BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Мандри Поступу.    Мікроскоп пана Юрка.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
24 травня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ВІРТУОЗИ

___________________________________________________________________________

Зісковзуючи у незриме світло
Люна ГАЛАС
 
Зісковзуючи у незриме світло
Концерт пам'яті Альфреда Шнітке інтригував кількома моментами. Насамперед доторком до Музики із понадчасових перехресть естетичних і духовних пошуків. Почути її у програмі фестивалю, орієнтованого не на елітного слухача, а на широку аудиторію шанувальників популярної класики було доволі несподівано. Не менший подив викликав і касовий успіх концерту. Була й інтерпретаційна інтрига -- сценічній версії мистецького твору керівникові хору "Глорія" Володимиру Сивохопу, який керував виконанням "Хорового концерту" Шнітке у Львові, мимохіть довелося руйнувати стереотип першого варіанту виконання ("Арт-Поступ" уже повідомляв, що за два тижні до львівського концерту відбулася українська прем'єра цього твору на II Фестивалі духовної музики в Ужгороді під керуванням дириґента Еміла Сокача).

"Цілинна робота Еміла Сокача була дуже доброю, -- коментує Володимир Сивохіп. -- Але кожен виконавець через особисті погляди відчитує один і той же твір немов із чистого аркуша. Кожен інтерпретатор із одного й того ж твору видобуває різні нові музичні ідеї. Зустріч двох колективів, яких об'єднала музика Шнітке, не випадкова, а знакова. У житті, а тим паче в мистецтві, люди шукають друзів за спільними естетичними вподобаннями. В історії хору "Глорія" був такий перетин із хором "Київ", ми приїжджали до них на фестиваль і саме там познайомилися з керівником "Кантуса". Нам взаємно заімпонував репертуар і мистецькі засади, тому одразу ж виникли думки про обмінні концерти. А коли я почав формувати програму 9-го фестивалю "Контрасти", виникла ідея спільно з "Кантусом" виконати (і гадаю, ми це зреалізуємо) 9-ту симфонію Бетговена. І тут паралельно Еміл Сокач, якому вдалося дістати ноти, висуває зустрічну пропозицію: "Хоровий концерт" Шнітке, -- від такого не відмовляються, адже цей твір взагалі не звучав в Україні! Про нього майже одразу після прем'єри забули, бо він був важкий до виконання. Отримавши партитуру, я одразу з перших її тактів зрозумів, що варто ризикнути. Так ми прийшли одною дорогою до виконання цього унікального твору".

Працюючи над реалізацією спільного проекту, мистецький керівник хору "Глорія" Володимир Сивохіп вважав важливим виконання "Хорового концерту" Шнітке ще й тому, що переважно цей композитор спопуляризований як автор великих інструментальних полотен, його концерти відомі завдяки солістам-віртуозам. "Він багато писав спеціально для Башмета, зокрема той межово психологічний альтовий концерт, який мені довелося почути у Львові ще студентом, -- розповідає про своє перше потрясіння від музики Шнітке теперішній директор фестивалю "Контрасти". -- Минуло якихось 15 років і я зіткнувся із тим же Шнітке, але у великій хоровій симфонії -- із його монументалізмом, з глибиною філософії, духу, неземної музики".

Отож "Хоровий концерт" Шнітке, який можна було чути хіба що на раритетних вінілових платівках у записі Державного камерного хору Міністерства культури СРСР, у новій інтерпретації став великою мистецькою подією не тільки для слухачів, а й для виконавців.

Еміл Сокач, керівник хору "Кантус", під час пошуку музичного матеріалу для програми, котра була побудована стилістично на григоріаніці і ранній поліфонії, а зі сучасної музики охоплювала такі твори, що продовжують традицію монодії, беручи свої витоки саме із неї (а це ми бачимо якраз у Шнітке), перебрав багато записів не тільки хорової, а й інструментальної музики. Його зацікавили квартети й симфонії Шнітке, які до концерту містерій не увійшли, та натомість з'явилася ідея нової програми, бо Еміл Сокач відкрив для себе до того незнану "Месу" Шнітке -- дивовижну хорову симфонію. Від неї розпочав пошуки й іншої хорової музики цього унікального композитора. Так вийшов на концерт за "Книгою скорботних пісень".

