BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Спорт-Поступ.    Поступ технологій.    Львівські обсервації.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
10 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Мирослав Маринович: Ми не маємо права йти шляхом прикрих ювілеїв
Ольга ІГНАТОВА
 
Мирослав Маринович -- віце-ректор Українського католицького університету, директор Інституту релігії та суспільства УКУ





- Пане Мирославе, чи не змінилася Ваша позиція щодо подій на Волині з часу підписання Вами та іншими інтелектуалами толерантної заяви щодо подій 60-річної давності?



-- Ні, не змінилася. Мало того, я лишень утвердився в правильності наших дій. Вважаю, що цей голос мусив прозвучати. Демократична держава передбачає наявність різних голосів. Я б ніколи не відбирав права і в "непримиренних" висловити свою позицію, обстоювати її. Але на той час бракувало позиції людей, більш схильних до примирення.



-- На Вашу думку, ця дискусія про трагедію постала тому, що не могла не постати, чи її спровокували і підтримують окремі крайньо праві групи України та Польщі?



-- Думаю, що ця тема не могла не постати. Історично так склалося, що цю тему було загнано вглиб народної свідомості. Вона мусила вийти назовні і зайти в людське сумління. Люди мусили скласти іспит тому сумлінню. Я вважаю, що дискусія, поміж того, що вона часом набуває гострих форм, є позитивною для України. Переконаний, вона піде на користь.



-- Як Ви гадаєте, чи справді поляки (як це стверджує сьогодні багато визначних громадських діячів та політиків сучасності) свідомо приховують факти, які свідчать про їхню провину у виникненні волинської трагедії?



-- Треба розрізняти дві категорії поляків -- науковці та політики. Отже, на рівні науковців, на рівні історичних досліджень, поляки сказали про свою провину значно більше, ніж українські історики про провину українську. Вони дослідили цю проблему раніше, ніж ми, хоч, ясна річ, передовсім зосереджуючись на провині українців. Це природно. Але, разом з тим, сьогодні поляками накопичено достатньо підтверджень, фактів участі польської сторони у тих кривавих злочинах. Я свідомо вирізняю категорію політиків, оскільки для них більш характерно бачити скалку в чужому оці, а колоди у своєму не бачити. Отже, з одного боку, дав би Бог, нам так добре вивчити історію подій Волині, як це зробили поляки, і, з іншого боку, нам треба просто зрозуміти, що політики мають свої певні інтереси, які вони захищають. Крім того, дуже логічно для будь-якої нації спрямовувати критичний погляд у бік іншої нації. Уся людська історія доводить, що існує певна аберація зору, і нація, як правило, не бачить власних гріхів, тому що має для них виправдання, має пояснення, чому була змушена вдатися до тих чи інших кроків. Ще один момент. У сучасному польському сприйнятті історії події Волині й події Єдвабного певним чином накладаються. Єдвабне -- це польська місцевість, де поляки знищили певну кількість євреїв. Є докази безсумнівної вини поляків щодо невинного єврейського населення. І я дуже добре розумію оте підсвідоме прагнення поляків знайти в інших народів, зокрема в українського, факти, які б і їх поставили в таку саму ситуацію однозначної вини. Тобто, в свідомості поляків Волинь має бути для українців явищем рівноцінним Єдвабному -- для поляків. Для польської свідомості логічно, що Волинь -- це злочини передовсім українців, а для наших "правих" Волинь -- це символ злочинів поляків. Тут немає нічого іншого, крім полярного бачення історії. Для поляків Волинь -- це дублікат Єдвабного, де абсолютну вину несуть українці. Для українців Волинь -- це символ вини як українців, так і поляків. І мене дуже хвилює в майбутній зустрічі президентів, яку з цих моделей буде взято за основу. Якщо буде взято за основу модель одностороннього вибачення українців, то я скажу, що це лише напівправда, яка спотворює історію. У випадку Волині вибачитися мають обидва президенти. Вони повинні підвести риску, і на цьому історія Волині має бути спокутувана і віддана Богові.



-- Які причини -- як з польського, так і з українського боку -- виникнення конфлікту на основі історії сьогодні? Кому це вигідно?



-- Я трошки відкоригую Ваш висновок. Це не є проблема винятково сучасного чи майбутнього. Це є проблема неспокутуваного минулого, яке через те, що воно неспокутуване, чіпляється за живих. Адже мертві чіпляються за живих доти, доки злочин, пов'язаний з їхньою смертю, не буде спокутуваний. Якщо говорити про сучасність і майбутнє, то в Польщі, і в Україні, є певна категорія політичних сил, які не зацікавлені у покращенні стосунків між державами. Це сили, які орієнтуються на Росію. У Польщі це звучить так: "Досить нам уже оглядатися на цих непрогнозованих слабких українців. У Росії є Путін, що вміє вибачитися, як це було зроблено, наприклад, за Катинь. Це сильний політик, який економічно вигідний Польщі. Отже, Польща повинна переорієнтувати свої акценти на Росію".

