|
|
|
|
Арт-Поступ »
ЮВІЛЕЙ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Його слава справді була світовою |
|
|
| Анастасія КАНАРСЬКА |
| |
Своїм співом він прославив театри Рима і Мілана, Парижа і Лондона, Берліна і Варшави, Відня і Львова, Петербурга... А створені ним образи в операх "Отелло", "Паяци", "Аїда", "Пікова дама", "Гугеноти", "Кармен", "Фауст", "Фаворитка", "Ріголетто", "Бал-маскарад", "Трубадур", "Дочка кардинала", "Євгеній Онєгін", "Травіата", "Севільський цирульник", "Галька", "Страшний двір", "Янек" та ще багато-багато інших ввійшли в скарбницю світового оперного мистецтва. Це був наш земляк Олександр Мишуга.
Як вдалося сягнути світової слави хлопчиську з провінційного західноукраїнського села Новий Витків Радехівського повіту на Львівщині? Цим питанням музикознавці переймаються по сьогодні. Можливо, у цей ювілейний рік, коли ми святкуємо 150 років з дня народження Олександра Мишуги, ми зможемо розгадати нарешті загадку цього унікального галичанина. Він народився у бідній сім'ї, рано втратив матір і не мав жодної надії на навчання в школі. У народних піснях він шукав захисту від суму і болю цього світу. 1868 рік став для нього знаменним. На храмовому святі у Соборі святого Юра хлопчика зауважив реґент Микита Гетьман і за згодою батька, влаштував його до дяківської бурси. А далі була гімназія, потім -- учительська семінарія. Навчаючись там, Олександр Мишуга почав брати уроки співу в професора Валерія Висоцького, учня прославленого італійського вокального педагога Франческо Ламберті. З класу Валерія Висоцького, окрім Олександра Мишуги, вийшли Соломія Крушельницька, Юзеф Манн, Адам Дідур, Євгенія Штрассерн, Гелена Збоїнська-Рушковська, Ірена Богус-Геллєрова, Марія Мокшицька, Ада Некар, Зиґмунд Моссочі, Микола Левицький, Чеслав Заремба, Габріель Горський та інші.
Перше " хрещення" Олександра Мишуги на професійній сцені відбулось 14 вересня 1880 року, а за три роки він дебютував у Італії, в театрі міста Форлі. Це був початок дороги до світової слави. Усе своє життя Олександр Мишуга провів у мандрах між театрами різних країн, на що часто нарікав у листах та спогадах: " Вже така моя доля, що треба було жити на чужині і на чужині треба буде вмирати, а не там, під тихими липами у нашім ріднім Виткові...". Сьогодні його вшановує рідна земля, на якій йому так мало довелося прожити.
У Львові з нагоди ювілею Мишуги відбулася наукова конференція, присвячена творчості співака, на яку приїхав київській музикознавець Михайло Головащенко, автор книги "Олександр Мишуга". На урочистому концерті присвяченому 150 річниці з дня народження Олександра Мишуги, що відбувся у Львівському академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької, львів'яни вітали Михайла Головащенка з 80-літтям. Серед заходів, присвячених 150-річчю з дня народження великого співака -- покладання вінків на могилу славного земляка у його родинному селі Новий Витків і проведення концерту-конкурсу імені Філіпі Мишуги (сценічний псевдонім співака). У музеї Соломії Крушельницької до початку липня можна оглянути виставку оригінальних матеріалів "Учні славетного маестро" з фондів музею. |
|
|
|
|
Несподіванки фестивального туру INSO |
|
|
| Люна ГАЛАС |
| |
До Львова повернулися молоді музиканти, які під керівництвом швейцарського дириґента Гунгарда Маттеса з незмінним успіхом виступили із симфонічними концертами в Одесі, Кіровограді, Вінниці та Києві. Причому більшість доброчинних виступів львів'ян відбулась у рамках розмаїтих реґіональних фестивалів.
А щасливим камертоном, який у своєрідний спосіб настроїв тур, був незабутній концерт на сцені Львівської Опери, де учасники Нового міжнародного симфонічного оркестру та солісти Марта Семчишин (скрипка) і Ярина Горбачевська (альт) змогли обіграти гастрольну програму, продемонструвавши подиву гідну збалансованість звучання інструментальних груп, технічну вправність та шляхетність манер музикування, інтерпретаторський і педагогічний хист дириґента, під управлінням якого колектив звучав, немов один музичний інструмент: чітко, злагоджено, чисто -- без ґанджу, так часто притаманного живому виконанню. Здавалося, що слухаєш вичищений цифровий запис, -- такою майже неможливою за ступенем прагнення досконалості була та музика, своїм шармом вона просто обеззброювала найупередженіших скептиків! |
| Детальніше>> |
|
|
|
Місту бракує духової музики |
|
|
| Андрій КАРПЯК |
| |
|
Хоча Львову навесні не бракує музичних імпрез, але свят забагато не буває. Отож ті, хто побував у храмі св. Лазаря на концерті гобойної музики, організованому професором Львівської державної музичної академії ім. Лисенка, відомим музикантом, педагогом і композитором В'ячеславом Цайтцом і його вихованцями -- студентами ЛДМА -- мали унікальну нагоду мандрувати добірною музичною класикою від епохи бароко до сучасності. |
| Детальніше>> |
|
|
|
