BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Реклама в Поступі.    Львівські обсервації.    Поступ науки і технологій.    Розмаїтий Поступ.    Кінопоступ.    Особистість у Поступі.    Пост-Factum.    Поступ електоральний.    Перспективний Поступ.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
14 березня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:19 26-04-2017 -   На Львівщині запрацював перший центр у сфері захисту прав інтелектуальної власності  
  16:18 26-04-2017 -   На Львівщині вшанували героїв та жертв Чорнобильської трагедії  
  14:56 26-04-2017 -   Курс гуманного ставлення до тварин запровадять в усіх школах Львова  
  14:52 26-04-2017 -   На вул. Городоцькій украли близько 20 щойно висаджених кущів спіреї  
  13:27 26-04-2017 -   Небайдужих закликають допомогти доньці учасника АТО  
Україна
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
  14:48 26-04-2017 -   У ГПУ розслідують замах на Януковича  
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
Світ
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
Теледебати
 
Зараз це найбільш захопливе видовище. Є на що подивитися і чим помилуватися. Почалося все з дебатів Хорошковського (“Озиме покоління”) та Юлії Тимошенко на УТ-1. Юльця поставила мат уже на п’ятнадцятій хвилині, вибиваючи з “озимого” конкретну відповідь: “Ви за Кучму чи проти?” І прилизаний Хорошковський, звиваючись, як п’явка на пательні, так і не зміг виборсатися з фатальної позиції.

Скандальна заміна Тимошенко на Рух Бойка в дебатах із Вітренко на “1+1” виглядала ще кумедніше.
На “1+1” незграбно пояснювали, що Юльцю замінили Бодьом тільки тому, що раніше ці ж дебати запланували на ICTV. Тобто канал свідомо зірвав дебати з такою потужною зіркою, як Тимошенко, на користь примітивного гномика, якого знає дуже вузьке коло осіб. Де тут логіка? І як міг лідер телепростору, канал “1+1”, іти назустріч каналу, який покриває жалюгідну частину України.

“Спеціальне приниження власного рейтингу своїми ж діями можливе тільки в одному випадку – коли приємніше ходити з викрученими руками, ніж з відірваними вухами” (“Українська правда”).

У результаті ми змушені були тішитися істерикою Вітренко і нудним триндиканням псевдорухівського кучмонавта.

Зате в п’ятницю на ICTV малисьмо повну сатисфакцію. Організатори на такий ефект явно не розраховували, коли кинули в наступ проти Юльці аж три сили – ведучих каналу, Вітренко й “озимих”.

Видовище було диким. Усі журналісти, опитані інтернет-газетою “Українська правда”, сходяться на думці: “Те, що було на ICTV, це: за задумом – рідкісна провокація, за організацією – рідкісний непрофесіоналізм, за виконанням – рідкісна порнуха. Брудна, сороміцька, нечесна робота каналу на пінчуківських “озимих”. Із закономірним фіналом – “заказним” і постановочним вуличним телебаченням. “Північна зірка”, бекаючий і мекаючий Кисельов показав, що найманець – це тупе знаряддя, а не тонкий інструмент”.

Але про які дебати можна було говорити на пінчуківській студії? Адже за планом, мало відбуватися побиття Юлі. І на фоні двох базарних гендлярок Юльця виявилася у виграші. Навіть незважаючи на те, що під час виступів Юлі обов’язково показували реакцію на її слова Богословської та Вітренко, а під час їхніх виступів реакції Юлі не показували взагалі.

А чого варті були награні коментарі з вулиці? Вахтанг Кіпіані, редактор ТСН, сказав, що “Москалі з малоросами ніколи не зроблять Україну нормальною країною... Я не належу до прихильників Юлії Тимошенко, але хамська фраза “вулиці” про “її несправжність”, мовляв, у неї навіть коса фальшива – за таке навіть дуже виховані люди б’ють у щелепу”.