В Україні, відповідно,є багато політиків, які орієнтується власне на російські інтереси. А для Росії поліпшення українсько-польських стосунків є однозначно небажаним. Я не кажу, що вона зацікавлена у війні між нашими державами, але надто гаряча дружба також є небажаною. Отже, крім інерції образи, інерції ворожнечі поляків до українців і українців до поляків, ще діють власне ці політичні інтереси, які потрібно вчасно побачити та обов'язково враховувати. Було б дуже сумно, якби саме ця інерція ворожнечі призвела до того, що галичани своїми руками зіграють у ту партію, яка вигідна Москві.



-- На Вашу думку, в разі взаємного вибачення чи невибачення президентів, як розвиватимуться події надалі? Чи після 11 липня про цей історичний факт всі просто забудуть, чи громадські обговорювання продовжуватимуться і надалі?



-- Це залежить від того, наскільки бездоганною буде ця зустріч. Якщо на зустрічі не буде зроблено великих помилок, тобто якщо не буде спотворено історичну правду в бік одного чи другого гріха, тоді про цю тему забудуть. До речі, польські журналісти зі здивуванням виявили, що інтерес до цієї теми в Польщі вже впав. Це природно і нормально. Так як людина не може весь час спокійно переживати біль фізичний, так і нація не може весь час переживати біль історичний. Я не маю на увазі, що потрібно забути про Волинь. Однак ми повинні відпустити цей біль, віддати його Богові, залишити Волинь історії.



-- Який факт, на Вашу думку, у польсько-українській історії -- після Личакова та Волині -- може стати наступним "каменем спотикання" для сучасників?



-- Я не історик, щоб визначити, яка найближча до нас у часі подія, що може викликати відповідні емоції. Саме тому група інтелігентів, спілкуючись зі своїми польськими колегами, відзначала, що ми не маємо права йти шляхом прикрих ювілеїв. Українсько-польська історія переповнена тими ювілеями. При бажанні можна щороку знайти якусь дату, подію, яку ми будемо відзначати голосними пропагандистськими акціями. Щоб уникнути цього, бодай на рівні прихильної інтелігенції хотілося б підвести риску під цією історією. На рівні Церкви існує те саме бажання -- поставити крапку.



-- На Вашу думку, чи такі факти минулого, як Волинь, Личаків, потрібно обговорювати, як це відбувається зараз, чи все-таки їх варто просто залишити історикам?



-- Ні, я переконаний, що такі речі треба осмислювати загальнонародно. Якісь дрібніші факти мають осмислювати історики -- долучати їх до загальної картини. А такі події як війни, військові сутички -- це слід виносити на всенародне обговорення. У цьогорічних дискусіях щодо теми Волині є, мені здається, якийсь акт Божого провидіння -- навіть якщо визнати, що двигунами цього були не завжди доброзичливі політичні сили. Просто настав час українцям осмислити історію 60-річної давності, і ми почали це робити. Я не знаю, чи ми впораємося з цим під час зустрічі президентів. Я хотів би, щоб вона була настільки добре продумана, аби після неї все стало зрозумілим й очевидним. Якщо ні, тоді нам доведеться ще далі працювати, далі вслухатися у факти історії. Втім, слухати нам треба не тільки істориків, а ще й Христа і Євангеліє.









»  ТОЧКИ ЗОРУ
Уроки національної гідності
Антон БОРКОВСЬКИЙ
 
Завтра 11 липня -- річниця вшанування скорботного українсько-польського кривавого зіткнення на Волині. Цей конфлікт має велику кількість інтерпретацій, звинувачень та образ. Аби порахувати їх, знадобиться, напевно, не один рік копіткої праці істориків та методологів науки. А останні півроку створили у пресі таку напругу, якій важко знайти аналогії у мас-медійних ресурсах дружніх держав, які нещодавно здобули незалежність. Ця лихоманка може спричинити негативні візії та відродити старі стереотипи, що сягають часів козаччини.



Метою усіх наших публікацій щодо трагедії на Волині було лише прагнення знайти правду. Ми не хотіли нав'язувати політичних оцінок трагедії й усіляко уникали етичного релятивізму, який міг би спотворити і масштаб трагедії, і кинути тінь на скорботу родичів вбитих.



Безперечно, в оцінках минулого поляками і українцями не повинно бути етичного релятивізму. Проте це ще й означає появу спільного християнського польсько-українського простору, де нема місця ані злочинцю, представником якої б нації він не був, ані обійденому шаною похованню, ані вибіркового тлумачення історичних подій.



