BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ у світ.    Аналітика у Поступі.    Поступ науки і техніки.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
13 червня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Аналітика у Поступі  »  2004

___________________________________________________________________________

Третій донецький штурм
Богдан БАЧИНСЬКИЙ
 
Чотири етапи української державності
Група, створена для атаки

Донецька фінансово-політична група ще донедавна мала одну особливість, яку усі ставили їй у серйозний недолік. Зокрема, багатий на ресурси донецький клан не мав політичного прикриття, що в українських умовах рівнозначно самогубству. Без політичного представництва "дони" були б приречені на реґіональну обмеженість, залежність та нестабільність. Тому взяття Києва стало для них головним бізнес-проектом останнього десятиліття.

Власне, сьогоднішня спроба донеччан взяти Київ не є першою. Раніше таку спробу робив Юхим Звягільський, який на хвилі шахтарських страйків у 1993 році став прем'єром. Тоді Звягільський спробував закріпитися на столичних теренах і сформувати свою команду, членом якої, до речі, був нинішній перший віце-прем'єр Микола Азаров. Однак обрання Леоніда Кучми президентом поклало край донецьким зазіханням, а "стара" команда розлетілася.

Другу спробу донеччан здобути політичне прикриття пов'язують із Володимиром Щербанем, який у 1994 році став намісником Донецької області і спробував згуртувати навколо себе потужну групу бізнесменів. Але і цього разу фортуна повернулася до "донів" спиною. Наступного року основні члени донецької команди були знищені: загинули "газовики" Швидченко і Момот, президент футбольного клубу "Шахтар" і засновник фірми "Люкс" Ахать Брагін ("Алік Грек"), а в 1996 р. було розстріляно народного депутата Євгена Щербаня. Політичні оглядачі пов'язують розправу над донеччанами із приходом на посаду прем'єра Павла Лазаренка.

З цієї "середньої" команди вціліли кілька ключових осіб, в тому числі і Ренат Ахметов, який офіційно зрікся політики і зосередив свою увагу на накопиченні капіталу та перетворенні своєї вотчини у фортецю, яка б унеможливила повторення розправи 1994-96 рр. Тож поки "дніпропетровський" і "київський" клани декілька останніх років вели виснажливу боротьбу за місце під сонцем, донеччани спокійно і тихо робили свою справу і готувалися до чергового "взяття Києва", яке вони планують здійснити вже у час наступних президентських виборів.

"Шахтар" перемагає не лише на газоні

Зараз кланова імперія Ахметова базується на чотирьох політичних китах.

Насамперед це Віктор Янукович, який у передштурмові часи обіймав посаду Донецького намісника, а зараз є головним адміністратором в країні. Другим стовпом "донів" є Геннадій Васильєв -- колишній головний прокурор Донеччини, а на зараз віце-спікер парламенту. Віталій Гайдук -- незамінна складова донецької структури, раніше був заступником голови Донецької ОДА з питань промисловості, транспорту і зв'язку, у сьогоднішній команді він відповідає за політичне прикриття основ донецького бізнесу, і, відповідно, обіймає посаду міністра палива і енергетики. І, нарешті, розбудовою партійної структури донецьких, яка формується навколо Партії реґіонів (ПР), займається колишній мер Донецька Володимир Рибак. Новим, ще не до кінця освоєним, членом команди і одночасно її стовпом є перший віце-прем'єр Микола Азаров, який представляє стару донецьку еліту.

Окрім того, у своєму арсеналі "дони" мають 46 штиків фракції "Реґіонів" та до 20 штиків братнього "Європейського вибору" (не всі депутати ЄВ прихильні до донецьких). Разом із тим, партійна структура "ПР", за офіційною статистикою, у 2001 році налічувала 460 тис. членів, а за даними офіційного сайту партії зараз до неї входять близько 540 тис. осіб, до того ж, є чітка тенденція щодо продовження масового вступу в цю партію. Лише на Донеччині партія налічує 282 тис. активістів. Говорячи про керівників партії та більшість її рядових членів, варто зазначити, що там немає випадкових людей. В основному до неї входять різного рівня чиновники, починаючи від керівників районних адміністрацій і закінчуючи мерами та заступниками голів обласних адміністрацій. Решта членів становлять керівний апарат різного роду вітчизняних підприємств та установ. Окрім Донеччини, партія також має сильні впливи у Києві, Запоріжжі, Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Житомирі, Вінниці і Полтаві. Однак слід врахувати, що велика кількість членів партії у центральних реґіонах забезпечувалася ще нинішнім кумом Віктора Ющенка Петром Порошенком, який кілька років тому стояв при витоках Партії реґіонального відродження, спадкоємницею якої є ПР.

