|
|
 |
Арт-Поступ »
ОГЛЯДИНИ |
|
 |
|
 |
___________________________________________________________________________
Несподіванки фестивального туру INSO |
|
Люна ГАЛАС |
|
До Львова повернулися молоді музиканти, які під керівництвом швейцарського дириґента Гунгарда Маттеса з незмінним успіхом виступили із симфонічними концертами в Одесі, Кіровограді, Вінниці та Києві. Причому більшість доброчинних виступів львів'ян відбулась у рамках розмаїтих реґіональних фестивалів.
А щасливим камертоном, який у своєрідний спосіб настроїв тур, був незабутній концерт на сцені Львівської Опери, де учасники Нового міжнародного симфонічного оркестру та солісти Марта Семчишин (скрипка) і Ярина Горбачевська (альт) змогли обіграти гастрольну програму, продемонструвавши подиву гідну збалансованість звучання інструментальних груп, технічну вправність та шляхетність манер музикування, інтерпретаторський і педагогічний хист дириґента, під управлінням якого колектив звучав, немов один музичний інструмент: чітко, злагоджено, чисто -- без ґанджу, так часто притаманного живому виконанню. Здавалося, що слухаєш вичищений цифровий запис, -- такою майже неможливою за ступенем прагнення досконалості була та музика, своїм шармом вона просто обеззброювала найупередженіших скептиків!
Шкода тільки що концерт INSO не було внесено до львівського фестивалю "Віртуози", який на той час вже мав певні лакуни в афішному календарі. Зрештою, це було б логічно з кількох аспектів. Адже, по-перше, якість музичної пропозиції від INSO є концептуально відповідною до назви фестивалю. А по-друге, твори, дібрані до концерту, щонайвдаліше збігалися із орієнтирами "Віртуозів" на виконання популярної класики: увертюра до "Прекрасної Мелюзини" Фелікса Мендельсона, Концерт in Es-Dur, KV 364 для скрипки, альта та оркестру Вольфганга Амадея Моцарта та Друга симфонія in c-moll, op/17 Петра Чайковського. До того ж, і фестиваль "Віртуози", і турне INSO відбувалися під одним і тим же патронатом тодішнього голови Львівської облдержадміністрації Мирона Янківа. Тому слушно було б припустити, що концерт, який поклав початок вояжу фестивалями музичного мистецтва, міг би неабияк прикрасити й афішу місцевих "Віртуозів". У кожному разі в майбутньому такий перетин був би вельми бажаним.
Отож, гідно склавши іспит перед вибагливою й прискіпливою львівською публікою, яка специфічно по-галицькому сприймає ініціативи дириґента зі Швейцарії репрезентувати Львів у світі оркестром відповідного рівня, музиканти вже могли не боятися якихось гастрольних несподіванок. Усі вони, як сонце у краплині води, сфокусувалися у львівському концерті: репертуарна пропозиція, виконавський рівень, аудиторія, менеджмент, можливості сценічного майданчика тощо.
Після престижного залу Львівської опери, яка вкотре загартувала оркестрантів акустичними пастками, були не менш престижні спеціалізовані сцени в містах, якими проліг гастрольний шлях INSO. В Одесі це була філармонія (споруда колишньої контрактової біржі не менш примхлива з огляду на звукові ями, аніж Львівська опера). У Вінниці -- музично-драматичний театр із своєрідною акустикою, у Кіровограді й Києві -- філармонійні приміщення.
Але музиканти отримали рідкісну можливість порівняти не тільки акустичні ефекти кращих сцен і залів України, а й слухацький контингент: вони тепер на власному досвіді знають, що публіка в Одесі снобістська, в Кіровограді -- щира, у Вінниці -- сердечна, у Києві -- рафінована... Та яким би різним не був цей слухач, його об'єднувало одне: нарешті він зміг сам познайомитися із невідомим до того колективом. І ці оглядини принесли взаємну користь. Музиканти вписали іще одну яскраву сторінку до творчої біографії INSO, а українські музичні менеджери отримали можливість ангажувати оркестр до співпраці над майбутніми мистецькими проектами. Принаймні реальною є вже пропозиція розпочати наступного року Вінницький фестиваль Чайковського і Мекк виступом львів'ян.
Свої певні дивіденди приніс і виступ в колонному залі Національної філармонії, на який зійшлася далеко не вузькопрофесійна публіка. Чільник Львівського товариства у Києві Геннадій Дерев'янчук, який сприяв в організації концерту, доклався до того, щоб слухач був елітний. Тому не дивно, що серед добірних поціновувачів музики опинилися знані особи. А завдяки акторці Галині Стефановій виступ львів'ян не залишився проігнорованим творчим бомондом. Прийшла на концерт і онука Миколи Лисенка, яка поділяла емоції залу, що вигукував "браво" і "біс", винагороджуючи щасливих музикантів шаленими оплесками. І слухач мав сатисфакцію у вигляді виконання на "біс" атракційного єврейського танка та музики Легара...
Завершивши турне, INSO заходилося працювали не тільки над програмою вересневого турне Швейцарією, а й над підготовкою до запису кампакт-диску із творами Франса Ксавера Моцарта разом із піаністом Генрі Зігфрідносом. Запис буде здійснений на одній із швейцарських студій, і репрезентований у Львові під час Форуму видавців як аудіо-додаток до чергового числа незалежного культурологічного часопису "Ї". Тема, яку цього разу заторкне "Ї", змістивши акценти з політології на культурологію, означена винятково просто -- Львів. Це "місто-корабель" постане на сторінках "Ї" вишуканими літературними текстами, сприйняття яких має підсилити бонус -- CD із музикою львівського Моцарта. |
 |
|
 |
Його слава справді була світовою |
|
Анастасія КАНАРСЬКА |
|
Своїм співом він прославив театри Рима і Мілана, Парижа і Лондона, Берліна і Варшави, Відня і Львова, Петербурга... А створені ним образи в операх "Отелло", "Паяци", "Аїда", "Пікова дама", "Гугеноти", "Кармен", "Фауст", "Фаворитка", "Ріголетто", "Бал-маскарад", "Трубадур", "Дочка кардинала", "Євгеній Онєгін", "Травіата", "Севільський цирульник", "Галька", "Страшний двір", "Янек" та ще багато-багато інших ввійшли в скарбницю світового оперного мистецтва. Це був наш земляк Олександр Мишуга. |
Детальніше>> |
|
 |
Місту бракує духової музики |
|
Андрій КАРПЯК |
|
Хоча Львову навесні не бракує музичних імпрез, але свят забагато не буває. Отож ті, хто побував у храмі св. Лазаря на концерті гобойної музики, організованому професором Львівської державної музичної академії ім. Лисенка, відомим музикантом, педагогом і композитором В'ячеславом Цайтцом і його вихованцями -- студентами ЛДМА -- мали унікальну нагоду мандрувати добірною музичною класикою від епохи бароко до сучасності. |
Детальніше>> |
|
 |
|