buy visitors
|
|
|
|
Арт-Поступ »
ГАСТРОЛІ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Перше українське турне INSO |
|
|
| Люна ГАЛАС |
| |
Завтрашнім концертом у Театрі опери та балету ім. С. Крушельницької розпочинається рідкісна, як на наш час, акція -- фестивальний тур містами України великого симфонічного оркестру, зібраного у Львові 1998 року під мистецьким керівництвом швейцарського диригента Гунґарда Маттеса.
Враховуючи, що концерти INSO увійдуть до рамок трьох фестивалів, то ідеологічно вдало сплановане турне цілковито концептуально відповідатиме першій назві колективу, який до 2001 іменувався "Фестивальний оркестр Львів", а після численних гастролей країнами Західної Європи утвердився у новій назві, в якій вчувався стандарт й орієнтація -- INSO (International New Symphony Orchestra). Та можливість виїзду із концертними програмами за кордон ніколи не заступала бажання диригента Гунґарда Маттеса представити звучання Нового міжнародного симфонічного оркестру саме в Україні. І він самотужки вирішив зробити крок назустріч українському слухачеві.
До речі, такої розкоші -- подорожувати з концертами саме на Батьківщині -- собі не можуть дозволити тепер навіть національні колективи, які фінансуються міністерством культури. Це надто витратне задоволення в теперішній економічній ситуації (у свій вояж оркестр у складі шести десятків музикантів з інструментами вирушає двома "Неопланами"!). Прикро, але через реалії нашого життя мало який обласний центр зможе пригадати, коли останній раз у ньому виступав транзитом симфонічний оркестр такого рівня. Отож, оптимістично налаштований диригентом оркестр, заперечуючи сумну парадигму знекровленого культурного життя провінції, окрім Львова (де виконавський рівень INSO вже здобувся на пошану меломанів), виступить 31 травня в Одесі, 1 червня -- у Кіровограді, 2 червня -- у Вінниці та 3 червня -- у Києві.
А те, що турне -- не приватна комерційна справа музикантів, а акція відповідного рівня й державної ваги свідчить бодай те, що відбувається вона під патронатом голови Львівської обласної державної адміністрації. Яким би дискредитованим цей жест не був, та він має стати добрим прикладом для керівників тих областей, де гостюватимуть львів'яни, -- прикладом державної опіки над незалежними культурними ініціативами та щирого меценатства не частих проявів високого мистецтва. Тому не дивно, що меценатство стане акцентом вінницького фестивалю "Петро Чайковський та Надія фон Мекк". Саме до цієї оказії виступу в залі Музично-драматичного театру ім. Садовського, під час якого місцеві меценати отримають від директора обласної філармонії золоті відзнаки, Гунґард Маттес увів до програми концерту Другу (українську!) симфонію in c-moll, op. 17 Петра Ілліча Чайковського. Решта ж творів програми -- Увертюра до "Прекрасної Мелюзини" Фелікса Мендельсона та концерт in Es-Dur KV 364 для скрипки, альта та оркестру Вольфганга Амадея Моцарта -- у поєднанні з концертом Чайковського стануть окрасою одеського фестивалю "Біла акація" та кіровоградського мистецького фестивалю. А виступ у залі національної філармонії -- сама по собі настільки престижна акція, що своєю вагою дорівнює участі у фестивалі. До слова, дебют INSO у столиці став можливим також завдяки спонсорському сприянню Львівського товариства у Києві, яке радо вітатиме на концерті представників дипломатичної, мистецької та бізнесової еліт. |
|
|
|
|
Концерт -- як перше побачення |
|
|
| Світлана ВЕСЕЛКА |
| |
|
Фестиваль "Віртуози" -- це принадність імен. Це очікування-відкриття ще не знаного: талантів, нових творів; це святковий ланцюг музичних побачень і, ніде правди діти, розчарувань, упереджень і подолань, емоційні вибухи, від яких в'януть ніжні травневі конвалії, це... Пошлюся знову на Роберта Шумана: "Психея із складеними крильцями тільки наполовину прекрасна. Вона повинна літати в повітрі". |
| Детальніше>> |
|
|
|
Поетичний заспів фестивалю "Золотий Телесик-2003" |
|
|
| Світлана ВЕСЕЛКА |
| |
|
На III "Золотому Телесикові" (2001) незаперечним лідером стала вистава Хмельницького театру ляльок "Тарас" за драматичною поемою Богдана Стельмаха. Постановники -- режисер Сергій Брижань та художник Михайло Ніколаєв подолали той поріг загальності сприймання вдалої лялькової вистави (цікаво, дотепно, симпатичні ляльки), за яким -- інші виміри, інша духовна оптика, інше художнє повітря. |
| Детальніше>> |
|
|
|
