BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Дискусія у Поступі.    Мандри Поступу.    Мікроскоп пана Юрка.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
14 червня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Роман та Маргіт Сельські: скандальне століття
Марта ГАРТЕН, Наталка КОСМОЛІНСЬКА
 
Сельський
Місто Лева -- найбільший адміністративний і торговий центр Західної України -- до Другої світової війни було помітним мистецьким осередком на карті Європи. Одна з ключових постатей Львова цього періоду -- Роман Сельський. Він -- один з організаторів мистецького об`єднання "Артес", центр тяжіння міської богеми, "гуру" для кількох поколінь львівських художників.

В своїй особі Роман Сельський поєднав талант, добру європейську освіту і бажання та здібності навчити інших. Саме тому "львівська малярська школа" -- це в повній мірі "школа Сельського". Завдяки Роману Сельському, його присутності впродовж ХХ століття у львівському середовищі, і всім, хто виріс в орбіті його особистості, і творчої, і людської, львівська школа на рівні з прибалтійською у 1960-70-х роках вважалась однією з найсильніших у Радянському Союзі. Це була галицька брама у мистецький світ Європи. На неї орієнтувались, у неї вчились всі, хто прагнув у мистецтві чогось більшого, ніж канону соцреалізму.

У 1912 році архітектор Леонард Підгородецький заснував у Львові приватну Вільну академію. Тут, по вул. Пісковій,11, без обов`язкової навчальної програми за помірну плату надавали місце, матеріали для роботи і натуру більшості видатних у майбутньому українських художників. Свої перші мистецькі студії розпочав тут і Роман Сельський. Дещо пізніше, на початку 1920-х років, Роман Сельський -- вже учень "школи Новаківського", відкритої Олексою Новаківським для обдарованих українців. Наступним пунктом мистецького шляху Романа Сельського став Краків. Студентами Краківської Академії Красних мистецтв на той час були Василь Крижанівський, Леонід Перфецький, Петро Обаль і Наталя Милян, Маргіт Райх і Леопольд Левицький.

Але Краківська Академія була лише проміжною ланкою для тих, хто прагнув прилучитися до провідних досягнень європейського аванґарду. Для українців такою мистецькою "меккою" був, беззаперечно, Париж. З Парижа, цієї столиці на той час світового мистецтва, лабораторії, де формувались і викристалізовувалися найбільш модерні малярські позиції, "привіз" Сельський захоплення експериментами французьких імпресіоністів, а згодом -- колористів. Вдало поєднавши тенденції європейської малярської культури, сучасну систему пластичного бачення і магію українського первісного фольклору, Роман Сельський розбудував підвалини львівської школи колоризму, закладені Трушем і Новаківським. 1929 року у Львові створюється молодіжне полінаціональне об`єднання "Артес", головою якого обирають Романа Сельського. Угрупування проіснувало недовго, але його діяльність вплинула на смаки галицької критики і публіки, стала символом надходження нових часів, а з ними -- нових людей та нових художніх ідей. А "спокуса Парижа" навчила кращих з них більше цінувати і глибше розуміти культуру власного народу.

"Возз`єднання" Західної України з Радянською на довгі роки пригальмувало процес розгортання національного варіанту творчості Сельського. Його переслідували як формаліста, не виставляли його творів, не писали про нього. "Відлига" дещо послабила владний пресинг, в результаті чого студенти львівського інституту декоративно-ужиткового мистецтва отримали унікальну можливість навчатися секретів живопису у Романа Сельського. Його салон став оазою для колег-митців і молоді, де можна було вільно говорити про будь-що, але, в першу чергу, про мистецтво, мистецтво, мистецтво...

