BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
19 червня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:37 20-11-2017 -   У Дрогобичі 14-річна школярка отруїлася алкоголем  
  15:31 20-11-2017 -   Сьогодні вночі усі мости на території Львова посипали піскосумішшю  
  15:1 20-11-2017 -   На площі біля пам’ятника Т. Шевченкові тривають завершальні ремонтні роботи  
  14:34 20-11-2017 -   «АТП № 1» збільшило кількість маршруток у напрямку Рясне  
  12:5 20-11-2017 -   Держекоінспекція вдруге за рік перевіряє воду із річки в Рудному  
Україна
  16:6 20-11-2017 -   Порошенко каже, що Угода про асоціацію виконана на 15%  
  15:34 20-11-2017 -   Усе більше українців вважають Голодомор геноцидом - опитування  
  15:3 20-11-2017 -   ЗНО з іноземних мов: оприлюднено зразки тестів  
  14:39 20-11-2017 -   Кількість хворих на кір у Запоріжжі наближається до сотні  
  14:37 20-11-2017 -   Адвокат: Зайцевій призначили ще одну експертизу  
Світ
  16:7 20-11-2017 -   ФІФА планує отримати дані про допінг у російському футболі  
  14:36 20-11-2017 -   Королева Британії відзначає 70-ту річницю весілля  
  12:0 20-11-2017 -   У Лондоні міські автобуси переводять на паливо, виготовлене з кавової гущі  
  10:39 20-11-2017 -   Ізраїль планує депортувати 40 тисяч африканських біженців  
  10:28 20-11-2017 -   Король Норвегії потрапив до лікарні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

Львівські обсервації
Юзьо ОБСЕРВАТОР
 
Русская книга

Зараз то є цвяшок сезону. Одні кричать ґвалтом: як то можливе! У центрі Львова! І тих більшість. Але є такі, жи не проти. І тих меншість. Але тих, жи читають мудрі книги, завше було менше. Бо є одна суттєва відмінність цієї книгарні від інших наших книгарень -- тут не торгують марініними, ворамі в законє і бандітскім пєтєрбургом. Зате тут можна купити перекладну літературу, в тому числі й таке диво нашої епохи, як поезія, наукові книги й часописи. Що обурює обивателя? Обивателя обурює назва. Не скажу, що я від неї в захваті. Це вони явно зглупили, бо назва не відбиває змісту. Тут усе-таки не стільки русская книга, скільки зарубіжна на русском язикє. А якраз російської класики там найменше.

Отже -- назва! Але підіть, мої любі, та перейдіться по книгарнях площі Міцкевича. Ні, там нема вивіски "Русская книга", але фактично більшість того, чим вони торгують, це і є російськомовна література і то переважно найнижчого ґатунку. І ніяка хулєра досі тим аж так ся не переймала. І ніхто не обурювався, що там так мало українських книг. А правда така, що працівники колишнього Будинку книги відмовляються брати на продаж українські книги, а як беруть, то, продавши їх, не виплачують грошей. А все це аби відбити будь-яке бажання українським видавцям мати з ними справу. На всіх книжкових ятках теж панує той самий шмельц. І якщо воно продається, то хтось же його купує.

На Ринку в приміщенні Історичного музею (№10) так само розмістилася русская книга. І то вже кілька років. Чи когось це хвилювало? Чи хвилювало наших богомільних галичан те, що там продається так звана езотерика, саєнтологія та інше ідеологічне свинство тоталітарних сект? Ми навіть проковтнули синє чудовисько, яке з'явилося на Братів Рогатинців, де за немалі гроші дурять людей чарами і ворожбитством. Щоби зняти віночок безшлюбності треба заплатити тисячу гривень. І уявіть собі середньовічну дурість галичанок, які йдуть до цих москалів і платять. А потім сидять і чекають, коли ж їх засватають. Та йди, дурне теля, на дискотеку чи квіти продавати -- від кавалєрів відбою не буде.

Щодо мене, то раніше я тамував свій голод на мудру книжку завдяки поїздкам до Києва. Йшов си на Петрівку, а вертав з повною торбою. У Львові не було де купити те, що мене цікавить. Тепер є. Але якоїсь небезпеки від появи такої крамниці нема для нас жодної, бо скільки є тих, що цікавляться такою літературою? Жалюгідна купка. Куди більше шкоди приносять книги, якими торгують на площі Міцкевича та на ятках, на вокзалах і в санаторіях. Уже виросло ціле покоління українців, яке виховане на російськомовній розважальній літературі. А на таких курортах, як Моршин чи Трускавець удень зі свічкою не знайдеш ані української преси, ані книжки. Гірше, як було за совітів. А там же при владі сидять не рязанські крутелики, а таки наші ж галицькі матолки!

