BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Історія у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
25 червня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  РОЗЧАРУВАННЯ

___________________________________________________________________________

Приреченість театрального буття
Галина КАНАРСЬКА
 
Вже давно ніяких надій на мистецьку радість не викликають театральні проекти, які привозять у наше місто. На виставу, привезену театральним аґентством "Арт-партнер ХХІ", вибралась, згадавши про українське коріння Любові Поліщук і про її Мальву Кожушну з "Вавілону ХХ" Івана Миколайчука.

"Лебедина зграя" Василя Земляка -- дивна романтична повість, яка причаровувала, перш за все, образом Мальви, жінки якоїсь неосяжної краси, жінки-мрії, жінки-фатуму, ніжної і незбагненної мрійниці. Здавалося, на цій грішній землі немає акторки, яка могла б відтворити цей шалено містичний образ. Виявилось -- є! Як це давно було і як прекрасно!

Я не чекала зворушення і не шукала паралелей. Просто сподівалась, що така акторка вже має змогу творити у хорошій драматургії і з професійним режисером. Сподівання виявились марними.

П'єса Альдо де Бенедетті "Любовне побачення" у перекладі світлої пам'яті Тамари Скуй (подруги нашого земляка Романа Віктюка, яка переклала для нього усі поставлені ним італійські п'єси і сприяла його контактам з італійським театральним світом) -- дуже слабенька. Сюжет навіть не можна назвати примітивним, він просто безглуздий: жінці здається, що її чоловік любить лише коней і не звертає на неї аніякісінької уваги. А вона мріє викликати в ньому ревнощі, бо здається, що якщо він її поб'є через ревнощі, то вона буде найщасливішою жінкою у світі. Об'єктом своєї уваги вона вибирає найближчого друга свого чоловіка.

У ролі чоловіка -- Анатолій Васильєв, зірка театру Радянської Армії, феноменальний актор, який у свій час вражав як трагедійний актор з ліричним світлим світосприйняттям. Львів'яни, мабуть, пам'ятають його в чудовому дуеті з Людмилою Касаткіною. У такій драматургії йому просто немає що робити, а тим паче творити. Він зачаровує своєю усмішкою, як і Любов Поліщук вражає своєю чарівністю. Пластична, органічна акторка, красуня. Здається, їй під силу найскладніша світова драматургія. Але, мабуть, вирішальну роль у виборі драматургічного матеріалу в театральних проектах відіграє ...публіка.

Так, саме публіка! Яка отримує вражаюче задоволення від найпримітивніших найбезглуздіших жартів, від сценографії, яка містить у собі обов'язковий атрибут: ліжко -- стадіон (Скільки таких декорацій вже проіснувало на сцені нашого Оперного театру!). Публіка виховала театр, який відповідає її естетичним смакам. А смак формується, мабуть, ширвжитковими третьосортними телевізійними фільмами, які заполонили всі канали нашого телебачення. А ще бажанням якомога далі втекти від важкої реальності, в якій кожен день, як біг на виживання. Актори ж також люди, і думки про хліб насущний для них не є думками ірреальними. Вони змушені творити те, чого потребує публіка, щоб бути впевненими, що їх чекає аншлаг. Тоді вже й не дивуєшся, що про режисерську роботу в таких виставах і говорити не доводиться, бо, мабуть, професійний режисер (у справжньому розумінні цього слова) не має бажання працювати з примітивною драматургією, навіть, якщо вона італійська. Тож актори залишені самі на себе і можуть розраховувати лише на свою чарівність, на глядацьку любов, якій завдячують роками праці і попередніми своїми акторськими роботами.

Вже сам вихід Любові Поліщук був зустрінутий шквалом оплесків. І, мабуть, вже не мало значення, що буде робити вона далі, глядач жив своїми спогадами, тішився її чарівності. Анатолій Васільєв не був так одностайно прийнятий і впізнаний публікою, лише через деякий час залом прокотилося: "Пам'ятаєш, він грав у "Екіпажі"?" На цьому "пам'ятаєш" тримаються театральні проекти, привезені нам із Москви. А на чому тримаються актори? Невже у них приглушені усі естетичні критерії, невже у них зникла жадоба творчості і вони реалізуються у слабкій драматургії без цікавої режисерської концепції? Не хочеться у це вірити. Мабуть, ми створили навколо себе примітивний не інтелектуальний світ, в якому живемо, і пожинаємо плоди такого свого існування. І маємо такий театр, якого варті, примітивний, до певної міри вульгарний, дещо еротичний, який не примушує думати. А десь на дні серця житимуть спогади про театр, який вимріявся нашим корифеєм, і тихим болем відлунюватимуть слова: "Театр -- мій кумир, сцена -- священний храм для мене..."