Цього року 21 травня виповнилось 100 років від Дня народження Романа Сельського. Для нас це не тільки ще одна можливість перегорнути сторінки доби, однією з візитних карток якої була особа і творчість Романа Юліановича Сельського. Це -- нагода ширше і глибше опрацювати його творчу спадщину, видати великий альбом його малярства, як мінімум. Але групі шанувальників, які намагались ініціювати до ювілею, не кажучи вже про якісь поліграфічні екзоти, хоч який-небудь альбом Сельського, у магістраті пояснили, що треба було звертатися за кілька років до того, бюджет вже сформовано, зайвих грошей немає. Не спромігся цього року і КМЦ "Дзиґа" навіть на кількаденну виставку і буклет. Львівська академія мистецтв відбулась скромною науковою конференцією, а Національний музей у Львові -- стандартною виставкою, яка практично нічим не відрізняється від виставки до 95-річчя художника. Отож, популяризація творчості художника, як завжди, -- справа рук самого художника і його родини. Якщо ж родина бодай найталановитішого митця наразі не є владо- чи фінансовоспроможною, то залишається очікувати на кращі часи і наступний ювілей.

Еклезіаст, і цього разу -- знову, як завжди -- мав слушність: що було, те й буде, нема нічого нового попід небом, усе марнота марнот і ловлення вітру. Виставка малярства Романа та Маргіт Сельських, відкрита нещодавно в п'яти анфіладних залах Національного музею у Львові, кожною своєю дрібничкою підтверджувала ці сентенції.

Адже п'ять років тому на святкуванні ювілею Сельського у вестибулі музею на проспекті Свободи,20 виставку до 95-річчя від дня народження митця тими ж словами відкривали ті самі особи: Ігор Держко (тоді заступник голови ЛОДА з гуманітарних питань, тепер -- заступник голови облради), Василь Откович (тоді директор музею, тепер -- начальник управління культури ЛОДА), Тетяна Лупій (тоді куратор виставки, тепер -- директор музею), Богдан Мисюга (тоді молодший науковий працівник музею, тепер -- куратор виставки, який навіть не спромігся в преамбулі до експозиції подати правильну дату народження Маргіт Райх-Сельської)...

На світлинах п'ятирічної давності, як і на свіжих -- ті самі обличчя. Щоправда, помінялися молоді виконавці в камерному оркестрі під керівництвом Артура Микитки та на зміну покійному ректору Львівської академії мистецтв з'явився завідувач кафедри художнього текстилю і член вченої ради академії видатний художник-шестидесятник Олег Мінько. Знаючи нонконформізм цього маляра, дивно було бачити його серед номенклатурників, але правом учня стати на захист Учителя він скористався, незважаючи на весь офіціоз церемонії. Олег Мінько не говорив красиво й пишномовно. Його, сповнене гіркоти, слово хотіло пробитися до совісті загалу.

Мінько гнівно намагався з'ясувати, як могло так трапитися, що про столітній ювілей художника світового масштабу у Львові не натякає ніщо! Ані афіші запізнілої виставки, яку марно очікували до дня уродин Сельського, ані реклама на радіо, телебаченні чи на шпальтах газет... І що вже розпачати, що представники ЗМІ проігнорували цю непересічну подію, коли про виставку не знали навіть в академії мистецтв... Відповідно, на її відкриття прийшла така мізерна кількість народу, що соромно стало Мінькові і за державу, і за націю, і за час, і за Львів... Що ж, суворо, але справедливо. Було б тільки кому вислухати ці інвективи. І зробити висновки.

Утім відсутність молоді на відкритті ретроспективи творчості Сельських симптоматична: що керівництво Національного музею у Львові засівало в останні роки, геть дискредитуючи ювілеями мистецький дискурс, те ми тепер і пожинаємо. Про владу взагалі говорити не хочеться: здається, вона тільки й здатна на те, аби видавати розпорядження про святкування якоїсь ідеологічної фішки чи, скажімо, 60-річчя котрогось із діячів мистецтва, за яким насправді буцегарня плаче. Отож зневаженням 100-річчя Романа Сельського львівська влада просто виказала рівень свого розуміння справжньої культури чи, радше, абсолютного її нерозуміння.

І це тоді, коли навіть Київ знає, що 2003 рік визнано Роком Сельського! А у Львові -- ні поштівки, ні буклета, ні альбому, ні порядного каталогу до виставки, ні навіть бодай відксерокопійованого переліку експонатів -- анічогісінько! Глушина. Відмовка про брак коштів не виглядає надто переконливою на тлі безлічі фактів нашого абсурдного життя.

