BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Референдум у Поступі.    Львівські обсервації.    Медичний Поступ.    Кримінал.    Арт-Поступ.    Розмаїтий Поступ.    Спорт-Поступ.    Кінопоступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
7 березня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:2 28-03-2017 -   Віктор Пушкарьов звільнився з міської ради за згодою сторін  
  16:1 28-03-2017 -   Понад 50% безробітних Львівщини становлять жінки  
  15:52 28-03-2017 -   У Львові затримали рецидивіста, який торгував боєприпасами  
  14:26 28-03-2017 -   У Львові на хабарі затримали прокурора  
  12:51 28-03-2017 -   На Львівщині може з’явитися завод із ливарного виробництва  
Україна
  16:57 28-03-2017 -   Справу Януковича передали в інший суд  
  16:0 28-03-2017 -   У Чернівцях патрульного поліцейського звільнили за кермування напідпитку  
  15:57 28-03-2017 -   Сума збитків від вибухів та пожеж у Балаклії може сягнути близько 300 млн грн  
  14:44 28-03-2017 -   Україна починає страждати через брак води, - Мінекології  
  14:25 28-03-2017 -   На Київщині затримали організовану групу рекетирів  
Світ
  16:59 28-03-2017 -   В Австрії заборонили носити паранджу в громадських місцях  
  15:57 28-03-2017 -   Австрія виходить з угоди ЄС - не хоче приймати біженців  
  12:30 28-03-2017 -   Британія ввела в обіг нову монету в 1 фунт  
  11:8 28-03-2017 -   Литва відмовиться від російських гелікоптерів  
  10:56 28-03-2017 -   У США невідомий купив будинок дитинства Трампа  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Погляд  » 

___________________________________________________________________________

Ігор Пилипчук: “Міністерство культури мусить бути у Львові...”
 
Оминаючи спокуси саморозпуску, якими її вабили зацікавлені гравці політичної сцени України, Верховна Рада успішно доживає останні дні своєї каденції. Відверто кажучи, багатьом депутатам не до законотворчості. Саме час подбати про власне політичне майбутнє, тобто витримати іспит березневими виборами. Зрештою, серед парламентаріїв є чимало таких, котрі займалися особистими справами всі чотири роки, забувши про обіцянки, якими щедро тішили виборців у далекому 1998-му.

Наша розмова з народним депутатом, заступником голови парламентського комітету з боротьби з організованою злочинністю та корупцією Ігорем Пилипчуком розпочалася з аналізу втрат, що ними рясніє літопис чинної ВР.


– Чому вищий законодавчий орган не до кінця виконав свою місію? На мій погляд, усю каденцію нинішнього парламенту слід розділити на кілька етапів. Перший з них – безконечна, майже двомісячна “спікеріада”, яка плавно трансформувалася у літні канікули. Це стовідсотково “мертвий сезон”. Верховна Рада більш-менш ретельно запрацювала лише з вересня 1998 року. Відтак під “вмілим” керівництвом Олександра Ткаченка майже сімдесят відсотків робочого часу витрачено на президентські перегони. Окрім спікера, ще 12 кандидатів на найвищу державну посаду сиділи у сесійній залі, ще півтора десятка вже бачили себе прем’єр-міністром, півсотні – віце-прем’єрами... Парламент перетворився на справжнісінький ринок посад і портфелів.

Згодом, після неодноразових звинувачень парламенту у бездіяльності, – “оксамитова революція”.

Можна сперечатися щодо легітимності засідань в “Українському домі”, але зрозуміло одне: без кардинальних заходів у тій ситуації годі було обійтися...

Отож Верховна Рада розпочала працювати після того, як уряд очолив Віктор Ющенко. Поділюся власним досвідом. З кабінетом Пустовойтенка я взагалі не міг налагодити контактів. А доводилося відстоювати інтереси шахтарських регіонів. Ситуація змінилася, коли на посаду віце-прем’єра з питань ПЕК прийшла Юлія Тимошенко. Вона зуміла налаштувати планову співпрацю урядової команди з депутатами, і саме завдяки її досвіду (до віце-прем’єрства керувала бюджетним комітетом ВР) 15 вересня парламент отримав проект бюджету – вперше за всю тривалу історію мого депутатства. Гадаю, що саме цей факт розплющив очі багатьом моїм колегам на те, де і як чиновники, м’яко кажучи, зловживають службовим становищем. Саме тоді зродилася підозра щодо надходжень від приватизації, які пан Мітюков, пам’ятаєте, наполегливо ігноруючи Бюджетний кодекс, рекомендував не залучати до дохідної частини бюджету’2002. Зрозуміло, велетенські суми мали би піти на фінансування передвиборних кампаній “потрібних” людей.

– Надто вже песимістичною виглядає наша розмова. Невже чотири роки каденції чинної Верховної Ради минули даремно?

