BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Спорт-Поступ.    Поступ технологій.    Львівські обсервації.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
26 червня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Тетяна Лупій: Ми добре забезпечені фінансово
Національний музей у Львові: наодинці з проблемою
Вікторія САДОВА, Наталія КОСМОЛІНСЬКА
 
Тетяна Лупій
Порятунок збірки Національного музею у Львові, основна частина якої за радянських часів була поскладована у сирих і непристосованих приміщеннях Вірменського собору, на початку 1990-х нарешті вийшла назовні і набула широкого громадського дискурсу. Відразу в двох конфліктних аспектах: методиці перенесення самих ікон і повернення вірменській громаді її древнього храму. За умови цільової державної програми фінансування переміщення унікальної збірки ікон з собору до нових фондосховищ, все завершилось би полюбовно. Музей міг би нарешті спокійно займатися наукою, Україна мала б чим пишатися, а вірмени мали б де молитися.

Але ідилії не відбулося. Державне фінансування досить швидко припинилось, і спасіння найбільшої в Україні збірки сакрального мистецтва було облишене на фінансово мало на що спроможне керівництво музею. До цього додались особисті розбіжності поглядів дирекції і реставраторів, а масла у вогонь постійно підливала вірменська громада, яка педалювала повернення свого храму на всіх доступних їй рівнях. Отож, ситуація мала колись вибухнути. І вибухнула наприкінці минулого року декларативним перенесенням за вказівкою тодішнього директора музею Мирона Отковича трьох тисяч ікон, які ще зберігались у соборі, до новозбудованого фондосховища. Перенесення відбувалося зі значними порушеннями реставраційних рекомендацій, а нове фондосховище не було відповідно пристосоване, що значно погіршило стан і прискорило руйнівні процеси пам`яток загальнонаціонального значення.

Обурена громадськість ініціювала круглий стіл, де ухвалила резолюцію про "негайне" скликання експертної групи фахівців з метою оцінення шкоди, завданої творам, та розроблення шляху вирішення критичної ситуації. З клопотанням про нагляд за дотриманням законності у справі Національного музею до прокуратури звернулися народні депутати Тарас Стецьків, Тарас Чорновіл та Ігор Юхновський. Відповідні комісії були скликані, Національний музей отримав нового директора -- Тетяну Лупій, але висновки експертів були зроблені за зачиненими дверима, а стурбована долею унікальної збірки громадськість -- позбавлена жодної інформації щодо подальшого перебігу подій із перенесенням решти експонатів і порятунком вже перенесених. Тому "Поступ", який від перших конфліктів став на бік захисту збірки і намагався якомога детальніше висвітлювати всі пов`язані з цією проблемою події, вирішив з`ясувати теперішні реалії з вуст "першопричетних" осіб.


Якщо до двох місяців урядування Тетяни Лупій на посаді директора Національного музею у Львові додати той час, коли вона виконувала обов'язки директора після звільнення Мирослава Отковича, то складеться замалим не піврічний термін, якого більш ніж достатньо, аби досконало вникнути у всі музейні проблеми. Про рівень їх усвідомлення та можливі шляхи вирішення -- в інтерв'ю із людиною, яка не відкидає того, що будь-якої хвилини начальник управління культури ЛОДА, у компетенції якого призначати й звільняти директорів львівських музеїв, може без попередження усунути її з теперішньої посади.

-- Що вже вдалось зробили конкретно Вам за період перебування на посаді?

-- Відновила роботу реставраційної ради, одразу ж скликала міжвідомчу реставраційну раду. Зараз я націлена зібрати такий колектив, в першу чергу реставраторський, який буде працювати.

-- Але ж осередок музейних реставраторів мав донедавна високопрофесійних фахівців. Чому їх не поновлено на роботу?

