|
|
 |
Погляд »
ПРЯМА МОВА |
|
 |
|
 |
___________________________________________________________________________
Ігор Пужак: “Серйозні інвестиції у Львів можливі лише після наведення елементарн |
Я мрію про торгову марку “Левандівське” |
|
|
 |
 |
Усі погоджуються, що для вирішення проблем Львова сьогодні вкрай необхідні інвестиції. Своїми думками з цього приводу ділиться керівник інвестиційних проектів Ігор Пужак. За його безпосередньої участі розроблялися та втілювалися інвестиційні проекти на ВАТ “Дрогобицький м’ясокомбінат” (одне з найуспішніших підприємств харчової галузі Львівщини), ВАТ “Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів”, ВАТ “АТП “Богданівське” тощо.
– Хто той інвестор, який буде вкладати кошти в наше місто?
– У нас чомусь поширена думка про інвестора як про величезну західну компанію на зразок “Кока-Коли”, яка прийде і раптом вкладе мільйони доларів у нашу господарку. Великі компанії, звичайно, потрібно запрошувати в наше місто, але останнім часом ми бачимо, що вони покидають наш регіон (та ж “Кока-Кола” чи “Рейнольдс тобако”). Хоча кожному, хто має вищу освіту (чи пройшов курс навчання з питань економіки) відомо, що головним інвестором є населення, дрібний і середній бізнес. Наприклад, турецька економіка піднялася за рахунок тих заробітчан, які працювали у Європі та надсилали гроші додому. Просто було створено систему захисту цих коштів, які стали однією з головних підвалин “турецького економічного буму”. Для розвитку середнього та малого підприємництва потрібно створити нормальне середовище, аби існувала чесна конкуренція. Розвиток та економічне процвітання міста чи держави починається тоді, коли людям, які займаються дрібною комерцією, перестануть заважати. Тоді і податкові надходження зростатимуть. Відповідно, будуть реально (а не за рахунок інфляції) зростати зарплати бюджетників, пенсії й інші соціальні виплати. І тоді великі понаднаціональні компанії прийдуть надовго. Головне тут нещадно карати правопорушників і чиновників, які використовують посади не для служіння громадянам, а лишень задля наживи.
– Ви є експертом з інвестицій. Чи маєте проекти для Левандівки, де ви проживаєте?
– Проектів є багато. Один із них – це створення малого пивзаводу. І я думаю, що Левандівка придатна для цього.
По-перше, там є велика кількість кваліфікованих робітників, які не зайняті у виробництві. Не є складно навчити таку людину працювати на конвеєрі чи за пультом автоматичної системи управління.
По-друге, Левандівка унікальна тим, що хоча вона і є загалом новим житловим масивом, проте на відміну від Сихова чи Рясного має вигідне географічне розташування. Тобто недалеко як до центру міста, так і до інших районів.
По-третє, для середнього чи невеликого виробництва пива тут є достатня кількість споживачів, тобто зменшуються транспортні видатки.
По-четверте, Левандівка – екологічно чистий район міста, не захаращена великими промисловими об’єктами. Тому тут можна розміщувати підприємства харчової та переробної промисловості.
– Але ж у Львові є пивзавод?
– Це велике підприємство, за львівськими масштабами – гігант харчової промисловості. Але споживання пива в Україні зростає. У Львові добре продається продукція інших пивзаводів. Тому цей ринок є перспективним. Я думаю, що споживач буде. Адже львів’янин із задоволенням випив би “Левандівського” чи, скажімо, “Сихівського” пива. Окрім того, мале виробництво – більш гнучке, воно може швидше пристосуватися до змін на ринку.
– А якщо хтось використає цю ідею?
– Я цій людині подякую.
– Чи потрібна для реалізації подібних проектів підтримка міської влади?
– Світовий досвід показує, що визначальну роль для залучення інвестицій у конкретне місто відіграє саме місцева влада. Тому я з однодумцями маю намір прийти в міську раду не заради збільшення своїх прибутків. Мене цілком задовольняє теперішня робота. Я хочу зробити щось для Львова, для свого району. Адже в наших умовах замало мати ідею й інвесторів, які готові вкладати кошти для її втілення. Навіть якщо ця ідея хороша і принесе користь місту та його мешканцям, дасть додаткові робочі місця, потрібно витратити багато коштів і зусиль на “ублаженіє” чиновника, від якого залежить чимало. Отже, слід змінити принципи та підходи до управління містом і міською господаркою. |
 |
|
 |
Тарас Стецьків: Вважаю, що слід відповісти один раз |
|
|
|
Політична діяльність неможлива без політичної боротьби. Нормально, коли в цій борні опоненти вдаються до роз’яснення своїх позицій чи критики конкурентів. У такому разі перемагає та ідея, яка в конкретному випадку є найкращою або має більше прихильників. Не винятком є вибори, коли кандидати в депутати пропонують електорату власні ідеї, погляди та конкретні справи.
Однак зовсім ненормальною є позиція, коли вибори використовуються лише для того, щоб полити брудом свого опонента. Найгірше, коли поширюється відверта неправда. |
Детальніше>> |
|
 |
|