– Без сумніву, можна говорити й про успіхи. Я особисто, без огляду на недієздатність Верховної Ради, мав можливість зосередитися на підготовці проекту нового Кримінального кодексу. Цей документ був альтернативним, а згодом, коли депутатські руки нарешті дійшли до нього, більшість саме наших статей лягли в основу нового КК. На жаль, нам із Юрієм Кармазіним не вдалося пробити Закон “Про відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом”. Причини банальні. Наприклад, невизначеність підпорядкування підрозділу, який би займався економічними злочинами. Якби закон все ж таки набрав чинності з 1 січня 2002 року, то для кожного українця стало б зрозуміло, де беруться кошти на виборчі шоу.

До здобутків запишемо і Сімейний та Бюджетний кодекси. Це важко заперечити, – основну роботу щодо ухвалення цих документів взяла на себе фракція “Батьківщина”, яку називають опозиційною. Скільки поправок до законодавства внесли Василь Онопенко, Михайло Павловський!..

– Ви завели мову про середовище, близьке вам за поглядами і планами. Але чи не найбільшим недоглядом чинного парламенту, на мою думку, є те, що досі не ухвалено закону про опозицію...

– Розумієте, нинішні парламентарії не могли визначити, що таке опозиція... Комуністи? І смішно, і сумно. Генеральний прокурор, який, за влучним висловом Зореслави Ромовської, є “чорною плямою Львівського університету”, який обманював парламент, захищаючи режим, – у списках фракції комуністів. І, взагалі, на мою думку, у нинішньому парламенті опозиції нема. Є опозиція влади до власного народу. Та перспективи гуртування інакодумців залишаються. Неважко передбачити, що “За ЄдУ!” у майбутній ВР об’єднається з комуністами. До такого висновку схиляють заяви керівника президентської адміністрації. А люди, які, природно, будуть проти таких альянсів, – “Наша Україна”, Блок Юлії Тимошенко, можливо, соціалісти Олександра Мороза, мажоритарники, близькі до цих сил, витворять реальну опозицію, яка вимагатиме від керівників держави відповідей на важкі й незручні запитання: і про “касетний скандал”, і про Ґонґадзе, і про Щербаня з Гетьманом, і про Лазаренка...

– А тепер поговорімо про парламент майбутній. У ньому бажали би бачити нову більшість, але про неї, як на мене, говорити ще зарано. Які першочергові завдання стоятимуть перед тими, кому поталанить 31 березня?

– Скажу про те, чого я бажав би особисто. Ще, як кажуть, учора слід було ухвалити низку законів, які б регламентували діяльність правоохоронних органів. Але... Ефективний парламент можливий лише у випадку кардинального збільшення числа справді активних депутатів. У ВР, яка доживає цю каденцію, максимум чверть від депутатського корпусу виявилася готовою працювати над законопроектами. Знаю особисто таких “народних обранців”, які за два-три терміни не внесли на розгляд сесії жодного законопроекту.

Виникла нагальна потреба, яка тепер уже переросла у проблему, розробити механізми уникнення порушень регламенту. Автоматично натискати кнопки, коли на розгляді перебуває 140 – 150 законопроектів, – це неприпустимо і неякісно. Відтак негаразди виникають у тих, хто працює з цими документами. До прикладу, на розгляд і ухвалення того ж Кримінального кодексу викроїли всього кілька годин... Це абсурд.

Вимагає вдосконалення і процедура затвердження суддів. Я маю певні пропозиції з цього питання, сподіваюся, вони зацікавлять майбутніх депутатів. Зокрема, обговорення кандидатур на посади суддів у тих місцевостях, де вони працюють.

Окрема розмова – про механізм відкликання парламентаріїв. Моя команда має намір створити громадський комітет з відкликання депутатів, який контролюватиме роботу тих, хто прийде до майбутньої Верховної Ради.

– Усе, про що ви говорите, – це, так би мовити, складові внутріпарламентської “кухні”. Але народний депутат мусить жити потребами власних виборців, тобто поєднувати столичну високу державну посаду з клопотами про хліб насущний тих, хто йому повірив...

– У цьому сенсі хочу наголосити на проблемі, про яку часто забувають, зосередивши увагу на виборах до парламенту. Люди, йдучи на виборчі дільниці, мусять пам’ятати, що без ефективної влади в області, місті чи селі народний депутат не реалізує, як ви кажете, столичні повноваження. До прикладу, питання, що виявилося центральним у майбутніх виборах мера, – надання Львову спеціального статусу. Попри виваженість, з якою слід братися за нього, назріває потреба робочої групи, можливо, навіть із майбутнім міським головою на чолі, до якої б увійшли депутати всіх рівнів. Вона б з’ясувала переваги чи втрати цього статусу. Я, наприклад, вважаю, що Міністерство культури України мало би перебувати не в Києві, а у Львові. Тут – 40 відсотків пам’яток архітектури, велетенський інтелектуальний потенціал.