Листи трудящих

Пане Юзю!

Як ви дивитеся на те, що Центр української книги розмістився аж на Володимира Великого, а "Русская Книга" в самісінькому серці Львова?

Романа.

Погано дивлюся. Тому вважаю, що треба добиватися від міської ради, аби Будинок книги став українським Будинком книги. І там би могли розміститися і Центр української книги, і філія "Української книгарні" з проспекту Шевченка, які стали справжніми осередками книжкової культури. Там відбуваються літературні зустрічі, різноманітні акції. А в Будинку книги, який має такі розкішні приміщення, не відбувається нічого.
А тим часом незабаром будемо мати ще два величезні книжкові супермаркети -- "Букву" та "Орфей", де теж продаватимуть російську книжку. Але вже всяку -- і ту мудрішу, і ту найдурнішу. Може поява цих книгарень нарешті прокине від сплячки поляків, які весь час стогнуть за польським Львовом, але жодної культурної експансії не чинять. Нема ані книг, ані концертів, ані фільмів. І це при тім, що за совітів досить часто відбувалися перегляди польських фільмів, була книгарня "Дружба", яку львів'яни просто штурмом брали, коли туди завозили нові книги. А причина була проста: поляки видавали те, чого не видавали в СССР.

Мої Вам вітання, пане Обсерваторе!

Написати листа мене спонукала препаршива четвергова подія, що сталася у нашому Львові -- "аткритіє "Русскай книги"! Мушу зазначити, що рік Расєї в Малоросії (бо такою починає ставати Україна) чимдалі набирає все нахабніших обертів. Хоча треба віддати належне москвинам та й нашим дурним яничарам (купка українців все ще залишається, хоч і в меншості) за наполегливість у "достіженіі целі". Це ж як треба дати кацапам плюнути собі в писок, щоб дозволити у самісінькому центрі королівського міста, у провулку, звідки у недавнім часі розходилася діяльність комітету "За правду" -- пропагування свободи саме українського слова в Україні (парадоксальний факт) -- створити кнайпу для рускай інтєлігєнциі. У них, бачте, культура всесвітньо відома. Знаєте, пане Обсерваторе, що болить не лише мене (хочу в це вірити) -- наш письменницький бомонд, який виклав свої думки у "Львівській газеті" (№185 від 13.06), не обурений цим, він, хто перший повинен був бити набатом!!!!!!!!! Ані славнозвісний Андрухович, ані метр-романіст Іваничук, лише Ігор Калинець сказав своє дипломатичне "фе". Від болю і безсилля хочеться кричати! Панове галичани, про яку культурну НАШУ спадщину можна говорити у майбутньому?! Ми ніколи не матимемо такої держави, як усі нормальні цивілізовані народи, бо не навчені поважати себе...

З повагою А.Є. м. Львів

Шановна пані А. Є. Незважаючи на такий моцний крик душі, ви на відміну від Андруховича чи Іваничука, сховалися за ініціали. Яка в цьому потреба?

Про те, чого вартий такий вираз "болю і безсилля", я писав вище. Ніц не вартий. Бо все, що галичани можуть, то обурюватися в себе на кухні або у вузькому колі. А ви підіть на Братів Рогатинців і станьте там з плакатом "Геть москальських ворожбитів!" Якраз файна нагода -- річниця візиту Папи Римського. Чи не ганьба, що в місті, яке приймало у себе понтифіка, розтаборилася нечисть?
Ще можна піти з плакатом до Будинку книги і вимагати, аби вони почепили вивіску, яка відображає дійсний стан справ: "Дом русской кнігі". Але ж ви цього не зробите.

Щодо "культурної нашої спадщини", то я вам скажу, жи давно минулися ті часи, коли галичани, купуючи мебльовий гарнітур, квапилися заповнити його українськими книгами. Шафки вже заповнені. Куди далі? Як у тому анекдоті. "Давай подаруємо йому книжку". "Навіщо? Він уже одну має". А може грошей бракує? Ніби так не виглядає. Переповнені супермаркети свідчать про інше.

Але гряде вже нова небезпека для українства. Не російська, а саме УКРАЇНСЬКА КНИГА!!! Тремти П'ємонте! Хахли наступають.
Для вас, галицькі патріоти, казка "Неслухняне жабеня".