-- Я віддаю належне колишньому завідувачу реставраційними майстернями музею Павлу Петрушаку, він фахівець. Але фахівець оцінюється не лише за тим, що він сам може робити, а ще й за тим, чи може він когось залишити по собі. Виявилося, що ті люди, які з ним працювали, зараз не в стані самостійно працювати. Чому вони хочуть не просто наукового керівника, а саме Петрушака, -- бо завжди Петрушак усю роботу витягав на своїх плечах, а решта була підсобними працівники. Тому або вони працюватимуть на рівні з іншими, або не знаю, яка буде їхня подальша доля. До речі, майстерні при Петрушакові були закриті для спілкування з кафедрами реставрації Академії мистецтв і коледжу Труша. Ці установи зараз готують професіоналів, фахівців-реставраторів. І де ж їм ще вчитися і пробувати щось робити, як не на наших збірках! Не конче допускати їх до найцінніших творів, але починати з чогось треба. Тому я вирішила створити науково-дослідний реставраційний відділ, бо така велика збірка потребує не лише реставраторів-практиків, а й науковців. Наступного року збираюся вибивати нові посади: хіміка, мікробіолога, ентомолога тощо, так, як це є в Реставраційному центрі. Я запросила до співпраці Володимира Мокрія. Ця людина -- професіонал високого класу. Він виховав не одне покоління реставраторів. Мокрій привів бакалаврів, своїх вихованців, на яких він цілковито покладається. За ним прийшла Оксана Садова -- я дуже задоволена від спілкування з цієї людиною -- тверезо мисляча особа -- і для неї є вже посада старшого наукового співробітника. Далі набиратиму людей уже з базовою освітою, а не з політехнічною . Якщо новостворений відділ очолить Мокрій і визнає, що йому в штаті необхідно мати Чабан чи Петрушака -- питань нема. Але треба людей навчити працювати по-новому. Я вже мала розмову з ректором Академії мистецтв, який зібрав реставраторів рівня магістра, але в мене була умова, щоб вони мали й бакалаврський ступінь, бо тільки провчившись 6 років можна набути певного кваліфікаційного рівня реставраційної справи.

-- Чи є зараз необхідні для реставрації матеріали?

-- Всі потрібні матеріали були закуплені. За висновками КРУ, яке у нас працювало місяць, жодних зловживань при цьому не відбулося. Ось заявки, з яких видно, що отримували: вата, спирт, мікалентний папір, пінцети, респіратори, колби, клеї... Та реставратори інших музеїв були б просто щасливими, маючи те, що наші. Але потреби наших реставраторів тяжко задовольнити, на той час, коли вони скаржилися, що їх не забезпечують, клеї практично не були потрібні, бо для того, щоб робити профогляд, не потрібні ані мікалентний папір, ані міздряний клей. Зараз є можливість дістати клей, -- а це з тих матеріалів, які можна тільки приватно на руках купити. Ну, дістали міздряний клей вищої якості, і що? -- на реставраційній раді виникло питання: чому ви працюєте тільки міздряним клеєм і тільки вищої якості, адже в XV, XVI, XVIII століттях таких матеріалів не було, от інші, наприклад, працюють осетровим клеєм, а наші просто не вміють іншим, окрім міздряного, їх не навчили!

-- Ваше ставлення до прецеденту будівництва фондосховища на пам`ятці?

-- Якщо вірмени взялися за цю будову, то я як законослухняна громадянка думаю, що вони мали на це дозвіл від управління охорони пам'яток.

-- Чи плануєте обладнати нове фондосховище музею системою пожежегасіння?

-- Зараз у нас стоять датчики, які повідомляють про пожежу. Але автономної системи пожежегасіння не має жоден музей в Україні. Вона фігурувала в проекті, але оскільки фондосховище нам Мхітарян забудував на свої гроші, ми вже не ставили якихось особливих вимог. Будуть додаткові кошти -- встановимо. Але ж це коштовна система. Ми ж воду не пустимо на ікони, це мусить бути спеціальний інертний газ.

-- Прокоментуйте ситуацію із останнім переміщенням: звільняючи хори Вірменського собору, Ви переносили експонати у приміщення, яке висновком компетентної комісій визнане непридатним для зберігання фондів. Хіба в цьому немає логічної суперечки?

-- Друга Міжвідомча реставраційна рада констатувала, що у квітні 2003 року всі три поверхи новозбудованих фондосховищ по вул. Лесі Українки,10 обладнані зволожувачами повітря, конструкція яких дозволяє регулювати його вологість, а в приміщенні реставраційної майстерні (третій поверх) встановлені два побутові кондиціонери, які регулюють температуру повітря у робочій зоні та при деяких режимах роботи осушують припливне повітря.