Найзворушливішим моментом вернісажу став вчинок вдови Романа Юліяновича -- Ася Сельська застромила букет квітів, як і Євстахія Шимчук свій, під портрет Романа Сельського, намальований Маргіт Сельською. Нікому із керівництва навіть не спало на думку запросити вдову митця до слова на урочистому відкритті виставки творів її чоловіка. Пані Ася зрештою прийшла задля іншого. Вона просто хотіла зробити приємність усім, хто по справжньому любив і шанував Сельського, подарувавши їм на пам'ять про цю подію оправлені замальовки великого Артиста. І вона їх дарувала разом із буклетом, виданим до 95-х уродин Сельського, виправивши на титулці фломастером 95 на 100. Отримавши це, важко було втриматися від розчулення. Девіативно воно загрожувало прибрати нецензурного характеру...

Дарування шкіців (замальовок) було продовженням жесту руки самого Художника. Артур Микитка пригадав, як на вісімдесятиліття Сельського він грав не з оркестром, а в складі квартету в помешканні уродинника, на вулиці Академіка Павлова. Митець зорганізував тоді для гостей гру в лотерею, за якою кожен із присутніх отримував якийсь ескіз...

До речі, з кожної композиції Романа Юліяновича, якою б малою вона не була, на переконання іще одного учня Сельських -- скульптора і графіка Романа Петрука -- виходить така енергетика цілісності істинно правдивого образу, яка притаманна тільки руці геніального художника. Навіть коли б ця виставка обмежилася значно меншою кількістю творів чи й узагалі одним -- все-одно він би давав уявлення про масштаб цього генія в історії мистецтва XX століття. "Сельські надзвичайно цікаво ведуть діалог із сьогоденням, спілкування з їхніми картинами, -- зізнається Роман Петрук, -- приносить велику естетичну втіху і збурює так багато плідних роздумів. Попри глибоку насолоду, це ще й надзвичайно творче спілкування на емоційному й на інтелектуальному рівнях".

Чи означає це, що розмова може тривати і понад століття? І навіть тоді, коли співрозмовників катма?









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кримінал на екс-губернатора 
  ·  Перший крок до порозуміння 
  ·  Севастополь відмовився від Шевченка 
Погляд
  ·  Іван ВАСЮНИК: Рейтинг Януковича впаде сам по собі 
  ·  ПРОЩАННЯ СЕЛЯНКИ 
  ·  Християнський табір школярам 
Поступ у Львові
  ·  Ми втратили надію на українське судочинство 
  ·  Прозорість і оптимізм "Львівводоканалу" 
  ·  Таксистам заборонили страйки 
  ·  Житло для міста 
  ·  Панахиди на Зелені свята 
  ·  Об'єктивні екзамени 
  ·  Готуй сани влітку 
  ·  Чемпіони хабарництва 
  ·  Медичні працівники святкують 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Енергоатом без керівництва 
  ·  НАТО хвалить, але перевіряє 
  ·  Томенко "копає" під Табачника 
  ·  Київ наповнили фальшивками 
  ·  Хорошковський готує чистку 
  ·  Шелест правосуддя 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  До миру ще далеко 
  ·  Америка бере НАТО у свої руки 
  ·  Сейм Міллерові довіряє 
  ·  Останній ювілей на свободі 
  ·  Загострення ситуації 
  ·  Чехія голосує за Європу 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Роман та Маргіт Сельські: скандальне століття 
Дискусія у Поступі
  ·  Волинь 1943: хто винен? 
  ·  Націоналізм і ксенофобія 
Мандри Поступу
  ·  А не лежить душа до Америки... 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Спорт-Поступ
  ·  Святослав Шеремета: Культуристи -- нормальні люди 
  ·  Інтриги трансферного ринку 
  ·  Ми любимо тебе, спорт 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Галичина відроджує Болгарію 
  ·  КАЛЕНДАР