BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
8 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Ландшафт після битви
Жак РУПНІК
 
Через десять років після розвалу Совєтської імперії називати новоутворені держави “посткомуністичними” вочевидь не має сенсу. Як можна одним і тим же ж словом означити Угорщину та Албанію, Чехію та Білорусь, або Польщу та Казахстан? Їхнє комуністичне минуле не вносить нічого в розуміння докорінно відмінних шляхів розвитку, які вони обрали після 1989 року.

Водночас у розмаїтті форм трансформації та специфічній для кожної держави ситуації вирізняються деякі спільні елементи, які структурують нову політичну географію реґіону. По-перше, лідирує Центральна Европа - до цього реґіону належать так звані Вишеградські держави, прибалтійські країни та Словенія, які уособлюють “успішну історію” демократичної трансформації. По-друге, на Балканах трансформація неодноразово сходила з рейок, бо в основу змін було покладено створення національних держав, поза тим перешкоджала спадщина комунізму та економічна відсталість. По-третє, Росія перебуває у пошуку нової постімперської ідентичности: країна балансує на межі економічної катастрофи, вагаючись між невдалими реформами та безнадійними спробами реставрації ancien regime.

Одним словом: на Балканах (і на більшості території колишнього Совєтського Союзу) при владі перебувають гібридні режими, замішані на авторитарному націоналізмі та корумпованому капіталізмі.

Якщо спробувати коротко підсумувати різницю між Центральною та Південною Европою, то варто зазначити, що у Центральній Европі триває консолідація демократичних режимів, водночас у Південній Европі кристалізуються “антиліберальні демократії”, а Румунія, Болгарія та Словаччина знаходяться на півдорозі. Таке розмежування, що базується на самому процесі переходу (а не на ґеополітиці) має широкі зовнішньополітичні імплікації.

Політика поширення ЕС та НАТО на схід - а в обох організаціях умовою вступу є демократичне суспільство - залишається недостатньо диференціюючим чинником. Незрозумілий той факт, що Словенія та прибалтійські держав не потрапили у першу групу розширення НАТО на схід; Словаччина та Румунія також отримали б змогу увійти в першу групу розширення ЕС, якщо б вони дійсно відмовилися від авторитаризму.

Правова держава та “Габсбурзький чинник”

Розвиток правової держави безумовно є вирішальним для успішного переходу до демократії та ринкової економіки. У цій ділянці Центральна Европа досягла помітніших успіхів, ніж Балкани. Поясненням можуть послужити, звичайно, різні політичні умови та різний ступінь готовности нових еліт до того, аби прийняти та перейняти західну модель поділу влади. У зв’язку із цим на згадку заслуговує чинник, який не так просто вловити: спадщина дуалістичної Австрійської монархії у порівнянні із спадщиною Османської імперії.

Габсбурзька монархія, певна річ, не була ліберальною демократією британського зразка, але вона також не була й автократією, як царська Росія. Вона була правовою державою. Все красне письменство межі століть, від Музіля і Рота до Броха, переважно займається питаннями права та закону, конфліктом між леґітимністю та леґальністю. Ця державно-правова традиція вижила у багатьох центральноевропейських державах - спадкоємицях Австро-Угорщини, і в дещо зміненому або спотвореному вигляді притаманна юриспруденції, державному управлінню, загальній політичній культурі цих країн.

Дискурс правової держави був вагомим внеском центральноевропейських дисидентів у створення вільнодумної та демократичної політичної культури. Дев’яності роки продовжили цей розвиток. Він також відображений в умовах вступу до ЕС: кандидат повинен не лише пристосувати свої правові норми до норм ЕС, але й зробити їх чинними. Контраст між Угорщиною та Румунією in puncto правової держави підтверджує тезу “габсбурзького чинника”; становище у Словаччині за Мечіяра (1994-1998) і в Хорватії за Туджмана (1991-1999) послаблює цей арґумент, проте не спростовує.

Формування національних держав та “гомогенність”

Повернення до демократичних стосунків у 1989 році нерозривно пов’язане із відродженням нації; народний та національний суверенітет сплавилися в одне ціле. У цьому сенсі 1989 рік пішов услід за 1848 та 1918 роками. Схоже, ліквідація успадкованого від комунізму федералізму в СССР, Юґославії та Чехословаччині підтверджує цю тезу.

