BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю у Поступі.    Історія у Поступі.    Відлуння Волині.    Літературний Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
16 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю у Поступі  »  КАСТИНГ

___________________________________________________________________________

Головні герої режисера Романа Поланського -- статисти
Від завтра у кінопалаці можна подивитися оскароносну тасьму "Піаніст", у фільмуванні якої брала участь львів'янка!
Єва ЗБАРЗЬКА
 
Під час зйомок
Для львівського кінопалацу, який полюбляє рекламувати демонстрацію фільмів синхронно із світовою кінопрокатною мережею, дебют завтрашньої стрічки видається дещо запізнілим. Так на хвильку, щонайменше на рік! Невідомо, що завадило синхронній світовій прем'єрі, -- може, на думку наших прокатників, "Піаніст" не був приречений на касовий успіх у нашого глядача через свою доволі не розважальну тематику (це ж, зрештою, не "Піаністка"!). Та якби там не було, а після присудження останньому творінню кінорежисера Романа Поланського кількох "Оскарів" ще лишалася надія таки побачити його й на наших великих екранах. Нарешті дочекалися, -- усе ж ліпше пізно, ніж ніколи.

А от для Варшави прем'єра фільму була великою подією ще торік, тому що поляки знають і люблять свого славетного краянина. Вони дуже гордяться цим митцем, який зумів в Америці стати величиною такого масштабу. Окремою імпрезою стала прем'єра, на яку режисер запросив своїх статистів, яких він вважає головними героями. Ще від зими 2001 року уся столиця Польщі була зворохоблена чутками про знімання фільму й оголошеним кастингом. Про це, зрештою, "Поступ" повідомляв у кореспонденціях із Варшави Наталі Сняданко. Та з'ясувалося, що на знімальному майданчику "Піаніста" працювала львів'янка! Розповідь чарівно елегантної пані Дари, якій пощастило спілкуватися із улюбленим кіномитцем під час роботи над цим фільмом, "Арт-Поступ" вважає найдоречнішою прелюдією до завтрашньої прем'єри.

-- Пані Даро, на Вашому місті мріяло бути чимало шанувальників Романа Поланського, -- як Вам це вдалося?

-- Тесть моєї варшавської подруги є унікальним спеціалістом з військової амуніції й відзнак різних історичних епох. Оскільки останнім часом поляки роблять багато кінопродукцій, то його запрошують консультантом. Він запропонував мені спробувати піти на кастинг.

-- Як це виглядало?

-- Велетенська черга, купи людей різного віку, чоловіків, жінок, дітей. Усі заповнюють анкети: вік, рід занять, інтересів, особливості зовнішнього вигляду, розміри тіла, колір очей.

-- Які вимоги до претендентів?

-- Статисти мали грати ролі мешканців єврейського гетто. Отож, чітко потребувалися худі люди єврейської національності. Навіть коли особа була худюча, але з округлим личком її не брали. Я вирішила, що за фактурними даними їм не підходжу. Але десь уже в червні знову виникла потреба в статистах, і я вже не вагалася! Бо для мене Роман Поланський настільки інтригуюча особистість, що відмовити собі в задоволенні спілкуватися із ним я вже не могла. Вельми поважаю цього кіномитця. Це людина, яка прожила незвичайне життя і, незважаючи на всі трагічні події, які в ньому були, ще в такому поважному віці творить справжні шедеври!

-- У яких сценах Ви брали участь?

-- 5 днів на знімальному майданчику я працювала у трьох сценах: на Ульмшляґпляці (це було місце у Варшавському гетто, звідки євреїв відсилали в концтабори) -- саме там було потрібно багато статистів. І в одній з останніх сцен фільму, там, де євреїв вантажать у товарні вагони.

-- Кажуть, що праця статиста дуже важка?

