BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Відлуння Волині.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:12 21-04-2017 -   Трамвайну колію на Сихів продовжать до «Арени Львів»  
  16:24 21-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  15:34 21-04-2017 -   У чоловіка викрали гроші під час зняття готівки у банкоматі  
  14:24 21-04-2017 -   Графік планової профілактичної дезінфекції в пологових стаціонарах Львова  
  14:17 21-04-2017 -   У Шегинях затримали ретроавтомобіль  
Україна
  17:8 21-04-2017 -   Жданов та Омелян хочуть взяти Мартиненка на поруки  
  16:19 21-04-2017 -   В Одесі знайшли вкрадений пам'ятник солдату Швейку  
  15:33 21-04-2017 -   Зарплата Гройсмана у березні становила понад 36 тисяч гривень  
  15:15 21-04-2017 -   На Сумщині СБУ затримала ключового фігуранта справи Сергія Курченка  
  14:22 21-04-2017 -   Укрзалізниця з червня підвищує тарифи на 25%  
Світ
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  
  12:12 21-04-2017 -   Перестрілка в центрі Парижа: затримано трьох підозрюваних  
  11:39 21-04-2017 -   У Північній Осетії в аварії загинули двоє українських підлітків - ЗМІ  
  11:32 21-04-2017 -   Кількість жертв теракту в Пітері зросла до 16 осіб  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Права ідея як засіб подолання української марґінальности
Виступ на семінарі “Ї”
Роман КІСЬ
 
Якщо суспільство марґіналізоване у тому сенсі, в якому вживав цей термін один з провідних фахівців у ділянці марґіналістики, видатний американський соціолог Роберт Паркер, тобто існує в поміжсвітті, не має окреслених вартостей, певної низки шкал вартостей, аксіологічних орієнтирів, то така ж дифузність, невиразність, дискретність буде притаманна і політичному спектрові.

В Україні, виходячи з позиції Роберта Паркера, марґіналами є близько 12-15 мільйонів людей. Вони є не соціо-, а етномарґіналами. Етномарґінали - це люди, які перебувають на межі двох культур, двох світів, двох аксіологічних систем, ба навіть двох вербальних поведінкових систем, тобто способів комунікації. Їхня драма полягає не в тому, що вони перебувають на межі, у поміжсвітті, що вони не належать виразно ані до одного світу, ані до другого, а в тому, що їм притаманний внутрішній конфлікт соціорольових функцій, назовні заманіфестований таким індикатором, що вони називають себе “ми тоже хахли, ми тоже хахлушкі”. Криза ідентичности, таким чином, корелює з марґіналізованістю мільйонів людей.

Криза національної ідеї співвідноситься з кризою самої нації, з кризою її ідентичности. Ця криза, за моїми спостереженнями ученого-етнопсихолога, властива не лише містові, але й селу. На Бойківщині молоді люди, покоління 20-30-річних, коли вип’ють, співають переважно касарняних, “блатних” пісень, російських шансонів. Це індикатор того, що вони включені в евразійську субкультуру.

Село, яке романтизують націоналісти-ретроспекціоністи, змарґіналізоване більшою мірою аніж місто, і через 10-15 років, якщо не буде здорової радикальної правої ідеї (бо ми приречені на правий радикалізм), якщо права ідея не висуне програми деколонізації України, то ми цілковито перетворимося на цивілізаційну периферію Москви та Петербурга.

Ми повинні усвідомити, що Україна - колоніальна країна, в тому сенсі, в якому цей термін вживав Франц Ґенон, що ми покищо не стали центром, а перебуваємо на марґінесі евразійського цивілізаційного, культурного, інформаційного конґломерату. А відтак запропонувати програму деколонізації, яка, звичайно ж, не полягатиме у вивезенні чи депортації росіян з України, а у створенні повноцінного українського цивілізаційного середовища, функціонального, повноструктурного, в тому числі й політично.

Наші праві партії досі залишаються ретроспекціоністськими, доктринерськими, вони грузнуть у минулому, озираються назад і шукають там regresum ad uterum, ховаючись в минуле, як в тепле материнське лоно, бо не здатні зробити вибору на роздоріжжі.

Нам конче потрібна права ідея ще й тому, що ми потрапили в подвійні жорна. Ми живемо у добу другої комунікативної революції, мультинаціональних корпорацій, телекомунікаційних систем, дуже інтенсивних міґраційних рухів, у добу ґлобалізації. Ґлобалізація створює загрозу перетерти нас на порох, дорешти позбавивши гідности. Погляньте на міське середовище Львова, і ви помітите ледь не на кожному кроці американську рекламу. Але це не просто інформація про товари, це - семіосфера, те, що проґрамує нас. Ані в Брюсселі, ані в Зальцбурзі, ані в Варшаві, ані в Кракові, ані в Люблині, ані в Познані, де я бував за останні три роки, - ніде я не бачив, аби гідні люди ліпили стільки американської реклами, яка не стільки цигарки чи напої пропонує, скільки нав’язує нам певні сенсоносні, смислоутворюючі речі: американський триб життя, престижність усього американського.