"В одній тихій заводі жило маленьке Жабеня. Матінка в нього була дуже сувора і нікуди не відпускала маляка самого. А Жабеняті так хотілося поплавати, погратися з рибками, що пустували на мілковідді...

Якось матінка заговорилася з сусідкою та й не помітила, як Жабеня тихесенько відпливло в сторону. Жабеня пливло, доганяючи сграйку сріблистих рибок і не помітило, як опинилося біля страшного Окуня, який причаївся в зарості. Хотів було Окунь схопити Жабеня, та передумав, мабуть, був ситий. Лениво закрив зубасту пащу і повільно зник у глубині зарості. Відпливши подалі, Жабеня й рибки знову стали пустувати та догоняти одне одного... Жабеня хотіло сховатися за камінням, та подумало, що його буде дуже видно на піску. У тоді воно вирішило причаятися на зеленому листі водяної лілії...

Потім Жабеня вхопив у дзьоб Лелека.
"Гей, птаха!" -- одчайдушно крикнуло Жабеня...
Його "обід" задає питання? Такого Лелека не чекав, і від несподіваності навіть розкрив дзьоб... Жабеня вирішило: "Хватить з мене пригод. Скоро повернуся додому до матінки!" -- підумало воно й відчайдушно запрацювало лапками, відпливаючи подалі від опасного місця".

Оце так виглядає наша солов'їна. І де ви думаєте видано цей казковий шедевр? Издательство „ПРОФ-ПРЕСС", Ростов-на-Дону. В Україні цією макулатурою торгує Донецьк. І це не одна така книжечка для українських дітей, видана у Ростові, їх повно. І є вони в наших крамницях.

Я думаю, є у міськраді слід негайно створити комітет мовної екології і будь-яке знущання над українською мовою корчувати у зародку. І це стосується не тільки книг. Яке уявлення про українську мову мають туристи, знайомлячись із меню в наших рестораціях? Там такі перли! Від слова пертися: "салат скапусти", "слойка", "пончики", "чахамбілі", "оладьї" і т. д. Буквально кілька є закладів, де намагаються дотримуватися не тільки норм української мови, а й внести галицький колорит. А решта -- це дикий жах.

На Стефаника висить біґборд, який рекламує горілку з серії "Пісня" (від якої, між іншим, відхрещується львівський горілчаний завод, бо така вона добра). Там є цікава фраза: "А мені, як солов'ю..." Нижче -- "тьох, тьох, тьох" і т. д. Ну, моя Юльця завдяки свому пурєдному вихованню може і не знати, жи то є перша частина приказки "А мені, як солов'ю, все по ..." Але дорослі дяді, які на цей біґборд дозвіл дали, мабуть, дуже тішилися. Але чому ж наші галичани і попри це проходять мовчки? Невже і їм усе по ... ?

Антисемітизм по-бойківськи

Стрийське видавництво "Щедрик" потішило нас книжкою під промовистою назвою "Жиди". Звучить, щоб я скис. Цікаво тільки, чому видавництво колишнього нардепа Віталія Романюка, назвавши своє видання так твердолобо і виклично, усі прізвища причетних до цього осіб заховало під псевда? Соромно стало, чи як?

Автор "Степан Острозький", редактори "Іван Повстанець і Мирон Стрийків". Ну, бо хлоп зі Стрия.

А тепер щодо самої книги. Колись я писав, що кілько б євреї не нарікали на український антисемітизм, то в нас таки, на відміну від росіян, не вийшло жодної антисемітської книги. Тепер ситуація змінилася. Така книга завдяки славному нардепу є. Тішмося. Правда, оригінальністю вона не грішить. Більша її частина -- це виписки якраз із російських антисемітських книг, включно із "Протоколами сіонських мудреців". Такий собі конспектик на одну й ту ж тему. Решта -- це примітивна віршомазія самого автора.
Як цей, з дозволу сказати, піїта володіє українською мовою можна судити з цитат, які він старанно повиписував та переклав із російських видань: "Вельми прескорбно, що ні одна держава, більш старіша, чим ця, не приборкала їх..." Ці слова належать "основателю Америки" Жоржу Вашингтону".

