BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Літературний Поступ.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
9 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  14:40 13-12-2017 -   На Львівщині у 40-річної жінки діагностували ботулізм  
  14:38 13-12-2017 -   Львівщина співпрацюватиме із Латвією у напрямку розвитку лісового господарства  
  14:19 13-12-2017 -   Львів має відмовлятись від маршруток та розвивати електротранспорт, – активіст  
  13:54 13-12-2017 -   Вбивці продавців у Бориславі викрали з магазину 23 телефони та ₴25 тис.  
  13:50 13-12-2017 -   Львівщина приймає юніорський чемпіонат України з біатлону  
Україна
  14:45 13-12-2017 -   У Донецькій області стріляли в голову міськради  
  14:43 13-12-2017 -   Суд дозволив Каськіву виїхати за кордон  
  14:33 13-12-2017 -   Кабмін схвалив план реформування середньої освіти  
  13:52 13-12-2017 -   Водійка Олена Зайцева визнала провину у смертельній ДТП у Харкові  
  12:38 13-12-2017 -   Захисту Януковича відмовили у відводі колегії суддів  
Світ
  14:57 13-12-2017 -   Вартість виходу Великої Британії з ЄС оцінили в майже €40 млрд Світ — Олег Костюк, 11 грудня1150  
  14:35 13-12-2017 -   В Єгипті співачку посадили на два роки за розпусний кліп  
  13:47 13-12-2017 -   Чорногорську мову офіційно визнали відмінною від сербської  
  10:35 13-12-2017 -   Білл Гейтс виділить на боротьбу з глобальним потеплінням $315 млн  
  10:28 13-12-2017 -   Російські спортсмени погодилися взяти участь в Олімпіаді-2018 під нейтральним прапором  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПЛОДИ

___________________________________________________________________________

Нова парость "Вишневого саду"
Світлана ВЕСЕЛКА
 
Вишневий сад
Вічність мистецтва -- вічність змінюваності,
Вічність, яка ніби приміряється до нових можливостей.

Віктор Шкловський

У виставі Володимира Кучинського все, як у Чехова, окрім назви: на афішах -- "Садок вишневий", можливо, це натяк на родову дотичність Антона Павловича до України. Усе: ніяких купюр, цілісність тексту, вірність авторським характеристикам персонажів, нюансам взаємовідносин, вірність жанру -- комедії (але комедія Чехівська!), ті самі мотивації дій і вчинків дійових осіб -- і в той же час це зовсім новий "Вишневий сад". А "нове, -- сказав сучасний мексиканський поет і есеїст, Нобелівський лауреат Октавіо Пас, -- приваблює нас не тому, що нове, а тому, що інакше; а інакше -- це вже заперечення, це ніж, що розсікає час навпіл: на минуле й нинішнє (на тоді і тепер)".

Код вистави В. Кучинського -- театр. Усі дійові особи -- актори, в яких крізь фільтри часу й особистого глядацького досвіду (і -- пригадаємо це призабуте поняття! -- освіченості) так ясно і так загадково проступають риси одвічних, затаврованих і знищених, але вперто живучих театральних амплуа: героїня. Простак, герой-резонер, вічні Коломбіна, П'єро, Арлекін та ін.

Вишневий сад -- театр. Театр із божественною красою цвітіння, прозою стиглості й ужиткового використання плодів і неминучістю в'янення, а з ним -- приходу Лопахіна, як би він не називався: реформатором, менеджером чи просто людиною нового часу.

І не біда, що не кожний глядач розшифрує той "код", розпізнає театральні архетипи. Треба поціновувати унікальність режисерської концепції, а не шукати пояснень. (Бо можна ненароком уподібнитися Санчо Пансі, який хотів, щоби йому спочатку давали розгадки, а вже по тому -- загадки!).

Але Кучинський дає і розгадку!

Вишневий сад продано. Скам'яніла сидить за своїм гримувальним столиком Раневська... Чи чує вона гарячу молитву Ані? "...Не плач. Мамо, в тебе залишилось життя попереду, залишилась твоя хороша. Чиста душа... ...Ми насадимо новий сад, розкішніший за цей, ти побачиш його, зрозумієш..."

Мовчки Раневська підводиться, накидає на дзеркало білу шаль: того, що було, вже нема.

Вона виходить на уклін. Усі персонажі їй аплодують. Аплодують і глядачі. Але вистава ще не закінчена, театр продовжується!

Ця метафора на духовному рівні конгеніальному автору! Тема театру, його код у виставі -- трепетна таємниця акторів. Такою вона була у прем'єрі 1996 року, такою свіжою, особистісно прожитою стала і для юних виконавців, які грали "Вишневий сад" 28 червня ц.р. Вистава підтвердила універсальність концепції Володимира Кучинського, а також його педагогічну сміливість, яка цілком себе виправдала (треба назвати й педагогів з майстерності актора на акторському відділенні Львівського національного університету ім.. І. Франка: Андрія Водічева та Олега Цьону).

Звичайно, виставу, її форму, її духовні параметри тримали основні виконавці: Тетяна Каспрук (Раневська), Олег Цьона (Гаєв), Станіслав Жуков (Сімеонов-Пищик) та легендарний Фірс (заньківчанин Олександр Гринько).

А поряд з ними -- аж до буквального унаочнення метафори! -- молода парость, ще вчора другокурсники, а сьогодні студенти ІІІ акторського!

