BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА.    Мандри Поступу.    sport-Поступ.    afisha Поступу.    СПРАВЖНЯ ІСТОРІЯ ГАЛИЧИНИ.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
31 травня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ у Львові  » 

___________________________________________________________________________

Романтичний львівський трамвай
Ілько ЛЕМКО
 
Трамвай за трамваєм...

У часи міжвоєнні у Львові був дуже знаний і популярний, як його пестливо називали, "вар'ятунцьо" Бувай. Вбраний у лахміття, Бувай сідав у перший-ліпший трамвай, їхав одну-дві зупинки, виспівуючи складені ним самим куплети, потім висідав, заходив до іншого трамвая і робив те саме. Львів'яни любили Бувая -- він не жебрав, не крав, а вдовільнявся кількома грошами, які йому офірували вдячні слухачі. Власне, Бувай і прославив у своїй пісеньці львівський трамвай:

Сяду до трамваю --

Люди споглядають.

Бувай ти здорова,

Бо я від'їжджаю.

Трамвай за трамваєм,

За трамваєм трамвай,

А за тим трамваєм

Єще єден трамвай


Трамвай австрійський

Історія громадського транспорту у Львові починається з поштових диліжансів і так званих "тарадайок" з візниками. А 1835 року в нашому місті було започатковано перший в Україні справжній регулярний маршрут громадського транспорту -- кінний омнібус, який сполучав середмістя з Винниками, причому кінцевою зупинкою була Чортівська скеля. 1861 року було збудовано першу в Україні залізницю сполученням Львів--Перемишль, а з 1880 року у Львові було започатковано перший кінний трамвай. Тендер на концесію, оголошений міською радою, виграло трамвайне товариство з Трієста. Враховуючи вузькість львівських вулиць, було обрано вузьку колію -- 1 метр. 5 травня 1880 року відбулася перша поїздка кінного трамвая від Казарм Фердинанда (це трохи нижче теперішнього цирку) до Площі Митної. Вагон тоді були декількох типів: літній відкритий, закритий з одним салоном і пасажирський, поділений на два класи. Весь вуличний рух у Львові був аж до 1922 року лівостороннім. Вагони тягнули міцні, добре відгодовані коні. Цікаво, що вулицями Городоцькою і Шевченка (тодішня Янівська) догори вагон з пасажирами тягнуло три коня, а донизу -- один. І відповідно, квиток на поїздку догори коштував дорожче, ніж донизу.

Затримані тодішні "зайці"-безбілетники під наглядом поліції відпрацьовували цілий день на Пляцу Пруса (тепер це Площа Івана Франка). На місці сьогоднішнього скверика у ті часи була січкарня і трамвайні зайці рубали січку -- корм для коней.

Кінний трамвай проіснував у Львові до 1909 року, тобто 15 років паралельно з електричним. Того ж року останніх 60 коней було на кінному ринку продано для сільськогосподарських робіт.

1894 року у Львові відбувалася Загальна вистава крайова -- промисловий ярмарок, де було представлено найновіші на той час технічні досягнення. До цієї події австрійський уряд приурочив відкриття першого в імперії маршруту електричного трамвая. Наскільки бабця Австрія піклувалася про своїх тирольців Сходу говорить той факт, що у Відні електричний трамвай було запущено пізніше, ніж у Львові. До речі, в багатьох європейських столицях, зокрема у Лондоні, електричні трамваї почали їздити значно пізніше, ніж у столиці Галичини.

"Єдинка", тобто маршрут №1, сполучала залізничний вокзал з Личаківською. Спочатку "єдинка" ходила лише до церкви Петра і Павла, пізніше до Личаківського парку. До 1923 року цей маршрут позначався літерами LD (Lyczakow -- Dworzec, тобто Личаків -- Вокзал.)

Наступні два маршрути електричного трамвая виникли ще у XIX столітті. Цю новацію, як і все нове, львів'яни сприйняли неохоче, можна навіть сказати, вороже. Найбільше прославилася така собі пані Скоробецька. Вона, як писали тодішні поважні львівські газети, зробила трамваю "пропозицію, фізично неможливу до виконання, з відповідними жестами". Простішою мовою це означало, що згадана пані, закинувши спідницю і нахилившись до трамвая задом, закликала його поцілувати її в одне місце. Таким чином пані Скоробецька висловила протест конкурентові, який позбавив роботи її чоловіка, візника тарадайки з вулиці Підвальної.

Прокладання нових трамвайних маршрутів у Львові викликало справжню економічну революцію. Зокрема, коли було прокладено трамвайні рейки до кінця сучасної вулиці Коновальця, а це було 1907 року, ціни на землю у цьому найпрестижнішому житловому районі впали удвічі.