Таким чином, між "середніми" та "молодими" донецькими прослідковується певна спадковість, якої немає зі "старими "донами", тому донецький клан в основному прийнято поділяти на старих і молодих. До того ж, стара гвардія до останнього часу була віддана більше президенту, ніж реґіональним корпоративним інтересам. Цей фактор немонолітності донецької еліти часто вважався її мінусом, однак сьогодні, наприкінці президентського терміну Кучми, ми можемо спостерігати чітку тенденцію до об'єднання двох еліт, заради досягнення спільної мети -- управління всією Україною. Це, в свою чергу, дає можливість практично необмеженого виходу не тільки до вітчизняних ресурсів, але й до міжнародних. Власне, придбання відповідних ресурсів і є основною стратегічною метою донеччан, які прямо заявляють, що вони не можуть знайти ні в Донбасі, ні навіть в Україні тих коштів, які їм необхідні для здійснення планів щодо розбудови власного бізнесу, а саме створення першого на території СНД вертикально-інтеґрованого вугільно-енергетичного холдингу, що включатиме в себе шахти, теплові електростанції та енергорозподільчі мережі. Серед найближчих планів "донів" також економічно окупувати поки що незалежні, але менш фінансово і адміністративно потужні Луганськ та Харків.

Стільки говорячи про фінансову потугу Донецького клану, варто більш детально розглянути, що ж саме входить до їх бізнес-імперії. Зокрема, Ренат Ахметов & Ко контролюють вугільну, гірничозбагачувальну і металообробну промисловість. "Донам" вдалося сформувати повний виробничий ланцюжок: вугілля-кокс-руда-метал і організувати, таким чином, фактично автономну і вельми економічно успішну "державу в державі". До переліку найбільших підприємств, що є у власності групи можна зарахувати "Індустріальний союз Донбасу", "Азовсталь", "Криворіжсталь", компанії "АРС", "Данко", "Енерго", "Ембролл", "Гефест", "Реґіон", "Укртелеком", ФК "Шахтар" частки в ІСД - ЗАО "Візаві", швейцарській компанії "Леман Комодітес", компанії "Люкс" та ін. Фінансові потоки групи проходять через "Донгорбанк". До того ж ІСД через торговий дім "Азовсталь" володіє блокуючим пакетом акцій Першого українського міжнародного банку, а представники названих структур є акціонерами великої української страхової компанії АСКА. Для деякого уявлення про капітали, які крутяться в цьому бізнесі, наведемо кілька прикладів. Зокрема, "Криворіжсталь" в 2000р. виробляла 20% металопродукції України, а "Індустріальний союз Донбасу" за підсумками 1999 р. посів друге місце у всеукраїнському рейтингу "ТОР-100" за обсягами валового прибутку, який становив 3,8 млрд. гривень.

Родзинки з "пальми Мерцалова"

Обговорюючи донецьку групу, слід пам'ятати про її недоліки та позитиви. Зокрема основним мінусом "донів" є їх реґіональність. Жорстка прив'язаність до вотчини не дає можливості цій групі перетворитися на загальнонаціональну еліту і, відповідно, отримати всенародне визнання і підтримку. Іншим недоліком є небагатопрофільність бізнесу. Основа бізнесу -- шахти -- поки що в переважній своїй більшості є державними, а їх приватизація гальмується іншими елітами, особливо есдеками. Окрім того, "дони" є економічно пов'язані з російським капіталом, що в деякій мірі сковує і детермінує їх рухи. Щодо позитивів, то члени групи, в разі чергової невдалої спроби здобути верховну владу, завжди можуть повернутися на Донбас, де отримають підтримку і захист. Тому їм не доведеться так багато втрачати, як, наприклад, тим же соціал-демократам, які після втрати Києва не матимуть куди відступати, хіба що у вирубані ними ліси Закарпаття.

