинь: минуле, що ділить. Екстермінація поляків на Волині 1943-44". Крім того, ми відкрили виставку в Києві, присвячену взаєминам Польщі та України у 1939-1947р.р., котра показала цілісний образ польсько-українських стосунків. Ми організували польсько-українську дискусію істориків, на котрій часом суперечило одне одному те, що говорять українські та польські історики.

-- Чи готові польські історики вести діалог з приводу подій на Холмщині та щодо акції "Вісла", і чи не відмовчуватиметься польське суспільство.

-- Переконаний, що поляки готові до діалогу. Я хочу наголосити, що ми були готові до діалогу і тоді, коли йшлося про 60-ту річницю Волині. Я думаю, що і польське суспільство не мовчатиме. Ми говоримо про це вже давно. Можна дискутувати -- добре чи погано. Дуже багато подій та трагедій українців є описаними. Зібрана інформація про конкретні села, наприклад, про Павлокому чи Вишковичі. І це не викликає у Польщі котроверсійних обговорень із сумнівами, що там гинули українці. Протягом останніх років це було досліджено, хоча навколо тих подій тривала бурхлива дискусія.

-- А чим особисто для Вас стала нинішня урочистість?

-- Це насамперед є закінченням певного етапу дискусії. Ця урочистість завершує дуже напружену дискусію в польсько-українських стосунках. І не забуваймо, що це трагедія для поляків. Найважливіше, що вона перестала бути темою-табу, її обговорюють і поляки, і українці, а сам факт цієї дискусії не стане причиною образи. До цього сам факт розгляду цієї проблеми дехто вважав антиукраїнським. Нині я розумію: можна сміливо говорити на цю тему. І це дуже важливо для польсько-українського порозуміння.
Я переконаний, що наші суспільства віднайдуть взаєморозуміння, взаємоповагу та любов, але необхідно пам'ятати, що це довга дорога, і, можливо, не варто її штучно прискорювати.



Владислав Філяр
професор історії, ветеран 27 піхотної дивізії АК, вчився у школі в Порицьку (Павлівці)

-- Вважаю, що нинішні урочистості були дуже потрібні, і вони є справді великим кроком для нашого поєднання. Я би навіть сказав, що це колосальний здобуток, бо виразно було сказано про те, що відбулося на Волині, було сказано про злочини, котрі часто замовчувалися. Треба визнати, що це заслуга обох президентів, які подолали величезний опір і в Польщі, і в Україні. Ухвалення спільної заяви означає, що нарешті було сказано правду, були створені умови, аби польські та українські історики мали доступ до архівних документів, і нарешті з'ясували, які були причини і які треба зробити висновки.

-- Які причини Ви вважаєте основними в польсько-українському протистоянні?

-- Цих причин було багато, вони навіть сягають 17 століття, -- селянських та козацьких постань та їх приборкувань. Це нашаровувалося протягом віків. Дуже важливим було те, що після Першої світової війни Польща дістала незалежність, а Україна -- ні. І це також було двигуном до пошуку інших шляхів... На жаль, дорога, яку було обрано, часто базувалася на злочинах. І очевидно, що період ІІ Речі Посполитої також не сприяв добрим польсько-українським стосункам. Треба сказати: Польща не була доброю матір'ю для українців, їх часто мали за людей другого сорту. І маємо визнати, -- це було використано радикальними українськими націоналістами, які змогли використати цю ненависть, що призвела до злочинів.

-- Чи є для Вас Волинь другою батьківщиною?