Трамвай польський


За Польщі, тобто у міжвоєнний період, трамвай був транспортом досить демократичним, ним користувалися і школярі, і студенти, і робітники, і вчителі, і лікарі, і адвокати. Квиток на разовий проїзд коштував 20 грошів, для школярів і студентів -- 10 грошів. Але школярі воліли здебільшого прогулятися пішки і за ціну одного квитка купити собі два морозива по 5 грошів. Морозиво в тридцятих роках продавали, видавлюючи дозовану порцію зі спеціального автомата в паперовий ріжок. Воно було надзвичайно смачне і завжди перемішане із подрібненими натуральними фруктами чи ягодами. До речі, квитків на проїзд у трамваї, як таких, певний час не існувало: під наглядом поважного кондуктора пасажири, які заходили до вагона через коловорот, подібний на ті, що потім стояли на прохідних пунктах совєтських підприємств, кидали гроші до металевої скриньки. Сидіння у трамваях були дерев'яними і розташовувались як в сьогоднішніх електричках. У деяких вагонах пасажири сиділи на двох довжелезних лавках візаві і боком до напрямку руху. До 1935 року вагони мали невеличкі майданчики без даху над головою, на яких можна було, не заходячи до вагона, проїхатись безкоштовно. З такої нагоди охоче користали студенти і школярі. 20 грошів на трамвай -- багато це чи мало? В середині тридцятих буханець житнього хліба коштував 12 грошів, а пшеничного -- 18. Кілограм волового м'яса коштував 35 грошів, кілограм вершкового масла -- 1 злотий. Але в той же час, той самий кондуктор, як і сільський вчитель початкової школи, заробляв 130 злотих на місяць. Висококваліфікований робітник чи майстер заробляли 300 злотих. Зняти двокімнатне пристойне помешкання у Львові з кухнею, водою, газом і електрикою коштувало всього 15 злотих на місяць. Добрі то були часи чи погані, здається, не варто замислюватись. Я думаю, що найкращі часи -- це ті, в які живемо ми з вами.


Трамвай совєтський


У совєтський повоєнний період трамвай коштував 15 копійок, а після хрущовської грошової реформи 1961 року -- три копійки. Трамваї з часом вдосконалювались, ставали швидкіснішими і безшумнішими. Але безпека руху на горбистих львівських вулицях залишалась великою проблемою. Історія є історія, І тому я хочу розповісти вам про найбільшу львівську трамвайну катастрофу, можливо, навіть і тому, що про неї ніколи не говорили і не писали. Це сталося зимового дня 1971 року. З гори, з вулиці Городоцької від цирку на повному ходу мчала шістка, переповнена людьми: водій трамвая заснула за кермом. Просто на середині вулиці навпроти церкви святої Анни був острівок, на якому містилася зупинка і стояло багато людей. Некерований трамвай зійшов з рейок, протаранив людей на зупинці і врізався в огорожу 43-ї школи, відомої усім гарної будівлі з темно-червоної цегли в неороманському стилі. Тоді загинуло 26 осіб, цього ж вечора про це повідомив "Голос Америки". А совєтські газети, радіо і телебачення мовчали, тоді було заборонено говорити про будь-які катастрофи і стихійні лиха, щоб не "заважати" радянському народові будувати комунізм. Після цієї трагедії зняли всі зупинки, які знаходилися на проїзній частині і було максимально обмежено швидкість вагонів, які рухаються згори до низу. На щастя, за останні тридцять років у Львові не було серйозних трамвайних інцидентів.

1969 року у Львові розпочалась заміна старого трамвайного парку на нові чехословацькі спаровані вагони, до цього вагони були розділені системою бамперів і пружин. Того ж року ліквідували деякі маршрути, зокрема 12 номер, який прямував на самісінький Високий Замок і "десятку", яка заїжджала на гору вулиці Івана Франка до Стрийського парку. Система продажу трамвайних квитків у ті часи мінялася чи не щороку. В середині шістдесятих у трамваях стояв автомат, у щілинку якого треба було кидати 3 копійки, а з величезного рулону можна було відмотати собі квитків скільки завгодно. У ті часи в суспільну свідомість впроваджувався "Моральний кодекс будівника комунізму", який, окрім усіх можливих чеснот, виховував ще і чесність. Бувало вхопишся рукою за кінець рулону, вистрибнеш на повному ходу на вулицю, тягнучи за собою паперову стрічку, трамвай мчить собі далі, а на цілий квартал розвивається багатоденна норма продажу квитків. Приблизно з 1970 року у трамваях з'явилися так звані "однорукі бандити" -- автомати, які вже дозували продаж квитків: кинувши три копійки, ви тягнули за металеву ручку, всередині щось клацало і аж тоді у віконечко вилітав лише один квиток. Потім увели систему компостерів, яка існувала ще донедавна, і нарешті повернулися до системи кондукторів -- живих контролерів нашої з вами совісті.

Трамвай сучасний

У наш час обсяги перевезень у трамваях зменшуються, адже є багато альтернативних варіантів їзди. Вже досить рідко можна побачити заповнені ущерть вагони і, тим більше, львів'яни, напевно, ніколи вже не побачать пасажирів на дахах трамвайних вагонів, як це було на межі шістдесятих і сімдесятих, коли уболівальники "Карпат", поспішаючи на футбольний матч, шаленим штурмом брали "четвірку".

Але для справжніх львів'ян трамвай і надалі залишається чимось дуже близьким, ностальгічним, романтичним і таким, без чого наше чудове місто уявити собі просто неможливо. Львівський трамвай залишається і надалі чимось загадковим і неординарним. В кінці "шістки" стоїть абсолютно феноменальний трамвайний знак "Зупинка на вимогу". Скажіть, де ще, крім Львова, можна піднятою рукою зупинити трамвай, як звичайну собі маршрутку?









»  ВШАНУВАННЯ
Львівська принцеса
Мар'яна П'ЄЦУХ
 
Львівська принцеса
У Львові у неділю з'явиться ще одна меморіальна таблиця. Її встановлять на честь дружини князя Лева Даниловича, ім'ям якого названо наше місто.

Оскільки Констанца була угоркою, більше того, дочкою угорського короля Бели IV, за увіковічення її пам'яті у бронзі взялося товариство культури львівських угорців. Дошку встановлять на стіні храму Івана Хрестителя (вул. Ужгородська,1), в якому похована Констанца. Свого часу, князь Лев після одруження у 1247 році подарував своїй дружині цей храм, оскільки вона, переїхавши до Львова, так і залишилася католичкою.
Детальніше>>
»  НОВАЦІЇ
Реформа квартплати
Олеся ТЕРНОВА, Орися ПІДЛІСНА
 
"У середньому квартплата зросла на 22,9%", -- повідомляє заступник міського голови з питань житлового господарства Ігор Базарник. Але навіть після цього ЖЕКи працюватимуть збитково. Вже зараз їхні видатки перевищують прибутки приблизно на 1 мільйон гривень.

Житлово-експлуатаційні контори винні практично усім підприємствам, чиїми послугами вони користуються. Зокрема, за обслуговування ліфтів ЖЕКи боргують 912 тисяч гривень, сміттєзбиральним фірмам -- 726 тисяч. Приблизно 40% суми усього боргу складає пеня за невчасні розрахунки. Проте ЖЕКи не мають права нараховувати пеню мешканцям, що невчасно розраховуються за послуги.
Детальніше>>
»  КОНФЕРЕНЦІЯ
Національні міфи та символи
Ігор МЕЛЬНИК
 
"Розділені історичні культури. Значення Другої світової війни для становлення національної державної символіки і колективної культурної пам'яті у Східно-Центральній Европі" -- конференція під такою назвою відбувається протягом 30 травня -- 1 червня у Дзеркальній залі ЛНУ. Серед її організаторів Гуманітарний центр історії та культури Східно-Центральної Европи з Ляйпціґа, Ґете-Інститут, ГО Журнал "Ї" та Інститут історичних досліджень ЛНУ ім. І. Франка.

У програмі конференції передбачені виступи таких науковців (назвемо лише закордонних гостей), як Вільфрід Їльґе, Стефан Тобст (Ляйпціґ), Крістоф Мік (Тюбінґен), Філіп Тер (Берлін), Франк Ґольчевскі (Гамбурґ), Марк фон Гаґен (Нью-Йорк), Роман Сербин (Мореаль), Іван Павло Химка (Едмонтон), Йоші Міцуоші (Токіо), Влодзімєж Менджецький (Варшава), Сільвіа Мігалкова, Єлена Манцова, Любомір Ліптак (Братислава), Реана Сенткович, Рената Янбрешіч-Кірін, Невен Будак (Заґреб)...
Детальніше>>
»  ГОСТІ
Кучма приїде лікуватись
Вікторія ПРИХІД
 
Можливо, в липні Львівщину відвідає президент України Леонід Кучма. Якщо, звичайно, міністру праці та соціальної політики України Михайлу Папієву, що перебував цими днями у нашому місті, вдасться переконати його в доцільності такого візиту.

Зокрема, вартим уваги президентського ока вважає міністр Міжнародний центр відновного лікування доктора Козявкіна, що розташований у місті Трускавець. "Чогось подібного в Україні, та й навіть за кордоном, просто немає. Це справді світовий рівень. Його методика лікування ДЦП теж унікальна", -- сказав він. Він також додав, що очевидно, з Держбюджету цьому закладу буде виділено два млн. грн., які передовсім підуть на нове і потрібне обладнання. Ще один млн. грн. буде виділено на інші соціальні програми для людей з особливими потребами.
Детальніше>>
» 
Кабельники миряться з мерією
Ярина МАТВІЇВ
 
Конфлікт, що назрів між міською владою та операторами кабельного зв'язку у Львівській області, себе вичерпав. Про це повідомив учора журналістам віце-президент Спілки кабельного телебачення України Олександр Янчук.

Нещодавно до ради директорів спілки ввійшла і Західноукраїнська гільдія операторів кабельного телебачення та фірма" Центуріон"(м. Львів). А відтак, сьогодні усі львівські компанії кабельного зв'язку мають ліцензії.
Детальніше>>
» 
Тепло подавали безкоштовно
Галина СКИБНЬОВСЬКА
 
Ситуація з розрахунками населення за тепло та гарячу воду не така втішна, як очікувалося, -- повідомив учора на прес-конференції заступник мера з питань житлового господарства Ігор Базарник. Він зазначив, що за опалювальний сезон мешканці Львова розрахувалися на 62 %. Тобто, фактично, два місяці львів'янам подавали тепло безкоштовно.

З тих пір, як МКП "Львівтеплоенерго" змінило систему розрахунків, головний біль, як зібрати гроші зі споживачів, з'явився у працівників ЖЕКів. Вони вкотре уклінно просять львів'ян погасити впродовж літніх місяців заборгованість за тепло.
Детальніше>>
» 
Македонці на дорогах
Орися ПІДЛІСНА
 
Уже наступного місяця розпочнуться роботи з асфальтування автомагістралі М06 на відтинку дороги від Стрия до перевалу, -- повідомив президент македонського будівельного підприємства "Граніт", яке й буде виконувати ці роботи, Страшо Мілковскі. Інтернаціональна фірма "Граніт" існує вже п'ятдесят років і здійснює будівництво у багатьох країнах світу, а минулого року вона перемогла у тендері на виконання ремонту українських доріг.
Детальніше>>
» 
Відпочиваючих просять не топитися
Мар'яна П'ЄЦУХ
 
З 26 по 28 травня на Львівщині сталося сім смертельних випадків на воді, у двох із яких постраждали діти шкільного віку. Головне управляння з надзвичайних ситуацій Львівської ОДА шоковане такою великою кількістю загиблих за такий короткий термін. Хоча, за словами заступника начальника управління Віктора Борисенка, відповідні служби вжили всіх можливих запобіжних заходів.
Детальніше>>
» 
ХРОНІКА
 
1 червня Автомобільний жіночий клуб Львова з нагоди міжнародного Дня захисту дитини проводитиме на львівському іподромі кінно-автоспортивне свято, на якому різні молодіжні клуби м. Львова представлять автомобілі, мотоцикли, коней та карети, а також військову техніку. "Для всіх дітей м. Львова, а також чорнобильських, які запрошені на свято, та тих дітей, які минулого року були свідками Скнилівської трагедії, ми вирішили організувати по-справжньому варте дитячої уваги свято. Адже коні та автомобілі завжди привертають її", -- зауважив голова Автомобільного жіночого клубу Мирослав Шваб, передає "Контекст-медіа".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Порозуміння не вдалося 
  ·  Україна потрібна Європі 
  ·  Корупційний скандал в університеті 
Погляд
  ·  АСТРАЛЬНІ ТІЛА 
  ·  Вакантна багатовекторність 
Поступ у Львові
  ·  Львівська принцеса 
  ·  Реформа квартплати 
  ·  Національні міфи та символи 
  ·  Кучма приїде лікуватись 
  ·  Романтичний львівський трамвай 
  ·  Кабельники миряться з мерією 
  ·  Тепло подавали безкоштовно 
  ·  Македонці на дорогах 
  ·  Відпочиваючих просять не топитися 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Лавринович критикує Піскуна 
  ·  Литвин посварився з Росією 
  ·  Мер заднім числом 
  ·  Генпрокурора переконали 
  ·  Палиця для "Нафтогазу" 
  ·  Через терор затримали депутатів 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Великі зустрічі у верхах 
  ·  Ідеологія за Александром Лукашенком 
  ·  Чечня не заспокоюється 
  ·  Арабо-ізраїльське перемир'я 
  ·  Піймали другого "третього" 
  ·  На поміч поліції 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Геній місця, герой нашого часу і книжки 
МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА
  ·  МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА 
Мандри Поступу
  ·  Антарктична одіссея доцента 
sport-Поступ
  ·  Шляхом двох людей 
  ·  show must go on 
  ·  Політика і Спорт 
  ·  КОРОТКО 
afisha Поступу
  ·  ГОРОСКОП 
СПРАВЖНЯ ІСТОРІЯ ГАЛИЧИНИ
  ·  Галич - столиця Прикарпаття 
  ·  КАЛЕНДАР