З иншого боку (це, власне, ті другі жорна), ґлобалізація тисне на нас у формі евразійської субґлобалізації - ми і далі перебуваємо в евразійському конґломераті.

У ці подвійні жорна ми потрапили як недоформована, недоконсолідована, змарґіналізована нація із глибокою кризою ідентичности. Національна ідея сама по собі не спрацювала і не спрацює за 10 чи 20 років, бо вона не має здорового функціонального субстрату, тобто гомогенної цілісної нації. Гомогенної не культурно чи ідеологічно, - не треба, аби всі зациклювались на якійсь одній ідеї, - а нормальної, здорової, як у поляків, словаків чи словенців нації, яка має повноцінне урбаністично-цивілізаційне середовище (ми та білоруси єдині в Европі покищо його не маємо).

Який народ (тут зв’язок не причиновий чи каузальний, а корелятивний, функціональний) змарґіналізований, такі й партії марґінальні, - не лише праві, але й ліві. Адже вони досі не висунули ідеології, яку я розумію не як систему постулатів, цілей, доктрин, інтересів, а ідеології як аксіології, системи цінностей, вартісної вертикалі - куди далі, навіщо, задля чого, тобто, немає горизонту цілей і цінностей. Бо тільки в горизонті цілей можливі цінності та поціновування.

Колись був народ, 80% селян без еліти, тепер усе навпаки, - еліта є, але народ змарґіналізований. Отож, сучасна, модерна національна ідея повинна бути сформульована, насамперед, як ідея деколонізації України, в сенсі створення повноцінного українського урбаністично-цивілізаційного середовища, бо тільки воно ґенерує модерну цивілізацію. Ми приречені, якщо не буде українського у всіх відношеннях міста, в тому числі української “попси”, рок-культури, молодіжних, студентських субкультур (абсурдно, але їх немає навіть у Львові, і наші студенти теж марґінали!)

Покищо українські політики - марґінали. Яскравим прикладом евразійського марґіналізму є міністр освіти України Кремінь. Іще позавчора він був речником евразійства у класичному варіанті - союз трьох держав, слов’янський трикутник тощо, - а сьогодні цей красномайданний діяч (родом із Красного Майдана) очолює вищу освіту великого народу, але не робить жодного кроку у напрямку деколонізації, поступової дерусифікації вищої школи. Марґінали усі - політики, урядовці, Президент.

Різні народи мають різні стратегії ідентичности. Для росіян функціональною підпорою для національної ідентичности є ідея “вєлікава ґасударства”, “шестая часть Зємлі с названьєм ґордим Русь”, тобто етатизм, хоча також і культура - Достоєвський, Чехов, але насамперед етатизм. Криза російської ідентичности виникла внаслідок того, що ця функціональна підпора надломилася, для них крах “тисячєлєтнєва ґасударства” тотожний крахові нації, осі чому усі Бєлови і Распутіни так переймаються і драматизують - для них крах імперії тотожний крахові Росії. В контексті стратегії ідентичности російська стратегія будується на етатизмі, і не може инакше. Потворна форма деструкції, яка вихлюпується у колоніальну війну на Кавказі, є формою гіперкомпенсації фрустрованої, ураженої свідомости тих росіян, у яких наломилася підпора, реакцією на скорочення шагреневої шкіри імперії.

У ірландців стратегія ідентичности инша. Вона не на мові будується, а на двох речах: чисто ірландському католицтві (у них, як і в поляків, існує чисто ірландський, національний католицизм) та ірландському трибі життя.

А в українців, на мою думку, останнім закутком ідентичности, останньою підпорою є наша комунікативна поведінка. Якщо ми втратимо цей останній поріг, цю останню підпору ідентичности, то ми вже не віднайдем самих себе. Чому? Тому що основою нашої ідентичности є мова плюс культура. Але культура - це не тільки україномовна література, книга, але й малярство, музика, культурне середовище, яке нас оточує. Культура - не лише сукупність артефактів, але й їх інтерпретація, тому, коли не буде розгортатись українська інтерпретативна діяльність, не буде, на мою думку, і української культури. Адже українське мовлення, комунікативний процес, і українська культура - це майже одне й те саме, одне без другого не існує. Тому кінець українського мовлення і остаточне зросійщення України означатиме, що українська культура перетвориться у збірку голих артефактів, уміщених у бібліотеки, можливо книгарні, які функціонуватимуть для вузьких кіл любителів старожитностей, своєрідні культурницькі резервації.