Гадаю, що й обласна рада мала б відкинути досьогочасну практику “згадування” про народних депутатів лише під час ухвалення державного бюджету. На жаль, ми потрібні лише тоді, коли йдеться про гроші для регіону. До слова, я хотів би почути відповідь від обласних зверхників, чому не було жодної відповіді на мої численні звернення про допомогу, сприяння Сокальщині... Ці проблеми вирішувалися, але не завдяки опіці обласних властей. Свідомо не добачають настійних прохань не проводити сесій обласної ради у дні, коли парламент голосує. Народних депутатів усувають від вирішення місцевих проблем, і є підозри, що це робиться свідомо, аби не виносити з хати зловживань, порушень і так далі. Маю надію, що ми поламаємо таку практику...

– Дякую за розмову.

Інтерв’ю взяв Ігор ЗАВАДСЬКИЙ









» 
Світанок української культури: чекати чи наближувати?
 
Найближчої неділі Асоціація захисту української культури “Український світанок” проводить у Львові (на майдані біля кінотеатру “Галичина”) концерт-мітинг за участю О. Пономарьова, Руслани, “Піккардійської Терції”, Тараса Чубая, гурту “Скрябін”. Чому Асоціація організовує цей концерт-мітинг, запитали ми у Президента Асоціації, відомого політолога, члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Миколу Княжицького.
Детальніше>>
» 
Громадськість Львова підтримує Тараса Стецьківа
 
Тараса Стецьківа, висунутого кандидатом у народні депутати України блоком Віктора Ющенка по Франківському виборчому округу №118, не треба якось особливо представляти львів’янам. Але навіть незважаючи на це, ситуація, яка склалася на цих виборах, є приводом для визначення багатьом політичним партіям та громадських організаціям.
Детальніше>>
»  ПРЯМА МОВА
Степан Курпіль: Час уже не говорити, а щось конкретне для людей зробити
 
Передвиборна пора (попри весь бруд, політичне шахрайство і навішування локшини на вуха виборцям, що є неодмінним атрибутом українського політичного життя) має свої плюси. Вона змушує замислитися над тим, чому ми — всі такі мудрі — так зле живемо? Чому ті, кому від виборів до виборів знову і знову довіряємо дбати про Україну та її народ, поступово забувають, для чого вони у парламенті, згадуючи про це лише у чергових передвиборних промовах... Вибори — це час, який загострює занедбані, лише косметично підфарбовані, але не вилікувані хвороби. Власне, з однієї такої проблеми ми й розпочали розмову з головним редактором газети “Високий Замок” Степаном Курпілем.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Усіх – за ґрати! 
  ·  Брудні забави соціал-демократів 
  ·  Каладзе хоче стати українцем 
Погляд
  ·  Світанок української культури: чекати чи наближувати? 
  ·  Громадськість Львова підтримує Тараса Стецьківа 
  ·  Степан Курпіль: Час уже не говорити, а щось конкретне для людей зробити 
  ·  Ігор Пилипчук: “Міністерство культури мусить бути у Львові...” 
Поступ у Львові
  ·  Дивись – і вибирай 
  ·  Андрій САДОВИЙ: Я пишаюся своїм підприємством... 
Поступ з краю
  ·  Крим знову хоче до Росії 
  ·  КРАЄВИД 
  ·  Укрспецекспорт” втратив гендиректора 
Поступ у світі
  ·  Таліби знову в бою 
  ·  То чи була зрада? 
  ·  Участь Києва у близькосхідному процесі 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Референдум у Поступі
  ·  Звернення групи депутатів Львівської міської ради 
  ·  Референдум про спеціальний статус Львова: хронологія подій 
Львівські обсервації
  ·  Кандидати на екрані 
Медичний Поступ
  ·  Лисих більше не буде 
  ·  Рентген своє віджив... 
  ·  Кохання може закінчитися неврозом 
  ·  МЕДОГЛЯД 
Кримінал
  ·  Жорстоке вбивство заради наживи 
  ·  Люди у формі – ще не правоохоронці 
  ·  М’яса багато, та все не наше 
Арт-Поступ
  ·  Шевченко Шевченка Шевченку Шевченком 
  ·  Малюймо українське! 
  ·  Самоідентифікація сучасного українства 
Розмаїтий Поступ
  ·  war Craft III на власні очі 
  ·  Корпорація Intel: Конкуренти не шкодять, вони просто додають нам сили! 
  ·  ТЕАТРИ, ІМПРЕЗИ, ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  НІЧНІ КЛУБИ ТА БАРИ, КНАЙПИ 
  ·  Загадки міста Лева 
  ·  АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ 
Спорт-Поступ
  ·  Карпати” загасили “Західну зірку” 
  ·  Хусейн теж хоче Олімпіаду 
  ·  У греків знову проблеми 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Кінопоступ
  ·  О молодість, о юність парубоцька 
  ·  Кіноальтернатива анафемі 
  ·  Том Тиквер: “Все, що у мені є німецького, вмістилося у цьому фільмі” 
  ·  Зніматиметься кіно про барабанщика 
  ·  Рай Тома Тиквера 
  ·  Франсуа Трюффо і солодка шкіра жінок 
Пост-Factum
  ·  Елізабет Тейлор виповнилося сімдесят 
  ·  КАЛЕНДАР