-- Хіба це обладнання забезпечує нормативне співвідношення температури та вологості, яке необхідне для зберігання музейних пам'яток?

-- Рада зауважила, що зволожувачі, які були придбані, поміняли кліматичну картину. Раніше ми зволожували гарячими чайниками, вони нагнітали гарячу пару, що не бажано. А нові зволожувачі розпилюють вологу ультразвуковою хвилею, йде прохолодне повітря, яке не робить конденсату, вологість моментально піднімається до потрібного рівня, співвідношення температури й вологості нормалізується. І зараз там зовсім інша ситуація.

-- Може, на це вплинуло завершення опалювального сезону?

-- І це також. Але тим не менше, вологість довелося відновлювати. Безперечно, необхідне стаціонарне устаткування, яке б утримувало потрібний рівень температури й вологості індивідуально для кожного з трьох поверхів. Але зараз ми цього зробити не можемо тому, що не знаємо, як будемо використовувати ці приміщення надалі і тому, що поки що на це немає грошей.

-- Устаткування, що надійшло, придбано коштом ЛОДА?

-- Ні, все повністю за гроші Нвера Мхітаряна. Тобто ЛОДА звернулася до нього, про це клопотав сам Янків, і Мхітарян додатково купив це все. Ми дуже вдячні за таку оперативність. Бо ці прилади нам придадуться і на експозиції, і у фондах.

-- Чи з початком опалювального сезону не почнуться старі клопоти?

-- Ще 6 червня я підписала графік робіт з підготовки до опалювального сезону, де намагалася все врахувати. Отже ми не відрізатимемо зовсім батареї, а поставимо спеціальні вентилі, які будуть регулювати підігрів. Бо все ж таки там працюють люди і ми не можемо тримати їх у зовсім зимних приміщеннях.

-- Коли докуплять решту потрібного обладнання?

-- Придбання дорогої системи кондиціювання й зволоження -- це не є питанням сьогоднішнього дня. Ми подали відповідні заявки голові ЛОДА і нам зробили попередній проект на 50 тис. євро. Це занадто велика сума, яку область одразу викласти не може. Отож мусимо шукати якісь додаткові кошти, спонсорів. Було б добре, якби держава подбала про таку збірку. Але...

-- Чому Ви не домагаєтеся цільового фінансування, передбаченого Програмою переміщення збірки?

-- Вона тривала лише в 1994-95 рр. А на 96 рік таке фінансування припинилося. І до 2002 року переміщення продовжувалося на кошти виключно із музейного бюджету за рахунок інших статей. За цих шість років ми не змогли купити до колекції жодного твору мистецтва...

-- Чи буде тепер цільове фінансування, чи державі й далі байдуже, як музей дасть собі раду?

-- Це залежатиме тільки від голови ЛОДА. Вважаю , що така збірка потребує якнайкращого матеріального обслуговування. Коли нам надходять гроші -- питань з матеріалами взагалі не виникає, ми одразу ж їх закуповуємо.

-- Коли почнеться перенесення з каплиць?

-- Цей процес буде поступовим. Так не буде, що ми оце тепер припинимо переносити, почекаємо до вересня, а там знову аврал, давай бігом роби. Ні. Якщо є можливість і місце, а воно є, ми будемо далі поступово продовжувати перенесення, щоби не переносити по 200-300 предметів, а 20-50-100. Щоби люди встигали нормально їх опрацьовувати, знайти місце цим творам .

-- Які кошти потрібні для остаточного звільнення собору?

-- Ми складали проект на 150 тис. грн., у якому враховували і ремонт приміщень реставраційних майстерень по вул. Лесі Українки, тому що там тече дах. На закупівлю приладів і матеріалів для проведення реставрації перенесених з Вірменського собору ікон потрібно 40 тис. гривень. Ще будуть витрати на проведення міжвідомчої реставраційної ради і переобладнання приміщень на просп. Свободи,20 під фондосховище. От зараз ми власне приступаємо до ремонту. Управління культури вимагало від нас, щоби працювала тендерна комісія, таке враження, що все працює на те, щоб ми якомога довше то робили. На кожну ремонтну роботу ми мусимо влаштовувати тендер. Поки що достеменно не знаю, чи взагалі дали нам на це нарешті гроші. Розпочнемо з влаштування сигналізації. А потім ми вже будемо ремонтувати і замовляти обладнання для творів, які перенесемо -- це, в основному, скульптура і великоформатні конструкції з іконостасів. Оце все ми плануємо виконати в цьому році. Обов`язково. Легко це не вдасться, але...