Глядачі мали змогу переконатися, що “Озиме покоління” – фікція. Та й що там ся дивувати?
Пролежавши десять років під снігом, кожен би став примороженим. Але хто б помислив, жи будемо бачили на екрані таку зіграну команду “озимих” і Вітренчихи, які на словах деклярували протилежність позицій, а на ділі своєю вражаючою одностайністю все зіпсували. При цьому навіть не намагалися приховати змову. Чого вартували оплески Вітренко на адресу Богословської? А питання їхнім групам підтримки писали явно на Банківській, ще й в одному кабінеті. Під кінець, втративши в екстазі побивання Юлі обережність, Вітренко та Богословська помінялися правом відповіді. Щоб останнє слово залишилося за конотопською відьмочкою. Це вже взагалі ні в які ворота не пасувало.

Захопившись, Вітренко навіть забула, як обіцяла довести Юльці, що вона – “воровка”. Переклавши чималу кількість шпильок на Богословську, Вітренко вирішила погратися в інтелігентність. “Але ж, лишенько, видавав вираз обличчя під час реплік Тимошенко. Недаремно Наталія Михайлівна нещодавно зізналася в своєму головному хобі – “лускати насіння” (“Українська правда”).

Лижи – і воздасться!

Ой, нє! Ніхто так не вилиже дупцю таваріщу із центра, як наші галичани. Що майстри – то майстри.
Правда, плата за оте лизодупіє чомусь завше традиційна – тридцять срібняків. Не більше.
Легендарні дванадцять крісел в уряді та адміністрації Татуська в подяку за сфальсифіковані президентські вибори та липовий референдум так і лишилися легендою. Навіть татаро-монголи зневажали перекинчиків. А що вже казати про козака Кучму?

Особливо вигинаються перед владою наші університети й інститути. Хто чув коли-небудь про наукові досягнення Василя Куйбіди? Де тоті його трактати чи бодай статті? А бач – почесний доктор львівського університету. Василь Базів, який не написав жодного художнього твору, стає членом Спілки письменників. З таким же успіхом міг би стати й художником альбо композитором.

Приїжджає до Львова Литвин, а йому НУ “Львівська політехніка” уже вручає мантію почесного доктора. За що? Невже за те, що він вкрав і привласнив собі чужу працю? Людина, викрита в науковому плагіаті, в цілому світі була б зганьблена на все життя. Але тільки не в нас.

“І хто ж таку нам кучму дав?”

Отак дивувався безсмертний Котляревський, пишучи “Енеїду”. Дивуємося й ми – за що? За які гріхи нам ця кумедія?

Наш Татусько мав би виступати в цирку. Бігме, великий талант коміка пропадає. Гастролюючи Сибіром, він сипав перлами наліво і направо. Добре, що знайшлися відповідальні особи і тоті скарби позаписували для якого-небудь майбутнього Котляревського.

Отже, саме в Сибіру, куди він привіз п’ятнадцять кілограмів сала і два ящики горілки, прозвучало унікальне зізнання: “Президент’м я став абсолютн’ випадково. Мої друзі-директори приїхали до мене й кажуть: “Льоня, давай! Кравчук вже себе показав, тепер ти. А взагалі-то, я ракетн’к”.

Воно й видно з того, як моцно ракети ціляють: як не у вікно, то в російський літак.

У Сургуті Татусько добре собі дзьобнув і на зустріч із нижньовартовцями приїхав уже трохи теє, одразу почав з’ясовувати, чи нема тут на столі чарки. Ледве дочекавшись фуршету, Татусько сам став на розлив і справлявся з цим, як справдешній бармен. Власне алкоголю можемо завдячувати такою патріотичною заявою: “Україна була третьою країною за ядерн’м потенціал’м, але від надлишк’ розуму відмовилася. Бо Росія, бачте, не хотіла, щоб Україна мала цей потенціал. Але ми повинні були подумати, що дасть нам відмова від ядерної зброї. Ось що нам це дало”, – і показав народу дулю. Просто і дохідливо.

Заперечуючи імперські зазіхання Росії, Кучма запитав: “Ну, скажіть, хіба може Росія взяти Україну на абордаж?” І сам же й відповів: “Та вона й Білорусію не зможе взяти!”

Інколи навіть кокетував, як от із дівчиною, яка ставила питання: “Ось ви, дівчино в чорній сукні, підійдіть потім до мене, ми з вами про все домовимося!”

Очевидно, щоб дами не мали сумніву щодо його потенції, розповів, що він людина спортивна. “Ну, я не можу тут роздягнутися перед вами... Знаєте, скільки в Україні на мене всілякого бруду виливають, особливо ці, ну, як їх?! Як?... ЗМІ! Так що я б збожеволів, якби не займався спортом”.

