BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Розслідування Поступу.    Мікроскоп пана Юрка.    Арт-Поступ.    Львівщина в особах і вчинках.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
12 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівщина в особах і вчинках  » 

___________________________________________________________________________

Ідея "круглого столу": від Гориня і до Сендеги
Записки керівника прес-служби. Частина ІІ.
Тарас БАТЕНКО
 
Демократія
Протягом середини 2002-2003 рр. українське чиновництво перейняте парадоксальною проблемою: як змінити систему, не змінюючи політичного режиму, і вже, тим паче, -- першу посадову особу; як здійснити перерозподіл владних ресурсів, не змінюючи природи влади, залишивши недоторканною ту ж таки першу особу; як створити ілюзію політичної реформи без реальних поступок опозиції з боку тієї ж таки першої особи. Самозбереження -- одного слова достатньо, аби пояснити прагнення виконавчої влади реалізувати конституційну реформу. В обласних адміністраціях, навпаки ж, спостерігається не більш як удаване переживання за реалізацію політичної реформи згори. Що колонам і рабам до проблем Риму?

Президент Кучма ще у вересні 1996 року запитував на зустрічі з пресою: "Чи є в обласних адміністраціях особи, які займаються творенням державної ідеології?" З цього часу вертикаль влади непомірно зміцніла, голови обласних адміністрацій стали префект-виконавцями розпоряджень глави держави. Про яке "творення" взагалі може йтися? Де ви бачили творчість в ешелонах бюрократії? Правильно твердив Карл Юнг, що "можливість... розкладу державної влади зсередини... лежить цілком у рамках внутрішнього розвитку". У таких умовах надцентралізована влада сама дійде до стану внутрішнього розкладу. Тому то проблема перерозподілу владних ресурсів у трикутнику "президент-уряд-парламент" (що підмінюється "конституційною реформою") турбує лише Київ. Але нею жодним чином всерйоз не переймаються регіони. І ось чому.

Україна не представляє собою політичного режиму, кристалізованого в певну класичну одноманітність. Попри жорсткий унітаризм, в Україні є різні модифікації політичних режимів, зумовлених специфікою регіонів (така специфіка, однак, значно менша, порівняно з Росією, однак вона більша від інших країн, що входять до європейського сектору СНД -- Білорусії та Молдови). Як показали парламентські вибори 2002 року, ці модифікації створюють небезпечну для переварювання солянки режимів: від майже тоталітарного на Донеччині -- до майже демократичного на Львівщині. Саме ця обставина, можливо, й пояснює, чому так часто змінювалися губернатори на Львівщині, і чому такими стійкими вони є на Донеччині (скажімо, за п'ять із половиною років кермування донецьким краєм Віктора Януковича, на Львівщині на посаді голови ОДА змінилося аж чотири особи). Влада на Донеччині та Львівщині є самодостатньою, з тією різницею, що львівське керівництво, в силу характеру місцевого політикуму, змушене бути більш чи менш плюралістичним, а ступінь результативного застосування адмінресурсу, порівняно з тією ж Донеччиною, у Львівській області незрівнянно менший. Окрім цього, влада на Львівщині ще й самоподавлена в політичних ініціативах Києву. Керівництво Львівської ОДА впродовж 2002-2003 рр. обережно доводило, що адміністрація не є суб'єктом політичного процесу, що могло означати і небажання втручатися у хід виборчого процесу на перспективу.

Тоталітарний Рим не міг упокоритись перед демократизмом провінцій. Демократизм мусив бути поглинений деспотизмом бюрократичного правління Риму. Так і з провінційним Львовом. Востаннє львівська виконавча влада спробувала протистояти Києву 1992 року. Воно завершилося відходом В'ячеслава Чорновола на посаду співголови Руху. Несистемні прояви протиставлення Львова Києву спостерігалися ще у 1994-1996 рр., в управлінський період Миколи Гориня. З того часу демократизм провінції повільно, але неухильно поглинає бюрократизм столиці.