Іншою перевагою є відсутність внутрішніх протиріч та відокремленість бізнесу від політики (що також дає плацдарм для відступу). Серед тактичних плюсів -- потужна економічна та електоральна база та замкненість бізнес-процесу, яка захищає від небажаних зовнішніх втручань. Ще одним козирем є те, що "дони", в силу своїх бізнес-інтересів, дійсно бажають економічних і політичних перетворень в країні і так само реально хочуть тісніше співпрацювати із заходом, включаючи і тотальну інтеґрацію. Разом із тим, вони ніколи не відмовляться від співпраці з Росією.

Безвихідь донецької мрії

Призначення Януковича на прем'єрську посаду і неодноразово висловлені ним амбіції щодо президентського крісла можна однозначно розцінювати, як ще одну спробу донецьких реалізувати свої геостратегічні плани. Слід відзначити, що їх здійснення цілком залежить від рішення президента, оскільки без підтримки гаранта "дон" не зможе перемогти на виборах.

Щодо президента, то він наразі роздумує над тим, який варіант політичної гри йому обрати: спадкоємця, пролонгацію повноважень чи проведення політичної реформи із перетворенням країни у парламентську президентську республіку. В ситуації, що склалася, можна знайти ряд пояснень, які наштовхують на думку про те, що Кучма, якщо і обере наступника, то це буде не Янукович.

По-перше, посада прем'єра концентрує на собі увесь негатив, який спрямований на владу. На даний момент, як зрештою і протягом останнього десятиріччя, рейтинг влади був дуже низький, що значно зменшувало шанси її кандидату бути обраним. До того ж, позиція прем'єра є залежною від президента, який у будь-який момент може його звільнити.

По-друге, хоча президент привселюдно і не проводить "каральних акцій" проти прем'єра, однак поза очі Кучма вже неодноразово ставив норовливого Януковича на місце. Варто лише пригадати як президент раптом назвав донецькі внутрішні офшори "напівкримінальними зонами", а пізніше перекреслив плани реформи у вугільній галузі. Окрім того, прем'єр не зміг запобігти підвищенню залізничних тарифів, лобійованому міністром транспорту Георгієм Кирпою, який до уряду увійшов за квотою СДПУ(о). До речі, за кожною із цих справ видніється ледь помітна тінь голови державної адміністрації. Серед останніх "кидків" донецьких можна згадати відставку Янківа та висловлену догану Віталію Гайдуку -- колись, за словами президента, найкращому спеціалісту в галузі ПЕК. Зрештою, якщо ці стратегічні кроки президента можна розцінювати лише як намагання не надто посилювати прем'єра, то нещодавню його амбіцію, коли замість Януковича Кучма запросив до Ялти на зустріч із Путіним Кирпу, можна розглядати як неоднозначний вияв антипатії. Враховуючи це все, бачимо, що шанси "донецьких" здобути свого президента є досить не високі.

Разом із тим, Януковичу поки що думати про відставку рано, оскільки президент не може його звільнити. З одного боку, Янукович разом із своєю командою вкрай необхідні президенту для реалізації будь-якого із запланованих варіантів, а з іншого, віддаляючи прем'єра від себе, Кучма автоматично штовхає його в обійми Ющенка, що дає останньому переможний козир у президентських перегонах.

Донецький тигр рветься з клітки

Розуміючи все це, Янукович намагається максималізувати ті фактори, які штовхають президента зупинити свій вибір на прем'єрі, як гаранті його безпеки, і мінімізувати ті фактори, які вказують Кучмі на протилежне. Зокрема, в арсеналі Януковича є три важелі впливу -- це урядова діяльність, вплив на парламент та домовленості з іншими політичними групами. І варто відзначити, що прем'єр небезуспішно працює на всіх напрямках. Так, перевиконання бюджету за перший квартал поточного року, підвищення зарплат і пенсій, пришвидшення процесу вступу до СОТ та ще низка популістських кроків додали прем'єру вкрай необхідної підтримки його дій з боку народу. Це, у свою чергу, позначилося на незначному, але стабільному підвищенні його рейтингу, який за останні півроку зріс від 2 до 8%. Якщо Янукович продовжуватиме діяти аналогічно, то це автоматично зменшить можливість його відставки Кучмою, оскільки такий крок зробить з прем'єра послідовника Ющенка -- "мученика--захисника знедолених".