-- Переконалася у цьому на власному досвіді. Треба було о 3 годині ночі вставати, бо зйомки були за Варшавою, куди нас возили на спеціальних автобусах, багато часу треба проводити в чергах на костюмування в гардеробах. Величезна кількість убрань того часу -- найрізноманітніші сукні, капелюшки, взуття, сумочки -- справила грандіозне враження! Узагалі цікаво було опинитися в атмосфері тих років, наче справді раптом потрапив в іншу епоху. Звісно, що всі статистки хотіли бути в тих капелюшках, як пані, але дехто (і я, зокрема) мусив бути в хустині. Цікаво, сам майданчик був на території військового містечка, де було відтворено Умшлягпляц у найспекотніші дні, як того й вимагав сценарій (коли дощило, Поланський відміняв зйомки). Отож, була спека, зйомки розпочиналися о 7 ранку до 16 без обіду і далі до 19, а перед тим черга за реквізитом і до гримувальні: усім ставили синці, садна, щоб вони були схожими на замордованих... І от у тій черзі я зустріла свою знайому, яка грала трупа.

-- ..?

-- На знімальному майданчику площа була огороджена цегляним муром із колючим дротом, під стіною лежали розстріляні люди: це були муляжі, між якими були живі статисти, загримовані під трупи. Щоб на трупах мухи виглядали натурально і не розліталися, їх викладали з баночки на тіло й намащували спеціальним клеєм... Найсмішнішим було гасло дня, коли відзняли дублі з мертвими: "Трупи вольнє, а мухі -- на пляж!". Та за роль трупа статисти одержували набагато більшу платню! Узагалі оплата статиста -- 20 доларів за день, для варшавських студентів це був цікавий підробіток.

-- Скільки загалом було статистів?

-- Тисяча двісті. Знімалися іноді цілими сім'ями (мама, тато і четверо дітей, найменшій -- 9 місяців, її возили в ретроколясці). До речі, семирічна донька Поланського Маргарет також брала участь у зйомках, бігала там загримована в синяках. І друг Шпільмана грав... Під час зйомок я купила книжку, щоб порівняти літературну основу й кіносценарій і щоб знати досконаліше, що відбувається. Книжка Шпільмана викликала дивні відчуття: там нема зайвих емоцій, одні факти, але ці факти шокують більше. Це правдива історія Шпільмана, єврея-піаніста, який працював у Варшаві на Польському радіо. Коли розпочалася Друга світова війна, він потрапив у гетто всією сім'єю. Усю родину забрали в концтабір, а йому, знаній людині, в гетто знайшлася робота, якою я була дуже здивована, бо досі знала, що в гетто була біда, голод... А з'ясувалося, що було й інше гетто, де багаті мали все: ресторани, кав'ярні, гарний одяг, їжу й напої, привезені із Парижа, французькі парфуми тощо. І от вони потребували музики, бо могли купити все!

-- То Шпільмана врятувало те, що він грав у таких фешенебельних закладах?

-- Навіть коли його вели з Ульмшляґпляцу до товарних вагонів, то один із жидівських поліцаїв упізнав його й вихопив із натовпу (причому Шпільман ще й упирався, бо не знав, куди його везуть). Отож, у поліції служили німці, жиди, литовці й ...українці. Щоразу мене шокувало оголошення, яке звучало на знімальному майданчику: "Українців просимо зайняти свої місця!". З'ясувалося, що воно стосується українських поліцаїв. Загалом про українців у Шпільмана специфічні спогади: хабар від єврея візьмуть, але самого горопаху можуть здати нацистам... Шпільману вдалося втекти з гетто на польську територію Варшави, де він переховувався у порожній квартирі, потім там стало небезпечно, й він перебрався до іншої пустки. Але що цікаво: життя йому врятував німець, який його побачив, заговорив до нього, довідався, що той піаніст, попросив заграти, а коли переконався в цьому, то став носити йому їжу... Таким чином Шпільман пережив війну й потім знову працював на Польському радіо. Згодом він написав спогади, які були видані в скороченому варіанті. Теперішнє перевидання повніше. Поланського вона зацікавила тим, що він і сам пережив краківське гетто, його маму стратили в нього на очах. До речі, свого часу Поланському пропонували екранізувати "Список Шиндлера", але тоді він відмовився, а коли прочитав книжку Шпільмана, сказав, що це саме те, чого він чекав. Хоч це особиста розповідь, але я бачив і пережив щось подібне. Тому фільм зроблений із максимальним наближенням до книжки.