-- Так, безперечно. Я був тут минулого року, підчас конференції у Луцьку. Це було першим візитом за 60 років. Я потрапив додому, туди де народився. Прошу уявити, що люди, які там мешкають, знають мою родину і мене. Я стояв на подвір'ї, розмовляв, і тут підходить сусідка, глянула на мене і покликала, як кликала моя мама. Вони впізнала мене за жестами мого батька, бо я на нього дуже схожий. Виявилося, що вона молодша за мене на два роки. Вона була подругою моєї сестри, з якою ходила до школи. Це була емоційна зустріч та дуже хаотична розмова. Ми згадували, як ми разом співали, гуляли, гралися, і постали запитання: "Хто це зробив? Чому це сталося?". Я би хотів поїхати туди на довше, зокрема зараз. Проте тут не дуже спокійно, почекаю, поїду у серпні з сином, аби йому все показати, можливо, зустріну когось із друзів, з якими разом вчився.

Розмовляв Антон БОРКОВСЬКИЙ









»  СПІЛЬНА ЗАЯВА
Про примирення -- в 60-ту річницю трагічних подій на Волині
 
Після жалобних ушанувань у Павлівці чомусь стало трохи прикро на душі, бо колосальні зусилля з обох сторін не змогли повністю задовольнити польське суспільство. Коли вщухла ейфорія перепросин та взаємних запевнень у дружбі, знову стала відчутною так і не погамована напруга. Вектор цієї напруги бере свій початок, безперечно, серед представників правих кіл політикуму, хоча спонукувані вони родичами полеглих, які так і не почули "вибачення за злочин" на державному рівні. Щоправда, чи допоможе "вибачення" покривдженим, бо цим не повернути минулого, не повернути родичів? Промови президентів, хоча і стосувались однієї події, не виглядали узгодженими і мали ніби різних адресатів.

Л.Кучма оминув найгостріші моменти, поклавши "основний тягар відповідальності за репресії проти мирних громадян" на "екстремістськи налаштованих діячів, які перебували у складі національно-визвольних рухів обох народів". Безперечно, це добра формула і не можна назвати покривдженими лише поляків, бо гинули також і українці, проте у польському соціумі, навіть у ліберально налаштованій його частині, є така пропорція: шість полеглих поляків проти одного українця.

Водночас, спільна заява Президентів наголошує, насамперед, не на вшануванні окремої волинської трагедії, а власне, на акті примирення в 60-ту річницю трагічних подій.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Хто вип"є за рахунок Кучми? 
Погляд
  ·  Вічна провінція 
Поступ у Львові
  ·  Стрийський "Леоні" -- виклик для німців 
  ·  Міськрада для своїх 
  ·  В Європу -- разом з Польщею 
  ·  "Маленький Париж" -- на килим до великого 
  ·  Міськрада вигнала нацраду 
  ·  Музеї подорожчали 
  ·  Львів гине без нашого відома 
  ·  Екстрім для іноземців 
  ·  КРУ про підсумки 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Передбачувані президентські рейтинги 
  ·  Караючий меч президента 
  ·  Піскун "позакривав" резонансні справи 
  ·  Ще один донецький міністр 
  ·  Загинув відомий журналіст 
  ·  Аварія без трагедії 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Загроза малому народу 
  ·  Дипломатія замість терактів 
  ·  Ліві всіх країн єднаються? 
  ·  Подарунки для президента 
  ·  Іспанія бореться з нелегалами 
  ·  Берлусконі користає з моменту 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Головні герої режисера Романа Поланського -- статисти 
Історія у Поступі
  ·  Еволюція української мови 
  ·  АРХІВАРІУС 
Відлуння Волині
  ·  Про примирення -- в 60-ту річницю трагічних подій на Волині 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Літературний Поступ
  ·  Любко ДЕРЕШ: Можна сутанитися від текстів, які енергетизують 
  ·  "Зовнішня приємність страждання" Володимира Хрущака 
  ·  Розгадайте загадки Тимофія Гавриліва 
Музика Поступу
  ·  У "шароварах" і з гітарою 
  ·  Смажена "Бульба" у Ляльці 
  ·  Океан відшумів у Львові 
  ·  СПРАВЖНІЙ 
Пост-Faktum
  ·  Король жахів 
  ·  КАЛЕНДАР