Але так виглядає, що займається він спортом недостатньо. Бо інакше б не зазвучала така репліка, як у Нижньовартовську: “Ми, українці, трошки придуркуваті!” Таким чином, усе стало на свої місця.

Придуркуватий народ на відповідного Татуська й заслуговує. Що він і підтвердив: “Я звертаюсь до хохлів. Росія вам, як мати, а я – батько!”

Як кажуть москалі, “в радітєлєй-алкашей дєті на памойкє”.

Коли під час інтерв’ю Татуськові нагадали про “паслєдній вапрос”, відказав: “Паследняя в папа жена” – і подався хитким кроком у зал, де виступав український хор, почав диригувати, а далі не втримався і заспівав. Охорона відразу кинулася затуляти Татуська від відеокамер і фотоапаратів, а потів підхопила під руки і забрала подалі від гріха.

Отакі були сибірські гастролі.

Шахраї клоновані

Газета “За вільну Україну” опублікувала давно очікувану мною заяву Головного проводу Організації Українських Націоналістів в Україні. Чому ж вона для мене давно очікувана? Річ у тому, що я кілька разів уже дивувався з різноманітних заяв Романа Козака, який видає себе за провідника ОУН в Україні та робить чудернацькі заяви, що ніяк не вписуються в націоналістичну програму. То він заявляє про свою підтримку Татуськові під час політичної кризи 2000 р. , то про підтримку РУХові Бойка, то раптом наїжджає на Ющенка в “Бойківській думці”, підтримуючи вже аграріїв.

Усе виглядало на те, що маємо справу з клоном, якого створили Татуськові специ. І ось одного ранку дзвонить мені цей діяч і починає втирати, що він діє абсолютно легально. Що він вперше чує, про якісь заяви проводу ОУН щодо його легітимності. А коли я називаю йому газети, в яких пишеться, що його організація – фікція, він дивується, хоча це газети, які він мав би як націоналіст читати в першу чергу – ту ж таки “ЗВУ” чи “Українське слово”. Не читав, бідачка.

Не читав інтерв’ю з Василем Гищуком, заступником голови ОУН (“Українське слово”, 20.12.2001) про те, що шахраї, які до ОУН не мають жодного стосунку і спекулюють цією назвою, роблять постійно якісь дивні заяви. І голова проводу ці заяви відкидає. Не читав статті Сергія Чалого в “Свободі” (46, 2001 р. ) про те, що “ОУН в Україні – це “організація, яка, на думку лідерів традиційних структур ОУН, не має нічого спільного зі справжніми націоналістами”.

Поміж іншим Ромцьо кинув також репліку: “Там наші хлопці їздили до вас у редакцію, хотіли з тобою поговорити”. Очевидно, на ці слова я мав би затремтіти: хлопці ж приїжджали! Поговорити! Скидалося на неприховану погрозу: мовляв, не заткнешся, то таки поговорять!

І ось врешті голова Головного проводу ОУН в Україні Юліян Клос публікує заяву, де стверджується, що ОУН в Україні не входить до жодного блоку, але підтримує тільки два блоки – Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко. Водночас ОУН в Україні не підтримує ані комуністів, ані соціалістів, ані владно-номенклатурний блок. І відмежовується від підтримки виборчого блоку Б. Бойка.

“Головний провід ОУН в Україні спростовує свою заяву, що прозвучала від її імені на телебаченні і в ЗМІ... на підтримку президента Л. Кучми, а також спростовує заяви, ніби від ОУН в Україні, про підтримку на виборах 2002 р. блоку “Демсоюз” і блоку “За єдину Україну!”, приватної особи Романа Козака з фальшивим бланком і печаткою, котрий підшивається під ОУН в Україні”.

Отак нарешті й прояснилося. Цікаво тільки, чому це апартаменти Ромця містяться не де-небудь, а поруч із обласною адміністрацією.

Лист з Торонто

Вельмиґречний пане Юзю!

Отакво не збирався Вам зараз шось здалека писати, аби не забивати голову перед виборами і абисьте мали її світлою, але перечитав у “Поступі” тото “гузя на Юзя” від достойних добродіїв і таки не втримався. Ну, за орла Яворівського то нема шо казати, ту його теж знають.