»  ЕКСПЕРИМЕНТИ
Шлях до Парнасу
Михайло ШВЕД
 
Ральф ван Раат
"Хто хоче говорити -- нехай говорить" -- саме це неформальне гасло стало своєрідним девізом Восьмого міжнародного форуму музики молодих, що традиційно відбувся в Києві наприкінці травня 2003 року. Акція вже встигла запам'ятатися своєю оригінальністю та актуальністю на тлі українських музичних фестивалів, однак цьогоріч форум дивував експериментаторськими електроакустичними проектами, численними майстер-класами відомих музикантів, експонуванням композицій з різноманітним географічним походженням...

Цьогорічний фестиваль відзначився справжнім демографічним вибухом композицій із найрізноманітніших країн, де на музичній молодіжній мапі поруч із більш-менш відомими нам Німеччиною, Італією, Голандією, США з'явилися цікаві та "екзотичні" країни, як Тайвань, Кіпр, Греція, Єгипет, Іран, Ізраїль, Грузія...
Детальніше>>
»  СОНЯЧНЕ
Місто любові Уляни Слюсар
Галина КАНАРСЬКА
 
Виставку гобеленів Уляни Слюсар, яка протягом травня--червня експонувалась у Львівському музеї етнографії та народного промислу, так і хочеться назвати виставкою Сонця, стільки тепла і радості, буяння кольорів і настроїв закладено в роботи художниці.

Випускниця факультету архітектури Львівської політехніки, Уляна Слюсар, за словами її професора Рудницького, мала шанси стати одним із найцікавіших архітекторів України, волею долі зосередила свій творчий світ на графіці, а останнім часом -- на ткацтві. Можливо, у різнобарв'ї м'яких ниток вона відчуває тепло, яким щедро наповнене її серце. Сама художниця стверджує, що творить вона любов'ю серця. І, мабуть, жодна особа, яка побуває на виставці, не зможе заперечити слова Уляни Слюсар.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Хліб уже дорожчає 
  ·  Бродячий нафтопровід 
  ·  Литвин займеться Димінським 
  ·  Рахуймо за європейськими стандартами 
Погляд
  ·  Хочеться помріяти 
  ·  Російська партія регіонів 
  ·  ЗВЕРНЕННЯ 
Поступ у Львові
  ·  Тарас КОЗАК: Всюди добре, де нас немає! 
  ·  Львівські фонтани занепадають 
  ·  Небезпека львівських доріг 
  ·  Переговори з Жовквою 
  ·  Меморіальна таблиця Папі 
  ·  Приватний трамвай у Львові 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  МВФ повертається 
  ·  Польща як шлях до Європи 
  ·  Прем'єрські амбіції Медведчука 
  ·  Історичне пограбування 
  ·  101 "нашоукраїнець" 
  ·  Карна справа проти наших моряків 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  До перемир'я ще далеко 
  ·  Табори втікачів довкола Європи 
  ·  Хто очолить НАТО 
  ·  Покликані захищати... 
  ·  Путін у Лондоні 
  ·  Найгарніша одружена жінка 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Шлях до Парнасу 
  ·  Місто любові Уляни Слюсар 
  ·  Приреченість театрального буття 
Історія у Поступі
  ·  Слово про Анатоля Курдидика 
  ·  22 червня 1941 року 
  ·  АРХІВАРІУС 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Григорій ГРАБОВИЧ: Поблажливе ставлення до жінок створює постійні проблеми 
Листи у Поступ
  ·  Чи потрібне Львову житло 
  ·  ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ 
  ·  Відкритий лист 
  ·  ВІДКРИТИЙ ЛИСТ 
Музика Поступу
  ·  Чого вартий St. Anger 
  ·  jAZZ 
  ·  mUZNEWS 
Пост-Faktum
  ·  Бог італійського кіно 
  ·  КАЛЕНДАР