Я боюсь того, щоб еліта, яка так блискуче мислить, не замкнулася вже зараз у резервацію, щоб ми не культивували невеличкі острівці. Але насправді у Львові немає ані радикалізму, ані націоналізму, і ті, хто називають себе радикалами, так само марґіналізовані.

Ми приречені на правий радикалізм, бо инакше нас не буде. Подвійні жорна, про які йшлося вище - евразіації та ґлобалізації (американізації) - нас перетруть, гомогенізують в культурному сенсі, і ми станемо Заходом Сходу і Сходом Заходу, тобто марґіналами, які живуть на межі і властиво не є самими собою. Радикальна національна ідея є ідеєю самости, ідеєю створення власного цивілізаційного поля (бо зараз ми перебуваємо в чужому, евразійському), ідея культуротворення, творення цивілізації, а не держави. Бо державотворення - це ще один міт і правих, і лівих, і соціалістів, і центристів, фікція, мітологема. Фактично воно означає розбудову певних бюрократичних структур, у нашому випадку постколоніальних, постсовєцьких, посткомуністичних, які вкрай неефективні.









» 
Як італійські фашисти рятували євреїв
Фрагменти з книги "Заметки по еврейской истории", Ганновер, 2000
Євґеній БЕРКОВІЧ
 
Слово “концтабір” міцно пов’язане у нашій уяві зі страхіттями Освєнцима або ҐУЛАҐу. Умови життя євреїв у таборі під захистом італійців були разюче відмінними. Італійці організували щось подібне на великий кібуц на европейській землі. Зони в таборі були розділені на кошерні та некошерні. Майже кожна єврейська родина жила в окремому будиночку. Євреям дозволили взяти із собою в табір доволі багато своїх речей, а італійські солдати допомагали літнім і хворим ув’язненим донести речі до їхніх кімнат. До в’язнів охоронці зверталися не инакше, як “синьйор” або “синьйора”. Єврейські лікарі організовували в таборі поліклініки, де лікували і жителів сусідніх сіл. У таборі діяла синагога. Один з тих, хто пережив війну, Альберт Шарон, згадував про табір в італійській зоні Франції як про “ідилію”. Багато італійських солдатів і офіцерів, розповідав Шарон, приходили на богослужіння в синагоги, щоб послухати прекрасні голоси канторів.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кабінетна війна в мерії 
  ·  Блажівський -- новий прокурор Львівщини 
  ·  ''Наша Україна'' всім фракціям – фракція 
Погляд
  ·  Нація добровільної варти 
  ·  Кінець гастролей польського консула 
  ·  Карпачова у Львові 
Поступ у Львові
  ·  Лапа буде за два тижні 
  ·  На Яворівщині почали стріляти 
  ·  Війна на вулиці Сліпого 
  ·  Головне -- не втрачати ідентичність 
  ·  Свята і будні юних в'язнів 
  ·  Кредит наближається до Львова 
  ·  Переселенцям -- статус депортованого 
  ·  По гриби з обережністю 
  ·  Начальник з полтавською пропискою 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Україна -- не Росія. У ЄС потрапить 
  ·  Україна обирає Європу 
  ·  Держсекретарів добили 
  ·  Ющенко застерігає Кучму 
  ·  Туркменбаші нам допоможе 
  ·  Студенти перемогли державу 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Імені президентів 
  ·  В Іраку є вже своя рада 
  ·  Суворі китайські закони 
  ·  Смертельні шоу в небесах 
  ·  Парад кохання 
  ·  Кіт-нишпорка загинув 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Ювеліри остерігаються підробок 
  ·  Абрамович згортає бізнес у Росії 
  ·  Економіка ЄС: жодних дивідендів від миру 
  ·  Житло й далі дорожчає 
  ·  США продавали Ірану зброю 
  ·  Найбагатші люди Франції 
  ·  КОРОТКО 
Відлуння Волині
  ·  Поєднання у скорботі 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Арт-Поступ
  ·  Кримські дороги "Театру в кошику" 
  ·  Личаківський некрополь очима митців 
Ї-Поступ
  ·  Права ідея як засіб подолання української марґінальности 
  ·  Як італійські фашисти рятували євреїв 
Спорт-Поступ
  ·  Трюк Сергія Мізіна 
  ·  Кількість українських олімпійців збільшиться 
  ·  Борцівські баталії чемпіонату 
  ·  Доріжками Барселони 
  ·  Зазіхання на Шевченка 
  ·  vivat, Віта 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  ПІДГІРЦІ 
  ·  КАЛЕНДАР