"Слухав його у записі на старій грамплатівці (тепер є вже й компакт-диск). Але щоб співати самим, треба ж ноти, а доступу до них не було, -- зізнався після концерту Еміл Сокач. -- До речі, на I Фестивалі духовної музики в Ужгороді звучав Requiem Шнітке, отож якийсь досвід виконання його музики в нас був, ми багато переспівали акапельних "Покаянних віршів" Шнітке, робота в цьому напрямку продовжувалася, і ми були серйозно налаштовані на пошук нот, щоб підготуватися до наступного фестивалю. Нарешті через колег ми знайшли ноти, але, на жаль, поганої якості. Врешті, через Австрію, Відень, через магазин (тобто легітимно)ми отримали видання Сікорського. І коли я відкрив партитуру, відчув нестримне бажання працювати з цією геніальною музикою. Але зважаючи на камерний склад нашого хору, я реально усвідомлював, що сили занадто малі. Тоді виникла ідея пошуку компаньйонів. Тішуся, що "Глорія" з радістю відгукнулася на нашу пропозицію. Поєднання сил обидвох колективів дало цікавий результат. Навіть сам подвоєний кількісний потенціал створив можливості для реалізації цього концерту."

Еміл Сокач справедливо вважає, що щоб підняти такий важливий твір, потрібні особливі музиканти. Тому не дивно, що спинив свій вибір на "Глорії", -- у цьому колективі він побачив однодумців, тобто музикантів, які сповідують ті філософські й світоглядні ідеї, що й "Кантус". Не заперечуючи, що в Україні є багато цікавих хорів, яким можна було запропонувати спільну роботу, але добре знаючи загальну картину, Емілу Сокачу, на жаль, довелося констатувати, що мало є хорів, готових до ТАКОЇ музики.

Відтак, чому загалом хорова музика великих форм Шнітке в Україні майже не звучить, окрім його "Реквієму", який можна було почути в Києві та ще хіба в Харкові? -- це вже інше питання. Оркестрову музику Шнітке знають краще. Постійно в концертах і на фестивалях звучить його "Кончерто гроссо" та інші твори. А його геніальну хорову музику не виконують не тільки через технічні складнощі. Є, звісно, колективи, які могли б, і навіть зобов'язані це робити, але, при потенціях фінансових та голосових, вони не використовують творчі й інтелектуальні. Це ж не таємниця, що маючи п'ять професійних хорів на дотації, Львів, аби включити до програми Шевченківського свята виконання кантати "Кавказ" Людкевича, спершу орієнтувався на приїзд державної капели "Думка"! Існує багато професійних колективів, які отримують гроші за нескладні традиційні програми ходової музики (і це в кращому випадку), або обслуговують офіціоз. А що вже казати про музику Шнітке, яка потребує величезної роботи, проте приносить малі гроші тим, хто орієнтується тільки на прибуток. Зиск радше приносить експлуатація зробленої нашвидкуруч програми із різностильової музики: старовинної, класичної, романтичної народної, легкої чи джазової -- і це все в одному концерті! -- але не пошуки Вищого.

"Для мене особисто зараз настав момент, -- пояснює Еміл Сокач, -- коли перестало бути достатнім прослуховування хору і оцінювання рівня його майстерності, краси голосів, складу. Вже наспівалися... Хочеться слухати МУЗИКУ, яка збагачує духовно, хочеться, щоб хор був виконавським інструментом Мистецтва. Вважаю щастям вже те, що мені в житті поталанило працювати з таким твором як "Хоровий концерт" Шнітке. Це щось просто невимовне... Ще не зустрічав подібного твору за масштабністю і висотою Музики, її просто не можна ні з чим порівняти. А те, що ми мали можливість доторкнутися до неї, спілкуватися на репетиціях із цим нотним текстом -- це неймовірне щастя. Величезна робота. Велика музика".