Формування національної держави стало пріоритетнішим, аніж впровадження демократії та правової держави. Не виключено, що роль національного питання у Центральній Европі в перехідний період була значно меншою, аніж у Південній, у зв’язку з вищим ступенем етнічної гомогенности - за винятком Словаччини, де трансформація єдиний раз у Центральній Европі зазнала значної, хай навіть тимчасової невдачі.

Сучасна Польща - гомогенна держава, яку ніяк не можна порівняти із міжвоєнною Польщею, одну третину населення якої становили різні національні меншини. Мрія правих націоналістів-ендеків втілилася за допомогою Гітлера та Сталіна. Чеська Республіка теж розвинулася до рівня гомогенної держави: без євреїв, без німців, без словаків - нарешті сама! Словенія - єдина з-поміж держав-спадкоємиць Юґославії, трансформація в якій відбулася за центральноевропейським зразком, єдина екс-юґославська республіка, яка на момент розпаду Юґославії не мала серйозних національних конфліктів. В чому ж полягає відмінність між Центральною Европою та балканськими державами? Якщо коротко, різниця складає 50 років. Основна відмінність полягає не в тому, що країни Центральної Европи налаштовані більш плюралістично і толерантно. Справжня причина - у тому, що “етнічні чистки” в Центральній Европі відбулися 50 років тому, тоді як формування “гомогенних” національних держав на Балканах іще не завершилося. Вклад Сербії та Хорватії в побудову боснійської демократії відомий.

Від початку косовського конфлікту вкрай актуальним залишається албанське питання. Проблема Косова стала ахіллесовою п’ятою “демократичної” сербської опозиції, яка показала свою неспроможність сформувати альтернативу політиці Мілошевича щодо Косова. З иншого боку, після НАТОвської інтервенції навесні 1999 року питання “гомогенности” опинилося в центрі албанської політики щодо Косова - цього разу йдеться про вигнання сербської меншини.

Було б абсурдним стверджувати, що етнічна “гомогенність” є передумовою демократії. Водночас, урахування цього чинника дозволяє покласти відповідальність за відмінність шляхів переходу у Центральній та Південній Европі до певної міри на різне становище у цих двох регіонах.

Культурна основа демократії

Стара та заяложена теза про те, що культурні чинники накладають свій відбиток на демократичне суспільство, походить насамперед із класичного дослідження Макса Вебера про протестантську етику та дух капіталізму. Задля підведення підсумків трансформації у Центральній та Східній Европі варто спитати: а чи можна поширити зону чинности Веберової тези далі на схід. Иншими словами: чи пов’язана успішна консолідація демократії та ринкової економіки у Центральній Европі із західним християнством? І чи, з иншого боку, можна пояснити труднощі при впровадженні ліберальних демократичних стосунків далі на схід існуючою та панівною там православною версією християнства?

Посткомуністичні еліти дуже легко інструменталізували примат колективних цінностей, який виростає із цієї констеляції. Те, що в Росії та Східній Европі не трапляються суспільні відмінності, знайомі нам із Західної Европи, а дещо меншою мірою із Центральної, пов’язане не із релігією, як такою, а з різним історичним досвідом в обох регіонах. Твір Семюела Гантіґтона “Конфлікт цивілізацій” (на Балканах цей твір має чимало палких прихильників) представляє дивну актуалізацію - і розтяжку Веберівської тези.

У дискусії про війну в Боснії та політично актуальні для західних демократій після закінчення холодної війни проблеми тезу Гантінґтона постійно використовували, нею зловживали. Словаччина та Хорватія, рівно ж як і обнадійливий розвиток в Румунії та Болгарії на щастя спростовують його погляд. Після поразки Мечіяра у вересні 1998 Словаччина знову наближається до центральноевропейської моделі, можливе джерело інспірації для Хорватії на виході з ери Туджмана.

