BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Історія у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
11 червня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  13:27 18-10-2017 -   “Бабине літо”, що настало в Україні, протримається майже тиждень  
  12:37 18-10-2017 -   У Львові водій «Сузукі» скоїла наїзд на пішохода  
  11:20 18-10-2017 -   Римо-католицька парафія св. Йоана Павла ІІ запрошує на Месу та прощання з фігуркою Фатімської Богородиці  
  11:17 18-10-2017 -   Підпірну стінку храму св. Івана Золотоустого ремонтують  
  11:15 18-10-2017 -   У Львові дискутуватимуть про феномен підпільної УГКЦ  
Україна
  13:52 18-10-2017 -   Гройсман розповів про успіхи в економіці  
  13:39 18-10-2017 -   Прапорщика ЗСУ на Вінниччині взяли під час збуту боєприпасів та вибухівки  
  13:31 18-10-2017 -   На Харківщині спалах вірусного гепатиту, постраждали діти  
  12:39 18-10-2017 -   ЗНО з іноземних мов цього року абітурієнти складатимуть по-новому  
  10:27 18-10-2017 -   У ДНР жителя Дебальцевого посадили на 19 років за шпигунство  
Світ
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  
  13:49 17-10-2017 -   Різ Візерспун заявила про домагання режисерів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  »  СПОГАД

___________________________________________________________________________

Так починалось наше Товариство
Ігор МЕЛЬНИК
 
Так починалось наше Товариство
Найважнішим у Королівському столичному місті має бути не міський голова зі своєю радою, навіть не президентський намісник, ні партійні боси, ні кримінальні авторитети, а львівська громада. Саме вона п'ятнадцять років тому започаткувала творення громадянського суспільства у нашій державі та й шлях до самої тієї держави.

Щоправда, по-різному тепер із тією нашою державою виходить, але в основному, через те, що ми так і зупинились на півдорозі, не дотиснули до кінця, не зуміли заразити національною ідеєю критичну масу суспільства і віддали усе, що маємо, отим новим колишнім, котрі тепер при владі... Дехто з них у своїх біографіях згадує, що "у 1990 році засновував Товариство української мови", після того, як Львівський обком КПРС наказав усім партійцям вступати до нього.

А як все гарно починалося. До початку 1988 року в Україні вже діяли нечисленні (як їх тоді називали, "неформальні") організації, що проростали на ґрунті українського національного відродження -- Український культурологічний клуб (Київ), Товариство Лева (Львів), клуб "Рідне слово" (Полтава), Українська асоціація незалежної творчої інтеліґенції (Львів--Київ), поширювались самвидавні видання, проводилися вечори поезії, дискусійні клуби, неофіційні мистецькі заходи.

Але все це зачіпало порівняно невелику частину людей. Більшість, як і я, залишалась пасивними глядачами "пєрєстройкі" та потихеньку нарікала на владу за чаркою на кухнях. Моє покоління, народжене у 50-ті, не встигло взяти участь у русі шістдесятників, бо ще "попід стіл пішки ходило". А репресії початку 70-х "зрикошетили" по декому з нас, примусивши решту зачаїтись, втягнувши голови в плечі. Хто міг, пристосувались до системи, решта замикалась у равликовій хатці власних проблем, а дехто не витримував і відходив -- на "дно", в міґрацію, у вічність.

Не хочу перебільшувати своєї ролі, але так вже сталося, що впродовж квітня-травня 1988 року на ґрунті занепокоєння проблемами виживання української мови та культури вчинити деякі кроки щодо створення відповідного товариства.

Хоч я і посилався на міфічний "організаційний комітет", однак усе доводилось робити самому, навіть вигадувати статут та друкувати запрошення. Хоча дехто й допомагав, зокрема Орест Шейка, Юрко Винничук, Ростислав Братунь, Марія Базилюк, Ярослав Рибак, Богдан Вовк, Василь Репетило, Павло Романюк, однак переважна більшість, декларуючи свою підтримку, не поспішала із практичною допомогою, чекаючи, що в мене вийде з цієї, як вони думали, авантюри.

Неоціненну підтримку отримав я від Львівського відділення Фонду культури, який тоді очолював Емануїл Мисько. Зокрема відповідальний секретар Фонду Наталя Чавага замовила зал у Будинку культури будівельників для установчих зборів, запросила мене на засідання правління Фонду культури, де я провів успішну апробацію складеного мною проекту Статуту Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка.