Тим огидніше було б зустріти пікети та транспаранти тих, які вважатимуть, що, перешкоджаючи жалобній процесії, вони обстоюють національну гідність України. Чи зможе людина, яка втратила близьких на Волині після такого колись полюбити українців? Сумнівно. А чи зможе українець полюбити свій народ після паскудства, вчиненого на цвинтарях своєї землі, і чи зможе він залишатися тоді гідним гордого імені -- Українець. І чи схоче Україна, аби хтось у такий біснуватий спосіб захищав її волю, душу і тіло? І чи не здригнеться вона, побачивши перекинутого цвинтарного хреста?



Єдиним виходом із цієї ситуації буде дозволити польському стороні проведення комплексу жалобних заходів на території України, бо кожний християнин має право бути похованим, згідно з християнським обрядом і на його кістках ніхто не повинен випасати худобу. Якщо українська влада вкотре не спромоглася впорядкувати цвинтарі, то нехай вони будуть впорядковані польською.
Детальніше>>
» 
КОМЕНТАРІ
 
Тарас ВОЗНЯК,
головний редактор журналу "Ї", радник голови Львівської облдержадміністрації з міжнародних питань

Я думаю, що в даному випадку два президенти діють в інтересах двох держав. Це банальність, але в цьому випадку вона абсолютно справедлива. Я думаю, що насправді той акт, який відбуватиметься у с. Павлівка, є тільки початком серйозної дискусії двох суспільств, тому що справжнє осмислення того, що відбулося, українці розпочали лише цього року. Але за ці півроку дискусія в українському суспільстві відбулася. І мені здається, що це одна з перших громадських дискусій щодо якоїсь історичної події, яка досить швидко розгорнулась і була достатньо ефективною. Хоча були різні думки. Щодо можливості якихось конфліктів, то ніяких конфліктів не буде. Будуть просто спроби окремих політиканів -- не політиків -- зробити собі якийсь маленький політичний капіталець на цих справді сумних подіях, які відбулися 60 років тому. Як правило, ці люди нічого ґрунтовно не знають про дану подію крім того, що вони вже наперед мають про це свою думку і вони вже "проти" будь-чого або "за" що-небудь без огляду на те, що б там насправді не відбувалось.
Детальніше>>
» 
Лист Івана Павла ІІ
 
Дорогі сини братніх народів України та Польщі!

1. Мене поінформували, що 11 липня цього року у 60-ту річницю трагічних подій на Волині, пам'ять про які донині все ще жива серед Вас, мешканців обох народів, що так дуже мені дорогі, відбудеться офіційне відзначення українсько-польського поєднання.

У завірюсі Другої світової війни, коли потреба у солідарності та взаємодопомозі повинна була бути такою потрібною, темне діяння зла затруїло серця, а зброя допровадила до пролиття невинної крові. Тепер, коли минуло шістдесят років від тих сумних подій, у серцях більшості поляків та українців все більше утверджується потреба глибокого рахунку сумління. Відчувається необхідність поєднання, яке дозволило б поглянути на сучасність та майбутнє у новому дусі. Те схиляє мене до вдячності Богові разом з тими, котрі у роздумах та в молитві згадують усі жертви тих актів насильства.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Пенсії не лише від держави 
  ·  СБУ дозволили майже все 
  ·  Безкоштовних вхідних не буде 
Погляд
  ·  Хабар коштує 14 років 
  ·  Як ділити землю 
  ·  Ординарна мотивація неординарних рішень 
Поступ у Львові
  ·  Буняк відповість за Януковича 
  ·  Церкви шукають порозуміння 
  ·  СБУ не здається 
  ·  Сесії може не бути 
  ·  Рейтинг для намісників 
  ·  Безпрецедентне зібрання у Львові 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Парламент бореться з голодом 
  ·  Українці не хочуть помирати 
  ·  Відбійний молоток НДП 
  ·  Держава фінансуватиме партії 
  ·  Виборчих зловживань стане менше 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Буш в Африці 
  ·  Претенденти на патріарха з контори КДБ 
  ·  НТВ вигнали з Білорусі 
  ·  Поромна трагедія в Бангладеш 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Уроки національної гідності 
  ·  КОМЕНТАРІ 
  ·  Лист Івана Павла ІІ 
  ·  Мирослав Маринович: Ми не маємо права йти шляхом прикрих ювілеїв 
Спорт-Поступ
  ·  ЯРОСЛАВ ХОМА: В УКРАЇНСЬКОМУ ФУТБОЛІ НЕ ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ЛИШЕ ВІД ФУТБОЛІСТІВ 
  ·  Карамяни у Львові 
  ·  Голосуй за ШЕВЧЕНКА 
Поступ технологій
  ·  Плескаті дисплеї стануть яскравішими 
  ·  Успішно закінчилося тестування 4-х процесорної серверної платформи на базі проце 
  ·  ''Лабораторія Касперського'' представила новий антивірус 
  ·  Adobe обновив відеолінійку 
  ·  Оновлення для Windows 2000 
  ·  unreal II одержує multiplayer 
  ·  Перший add-on для C&C: Generals уже не за горами 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  Львів, якого вже нема