Залишається лише зачекати, як вплине неінтеґрація країн, які як Румунія або Болгарія, перебувають “у проміжній ситуації”, на їхню подальшу демократизацію. Якщо поділ на інсайдерів та аутсайдерів західної інтеграції орієнтуватиметься на теперішній демократичний поступ кандидатів, то виштовхування демократичного процесу може підірвати його власне там, де він найвразливіший. Успішна історія Центральної Европи не може бути куплена коштом Нової Залізної Завіси для Східної та Південної Европи. Для політиків поширення на схід вирішальним є, щоб Европа була демократичним проектом, який визначає майбутні кордони унії, а не навпаки, старі уявлення про кордон диктують новий образ Европи.

Скорочений варіант статті Жака Рупніка, надрукованої в журналі „Transit“, Nr. 18/1999

Переклала з німецької Софія Онуфрів









» 
Патріотизм і расизм
Бенедикт АНДЕРСОН
 
Після ІІ світової війни поняття „націоналізм” набуло почасти негативних конотацій, позаяк уважали, що нацизм виник власне на базі націоналістичних теорій. Якщо його й досліджували, то аби наголосити, що націоналізм пов’язаний із суспільними негараздами, забуваючи часто про позитивні пливи. Проте, історія людства знає ще одне поняття, безпосередньо пов’язане із замилуванням певною етнічною групою за зовнішніми ознаками, - це расизм. Коріння його лежить глибше, ніж видається на перший погляд. Расизм виник під час „глобалізації” третього світу, і його поява пов’язана із формуванням певного типу суспільної свідомості - колонізаційної.

Останнє десятиліття привнесло у співжиття багатьох східноевропейських народів побічні ефекти, що не вписувалися у традиційні прогнози геополітиків, і призвели до коректив у стратегічному аналізі, привернувши увагу не лише до показників економічного зростання, але й до на культурних та історичних особливостей тих чи инших країн.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Волинський компроміс 
  ·  Повний текст заяви 
  ·  Золотий Схід Європи 
Погляд
  ·  Росія після Тушино 
  ·  Судний день Конституції 
Поступ у Львові
  ·  Олександр ФІЛЬЦ: Психоаналіз бере свої початки із Західної України 
  ·  Волинь очима журналіста 
  ·  Хто наступний у кандидати? 
  ·  На захист солдат 
  ·  Чудотворні ікони у Львові 
  ·  Убивць спортсмена виявили 
  ·  Львів'ян нітрати не беруть 
  ·  Замість мітингів -- круглі столи 
  ·  Австрійці відремонтували водогони 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  100 мільйонів "зариють" у цемент 
  ·  Олігархічна Антанта 
  ·  Напівбунт віце-спікера 
  ·  Пошуки ворогів народу 
  ·  Найбільший аквапарк 
  ·  Відставка ревізора від науки 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Спадщина Тель-Авіву 
  ·  Джордж Буш береться за Африку 
  ·  Корсика проти Парижа 
  ·  Росія розвалює СНД? 
  ·  У Білорусії заборонили святкувати річницю битви під Грюнвальдом 
  ·  Шанс на окреме життя 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  "Оболонь" "здали" "Сармату" 
  ·  ПДВ відшкодують облігаціями 
  ·  Ходорковський викуповує власні акції 
  ·  "Ензим" підраховує прибутки 
  ·  Нові подробиці продажу "Челсі" 
  ·  Харчова проблема: чи будуть відставки 
  ·  США відновляться восени 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Дайджест
  ·  Дуже правильний Кірпа 
  ·  Українці в американській сім'ї 
  ·  Дзвінок у космос 
Арт-Поступ
  ·  Сироїжка, Білосніжка, ялинка, ...принцеса... 
  ·  Рами для дійсності 
Ї-Поступ
  ·  Патріотизм і расизм 
  ·  Ландшафт після битви 
Спорт-Поступ
  ·  Футбол по-чукотськи 
  ·  Відбір у Париж завершено 
  ·  Пожежники змагалися у Львові 
  ·  ЛУЖНИЙ ЗМІНЮЄ КЛУБ 
  ·  Перші закупи Шустера 
  ·  ОЛЕГ БЛОХІН БЛИЗЬКИЙ ДО ПІДПИСАННЯ КОНТРАКТУ З "РОСТОВОМ" 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  ПІДГІРЦІ 
  ·  КАЛЕНДАР