Сьогодні Львівська область є регіоном, де керівництво адміністрації щоденно стурбоване (якщо не сказати перелякане) думкою громадськості чи партій, а саме тим, як цю думку донести до Києва і як її потрактують перші особи держави. Не секрет, що у 2002-2003 рр. сформувалося кілька потужних джерел інформування Банкової про стан справ в області. Два з них фактично створили конкурентне поле, на якому змагалися за об'єктивне інформування верхів -- це облдержадміністрація та середовище СДПУ (о). Причому не завжди перемогу на цьому конкурентному полі здобувала ОДА. Тому чутки про відставку Мирона Янківа були вражаюче постійними і психологічно нав'язливими. Самому губернаторові не залишалося нічого, як вигадати ризиковану формулу для заспокоювання громадськості та журналістських кіл: "Обіцяю вам, що на посаді голови адміністрації я працюватиму довго". Одначе це не була фраза для самозаспокоєння. До слова, коли на своїй першій прес-конференції новий голови ОДА Олександр Сендега повторив янківське формулювання, це лише викликало подив у присутніх. Декому спало на думку, що першого разу ця формула обернулася особистісною трагедією, а вдруге може завершитися фарсом. Формула влади на Львівщині доводить протилежне: тут довго не правлять навіть найбільш віддані та лояльні до політичного режиму Леоніда Кучми префекти. Приклад Степана Сенчука -- цьому підтвердження.

Коли я запитав у Миколи Гориня (голови Львівської облдержадміністрації у 1995-1997 рр.), чи не бачить паралелей у роботі львівських губернаторів 1997 та 2003 років, він аргументовано почав переконувати, що 1997 рік -- це зовсім інша епоха й обидві не слід змішувати. Тоді керівник області, який водночас був всенародно обраний головою облради, міг опонувати Києву. 2003 року ступінь централізації влади досягнув апогею, не могло йтися про жодне опонування -- необережний крок вправо чи вліво карається відставкою. Саме з цієї причини Микола Горинь і після своєї відставки залишився переконаним, що губернатора в Україні мусить обирати населення області. Мирон Янків, навпаки, не раз переконував львів'ян у тому, що керівник облдержадміністрації мусить бути особою призначуваною.

У 1992-1996 та 2002-2003 рр. обласна влада на Львівщині не вкладалася у схему авторитарної чи олігархічної. Влада часто намагалася діяти відповідно до традицій. Скажімо, одним із найбільших "ноу-хау" Мирона Янківа на посаді голови ОДА мало стати проведення "круглого столу" з політичними партіями регіону -- від лівого до правого флангу. Янків добре знався на польській економіці, адміністративно-територіальному устроєві, йому була відома також схема "круглого столу", яка 1989 року спроектувала майбутнє Польщі з непримиренними ворогами -- ПОРП та "Солідарністю". Однак Львів не міг запропонувати схему такого столу для Києва. Повторимо: через те, що Львівська облдержадміністрація вже кілька років нічого в політичному сенсі не рекомендувала столиці. Тому "круглий стіл" мав лише формалізувати ділові стосунки партій з ОДА, скерованих на стабілізацію соціально-політичної ситуації. Від Янківа вимагали спокою і мінімізації зусиль опозиції в регіоні -- він і міркував це продемонструвати на прикладі діалогу з партійними вождями.

Із партійних структур, представлених в області, реальна результативна підтримка могла виходили лише від соціал-демократів. "Чистий" у фінансово-економічному плані губернатор міг відкрито піти на дискусію з партіями, значна частина яких представляла опозицію. Однак за відсутності аналогічного "круглого столу" у Києві уся ця львівська ініціатива могла погано обернутися для ініціатора. Тож ідею "круглого столу" треба було відтягнути до більш прийнятного часу, коли його прообраз не з'явиться у столиці. Однак у принципі, навіть провівши "стіл", Янків нічого не втрачав, бо відроджував давню, ще горинівську традицію. Ви збираєте такі собі генеральні штати, де забалакуєте проблему і звітуєте перед Києвом про вдало проведений захід зі зняття політичної напруги.

"Круглі столи" -- політико-консультативні ради при голові ОДА -- Микола Горинь теж не надто толерував. У 1995-1996 рр. політичні партії ще не пройшли освячення змішаними (пропорційно-мажоритарними) виборами, відчувалися проблеми росту, повільного партійного будівництва (структуризації). Горинь повторював: "Я прагну, аби партії росли разом зі мною". У час свого керівництва областю він змушений був рахуватися принаймні з двома політичними структурами: Народним рухом України В'ячеслава Чорновола та Українською республіканською партією Михайла Гориня. Остання начебто була відповідальною за львівського губернатора, позаяк офіційно підтримувала його як кандидата на посаду голови обласної ради 1994 року (перші й останні всенародні вибори голови облради). Однак Микола Горинь не намагався підтримувати ні корпоративних контактів з НРУ, ні фінансово сприяти підняттю УРП і зрощуванню її з ОДА -- створенню т.зв. сімейно-партійного клану. Точніше, перша й остання спроба всмоктати кадри УРП у структуру облради та виконкому провалилася ще 1994 року. Більше таких спроб Горинь не здійснював. Унаслідок, до початку 1997 року місцева УРП (рідний брат Михайло Горинь тоді вже позбувся посади голови партії у протистоянні з коаліцією Л.Лук'яненко-Б.Ярошинський-О.Павлишин) почала запекло критикувати голову адміністрації. Після великої перерви, у січні 1997 року Микола Горинь зібрав на "круглий стіл" партійних вождів, де отримав гострі випади з боку УРП (її обласного голови Ореста Парубчака) й інших політичних структур. А менш ніж через місяць змушений був подати у відставку. З причин, які, звичайно, не були дотичні до "круглого столу" (причини відставки Миколи Гориня згодом будуть окремо розглянуті на шпальтах "Поступу").