Звісно, два прем'єрні концерти мали відмінності, адже мистецьке бачення своєрідне в кожного інтерпретатора, твір Шнітке кожен із дириґентів трактує по-своєму. "Мені було надзвичайно цікаво, коли Володимир Сивохіп відпрацьовував якісь певні моменти свого бачення, а я слухав цей твір збоку, бо коли дириґую, то не можу сам відділитися від хору, від музики. А дистанціювавшись від виконання, отримав абсолютно інше враження і відчуття. Це ще тільки початок роботи, народження звучання. Увесь творчий високий момент тільки попереду, бо на першому етапі ти тільки долаєш якісь технічні труднощі, а після кількох виконань з'являється об'ємне бачення твору, цілісності форми, масштабу. Для мене це великий урок, досвід якого не можна набути іншим чином: практика дириґування і слухання, коли є можливість через одне пізнати друге".

Звісно, ніколи не буває двох однакових концертів. Є різні умови, різні зали, різна акустика, різна публіка. Але геніальний твір кожного разу звучить як уперше і ніколи не перестає хвилювати. А тільки додає, додає й додає вражень. Заглиблюючись у нього, можна безконечно відкривати закладений там зміст, -- є музика, після якої час спасенний. Гріх підготувати такий твір і обмежитися тільки прем'єрним виконанням. Шанс не забути звучання Світла ще буде: виконанням "Хорового концерту" та "Реквієму" Шнітке через чотири місяці у Львові розпочнеться фестиваль "Контрасти". "Це, можливо, щастя, яке хочеться продовжувати, -- погоджується Еміл Сокач, -- і йти далі, щоб мати можливість спілкуватися з такою музикою. Музика, яка вчить, виховує, лишає перспективу виходу із безнадійних ситуацій, хоч це абсолютно фантастичні речі. Це духовна музика, яка відкриває нові обрії світогляду й дає зрозуміти, куди рухається світ, і людина в ньому."









»  ТРАДИЦІЯ
Польський театр у Львові
Ігор МЕЛЬНИК
 
Вже сорок п'ять років невелике коло ентузіастів продовжує традиції польської сцени у Львові, традиції Яна Нєпомуцена Камінського, Войцеха Богуславського, Тадеуша Павліковського...

Десять років після закінчення масової репатріації поляків з України з ініціативи вчителя-пенсіонера Пйотра Гаусфатера запрацював у Львові польський аматорський театр. Від 1959 року польський театр функціонує у невеличкій залі Обласного будинку вчителя.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ми теж окупанти 
  ·  Туркменський слід бін Ладена 
Погляд
  ·  Прем'єр пообіцяв львів'янам ласку 
  ·  Сало застерігає 
  ·  ТЕХНОЛОГІЯ ВТЕЧІ 
Поступ у Львові
  ·  "Катерина" вже у Львові 
  ·  Територія Львова збільшиться 
  ·  Традиції вшанування героїв 
  ·  Герої крісла й мікрофона 
  ·  Нове у кабельному телебаченні 
  ·  Карпати оберігатимуть 
  ·  Святкування УГКЦ в Афінах 
  ·  Пожежникам бракне драбини 
  ·  Економічна еліта об'єднується 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Знаряддя тероризму 
  ·  Скандал в Апеляційному суді 
  ·  Таємнича нова армія 
  ·  Акциз на тютюн подорожчає 
  ·  План провалу політреформи 
  ·  Депозити під податком 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  У ЦРУ -- неприємності 
  ·  Мовна уніфікація загрожує Європі 
  ·  Канада -- країна контрастів 
  ·  Контрабанда зброї 
  ·  Найвища вежа у світі 
  ·  Космічний вірус? 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Мандри Поступу
  ·  Автостоп -- мандри по-європейськи 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Арт-Поступ
  ·  Зісковзуючи у незриме світло 
  ·  Польський театр у Львові 
Спорт-Поступ
  ·  Тому що особливі 
  ·  Попереду -- Маріуполь 
  ·  НОВИНИ 
  ·  КОРОТКО 
Поступ реляксу
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
Пост-Faktum
  ·  Князі Ростиславичі. Утвердження Прикарпатської держави 
  ·  Рево- чи ево-? 
  ·  КАЛЕНДАР