-- А із своїм кумиром Вам справді вдалося поспілкуватися?

-- Звісно. Хоч мене попереджали, що до нього не підступишся, не дозволяли брати фотоапарат на знімальний майданчик, бо, мовляв, камеру можуть відібрати й засвітити плівку, адже ми підписували угоду, що не будемо розголошувати інформації про зйомки. Дозвіл фотографувати мали тільки спеціальні фахівці. Однак з'ясувалося, що Поланський дуже коректний і привітний. До нього можна спокійно було підходити, розмовляти й фотографуватися із ним. На знімальному майданчику він працював у червоній сорочці і джинсах, тобто виглядав точнісінько так, як з екрана телевізора. Хоч на такій спеці працювати важко, але ніхто не ремствував, усі терпляче чекали, коли режисер скаже: "Дякую, дуже добре". І завдяки безпосередньому контакту Поланського із такою масою людей, на знімальному майданчику була дуже сердечна атмосфера. Він умів керувати тисячами так, що ніхто не відмовлявся від довгих годин роботи. Коли він після незчисленних дублів дякував за відзнятий епізод, лунали оплески! Я була вражена енергією режисера, його вмінням працювати, він кожну сцену уявляв у голові багатоплановою композицією, але й умів пояснити завдання статистам на всьому майданчику, ласкаво звертаючись до них: "Коханє, мусітє то заграть..." І в нас виходили надзвичайно емоційні етюди. Так само і з акторами: він терпляче пояснював кожен жест, погляд, присвячуючи багато особистої енергії й уваги найдрібнішим нюансам. Мене вражало, що він знав, як то все було насправді, що відчували ті приречені люди, як це можна виразити й показати. У нього не було ролей першого плану, розповідали, що когось він там не закваліфікував, перепросився, -- а у Варшаві це викликало надзвичайний ажіотаж, бо кожен хотів прикластися до цієї події хоча б на третьому плані. На що Поланський відповів: "У цьому фільмі немає речей третього плану, у мене все на першому плані, кожна дрібниця має значення".

-- Тобто, він трактував статистів як поважних акторів?

-- Так, і не тільки під час зйомок. Коли в Каннах йому вручали Золоту пальму, він був першим режисером в історії цього фестивалю, який насамперед дякував статистам, наголошуючи, що в його фільмі головну роль зіграли саме вони!









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Хто вип"є за рахунок Кучми? 
Погляд
  ·  Вічна провінція 
Поступ у Львові
  ·  Стрийський "Леоні" -- виклик для німців 
  ·  Міськрада для своїх 
  ·  В Європу -- разом з Польщею 
  ·  "Маленький Париж" -- на килим до великого 
  ·  Міськрада вигнала нацраду 
  ·  Музеї подорожчали 
  ·  Львів гине без нашого відома 
  ·  Екстрім для іноземців 
  ·  КРУ про підсумки 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Передбачувані президентські рейтинги 
  ·  Караючий меч президента 
  ·  Піскун "позакривав" резонансні справи 
  ·  Ще один донецький міністр 
  ·  Загинув відомий журналіст 
  ·  Аварія без трагедії 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Загроза малому народу 
  ·  Дипломатія замість терактів 
  ·  Ліві всіх країн єднаються? 
  ·  Подарунки для президента 
  ·  Іспанія бореться з нелегалами 
  ·  Берлусконі користає з моменту 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Головні герої режисера Романа Поланського -- статисти 
Історія у Поступі
  ·  Еволюція української мови 
  ·  АРХІВАРІУС 
Відлуння Волині
  ·  Про примирення -- в 60-ту річницю трагічних подій на Волині 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Літературний Поступ
  ·  Любко ДЕРЕШ: Можна сутанитися від текстів, які енергетизують 
  ·  "Зовнішня приємність страждання" Володимира Хрущака 
  ·  Розгадайте загадки Тимофія Гавриліва 
Музика Поступу
  ·  У "шароварах" і з гітарою 
  ·  Смажена "Бульба" у Ляльці 
  ·  Океан відшумів у Львові 
  ·  СПРАВЖНІЙ 
Пост-Faktum
  ·  Король жахів 
  ·  КАЛЕНДАР