buy visitors
|
|
|
|
Погляд »
КРИМІНАЛ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Хабар коштує 14 років |
|
Чиновника львівської мерії засудили за отримання хабарів |
| Мар'яна П'ЄЦУХ |
| |
Колишню начальницю загального відділу департаменту житлового господарства Львівської міської ради, в якому вона працювала до 2001 року, засудили на 14 років позбавлення волі. Також її позбавили права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки та збираються конфіскувати все її особисте майно.
Нещодавно Галицьким районний суд Львова довів вину екс-чиновниці в отриманні хабарів на суму 1 мільйон 613 тисяч гривень у період з 1996 по 2001 роки.
Про це повідомив Центр громадських зв'язків УМВС у Львівській області. Управління не назвало з етичних міркувань імені засудженої корупціонерки, оскільки на судове рішення було подано апеляцію. Проте "Поступ" доволі легко дізнався, що йдеться про сорокасемирічну Емілію Павлюк. Вона була державним службовцем 11-го рангу п'ятої категорії, і, окрім, начальника відділу департаменту житлового господарства, займала посаду секретаря громадської комісії з житлових питань при виконкомі міськради. У міськраді пані Павлюк працювала з 1991 року в управлінні обліку і розподілу житлової площі. До призначення на посаду начальника відділу працювала інспектором другої категорії відділу листів, а також начальником відділу інформації.
Судовий вирок Емілії Павлюк, як повідомляє Центр громадських зв'язків УМВСУ у Львівській області, складався з 43-ох сторінок та шести статей Кримінального кодексу України. Через велику історію злочинної діяльності чиновника від часу порушення кримінальної справи до судового вироку минуло два з половиною роки. Як з'ясувалося, Емілія Павлюк за період своєї роботи в міськраді отримала хабарів у особливо великих розмірах від 57 осіб за сприяння у вирішенні житлових питань. Засуджена, проте, згідно з даними слідства, насправді не допомагала бажаючим отримати дешеву і хорошу квартиру, а займалася аферами, витягуючи з людей величезні гроші.
Своєю злочинною діяльністю держслужбовець займалася завдяки доступу до комп'ютерної бази даних: списку черговиків та розподілу житлового фонду міськвиконкому. Емілія Павлюк за так зване сприяння в отриманні вигідного помешкання квартири брала великі хабарі, при цьому підробляючи договори про часткову участь у житловому будівництві з будівельними підприємствами і вносячи до них неправдиві відомості. Також вона збирала з громадян, які до неї зверталися, перші внески за квартиру в розмірі кілька тисяч доларів, пояснюючи, що здає їх у касу міськради і будівельних підприємств.
Зрозуміло, що на спокусу отримати дешеве житло повелося достатньо львів'ян. Унаслідок ошукані люди отримували підроблені ордери, а повернути свої гроші вже не могли.
Під час судового засідання підсудна заявляла, що її дії пояснюються намаганням допомогти людям і що грошей, отриманих злочинним шляхом, у неї немає, бо майно і великі цінності їй не належать. В одному з допитів вона зізналася, що частину грошей використала на власні потреби, а решту -- на закупівлю житла через будівельні організації. Хоч останньої інформації проведені ревізії не підтвердили.
На думку начальника Управління боротьби з економічними злочинами УМВСУ у Львівській області полковника Григорія Парасюка, гроші потерпілих можуть бути у спільників злочинниці. Однак, за його словами, наразі засуджена не зізнається про них. Як повідомляє Центр громадських зв'язків, робота із притягненням спільників Емілії Павлюк триває. "Існуюче законодавство не зовсім досконале, не так просто довести їхню вину в разі, коли щодо них відсутні прямі покази засудженої", -- говорить Парасюк.
За останніми даними, за минулий рік Управління боротьби з економічними злочинами УМВСУ у Львівській області виявлено та задокументовано 74 випадки хабарництва, а лише за шість місяців цього року вже є 80 таких фактів.
КОМЕНТАР
Андрій СКОП
керівник прес-служби Львівської міської ради
Ми живемо у правовій державі. Якщо вина людини дійсно була доведена, то я тут більше нічого не можу додати. Добре, що держава дбає про нас і бореться з корупцією. Наскільки мені відомо, як керівнику прес-служби, на даний момент правоохоронними органами щодо працівників міської ради не ведеться жодної справи, пов'язаної з корупцією. Хоча, водночас, правоохоронні органи можуть прес-службу про це і не повідомляти. |
|
|
|
|
Як ділити землю |
|
|
| Галина СКИБНЬОВСЬКА |
| |
Верховна Рада України ухвалила закон "Про розмежування земель державної та комунальної власності". Тепер органи місцевого самоврядування зможуть нарешті остаточно поділити території з районними та обласними адміністраціями. Укладачами законопроекту були "трудовик" Станіслав Сташевський та лідер фракції Аграрної партії Катерина Ващук.
Отож, комунальною власністю є усі землі в межах населених пунктів, окрім приватних земель, земель, що зайняті об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об'єктами загальнодержавного значення, атомної енергетики та космічної системи, земельних ділянок, на яких розташовуються органи державної влади, земель оборони. Також до комунальної власності не належать землі під водними об'єктами загальнодержавного значення та земельні ділянки, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Ординарна мотивація неординарних рішень |
|
|
| Тарас ПРОХАСЬКО |
| |
|
Коли я був значно молодшим, то працював у школі вчителем. Тоді ж, може, тому, що був значно молодшим, я жив трохи інакше. Мої діти були малими і вимагали більшої уваги. Удень я був з ними (розклад уроків був складений так, що мої виклади випадали через день і тривали не більше трьох годин, починаючи з півдев'ятої). Ми гуляли, бавилися, щось читали і робили різне. Ввечері була вечеря, а потім -- все те, що скорочено називається "іти спати" або "класти дітей спати". Незважаючи на всі вироблені впродовж століть рекомендації, це закінчувалося пізніше, ніж о дев'ятій. Але, врешті, діти також змучуються і засинають. І аж тоді могло починатися моє громадське життя. Я виходив із дому, знаходив у місті когось з друзів і приєднувався до них. Більшість моїх приятелів не мали в ті часи ні роботи, ні малих дітей, ні сили, ні грошей, а тому вечорами багато і довго пили. Я був значно молодший і пив разом з ними. Іноді майже до ранку. |
| Детальніше>> |
|
|
|