Потрібно було знайти солідну і шановану в місті людину на пост голови майбутнього товариства. Через Володимира Олейка познайомився я з Романом Іваничуком, котрий без довгих церемоній погодився на мою пропозицію очолити організацію, яку ще треба було створити.

Десь до початку червня все було готове: установчі документи, майбутні вожді, оголошення, приміщення, Іванка Крип'якевич позичила оригінальний портрет Шевченка для оформлення сцени, бракувало лише майбутніх членів.

А у понеділок 13 червня 1988 року о 18 годині в Будинку культури будівельників, що на вул. Стефаника, мали відбутись заплановані установчі збори. Та за кілька годин перед тим директор закладу повідомила, що їй подзвонив секретар міськкому КПРС Адам Мартинюк і заборонив проводити збори. Я спробував знайти "товаріща" Мартинюка, але до кінця дня він не з'являвся у своєму кабінеті, щоб уникнути пояснення свого вчинку. Мені здається, що рішення було продиктоване Мартинюку згори, він був лише виконавцем, а згодом вже його зробили "стрілочником", через те бідному Адамові Івановичу все життя доведеться носити тавро "запрєтітєля украінского язика", тоді як багато його начальників та підлеглих знайшли своє покликання на високих державних посадах у незалежній державі.

Повернувшись десь о пів на сьому на вулицю Стефаника, я застав під зачиненою брамою Будинку культури кількасот обурених львів'ян. Народ складав телеграми з протестом на ім'я Горбачова, а хтось, здається, Ярослав Путько чи Іван Макар, кинув заклик: усім піти до пам'ятника Іванові Франку, там і провести наші збори. За якихось десять хвилин ми вже були під пам'ятником.

А що далі? Всі дивляться на мене, а я не знаю з чого починати, та й переляк починає потроху закрадатись у душу, бо одна справа -- відкривати збори в залі, інша -- несанкціонований мітинг, перший за багато десятків років. Та робити нічого, піднімаюсь на цоколь і звертаюсь до громади. Уже добре не пам'ятаю всього, що тоді говорив, як надавав слово для виступу, читав проекти статуту та ухвал, словом, усе -- як на звичайних зборах. Постараюсь назвати усіх, хто виступав тоді на мітингу: Ярослав Путько, Василь Репетило, Роман Крип'якевич, Павло Шеремета, Євген Гринів, Михайло Горинь, Ірина Калинець, Іван Макар, Віталій Процюк, Марія Бабій, Анатолій Косинчук, Назар Новосад, Наталя Дідчук, Ганна Іваницька, Юрій Волощак, можливо, ще дехто, не пам'ятаю вже, на жаль, їх імен.

Говорили не лише про створення та майбутню діяльність товариства рідної мови, а й про все, що хвилювало у той час людей. Найбільший резонанс мав короткий виступ Івана Макара, особливо такі його слова: "Треба чітко собі уяснити, що то були за виступи у 1944-52 роках... Треба знати, що сталінізм і фашизм -- то речі ідентичні. Нам треба ставити пам'ятники тим, хто загинув у боротьбі зі сталінізмом". Згодом на цих словах спекулювала компартійна преса, лякаючи обивателів.

Зібрання обрало раду Товариства рідної мови ім. Т. Шевченка, до якої увійшли: П. Шеремета, В. Репетило, Р. Іваничук, М. Косів, Я. Путько, І. Калинець, А. Косянчук, С. Сокуров, І. Литвин, Є. Гринів, Г. Войтів, О. Бик, Р. Тертула, Р. Крип'якевич, В. Процюк. Мене було обрано головою товариства до конференції, яку вирішили провести наступного понеділка, 20 червня, в Будинку культури будівельників. Одночасно було створено ініціативну групу, яку очолили Іван Макар та Ірина Калинець. Вони закликали громаду провести наступний мітинг 16 червня на тому ж місці.

Повернувшись після зібрання додому та розпивши з друзями пляшку вина, я нарешті зрозумів, що усе нібито обійшлось і спатиму сьогодні у своїй постелі. Донині дивує мене, чому тодішня влада не відреагувала належним чином на цей стихійний мітинг. Адже навіть через дрібніші інциденти застосовувалися негайні репресії. Про те, що соціалізм уже тоді "набув людського обличчя", теж не доводиться говорити, бо криваві розправи у Тбілісі, Баку, Вільнюсі чи пізніші розгони львівських мітингів свідчать про протилежне. Здається, влада того вечора була шокована і не готова до рішучих дій. Підлеглі не мали чітких інструкцій, як поводитися, дрібні керівники не відважилися виявити ініціативу та взяти на себе відповідальність, а начальство вже покинуло свої робочі кабінети, бо, заборонивши збори, було певне -- людська отара переляканої інтеліґенції, побачивши на брамі замок, спокійно розійдеться по домівках.