-- А поза реставраційними потребами, якою зараз є фінансова ситуація у музеї?

-- Ми добре забезпечені фінансово, зарплата повністю виплачується, маємо змогу давати людям надбавки. Колись був мораторій на надбавки, зараз я це роблю. Коли бачу, що людина працює відповідно. До мене звертаються люди з проханням надати матеріальну допомогу і я ще нікому не відмовила. Як буде наступного року -- абсолютно невідомо. А поки що з фонду економії заробітної плати маємо і на оздоровлення, і мали змогу нормально людям віддячити -- вони отримали премії на День музеїв, між іншим наш -- один з небагатьох музеїв, який дав працівникам премії до свята.

-- Якою планується виставкова політика музею?

-- У мене на меті розширити виставкову діяльність, зробити її багатограннішою. І однозначно, що я хочу залучати молодих художників до якихось цікавих проектів. Ми відкриті до співпраці.

-- Чи відбудеться запланований півторарічний виставковий тур ікон з фондів музею музеями США?

-- Цим проектом займався Мирослав Откович. Він планується на 2005 рік, але ми мусимо дуже добре зважити всі за і проти, всі нюанси, щоб дозволити собі повезти й показати за кордоном наші скарби. Напевне, це має бути дуже серйозний контракт, який передбачає вояжі реставраторів для спостереження за станом експонатів.

-- А вояж до Відня?

-- Його відмінили.

-- На Ваш погляд, сучасний керівник Національного музею має бути більше науковцем чи менеджером?

-- За теперішніх часів керівник театру чи музею має мати більше менеджерських якостей. Треба вміти продати вигідно те, чим ти володієш. Мені трохи шкода, що я через це випадаю з наукової обойми (не хотілося б зовсім вилетіти), але що ж робити? Музей потребує суттєвого оновлення і суттєвого капіталовкладення. І я в першу чергу подбаю про контакти і співпрацю з установами, які нам можуть у цьому допомогти. Одне з першочергових завдань -- комп`ютеризувати музей. Планую займатися популяризаторською діяльністю музею за кордоном. Будемо робити тут закордонні виставки і там показувати нашу колекцію.

-- Чи плануєте Ви змінити принцип побудови основної експозиції?

-- Зараз фонд прийняла Марія Гелитович, і в неї, звичайно, є своє бачення постійної експозиції давнього мистецтва. Це зовсім не применшує праці Олега Федоровича Сидора, який збудував цю експозицію. Напевно, сама система експонування творів залишиться, але експонати дещо зміняться. Так само будемо перебудовувати експозицію ХІХ ст. У цьому році плануємо ремонт залів, а наступного -- перебудову експозиції.

-- А в корпусі по вул. Драгоманова справді буде музей Шептицького?

-- Перший етап -- дуже серйозний ремонт. Цей комплекс потребує колосальних грошей. На сьогодні є виділені 80 тис. грн., які треба встигнути реалізувати, бо боюся, що наступного року ми можемо їх не отримати. А чи буде у цьому приміщенні музей? Як на мене -- це добра ідея, хоча є різні думки. До мене дзвонять і кажуть: як ви хочете робити музей Шептицького, коли це фундація Митрополита. Тому я не буду це вирішувати одноосібно, ми зберемо вчену раду, якщо буде необхідність -- зберемо круглий стіл.

-- Як справи з меморіальними музеями - філіями Національного Музею?

-- На теперішній час працюють тільки два -- Новаківського і Труша. Через брак коштів наразі закриті музеї Кульчицької і Левицького. Якщо кошти будуть -- відновимо роботу. Ці музеї несуть ауру, біополе людей, які там мешкали. Дуже хочеться, щоб вони працювали. Насамперед, обласна влада повинна бути зацікавлена у відкритті таких музеїв.