Але шанований мною пан Іван Гель таки подивував. Такво з порога нагудів на Вас і на “Поступ”.
Стільки епітетів присвятив у такім невеликім листі! Тільки шось му не грало зразу згори. Бо як та “ґазетка” така нездарна, жи її ніхто ни читає, а як бере до рук, т о мусит після неї мити, то як йому вдалося назбирати старі примірники за кілька четвергів? І то у своїх друзів, “патріотів національного рівня”, бо з іншими, виглядає, файранту не тримає. А далі то так виходить, що ті друзі з ніжною обережністю зберігають цілі річні підшивки, бо пан Гель згадує і статті за рік до виборів.

Але нема ся чого дивувати, бо статті з “Поступу” щодня читає радіо “Міст” у Торонто, а передруковує ще ціла купа інших американських українських видань. Але чи ви чули, пане Юзю, аби з якої “живої” теперішньої газети робили копії на копіювальній машині чи роздруковували з комп’ютера і передавали читати другим? Певне, у Львові такого нема. А ту є! І та газета називається “Поступ”. А найбільшою популярністю користується саме четвергове “обсерваційне” число.
Сам видів ті копії і навіть затримав кілька.

То якщо брати за правду слова пана Геля, вся заокеанська діаспора, принаймні тота більше свідома частина, яка постійно цікавиться подіями в краю і жваво читає Вашу “маразматичну” газету, належить до “ненормальних людей”. Але тоді нащо пан Гель їздив до того хорого люмпену ще в 1993 році? Пана Геля добре знають як в Америці, так і в Канаді, пам’ятають його на чолі 100-тисячних львівських маніфестацій, вітали в конгресі в Торонто. Але знають віднедавна також іншого яскравого аграрія Василя Базіва. Через це місцевому народу трохи тяжко второпати, що єднає їх в одних лавах.

Крім того, пане Юзю, мені щось виглядає, жи пан Гель наплутав з Вашою біографією. Ту питає, хто Ви такий, а далі каже, що знає про Вас з юних літ як маніяка і навіть перейнявся, чи Ви си з Юльцов даєте раду, але з Ваших реляцій такого не скажеш, ніби Вам на тій ниві шось долігає.

Пане Юзю, не беріть статечному чоловікови то все за зле, бо вже в ті часи, коли теперішній мер ще контролював продавців по магазинах і про нього знали поза тим лише кури в Болехові, Іван Гель з непокритою головою рішуче йшов на чолі колони, котрої один кінець був у центрі Львова, а другий – біля церкви Юра. Ім’я політв’язня Геля для того люмпену, про який він тепер згадує, було в одному ряду з іменами Чорновола, Горинів, Лук’яненка... Тоді їх асоціювали з іменами Чупринки, Бандери, Сліпого, гетьманів...

Але з цих імен залишився один ЧОРНОВІЛ. Єдиний, котрий продовжував доводити справу до кінця.
Решти нема. Немає вже більше того нескореного в’язня Івана Геля, якого за відновлення Греко-Католицької Церкви разом з отцем Зеленюхом жорстоко потовкли і тягали за бороду закуреною дорогою в 1989 р. Так як ще раніше зник з поля зору його попередник-правозахисник Йосип Тереля, котрий після передання своєї “посади” Гелю нічого ліпшого не придумав, як спочатку прославляти “викопного” українського короля Олелька Другого, а після його кончини зачав валандатися в Америці та Канаді з таким самим невиразним єпископом Даниляком.

Зараз залишився просто дядько Гель, котрий вистоює, склавши на животі руки, на всіляких імпрезах і церковних церемоніях, вставляючи час від часу хвалебні дифірамби, коли йому височайше нададуть слово, на адресу теперішніх власть імущих. Навіть дивно, що Ваші обсервації, а точніше цитата з іншої газети, так вплинули на нього, що він вирішив нарешті щось написати від себе. І тим самим дати знати, що він ще десь існує. Якщо такі одіозні фігури, як Іван Гель, на яких галичани десять літ тому покладали майбутні надії, ціхо дрімають на узбіччі, то добре, що хоч прицвіркуватий Юзьо має ще сміливість називати речі своїми іменами. Бо хто ж це тоді має робити?