Не варто виділяти когось з-поміж виконавців (хоча, зрозуміло, не всі роботи рівноцінні), але назвати кожного -- варто. З прив'язкою до ролі, до її виплеску. До неусвідомлюваної миті істини, коли в ролі з'явилося "я" майбутнього актора, коли він уже не грав, а був собою. Це досягається нелегко -- на те є навчання, є педагоги, які найбільше піклуються про те, щоби в кожного студента збереглось і розвинулось особистісне творче начало. Для мене, як рецензента, ключовими в молодих акторів були такі репліки.

Аня, донька Раневської, за означенням самого А. П. Чехова, 17 років. (Отож, Марійка Копитчак уже "стара", їй 19!): "Ми будемо читати осінніми вечорами, прочитаємо багато книжок, і перед нами відкриється новий. Чудовий світ... Мамо, приїзди".

Варя (Тамара Горгішелі): "Мамонько, не можу ж я сама йому освідчуватися. Ось уже два роки мені говорять про нього, всі говорять, а він або мовчить, або жартує".

Лопахін (Віталій Вавринів): "Я купив! ...Я купив маєток, де дід і батько були рабами, де їх не пускали навіть на кухню. Я сплю, це тільки мариться мені, це тільки здається..."

Пєтя Трофімов (Микола Береза): "Обійти те дрібне і примарне, що заважає бути вільним і щасливим, ось мета і сенс нашого життя... Я такий далекий від пошлості. Ми вищі за кохання!".

Шарлота (Наталія Філіпович): "Я виросла, потім пішла в гувернантки. А звідки я і хто я -- не знаю. Хто мої батьки, може, вони не вінчалися... Не знаю, нічого не знаю.

Єпіходов (Тарас Кищун): "Я розвинена людина, читаю різні чудові книжки, але ніяк не можу зрозуміти напряму, чого мені властиво хочеться, жити мені чи застрелитись, власне кажучи, але тим не менш я завжди ношу при собі револьвер".

Дуняша, покоївка (Зоряна Гуска): "Я така делікатна дівчина, страх як люблю ніжні слова".

Яша, молодший лакей (Ігор Задніпряний): "Як на мене, так: якщо дівчина кого любить, то вона розпутна, значить".

Ймовірно, не всі ті юні, що грали у "Вишневому саду", пов'яжуть своє життя з театром. Але нова парость "Вишневого саду" неодмінно зацвіте, бо надійшов її час.

Цього року в березні театр ім. Леся Курбаса відзначив своє п'ятнадцятиріччя. Він був створений у 1988 енергією суспільного вивільнення групою акторів, яких об'єднувала хвиля покоління 80-х. Сьогодні, вважає Володимир Кучинський, перехідний період, закладаються підвалини нового театру. У молодих інша система миттєвих координат, естетичних цінностей. Крізь них проглядається майбутнє. Це -- крок на іншу територію, поки що невідому. Головне: постійне переборювання минулого. Тільки так відбувається пізнання.

Суть театру ім. Леся Курбаса -- першопрагнення.

А головний педагогічний принцип: не нав'язувати студентам свого бачення!

Хотіла традиційно побажати дітям (інакше їх у театрі не називають) веселих канікул, а вони... їдуть у якийсь відлюдний куточок Криму, де... працюватимуть з Володимиром Кучинським та його випробуваною командою!









»  РУЙНАЦІЯ
Тотальне святкування
Наталка КОСМОЛІНСЬКА
 
3 травня 2003 року до 400 ювілею міського врядування в Жовкві черговий раз розпочали реконструкцію міської (Вічевої) площі -- однієї з найцінніших історичних Ринкових площ Європи -- і центральних вулиць. Цього разу, ніби з добрими намірами і урахуванням усіх історичних тонкощів, нічого не мали руйнувати чи перебудовувати, а тільки понизити рівень стародавньої площі до історичних відміток. Тобто, йшлося просто про усунення з центру площі залишків колишнього ленінського меморіалу і культурного міського шару, завтовшки у 400 років.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Дуель Ющенка і Кучми 
  ·  Українці довіряють гривні 
  ·  Кучма шантажує більшість 
  ·  Новий конфлікт у Ратуші 
Погляд
  ·  Незабаром другий аукціон 
  ·  Італія ігнорує Україну 
  ·  Ось такі ми загадкові 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ у Львові
  ·  Життя інвалідів стане комфортнішим 
  ·  Гривня, як євро 
  ·  Центр закриють уже в неділю 
  ·  Своя людина при владі 
  ·  Сихівський конфлікт вирішено?! 
  ·  Опозиція знову єднається 
  ·  Кредитів на житло побільшає 
  ·  Макові плантації 
  ·  На полігон ходити заборонено 
  ·  Вивіз сміття подешевшає 
Поступ з краю
  ·  Як Волков замовляв Ющенка 
  ·  Затишшя перед боєм 
  ·  НДП здається Януковичу 
  ·  Пустовойтенко проти Кірпи 
  ·  Консервований "Руслан" 
  ·  "Широкий жест" віце-прем'єра 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Пошуки на всіх напрямках 
  ·  Одна дитина врятувалась 
  ·  Нова хмара над польською лівицею 
  ·  Нові старі агенти "штазі" 
  ·  Парламент знімає звинувачення 
  ·  Випускний для мусульманок 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Літературний Поступ
  ·  Юрій АНДРУХОВИЧ: Уся надія залишається на те -- що між словами 
Історія у Поступі
  ·  Перемоги і поразки 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Нова парость "Вишневого саду" 
  ·  Тотальне святкування 
Листи у Поступ
  ·  Пенсійний геноцид, 
Музика Поступу
  ·  Ярина Якуб'як: "Мертвий півень" має померти 
  ·  Нарешті добрались до фіналу 
  ·  "Океан Ельзи" у Львові 
Пост-Faktum
  ·  Кларк Гейбл 
  ·  КАЛЕНДАР