|
|
|
|
Погляд »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Ось такі ми загадкові |
|
|
| Михайло МИШКАЛО |
| |
Приємно в пекельну спеку йти вулицею міста і натрапити на озеро питної води. Учора його ще не було. Велике таке, що й діти можуть поталяпатися. Хтось плаває. На плоті. І нікого з великих і пузатих, обсаджених секретарками, начальників. Де ви? У вас завжди є пояснення, тільки попереднім числом. І рідний Водоканал проявляє ініціативу тільки тоді, коли потрібно вибивати гроші з нас. А що ж обіцятимуть майбутні мери, як не воду?
Кущі справжньої малини у міському сквері. Стиглі червоні ягоди можна їсти руками. І не платити нікому. Не все ще змогли заасфальтувати. З'ясовується, каток у той момент зламався. Напевно, роботяги пішли випивати, а каток вкрали, і залишився клаптик живої природи серед сірого моря асфальту. Де ти в центрі Лондона таке надибаєш? А у Львові на Сихові є.
Подякуємо місцевому, рідному, бардаку і нехлюйству наших роботяг. Їх справить тільки іспанська і португальська спека, де вони починають по-справжньому працювати. Там вони так не свинячать після себе. Акуратно, не бульдозерами, а лопатами ями засипають. Їм тут не жити. Ця витоптана земля не для них.
Хоча, з іншого боку, як на це глянути. У світі все відносно. Мене, наприклад, дістали всі ці іноземці своїми "Чому тут так", а тут "не так", це при тім, що самі ще років шість тому були нашими громадянами. Такі ми вже загадкові, і не потрібно до нас приміряти їхньої шкали цінностей.
Корова, жива чорно-біла корова, на шкільному стадіоні пасеться. Посередині поля. Біля воріт, у штрафному майданчику витоптали траву. Погано. Зате краще, ніж у них, у Кембріджі, ходять кастровані бики, забавка для туристів. Це нормально. І травичка і корови. У нас все чесно, і наші діти тепер можуть і будуть знати, звідки береться молоко і чому в цієї тварини роги на голові.
Красиво і загадково? Непотрібно драматизувати ситуації. Автомобіль на великій швидкості тротуаром мчиться. Здалеку це справді нагадує американський бойовик. Автомобіль їде, а люди розбігаються в різні сторони -- і жодної ДАІ. Хто кого. Поїздили і розійшлись. Оригінально, але неприємно. Можуть ненароком переїхати. Але який заряд адреналіну в кровоносну систему. Це вам не кіно з голлівудської фабрики брехні.
А магазини наші... Це ж також потрібно розуміти. Приходиш у магазин, а там закрито. "А чого у вас закрито", -- запитуєш? "У нас ревізія, перезміна, ми вже не працюємо". Ну втомились люди увесь день стояти і нічого не робити. Магазин новий, у якомусь далекому закутку, покупців за день, якщо набереться десять, то добре. Що ти від них хочеш? А чого ж ви дорогенькі "Жодного оголошення не вивісили на дверях, щоб люди бачили і не йшли до вас?" "А нам так директор сказав". Це іноземець задумається, для чого відкривати магазин, якщо тебе не цікавить, чи ходять до тебе люди, чи ні. А наш чоловік знає і не задає питань, що люди відкривають магазин, щоб поспілкуватись. А який той йогурт, а з чого він, а чому там намальовано ананас, а не персик, яке це має політичне значення.
Що ви до того депутата пристали. Ну приїде він до вас, і що. Покричите, посваритесь і розійдетесь: ви до своєї бідоти, він -- до своєї... Чоловік вам дорогу побудував, гроші на церкву дав, пообіцяв олімпійські ігри для глухих провести 2008 року. Що вам ще треба. Які можуть бути взаємини між ним і вами. Ви тут, у болоті, за 50 доларів на місяць пробуєте не здохнути з голоду, не збожеволіти від того, що гречка минулорічного урожаю з двох гривень стала коштувати аж п'ять, і він, гордо заявляючи репортерам, що один його галстук коштує 550 доларів. Сюрреалізм, божевілля чистої води?