Паралельно Віктор Федорович активно працює над покоренням парламенту, який уже сьогодні виглядає досить покірним в його руках. Цікавою з цієї точки зору виглядає робота Володимира Литвина, який останніми місяцями чинить саме так, як це потрібно прем'єру: починаючи з позиції щодо перерозподілів комітетів і закінчуючи президентськими ініціативами щодо політичної реформи. Гадаємо, що забезпечивши Януковичу таку життєво необхідну підтримку парламенту, Литвин гарантує собі тепле місце в недалекому майбутньому.

Небезпідставними можна вважати заяви "реґіоналів" про створення мегафракції, яка складатиметься від 80 до 120 депутатів. Справді, багатьох бажаючих перейти на бік "донецьких" зараз можна знайти у кожній фракції, за винятком хіба СПУ та БЮТ. Реалізація цього плану дозволить Януковичу міцно закріпитися на своєму кріслі.

Якщо ж донецьким справді вдасться виконати свою обіцянку -- створити потужну центристську партію на основі "Реґіонів", "Трудової України", НДП та АПУ, то можна буде говорити про те, що Віктор Федорович може скласти серйозну конкуренцію Ющенку на майбутніх виборах, особливо, враховуючи можливість згоди комуністів здати вибори на користь представника влади. На цю думку наштовхують міцні традиції КПУ та їхні останні дії щодо підтримки урядових законопроектів. Щодо шансів "донів" домовитися із "дніпропетровськими", то вони виглядають досить реальними, особливо, враховуючи безперспективність будь-якого їхнього кандидата. Однак це залежатиме здебільшого від кон'юнктури диспозиції.

Отож Янукович і президент є настільки взаємопов'язані, що поки що важко прогнозувати, в який момент президент захоче поставити крапку на донецькому прем'єрі. Відомо лише те, що якщо він це й робитиме, то не раніше і не пізніше, ніж за 6-9 місяців до президентських виборів.

Між тим, навіть якщо Януковичу вдасться домовитися із президентом про підтримку його кандидатури, то перед прем'єром стоятиме ще одна надважлива проблема -- його перетворення на загальнонаціонального лідера. Адже людина, що асоціюється у більшості народу із Донецьком, ніколи не зможе отримати достатньої підтримки народу. Це так само реально, як і президент-львів'янин.

Однак, спостерігаючи за діяльністю Януковича у цьому напрямку, слід відзначити, що він ні на дюйм не наблизився до подолання цієї проблеми, а в деяких областях навіть ускладнив її.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  НАТО обрало "Руслан" 
  ·  Немає води -- немає хвороб 
Погляд
  ·  Сьогодні дізнаємось про термін? 
  ·  Львів відпочинковий 
Поступ у Львові
  ·  Озеро в центрі міста 
  ·  Два господарі на одній землі 
  ·  sARS приймали у Львові 
  ·  Боржників будуть моніторити 
  ·  Неконституційні ревізори 
  ·  Почесний Куйбіда 
  ·  Через митницю за 2 хвилини 
  ·  Яцюк звинувачує пілотів 
  ·  Отрута в повітрі 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Репресованих побільшає 
  ·  Американці про рабство в Україні 
  ·  Парламентський парадокс 
  ·  Козаченка випустили з-під варти 
  ·  В Україну прилетіла малярія 
  ·  Українські злочинці в Білорусі 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Чи довірять Міллерові Польщу? 
  ·  Маленький точковий удар 
  ·  Ювiлейний теракт 
  ·  Жертви війни 
  ·  Проти білих людей 
  ·  Повернення Джефферсона 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  ''Жигулі'' подорожчають 
  ·  У банків забрали таємницю 
  ·  Сарана поїла урожай 
  ·  "Оболонь" -- бренд року 
  ·  Угоду про транзит російської нафти відкликали 
  ·  Китайська автомобільна доктрина 
  ·  КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Левко Лук`яненко: Президентом буде Ющенко! 
Арт-Поступ у світ
  ·  Життєпис великого портретиста 
  ·  Гуггенхайм-імперія має конкурента 
Аналітика у Поступі
  ·  Третій донецький штурм 
Поступ науки і техніки
  ·  Наскільки давня людина 
  ·  Американці навздогін Європі 
  ·  Сім секретів схуднення 
  ·  ЦІКАВИНКИ 
Пост-Faktum
  ·  Ну ось і все? 
  ·  КАЛЕНДАР