Колишнього Івана Геля ще пам’ятають у багатьох селах і містечках Галичини, то чому він не скаже тим людям, котрі ще йому вірять, чи за таку Україну, як зараз, висиджував у таборах? Чому насміхається у своїх “новітніх” притчах над затурканими селянами, в той час коли болехівський козопас із приємною усмішкою та солодкими обіцянками, котрих не дотримує, хитро заплющує очі на розпродаж і нищення міста? Чому, зробивши колосальний вклад для повернення в Україну Глави УГКЦ, не доведе до кінця справу, зачату Сліпим за визнання Українського патріархату?

Однак не конче вимагати щось від старшого чоловіка. Як діяч, що частину своєї політичної активності присвятив саме релігії, повинен би знати слова зі Святого Писання, що кому більше дано – то від того і більше вимагається. Але якщо на пана Геля зійшов тепер згори аграрний дар пописувати в районних газетах, то тим більше, пане Юзю, мусите продовжувати свої писання в тому “диявольському” “Поступі”, коли вже нема того кому робити.

На тім передаю заокеанське вітання і зичу Вашим обсерваціям перетворитися на щоденну газету, а Вам самим подаватися на наступні вибори кандидатом.

Мацько ЗАЛЬОНДОНСЬКИЙ









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Виборча програма Андрія Садового 
  ·  Страшний риб’ячий діоксин 
  ·  Самостійна соборна Палестинська держава 
Погляд
  ·  Тарас Стецьків: Вважаю, що слід відповісти один раз 
  ·  Ігор Пужак: “Серйозні інвестиції у Львів можливі лише після наведення елементарн 
Поступ у Львові
  ·  Ще 500 львівських автобусів цього року “поїде” до Києва 
  ·  За Степана Курпіля авторитетні люди 
  ·  Виборчі комісії хтось залякує 
  ·  Переселенці: справедливість буде відновлено! 
Поступ з краю
  ·  Омельченко зрадив Ющенка 
  ·  КРАЄВИД 
  ·  Пробні вибори в “Поступі”. Підведення підсумків 
  ·  Світ через філософський фотооб’єктив 
  ·  Десять на одного 
  ·  ХРОНІКА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА 
  ·  Богдан Клюк – поза грою 
  ·  Вітер назбиткував на півмільйона 
Поступ у світі
  ·  Багдад має бути зруйновано 
  ·  Останній живий зрадник 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Спорт-Поступ
  ·  Провал “Ювентуса” й “Арсенала” 
  ·  Гарас знову у Львові 
  ·  Календар другого кола Чемпіонату України 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Реклама в Поступі
  ·  ЄДИНА ПРОФЕСІЙНА КОМАНДА, ЗДАТНА ВИВЕСТИ КРАЇНУ З КРИЗИ – ЦЕ КОМАНДА ВІКТОРА ЮЩ 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Поступ науки і технологій
  ·  Інопланетяни знали би про нас усе 
  ·  Ангел” ще трохи – і полетить 
  ·  Клони довго не живуть 
  ·  Цифрове піратство: Америка проти всіх 
  ·  Блакитний лазер ущільнив DVD у 6 разів 
  ·  enterEx 2002 
Розмаїтий Поступ
  ·  Загадки міста Лева 
  ·  ТЕАТРИ, ІМПРЕЗИ, ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  НІЧНІ КЛУБИ ТА БАРИ, КНАЙПИ 
  ·  Акція тижня – Всеукраїнський молодіжний фестиваль “Музика тисячоліття” 
Кінопоступ
  ·  Джефф Бріджес: все, що можна купити за гроші, або про сімейні банди у кіноіндуст 
  ·  Амелі” отримала три премії “Сезар” 
  ·  Доля “Оскара” практично визначена 
Особистість у Поступі
  ·  Юрій Макаров: Шевченко - це модно 
Пост-Factum
  ·  Віднайдений Олекса Новаківський 
  ·  КАЛЕНДАР 
Поступ електоральний
  ·  Я голосую за “Команду озимого покоління”! 
Перспективний Поступ
  ·  Юрій Якимович: Ми одні з небагатьох, хто до Львова привозить туристів 
  ·  Богдан” виправляє помилки природи 
  ·  Сашко Пономарьов: “Княжицький – один з тих політиків, які реально захищають укра