Ні, це правила гри, які ми добровільно прийняли. Я повторюю добровільно. Актів громадської непокори, самоспалення не було, коли все це свинство починалось.
Ми прийняли, що наші депутати -- це не те, що депутати там. Це не представники народу. Це клоуни, які організовують концерти і цілуються перед телекамерами, садять ялинки і проклинають минулі, але не теперішні і майбутні гріхи і помилки. Тому немає чого ображатись, що посеред сихівського скверу починають будувати будинок. Це при тім, що кругом гектари незайманої землі і непотрібно вирізати дерева і нищити траву і гадити будівельним сміттям. Наші будівельники -- це екологічна катастрофа. Спитайте того ж дядька, чи він так веде себе на своїй власній земельній ділянці. А як він нищить своїм смердючим трактором майданчик, де ще вчора бавились трирічні діти. Не його внуки і діти тут ходитимуть. Не цікавить.
Як вони, ці діти, повинні ненавидіти всю цю теперішню мерію. Не за горами той час, і вони прийдуть голосувати. Але наші обранці цього не розуміють. Вони потім стогнуть, чого ж їх так зневажають, ненавидять і не поважать люди. А за що ж вас поважати? Ви, ваше хамство, ваша некомпетентність, -- це породження нас. Виборців. Як пояснити цим іноземцям, чому в нас такі вулиці, під'їзди, сходові клітки. Це -- наше. Це ніхто чужий не прийшов. Вони цього не розуміють. Пояснювати це тим, що ми такі загадкові? Унікальні зі знаком мінус. Чи як? |
|
|
|
|
Незабаром другий аукціон |
|
|
| Оля ІГНАТОВА |
| |
Земельна ділянка, що на вул. Тернопільській, 28-32, яка вже стала каменем спотикання для львівських владоможців, здається, вже ніколи не повернеться до своїх попередніх власників. Принаймні такий висновок можна було зробити вчора під час прес-конференції заступника міського голови з питань землекористування та планування забудови міста Василя Лозинського.
Нагадаємо, що 4 липня відбувся перший за два роки земельний аукціон, де на продаж було винесено 5 земельних ділянок. По одній з них -- власне на вул. Тернопільській, 28-32 -- від 2 липня цього року була ухвала суду, згідно з якою ділянка мала бути знятою з аукціону, зважаючи на те, що ще 1953 року вона була закріплена за мешканкою квартири №1 буд. №32. Проте судовий виконавець так і не був вислуханий, а ділянку продали. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Італія ігнорує Україну |
|
|
| Андрій ДУБЕЦЬКИЙ |
| |
Італійський міністр закордонних справ Франко Фраттіні заявив, що його країна відмовляється від пришвидшення членства в Євросоюзі України, Росії та Білорусії, проте не має наміру відмовлятися від планів скорочення нелегальних іммігрантів.
Три четверті нелегальних емігрантів, які осідають у країнах Європи, потрапляють туди з туристичною візою. Проте італійці мають намір зосередитися якраз на тій четвертині, яка потрапляє морським шляхом. |
| Детальніше>> |
|
|
|
ХРОНІКА |
|
|
| |
| |
|
"Ціни на хліб не збільшаться", -- повідомив начальник міського управління торгівлі та побуту Михайло Задорожний. Хлібзаводи відпускатимуть хлібобулочні вироби за старою ціною. Підвищують ціни тільки приватники, які закуповують сировину у спекулянтів, що перепродують старі запаси. Нині міська влада веде переговори з продавцями цукру, аби вони не створювали ажіотажу і не піднімали ціни в традиційний для українців "час закруток". "Це лише привід для окремих громадян нажитись, а не державна політика", -- стверджує Задорожний. |
| Детальніше>> |
|
|
|