А 20 червня 1988 року в Будинку культури будівельників у Львові відбулась установча конференція Товариства рідної мови ім. Т. Шевченка. Хоча саме товариство було вже утворене тижнем раніше на першому львівському мітингу. Установча конференція обрала письменника Романа Іваничука головою Товариства рідної мови ім. Т. Шевченка. Перші осередки створено 7 липня 1988 року в фізико-механічному інституті (Юрій Зима, Володимир Піх) та 8 липня -- у ВО "Львівхімсільгоспмаш" (Марія Базелюк).









»  ОРГАНІЗАЦІЯ
Нинішня діяльність Товариства "Просвіта"
Ярослав ПІТКО*
 
"Просвіта" сьогодні виконує ту ж суспільно-політичну роль, що і в попередні часи: збереження духовності, мови відтворення історичної пам'яті, виховання національної гордості.

Поряд із культурно-просвітницькими завданнями, "Просвіта" ставить перед собою завдання формування громадянського суспільства в Україні, в якому дотримуються законів всі громадяни, незалежно від чину і рангу, і в якому ті ж громадяни активно вимагають і добиваються своїх прав. Бо саме пасивність більшої частини українського суспільства створює умови для безкарності, свавілля чиновників.
Детальніше>>
» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
Підготував Маркіян НЕСТАЙКО
 
По причині смерти Джьордена, директора державної каси в Новім Йорку, і заіменовання нового директора в особі Гемільтона Фіша скінчено перед кількома днями обчисляти готові гроші, які лишили ся в касі. Було їх ні менше, ні більше лиш 286 471 256 долярів, тож нічого дивного, що кількадесять урядників були спонукані числити їх без перерви цілих 7 тижнів. В перечисленій сумі є 200 714 000 долярів золотих грошей; 66 913 066 дол. в сріблі, 18 694.775 в паперах, 113 648 мідяних грошей і 20 756 ріжної вартости. Вага тих грошей виносила разом поверх 2000 тон.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Війна реформ триває 
  ·  Одкровення нового губернатора 
Погляд
  ·  Олександр СЕНДЕГА: Я дуже мучився, коли йшов на цю посаду 
  ·  Орденоносний губернатор 
  ·  Жити стало веселіше 
Поступ у Львові
  ·  Бої за дитячий майданчик 
  ·  Опозиційні надії на Сендегу 
  ·  Австрійських грошей стане більше 
  ·  Біг з перешкодами львівськими вулицями 
  ·  Лікарі готові до SARS 
  ·  У транспорті буде безпечно 
  ·  Негода розійшлася 
  ·  Прокуратура займеться більшістю 
  ·  Через спеку -- в об'їзд 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Верховний Суд засмутив Тимошенко 
  ·  Українці ще не довіряють євро 
  ·  Кучма розізлив НДП 
  ·  Наслідки італійської аварії 
  ·  Брежнєв повертається 
  ·  Гакери як цензори 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Новий ворог номер один 
  ·  Лєшек Міллер пішов у контратаку 
  ·  Росію перекроять? 
  ·  Французи страйкують 
  ·  Проти iснування еротичних телефонних сервiсiв 
  ·  Терор проти газопроводу 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  На шляху до національного 
  ·  Подорож у незвідане 
Історія у Поступі
  ·  Так починалось наше Товариство 
  ·  Нинішня діяльність Товариства "Просвіта" 
  ·  АРХІВАРІУС 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ: Не треба стогнати -- треба змусити світ любити нас 
  ·  Доїхати до... 
Листи у Поступ
  ·  СПОГАДИ ПРО МАЙБУТНЄ 
  ·  Держадміністрації, депутатам Львівської області 
  ·  Президенту РФ п.В.Путіну 
Музика Поступу
  ·  Найнатуральніший "Скрябін" 
  ·  Дикі танці Руслани 
  ·  БІ-БІ КІНГ 
  ·  Скрипка у ролі продюсера 
  ·  "Лабух-шоу" і купа зірок у Львові 
  ·  "Богуслав" від "Гайдамаків" 
Пост-Faktum
  ·  Падіння і злет Траволти 
  ·  КАЛЕНДАР