-- А Ваші дії у цьому напрямку?

-- Всіляко звертатися до управління фінансів, управління культури, до губернатора. Сьогодні музею дуже потрібен благодійний рахунок, з якого музей міг би користати для придбання матеріалів. Поки що ми купуємо матеріали на наші спецкошти. Але цього замало. Ми збираємося далі продовжувати для громадськості влаштовувати такі акції як торік -- кожен може прийти вибрати ікону й дати гроші на її реставрацію. Хоча б таким чином ми залучатимемо людей до культури, мистецтва, виховуватимемо й будемо підтримувати розуміння, що без спонсорів і меценатів мистецтво розвиватися не може.

Мені прикро, що ні Лариса Федорів, ні Тарас Чорновіл до мене не підходили і ми не мали жодної розмови. Вони чомусь вбачають тільки негатив у нашому музеї і у нашій роботі. А де була громадськість від 1994 року, коли тільки почали переносити картини? Для львівської громадськості рятування збірки Національного музею -- це лакмусовий папірчик -- тепер раптом всі перейнялися і почали активно в цьому брати участь, створювати довкола цього якийсь непотрібний ажіотаж. Ми є відкриті інформаційно. Якщо хтось захоче -- чи депутат, чи преса, будь-ласка, ми поведемо, покажемо, розкажемо. Якщо буде виникати потреба інформувати громадськість про проведену роботу, то ми робитимемо це із задоволенням.









» 
Данута Посацька: Обходимось власними силами
Вікторія САДОВА, Наталія КОСМОЛІНСЬКА
 
На знак протесту проти неадекватного наказу директора музею Мирослава Отковича щодо перенесення трьох тисяч предметів сакрального мистецтва без належного опрацювання, у жорсткий мороз, у непристосоване фондосховище, подали заяви на звільнення дві посадово відповідальні за збереження збірки особи: головний хранитель фондів музею Данута Посацька і завідувач відділу іконопису Олег Сидор. Для музейного світу Львова, де згадані особи мають реноме супер-професіоналів і 100% порядних людей -- це був шок. І саме цей вчинок змусив навіть найбайдужіших і найнедовірливіших таки повірити: у Національному музеї відбувається ґвалт, безпрецедентний навіть на наші супер-скандальні часи.

Олег Сидор таки пішов з музею, Данута Посацька залишилась. Чому?
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Генерал у цивільному 
  ·  Багатовекторна нафта 
Погляд
  ·  Секс із часом 
  ·  Карпачову судитимуть 
  ·  Львів розпродадуть 
Поступ у Львові
  ·  Львів вшановує Святого Отця 
  ·  "Батьківщина" проти "Світоча" 
  ·  Для молоді -- вареники 
  ·  Студентська республіка у Львові 
  ·  Парубія виправдали 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ющенку погрожують 
  ·  Уперед до "третього світу" 
  ·  Генпрокуратура "переводить стрілки" 
  ·  Рейтинговий успіх 
  ·  Посли Папи в Чорнобилі 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Індія віддала Тибет 
  ·  Британія чекає на російський газ 
  ·  iзраїль стає непопулярним 
  ·  Партійне покарання 
  ·  ХАМАС змирився? 
  ·  Кампанія проти куріння 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Тетяна Лупій: Ми добре забезпечені фінансово 
  ·  Данута Посацька: Обходимось власними силами 
Спорт-Поступ
  ·  Ще одна спроба 
  ·  Бразилія пролетіла над Парижем 
  ·  Поступ до п'єдесталу 
  ·  Андрій МЕДВЄДЄВ 
  ·  СПОРТ-NEWS 
Поступ технологій
  ·  Кому Wolfenstein'а замало? 
  ·  to Google чи not to Google? 
  ·  Поповнення Celeron'ової родини 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ реляксу
  ·  Простий спосіб зіпсути кіно 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  aRT-ANONS 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ, ВИСТАВКИ 
  ·  КЛУБ "ЛЯЛЬКА" 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
Пост-Faktum
  ·  Невловимий месник Bruce Willis 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Зелений незґраба Hulk