Дивовижно, яку дрімучість і дурість пропагують видавці: "Перед Пасхою жиди ловлять кільканадцятирічного християнського хлопчика і з нього виціджують кров. Для цього мають спеціальний посуд, срібний ніж, круглувате долото надтинати тіло жертви, яка в жахливих умовах гине. Закривавлену сорочку спалюють, а кров зберігають у пляшках і потім використовують для релігійних ритуалів". То є цитата з середньовічного проповідника Лютера. Та ти, вуйку зо Стрия, ще б "Молот відьом" зацитував. Там і про те, як євреї з чортами паруються, і як з відьмами на Лису гору літають.

Література, якою послуговується божевільний бойко, має таку саму вартість, як і його книжка "Жиди" -- це брехунець Канигін, якого викрито у фальсифікаті, та інші такі ж авантюристи, які виводять українців мало не з усіх частин світу, в тому числі із Палестини.

З одного кореня іде всесвітня мова --
Ми, українці, солідарні нині з тим,
Що вже ріднішого нема на світі слова,
Як Руса-лель, Руса-селем, Єрусалим.

Наводячи твердження про те, що газових камер не існувало і що євреїв у концтаборах ніхто не нищив, автор разом з тим подає цифри чисельності євреїв в українських містечках, де євреї становили від 30 до 90% мешканців. Куди ж та вся маса поділася?

Виявляється, більшість їх, а саме 80%, рвонула вже у вересні 1939 з теренів Польщі, України, Білорусії та Прибалтики на Схід, і "німці їх навіть в очі не бачили". От тільки чомусь після війни не побачили вже їх в очі ані поляки, ані українці. Зі Сходу повернулися додому одиниці. На цю загадку автор відповіді не дає. Бо й нащо? Книжка ж розрахована на дебілів.

Дісталося не тільки євреям, але й Америці. Другу половину книги зайняв розділ "Прокляття Америки". Тут уже автор не на жарт розійшовся у своїх антиамериканських настроях. Таке враження, що писано це в період холодної війни. Згадав і бідолашних "індійців", поневолених американськими "жидами". Шкода, жи бойко не відрізняє індійців від індіанців, але не в цьому біда. Біда в тому, що аж два редактори під такими патріотичними псевдами не годні були сесю друковану почвару до пуття довести. Та як маєте так знущатися над українською мовою, то вже ліпше друкуйте по-московському. Я ніц не маю проти того, аби дебіли ся завдяки таким "книгам" зрусифікували.

Рекляма в Юзя

Інтернет -- сила! Телєвізор -- могила! Своїми мандрами і листуванням в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького, 1), тел. 76-84-05, 76-84-01. Увага для матолків -- то є телєфони фірми, а не мої. Прошу Юзя не кликати.

Моя елєктронна адреса: observator@ukr.net









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Буняк -- за російський варіант 
Погляд
  ·  Залізничники перестрибнули бар'єр 
  ·  Не дай, Господи, бути собою... 
Поступ у Львові
  ·  Центр для автомобілів закриють 
  ·  Чиновники і міліція проти 
  ·  Усе для підприємців 
  ·  Для Польщі нас забагато 
  ·  Космічна обсерваторія збагатилася 
  ·  Візит тибетського Лами 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Зінченко "здав" "Інтер" 
  ·  Завалили зброєю весь світ 
  ·  Договір про візи -- наступного тижня 
  ·  Ліві посварилися і помирилися 
  ·  Донецьк -- місто зеків 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Імунітет для Берлусконі 
  ·  Чеченці згодні на автономію 
  ·  Розмови про мир 
  ·  Атипова пневмонія відступає 
  ·  Демократія по-багдадськи 
  ·  Сучасні написи на саркофазі 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Віталій Кличко: Я збираюся перемагати нокаутом! 
  ·  Клаус-Пітер Коль: Ви побачите народження нового чемпіона! 
  ·  Емануель Стюарт: Леннокс швидко нокаутує Віталія, щоб потім нокаутувати Джонса! 
  ·  Фріц Здунек: "Я вірю в те, що переможцем буде Віталій" 
  ·  Битва Титанів 
  ·  Декілька цікавих фактів 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  aMD Athlon XP 3000+ (FSB 400 МГц) у продажі 
  ·  Звукозаписні компанії забагато хочуть 
  ·  dVD-писалки дешеві, як борщ 
  ·  grantsdale переверне все з ніг на голову 
  ·  windows XP SP1 глючить з Hyper Threading 
  ·  windows 2000 SP4 -- 25 червня 
  ·  vIA представляє нові чіпсети 
Спорт-Поступ
  ·  Перші підсумки 
  ·  Картинг знову у Львові 
  ·  Трансфер року 
  ·  Водами Наварії до перемоги 
  ·  Олімпійська безпека 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР