buy visitors
|
|
|
|
Тема Поступу »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
ЗБІГНЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ. ІНТЕРВ"Ю |
|
|
| |
| |
Одразу після завершення лекції у Вроцлаві Збігнєв Бжезінський погодився відповісти на кілька запитань українських журналістів. Розмову з американським політологом вели кореспондент ТРК "Люкс" та газети "Поступ" Остап Процик і редактор журналу "Нова безпека" Дмитро Потєхін.
Д.П. -- Чи, на Вашу думку, війна з тероризмом, яку веде Америка, не зашкодить американським намірам сприяти розвитку демократії в Україні. Адже може скластися враження, що тероризм і боротьба з ним є важливіші за українську демократію.
З.Б. -- Я не бачу жодного протиріччя у веденні антитерористичної кампанії та пропаганді прав людини і демократії в Україні. Ці дві справи не конфліктують між собою. Однак важливим є, аби участь у першій не служила вибаченням за ігнорування другої. Безперечно, існує спокуса заплющити очі на дії певних диктаторських режимів, однак у кінцевому результаті це не є в інтересах Сполучених Штатів перетворити антитероризм на форму ігнорування демократії.
О.П. -- Як Ви вважаєте, які найбільші проблеми можуть спіткати американську зовнішню політику в найближчому майбутньому?
З.Б. -- Безперечно, найбільшою проблемою американської зовнішньої політики є взаємини з Європою. І налагодження стабільних, широких стосунків між США і Європою -- це найбільший виклик і найважливіший фокус зовнішньої політики Америки.
Д.П. -- Беручи до уваги стратегічне партнерство між Україною та США, чи не зашкодять ці проблеми, які зараз існують між Європою та Америкою, українській інтеграції до Європи?
З.Б. -- Я так не думаю. Я думаю, що інтеграція України до Європи більше залежатиме від того, що відбуватиметься всередині самої України, від серйозності зобов'язань, які взяла на себе Україна, від енергійності, з якою Україна реформуватиметься, і від бажання українців робити те, що потрібно, аби стати сучасною, орієнтованою на Захід, демократичною країною.
Д.П. -- У плані дії "Україна-НАТО" особливо наголошується на успіхах у демократизації та економічній реформі, як умовах для інтеграції України в НАТО. Чи стане провал у проведені цих реформ бар'єром для такої інтеграції?
З.Б. -- Звичайно. Якщо Україна хоче, аби її сприйняли на Заході, вона має прийняти правила гри. Такі самі вимоги ставляться і до інших партнерів Заходу.
О.П. -- В Україні наближаються президентські вибори. Як, на Вашу думку, вплинуть вони і їхні можливі результати на стосунки між США і Україною?
З.Б. -- Я вважаю, що одним з основних наслідків проведення президентських виборів в Україні стане ріст темпів консолідації демократичних сил, і сподіваюсь, що українські виборці розуміють, що без успіхів у демократизації Україна залишиться поза Європою.
О.П. -- В Україні часто відчувають, що пріоритетною для американської зовнішньої політики є все ж Росія. Особливо такі відчуття зростають зараз, коли США і Росія активізують співпрацю в рамках антитерористичної кампанії. Ви ж незмінно виступаєте за збільшення ролі України в зовнішній політиці США. Чи означає те, що всередині американських еліт існують різні опінії щодо того, як будувати стосунки з Україною?
З.Б. -- Так, звичайно. Америка -- це демократичне суспільство, і в ньому є різні точки зору. Однак за останні десять років усі американські адміністрації, усі президенти незмінно підкреслювали наміри будувати добрі стосунки як з Україною, так і з Росією, наміри сприяти розвитку демократії у цих країнах і наміри допомагати бажанню України інтегруватись у європейсько-атлантичну спільноту.
О.П. -- Яка Ваша оцінка політики щодо України, яку проводить адміністрація президента Джорджа Буша?
З.Б. -- Не концентруйтесь надто на тому, як до Вас ставляться в Америці. Я думаю, Вам варто більше сконцентруватись на тому, як самі українці ставляться до здійснення реформ у своїй країні, і не на словах, а на ділі. І усвідомити, що за майбутнє стосунків України із Заходом відповідальними є самі українці. |
|
|
|
|
Львів-Вроцлав: історія одного знайомства |
|
|
| Остап ПРОЦИК |
| |
|
Свого часу Збігнєв Бжезінський, отримуючи звання Почесного громадянина міста Львова, на урочистій сесії в Ратуші з цієї нагоди заявив, що в Польщі є місто, яке, на його думку, найбільше пасує для співпраці зі Львовом, беручи до уваги схожість історії та інші моменти. Місто, з яким професор Бжезінський радив львів'янам налагодити партнерські стосунки, -- це Вроцлав. Із моменту проголошення цієї промови, а було це лишень п'ять років тому, настали разючі зміни у стосунках між обома містами. Ще тоді про Львів у Вроцлаві і про Вроцлав у Львові знали дуже мало. Щоправда, багато вроцлав'ян добре пам'ятали Львів, однак лише таким, яким він був до 1946 року. Більшість із виселених зі Львова поляків поселились саме у Вроцлаві, який до того був успішно зачищеним від німців (хочеш побачити львів'ян 30-40-их років -- їдь до Вроцлава). Однак сучасний Львів собі мало хто уявляв. Львів'яни теж не надто тішили Вроцлав своїми візитами. Львівські артисти, художники, навіть ті, які останнім часом частіше гастролювали у Польщі, як в Україні -- "Піккардійська терція", "Віртуози Львова" -- уперше вийшли на сцени Вроцлава лише два роки тому. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Сентименти без ресентиментів |
|
|
| Остап ПРОЦИК |
| |
|
"Коли починали співпрацю зі Львовом, найбільше боялись, що ця важка історія між обома народами і містами буде найбільшою перешкодою в наших стосунках. Після певного часу можемо сказати: можуть бути сентименти без ресентиментів", -- любить повторювати директор вроцлавської фундації Колегіум Східної Європи Ян Анджей Домбровський. Зараз фундація є головним партнером Вроцлавської мерії в питаннях співпраці зі Львовом у рамках підписаного цього року договору про побратимство між цими містами. Почалося все три роки тому з ініціативи 90-річного Яна Новака-Єзьоранського -- одного з найвідоміших поляків ХХ століття, легендарного зв'язкового між варшавськими повстанцями та еміграційним урядом у Лондоні, довговічного директора польської редакції Радіо "Вільна Європа", а також людини, впливової в урядових колах не лише Польщі, але й США. За його задумом Вроцлав має стати одним із притягальних центрів для українсько-польської співпраці, своєрідним магнітом для всіх у Польщі, хто цікавиться Україною, і навпаки. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Покликання міста в епоху глобалізації |
|
|
| Андрій САДОВИЙ |
| |
|
Наприкінці минулого місяця у вроцлавському Колегіумі Східної Європи відбулася лекція з циклу "Академія об'єднаної Європи". Цього разу з доповіддю на тему "Роль міста в епоху глобалізації" перед аудиторією Колегіуму виступив директор Інституту розвитку міста, львів'янин Андрій Садовий. У такий спосіб вроцлав'яни чи не вперше отримали нагоду дізнатися про те, чим є Львів сьогодні, які перспективи його розвитку бачать самі львів'яни і що Львів має запропонувати сучасній об'єднаній Європі. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Збігнєв Бжезінський: Мілітаристична перемога в Іраку може перетворитись на політ |
|
|
| |
| |
|
Професор Збігнєв Бжезінський, коли дивитись на сучасну історію політологічної думки у США з української перспективи, найтісніше асоціюється з передбаченням розпаду СРСР, з підкресленням ролі України в цьому процесі, а також у процесі подальшого стримування імперських амбіцій Росії та із закликами до співпраці у трикутнику США-Польща-Україна. Як зараз дивиться на світ ця людина, що свого часу займала одну з найвпливовіших посад в американській адміністрації -- радник президента США Джимі Картера з національної безпеки -- та й зараз залишається доволі значною фігурою в американській зовнішній політиці, особливо її східноєвропейського вектора. Дізнатись про візії сучасного світу від Збігнєва Бжезінського вдалось у Вроцлаві, куди професор приїхав з нагоди святкування Дня міста, на яке була запрошена також численна делегація Львова. До Вашої уваги кілька фрагментів із лекції Збігнєва Бжезінського, виголошеної у приміщенні студентського костелу Вроцлава. |
| Детальніше>> |
|
|
|
