BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Історичний Поступ.    Підсумки Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
29 травня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  13:23 25-04-2017 -   Облрада виділила більше трьох мільйонів на вакцини від раку шийки матки  
  12:9 25-04-2017 -   Призупиняється подача тепла і гарячої води до будинків, які отримують теплопостачання від ЦТП №15-22  
  12:7 25-04-2017 -   У Чорнобильській зоні знайшли сміття зі Львова  
  12:4 25-04-2017 -   У сільському клубі на Львівщині знайшли протипіхотну гранату  
  11:27 25-04-2017 -   За час АТО на Донбасі полягли 272 бійці зі Львівщини  
Україна
  13:22 25-04-2017 -   Порошенко завтра зустрінеться з Лукашенком  
  11:20 25-04-2017 -   Макрон набере в другому турі виборів 64% голосів - опитування  
  11:20 25-04-2017 -   Синоптики попередили про нове похолодання в Україні  
  11:17 25-04-2017 -   У Маріуполі бійці Азова напали на студентів з Африки - ЗМІ  
  10:31 25-04-2017 -   Температура повітря в Україні підвищиться  
Світ
  13:20 25-04-2017 -   У Мексиці оголосили тривогу через крадіжку радіоактивного іридію  
  10:24 25-04-2017 -   Трамп планує скоротити допомогу Україні по лінії USAID  
  10:6 25-04-2017 -   У Польщі розорали українське кладовище  
  17:13 24-04-2017 -   У Лондоні покажуть золото скіфів  
  17:6 24-04-2017 -   У Йорданії скасували дозвіл ґвалтівникам одружуватися на своїх жертвах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

Львівські обсервації
Юзьо ОБСЕРВАТОР
 
Всі -- за!

Cлухайте, таке вражіння, жи нарід ніц не робить, іно обговорює ініціативи Татуська. Тисячами летять на крилах відданості протоколи засідань і вияви всенародної підтримки. Я навіть не уявляю собі, де цей увесь скарб зберігається. Може, для нього вибудували спеціальне паперосховище? Аби миші мали, що їсти. А Татусько ті-і-і-ши-и-иться, як мала дитина.

У нас на вулиці був такий один сьвірк. Льольо називався. То він іно яке шкєлко знайде, чи там шпильку -- тішиться, сміється, ще й пританцьовує. "Льолю! Шо-с знайшов?" "Ади-во! Сірничок! Занесу мамі, най п'єц розпалить". Може, й Татусько тоті папірчики показує Мамусьці і радіє. Бо ади, як вийдуть на пенсію, то в холодні зимові вечори на Гуті будуть мали чим п'єци розпалювати. Новий президент газу їм забездурно може не дати.

А то поїхав Татусько до Австрії і знову тішиться. І на радощах заявляє, що коли раніше він на ружних президентських зборищах "почував себе, як учень початкових класів", то "сьогодні зовсім інша справа -- я себе почуваю, вибачайте за нескромність, рівним серед рівних". О-о-ой, тримайте мене за тут! Не подумайте, жи то Льольо сказав. То сказав наш президент. То сказав президент найбільшої в Європі країни.

А особливу радість викликало в нього ставлення до НЬОГО "всіх його колег", себто тих президентів, які від самого початку не чулися шкрабами. І що цікаво, ставлення до НЬОГО рівнозначні в уяві Татуська ставленню до України: "Вони з великою повагою відносяться до України... І та дискусія, і слова пана Клестиля, що він бачить Україну асоційованим членом у майбутній Європі... Я думаю, це найголовніший сигнал для України".

Я не знаю, чи той пан Клестиль поза Австрією таке саме велике цабе, як наш дон поза Україною, але жи він бачить нас у Європі, то хіба крізь шкєлко Льоля. Бо як можна бачити нас водночас у Європі і в тім ЄЕПі в компанії з білорусами і казахами? А Татусько все одно тішиться, і вже навіть одну ногу підняв, аби в Європу ступити, хоча другої ніяк із московського болота не висмикне.


Порятунок потопаючих -- справа самих потопаючих

Я тащуся від того, як організовано працює наша залізниця. В єдиному пориві. Не можу забути, як на виборчі дільниці перли вони цілими автобусами, розмахуючи відкріпленнями з місця проживання. Відчувалася вправна рука диригента. А оце недавно наш міністр транспорту доповів, що аж 600 тисяч працівників "Укрзалізниці" взяли активну участь в обговоренні політичних реформ: "Президентські ініціативи підтримують понад 90% наших працівників". Цікаво, куди їх звозили цілими тисячами на тоте обговорення. Може на стадіони?

І скільки ж то народу відірвали від роботи, змусивши обговорювати маячню Татуська, від якої поволі відпадають окремі пункти і скоро з того великого галасу лишиться самий пшик. Ліпше би наша залізниця зайнялася безпекою на поїздах, бо те, що там робиться і буде робитися в гарячий сезон відпусток, викликає просто тихий розпач. Правоохоронці Львівської залізниці, зневірившись у власній силі в боротьбі зі злочинцями, вирішили залучити до цього шляхетного діла громадян і застерегти подорожуючих від шахраїв та грабіжників. Ці безцінні поради просто заслуговують на те, аби вибити їх золотими літерами на стінах вокзалів.

"У дорогу краще вирушати групами, парами, аби на час відлучення хтось залишався у купе". Тобто як пари нема, то тре конче ся вженити, або спаруватися. "Не потрібно розказувати попутникам, з якими перебуваєте в одному купе, усі деталі мети та місця своєї подорожі. Не сідайте з ними за один стіл чаювати..." Бо то, видите, погані дяді можуть клофеліну в чай булькнути. Отже, сидіти треба, надувшись, як сич, і мовчати. Хоча вперте мовчання теж може привернути увагу злочинця. Найкраще -- вдавати, ніби у вас нетипова пневмонія. Діє просто безвідмовно. Один мій знайомий якось чхнув у маршрутці і відразу тісноти як не було. А якщо чхати і витирати сльози якомога частіше, то вільне купе вам забезпечене. А якщо ви перед тим, як сісти в потяг, загримуєтеся під китайця -- у вашому розпорядженні буде цілий вагон. Для грабіжників можна навіть почепити на купе табличку: "Обережно: делегація з Гонконгу".

"Суму грошей, які ви берете з собою у подорож, розділіть на дві частини, а то й на кілька". Ну, хлопам добре розділяти, бо мають купу кишень, а кобітам трохи тяжче. Як кобіта в суконці, то, крім сумочки, є тільки два потаємних місця -- бюстгальтер і майточки. Обидва ненадійні. Одна моя знайома сховала гроші в майтки, а потім провідала кльозет. Десь так за годину мацнула себе за животик і сполотніла. Після того в неї умовний рефлекс з'явився -- перед тим, як покинути це інтимне місце, вона уважно обстежує підлогу. Усе надіється, що перед нею тут побувала така сама роззява.

"Вночі обов'язково зачиніть двері на фіксатор. Оскільки є спритники, які вміють відчиняти двері, збиваючи лінійкою фіксатор, тому підставте під фіксатор сірникову коробку або інший твердий пакет". Оця порада мене дещо ошелешила. Виходить, що це не залізниця зобов'язана дбати, аби той клятий фіксатор став надійнішим, а то пасажири мають брати з собою в дорогу ще якісь там тверді предмети і фіксувати ними фіксатор! Може ще й двері заодно прихопити? І підпирати їх дрючками? Тоді домовимося так. Цей ваш, з дозволу сказати, "фіксатор" слід назвати якось інакше. Тільки не фіксатор. Назвіть його "затраска бутафорна", і все буде в порядку. А справжній "фіксатор", тобто сірникове пуделко, видавати кожному пасажирові у святковій обгортці з написом "Вас вітає львівська залізниця".

"У випадку, коли сталось пограбування, потрібно негайно сповістити про це провідника, який зразу ж повідомить про це начальника потягу, а останній за лічені хвилини попередить про крадіжку наряд лінійної міліції". А тут уже просто ідилічна картина. Так таки зразу й повідомить, а міліція -- тут як тут. Наслухався я про дії міліції у таких випадках. Ви мені поясніть, яким чином вдається грабіжникам фактично на очах у провідників шпортатися в дверях купе? І чому в цих же провідників не викликають підозри невідомі типи, які волочать торби й валізи через їхні вагони? Їм що теж клофелін у чай підсипають? І не намагайтеся мене переконати, що провідники не знають окремих залізничних злодіїв в обличчя. Адже вони шастають по вагонах регулярно.


Наш талібан-2

"19 травня о 04.55 хв. в с.Тинів -- полум'я охопило будівлю місцевої церкви" -- за цими сухими рядками криється ще одна трагедія нашого часу. Вогонь спопелив церковні реліквії, цінні пам'ятки церковного мистецтва. Церква Св. Параскеви П'ятниці збудована у 1643 р. У 1721 р. храм купила громада села за сіль на Волині, перевезла і встановила в с.Тинів. Та найцікавіше, що в державному реєстрі пам'яток архітектури церква не значиться.

Про причину пожежі не повідомляється, але можна з певністю вважати, що причина традиційна -- наші парафіяни просто забули погасити свічки.

Я так бачу, що пора вже видати новий альбом "Церква в руїні", присвячений періоду незалежності. І обов'язково з груповими фотографіями наших місцевих талібів у вишиванках.

Зупа з трупа

Газета "Аргумент" повідомила про те, що на Тернопільщині курей годують трупами. Трупи, щоправда, не людські, а курячі, котячі або псячі. Бездомних песиків перемелюють на муку. І, мовляв, варто задуматися над тим, що їдять кури, яких поїдаємо ми. Але я би не став аж так драматизувати. У китайців і корейців псятина -- страшний делікатес. І ніц. Ще ніхто не отруївся. Щодо котиків, то й наші галичани не раз купували їх на базарах під виглядом кроликів або нутрій і теж, слава Богу, жодного летального трафунку. Навіть не до порівняння з наслідками після причащання лівою горілкою. Головне, аби кури після такого меню не стали задирати лапку під кожним слупиком. Бо то може ся Бушу не сподобати.

Ну, прецінь!

Донька знайомої журналістки прийшла додому з плачем. Сльози викликала занижена оцінка за шкільний твір. А оцінку вчителька української мови занизила тому, що дитина вжила невідомі для цієї вчительки слова: "либонь", "достоту", "прецінь", "пилосот", "накаслик".

Ну, може "тумбочка", яка стоїть біля ліжка, куди миліша ніжному вушкові вчительки, ніж "накаслик". Це слово й справді не часто вживається та й то тільки в Галичині. "Пилосот" -- витвір діяспори, яка цілком слушно вважає, що по-українському "сосати" не можна, а ліпше таки „всотувати". З цієї ж причини частіше вживається у нас "порохотяг". Але хіба існує якась заборона на рідкісні слова? І чим не сподобалися вчительці решта слів, яки рідкісними не назвеш?

Бідні наші дітки. Їм так хочеться похизуватися знаннями рідної мови, вони вишпортають цікаві словечка, а вузько лінійні вчителі душать цей потяг у зародку. А може це Татусько, чий словниковий запас вичерпується якою сотнею-другою слів, таку вказівку дав? Мєньше слов -- больше дєла.

Обережно! На вулицях міста ідіоти!

Минулого тижня на Шевченківські свята до Львова приїхало чимало гостей. Їхали вони з усієї України у місто, яке завше було для них ідеалом і форпостом українства. Певно, вони прагнули побачити у Львові ту майбутню Україну, яка колись таки злютується в один сильний і гордий організм. Вони, певно, думали переконатися наочно, як ми, галичани, боремося з русифікацією. Але побачили щось зовсім зворотнє.

З жахом вчитувалися українські письменники у наліпки, які з'явилися останнім часом в маршрутках: "Не верь жене и тормозам", "Чтобы ты так доехал, как заплатил", "Тише едешь -- больше спишеш" і т. д.

Таке враження, що водії маршруток -- це суцільні дебіли, яких тимчасово випустили з Кульпаркова. Для них нічого святого нема. Що на Різдво, що на Великдень лунає руская попса. Щонеділі вранці, коли люди їдуть до церкви, теж їх супроводжує та сама попса. А тепер ще ті наліпки.

Коханий маґістрате! Дуже тя прошу замовити в друкарні наліпку такого змісту: "Я -- ідіот!" і видати її усім водіям маршруток, аби начепили собі на лоба. І без тої наліпки, аби ніяка хулєра на сміла вийти в рейс. А ДАІ аби штрафувала і забирала права. Бо коли хто ідіот, то це вже надовго, й оточуючі не повинні від спілкування з ним страждати.


Листи трудящих

Вельмишановний пане Юзю!!! На жаль, не можу назвати себе театралом, але...

Протягом року знаходжу можливість очистити душу джерелом правди й гідності, доступних хіба що у стінах театру ім. М.Заньковецької. Недавно мала щастя подивитись "Державну зраду". Але коли зі сцени звучать слова: "Апостол правди і науки", а якісь малолітні недолюдки у тиші залу катуляють порожні пляшки з-під пива, то що це?!! Ганьба всім нам!!!

Для чого заганяти на перегляд вистав школи? Для чого?!!! Невже не зрозуміло вчителям, що, можливо, у кожній групі знайдеться від сили 3-5 людей, як сприймуть виставу? А решта? Решта -- покоління масової "культури", яке вже "окультурилось" до ручки... Невже не шкода глядачів, як прийшли сюди за покликом душі, а їх зіштовхують з цинізмом і невіглаством?

Моєму синові 15 років. Для нас це свято -- театр. Та тільки ось таких підлітків з батьками в театрі я щось не спостерігаю. Хіба такий дикий табун, для якого мистецтво -- бісер перед свинями.
Пані Оксана, м. Львів.



Шановний Пане Обсерваторе!

Прошу проглянути коротке листування, яке я мав з паном В. Скачком (здається, редактором вебсайту "Версіі" (www.versii.com). Прочитавши статтю про пана Ющенка ("Нетипічний Ющенко"), яка вміщена на цьому ж сайті (http://www.versii.com/material.php?pid=5699 автор О. Зубченко), я висловив своє розчарування. І от, що мені відповіли. Подаю почергово мій лист, а потім відповідь.

МТ: І звідки стільки злості? Певно чогось бракує. Думаю, що, крім етики та професійності, ще й фізіологічних потреб. Шкода. Щиро Ваш, Марко Ткачук.

Відповідь з "Версій":

Приезжай, если надо найду кого-нибудь, проплачу и он тебя и трахнет. А то ты что-то слишком много, на ночь глядя, о физиологических потребностях говоришь. И будь добр, обращайся ко мне на нормальном языке. А то распустились тут на всяких хамских наречиях вякать. Лощеный сапог забыли? Напомним! То-то порадуетесь... Скачко.

Можливо, Вас це якось зацікавить. До речі, в сьогоднішньому номері вміщена стаття цього пана Скачка про Олександра Кривенка. Щиро Ваш, Марко Ткачук.

Рекляма в Юзя

Інтернет -- сила! Телєвізор -- могила! Своїми мандрами і листуванням в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького, 1), тел. 76-84-05, 76-84-01. Увага для матолків -- то є телєфони фірми, а не мої. Прошу Юзя не кликати.

Моя елєктронна адреса: observator@ukr.net









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Повернення концтаборів 
Погляд
  ·  Адміністрація президента зізнається 
  ·  Парадокс педагогіки 
  ·  Який замовник, такий і пам'ятник 
Поступ у Львові
  ·  Квартплата зростає 
  ·  Янків не склав іспиту Януковичу 
  ·  Крок до порозуміння 
  ·  Місто розвантажать і перебудують 
  ·  Гудима підрахував остарбайтерів 
  ·  Діти -- основна причина ДТП 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Богословське підприємництво 
  ·  Два європейські мільйони 
  ·  Пальма й АН-70 для французів 
  ·  Нові дані про смерть Процюка 
  ·  Унсовців розвозять по колоніях 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Залишатись, доки потрібно 
  ·  Мир крокує, хоч і повільно 
  ·  Алжир знову трусить 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Історичний Поступ
  ·  ПРАВО НА ІСТОРИЧНУ ПАМ'ЯТЬ -- ЦЕ НЕ ПРИВІД ДО НИНІШНІХ ПОРАХУНКІВ 
  ·  Любомир Гузар: Повертажємося до родинного міста 
Підсумки Поступу
  ·  Виступ голови Львівської обласної держадміністрації Мирона Янківа 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  Канадських студентів навчать писати віруси 
  ·  aMD та Intel знизили ціни 
  ·  half-Life по-українськи 
  ·  matrix -- хацкерам 
  ·  aMD та Intel знизили ціни 
Спорт-Поступ
  ·  Сенсаційний успіх Європи 
  ·  Не встигли домовитись 
  ·  Порадували лучники 
  ·  Кличе ринг 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Пост-Factum
  ·  matrix forever 
  ·  КАЛЕНДАР