"60-а річниця трагедії польського населення на Волині і в Галичині періоду німецької окупації схиляє до роздумів про минуле і майбутнє польсько-українського сусідства. Трагедію поляків, яких вбивали і виганяли з місць їхнього проживання збройні формування українців, супроводжували рівно ж страждання українського мирного населення -- жертв польських збройних акцій. Ці події були трагедією для обох наших народів.
Вбитим та загиблим на Волині і Галичині належить пошана і пам'ять. Схиляємо голови перед невинними жертвами. Не може бути виправдання терору, насильству і жорстокості. Правда про ті драматичні роки є болючою для всіх. Однак поляки й українці повинні її пізнавати.
Правда, хоч і найсумнівніша, є необхідною для побудови тривалого порозуміння. Болючий досвід повинен бути для нас також джерелом роздумів про те, що ненависть і конфлікти між нами використовували наші супротивники, а ми завжди на цьому втрачали.
В історії Європи є багато прикладів національної ворожнечі, війн, крові і жорстокості. Але одночасно є приклади поєднання і порозуміння народів, які хотіли та змогли подолати навіть найскладніше минуле. Моральним обов'язком тих, совість яких і надалі зворушує трагедія 60-річної давнини, є заклик до поєднання наших народів в ім'я майбутнього, в ім'я спільної мети. Нехай вміння вибачити стане фундаментом кращого майбутнього, добросусідства і українсько-польської дружби".
»
ВОЛИНЬ-2003
Волинський компроміс
Богдан БАЧИНСЬКИЙ, Мар'яна П'ЄЦУХ
Учора ввечері українські парламентарі нарешті отримали узгоджений українсько-польською робочою групою текст заяви до 60-ї річниці волинської трагедії. І український, і польський парламенти, за словами голови Верховної Ради Володимира Литвина, ухвалять спільну заяву вже цього четверга.
Як зазначається в заяві, підготовленій 2 липня українсько-польською групою, "події на Волині були трагедією для обох наших народів, ... тому моральним обов'язком тих, совість яких і надалі зворушує трагедія 60-річної давнини, є заклик до поєднання наших народів в ім'я майбутнього". Разом із тим, документ не наголошує на існуванні на даний момент певної істини щодо цих трагічних подій, і передбачає можливість подальшого їхнього дослідження: "Правда про ті драматичні роки є болючою для всіх. Однак поляки й українці повинні її пізнавати".
Переглядаючи останнє число Rheinischer Merkur, випадково відкрив розділ "Стиль життя" (зазвичай я закінчую читання газети "Економікою") і не повірив своїм очам. У боннському тижневику, де рідко коли можна було знайти навіть коротке повідомлення з України, на мене дивилася кольорова знимка Львова. Оперний театр і "стометрівка" у феєричному вечірньому світлі. "Золотий Схід Європи" -- так називалася стаття про нас із вами.
Автор -- Інґе Сантнер -- з любов'ю описала милі містечка на території, що колись належала до Австро-Угорської імперії, тобто Галичина, Буковина й Закарпаття. У матеріалі поданий короткий опис історії, згадка про промінентних особистостей, що походять з цих країв, а також змалювання сьогодення.