В ініціативах Мирона Янківа чимало осіб проглядали наслідування горинівській політиці. Тим паче, що Микола Горинь серед перших вітав призначення Янківа львівським губернатором, а Янків вважав за потрібне неодноразово консультуватися зі своїм колишнім патроном. Однак, на відміну від Гориня, за Янківим не було репутації націонал-демократа, в часи незалежності він побував лише в Народно-демократичній партії, хоча партійну рекомендацію видавав йому опозиціонер Тарас Стецьків. Повернувшись у квітні 2002 року з Варшави до Львова на вулицю Винниченка, 18, він заявив, що призупинив членство в НДП. Тим не менше, йому легко давалося налагодження партійних контактів. З його приходом було суттєво зменшено роль і вагу Аграрної партії, яка де-факто керувала в адміністрації в часи губернаторств Михайла Гладія та Степана Сенчука. Голова Львівської обласної організації АПУ Володимир Снітинський навіть заявив, що "аграрна партія фактично пішла на певні жертви в регіоні". Однак ставити лише на центристів на "круглому столі" Янків не міг. Зустрічі з опозицією він розділив: окремо зустрівся з лідерами партій блоку "Наша Україна", БЮТ та лівими. Чи не найбільше ідеєю "круглого столу" пройнялися соціалісти на чолі з Євгеном Таліповим, які востаннє публічно нагадали Янківу про нереалізовану обіцянку за кілька днів до його відставки. У певній частині адміністрація навіть відійшла від горинівської традиції і запропонувала, аби порядок денний "круглого столу" формувала не вона, а самі партії.

Видається, що місія такого "столу" від Гориня і до Сендеги полягала у створенні ілюзії причетності керівників партійних організацій до прийняття регіональних рішень. Насправді "круглий стіл" так і не показав реального механізму впливу партій на голову облдержадміністрації. Такий "стіл" покликаний був легітимізувати політичну діяльність облдержадміністрації перед тим, як вона мала втручатися у вибори. Якщо партійні учасники "столу" ставали неефективними через зростаючу критику керівництва ОДА напередодні самих виборів, їх просто переставали збирати.

(Продовження буде). (Початок у „Поступі" за 5 липня).









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Прощення без вибачень 
  ·  Перемога опозиції 
Погляд
  ·  Нехай братаються знову 
  ·  Прагнення таємниці 
Поступ у Львові
  ·  Торгівців агітують за дозволи 
  ·  Силовики визначаються 
  ·  Сплати податок... на хабар 
  ·  Фальшива музика прекрасної мови 
  ·  Нотатки на трамвайних вікнах 
  ·  Підприємцям полегшили життя 
  ·  Курців більшає -- сигарети дорожчають 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Конституційний суд без абсурду 
  ·  Петро ОЛІЙНИК: Міліція і криміналітет працювали разом 
  ·  Монополія на хліб 
  ·  Європа проти СБУ 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Проект Євроконституції готовий! 
  ·  Окупація триватиме ще чотири роки 
  ·  Полювання на ЮКОС 
  ·  Чума в Африці 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Розслідування Поступу
  ·  Дорогий президент 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Арт-Поступ
  ·  "Дзига" forever 
  ·  Окрилені Лесиним словом 
  ·  Кілька думок з мазепинської виставки 
Львівщина в особах і вчинках
  ·  Ідея "круглого столу": від Гориня і до Сендеги 
Спорт-Поступ
  ·  Народжений, щоб перемагати 
  ·  Тринадцятий стартує 
  ·  ВОРОНІН 
Пост-Faktum
  ·  Галицькі бояри в боротьбі проти волинської князівни 
  ·  КАЛЕНДАР