BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ економіки.    Інтерв''ю у Поступі.    art-Поступ.    Аналітика Поступу.    Католицький Поступ.    Спорт-Поступ.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
23 травня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Католицький Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Про тих, що розвіяні вітром зі Сходу
Мирослав МАРИНОВИЧ
 
Про тих, що розвіяні вітром зі Сходу
У той час як НКВД лютувало в нашому краю, галичани, напевно, ще не читали "Розвіяних вітром" Маргарет Мітчел. Бо ж де Галичина, а де та американська Джорджія... Проте у "звільненому" Львові теж, як колись в Атланті, відходила в небуття ціла епоха. Падали святині й одвічні знамена, підіймалось усе нице, підминаючи під себе високе. Сталінські "янкі" заходились ліпити свою антицивілізацію, сіючи довкола себе свободу доносу, рівність безправ'я й братерство вигнання. А на Святоюрській горі митрополит Андрей, ніби біблійний Йов, із тугою спостерігав, як трощить Неситий усе те, що впродовж сорока з чубком літ він із такими труднощами сіяв і будував.

Це була особлива цивілізація Шептицького й ОУН, у якій і священики, і народні герої стояли на сторожі людського Духу. Це була цивілізація, в якій у кожній сільській читальні ставили народні опери чи вистави, читали Шевченка й Франка, кували Віру, Лицарство й Честь. Це була висока цивілізація, гарту якої вистачило галичанам на довгі етапи Сибіру й підпілля. Хоч, звичайно, це була не свята цивілізація, бо звідки інакше взялося б стільки моральних покручів, які пішли закладати в НКВД свого суперника, сусіду, а то й брата. Просто тоді узвичаєно було пишатися добром і соромитися зла. Це вже згодом той, хто був моральним "ніщо", став вірнопідданим і благонадійним "усім"...

Ця померкла епоха ще чекає свого великого літописця, проте нещодавно українське книгодрукування збагатилося двома важливими свідченнями про неї. Перше -- це пронизлива у своїй щирості документально-автобіографічна сага про родини Крушельницьких і Левицьких під назвою "Рубали ліс" (Львів: Наук. б-ка ім. В. Стефаника НАН України, 2001). Друге -- короткі художні "саги" Олекси Чинилука у в'язанці "Галичина -- terra incognita" (Львів, "Червона калина", 2002). Ця друга книга теж, вочевидь, біографічна -- списана з доль мільйонів розтерзаних галичан. Обидва свідчення написані як на сповіді, а вирізьблені в них постаті стали пам'ятниками -- реальним історичним особам і їхнім народним прототипам.

Спогади Лариси Крушельницької можна було б прочитати за одним диханням, якби витримало серце. А воно якраз не витримує. Тут авторові не треба було вдаватися до відомих письменницьких прийомів, щоб заволодіти помислами читача. Досить було лише бути документально точним. А за інтригу, кульмінацію та розв'язку відповідала сама доля розтерзаних галицьких родин (зокрема Крушельницьких), яка просто вражає своїм трагізмом. Скільки отих інтелігентних щирих галичан повірили у рай на землі, що засяяв на Сході, і наче в нестямі добровільно тягнулись туди -- в пащу комуністичного Змія!

Якось навіть дивно, що найбільше мене "прострілила" картина не звірств чи наруги, які довелося перенести Крушельницьким, а бліц-картинка з прогулянки цієї родини вулицями передвоєнного Харкова: "Коли вони з'явилися на харківських вулицях, змучених вулицях, де кожен хотів якнайменше впадати у вічі, -- наші знайомі одразу перелякалися: вигляд емігрантів настільки дисонував зі стилем, прийнятим на голодній Радянській Україні, що Крушельницькі автоматично потрапляли в розряд потенційних смертників". Саме такі моменти чомусь найбільше для мене ілюструють радикальну відмінність отих двох цивілізацій: злюмпенізоване й затравлене харківське міщанство і горді, ставні представники галицької "рафінованої" інтелігенції. Мені до душевної млості передався отой інстинктивний жах берегині роду Марії Крушельницької, яка вже тоді відчувала: усі вони надто інші, щоб їм це так легко могли пробачити. Подальші картини розтягування майна цієї розп'ятої на хресті родини викликають прямі євангельські асоціації: "А розіп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба" (Мт 27, 35).

Хай же благословенними будуть душі тих, з чиєї допомоги до Львова повернувся найменший і спочатку єдиний пагінець того розлогого шляхетного роду, якому вдалося вижити! Нещодавно пані Лариса відсвяткувала своє 80-ліття, і сьогодні мало просто побажати їй традиційні галицькі "Многая літа!". Є щось дуже символічне в тому, що цей пагінець став новим стовбуром родини. Це знак, якого ми не маємо права не запримітити.

Олекса Чинилук вибрав для розповіді лише п'ять "стацій" галицької хресної дороги, хоч їх, без сумніву, можна налічити всі дванадцять. Достатньо вчитатися в ті лаконічні оповіді, щоб переконатися, що вибрана мною метафора не є претензійною. Галичина в середині ХХ століття входила у свою Велику П'ятницю, і на цій дорозі все було страсне: і липкий страх львівських гетсиманських ночей, і поцілунки юд у супроводі енкаведистів, і вмивання рук "моя-хата-скрайніми", і зради найближчих петрів-учнів, і шал кривосуддя, і муки розп'яття. Не було тільки знаку, що по всьому настане Паска Воскресіння.

Хочете знати, чому нинішній галицький сад часом такий бур'янисто запущений? То читайте, як вперто косили елітарний міцний пишноцвіт. Герої Олекси Чинилука всуціль молоді -- може, тому, що цим автор складає шану своїм полеглим побратимам, які в пам'яті залишились навіки молодими. А може, щоб увиразнити думку: так обірвали спадкоємництво традиції, культури, цивілізації. Галицький сад Шептицького перетворили на сад мічурінський, у якому вже нічого було ждати від людської природи. До культурного сорту яблуні прищепили азійську дичку, і в багатьох галицьких селах, що гриміли колись патріотичним завзяттям, сьогодні навіть у недільний ранок вештаються п'яні вуйки...

Що ж, той щемливо рідний галицький світ справді навічно розвіяно вітром. Марними були б зусилля його повернути, відновивши його в автентичних формах. У тих львівських цукернях, де охайним паням подавали "цьостечка", сьогодні облаштувались моторні макдональдси -- і, здається, нема на то ради. Карпатські гори все ще затуляють одне село від іншого, але вже не перепиняють чад терактів з Нью-Йорка чи дим пожеж із Багдада. Галичина як частка України мусить повноправно увійти в глобалізовану модерність, але не так, коли хлопець із Франківська, телеоператор "Ройтера", гине в Іраку від пострілу американського танка.

Однак нікчемними були б спроби забути, якого дерева ми галузки. Запущений сад можна знову відновити, здичавілі злаки -- знову культивувати. Були б тільки люди, охочі до праці. А ще ті, хто -- як Лариса Крушельницька й Олекса Чинилук -- береже пам'ять роду й нам її повертає. Мені не страшно, що майбутня цивілізація Галичини матиме інші риси, ніж її розіп'ята попередниця. Мені важливо, щоб це була цивілізація -- лад, опертий на Віру, Лицарство й Честь. І тоді душа галичанина, загиблого десь у Магадані, обов'язково впізнає себе у нащадках.









» 
Хроніка УКУ
 
На науковій конференції "Сучасний погляд на пасторальне богослов'я" було представлено концепції соціального служіння римо-католицької та православної Церков. У конференції взяли участь семінаристи з Дрогобича, Тернополя, Львова, вихованці семінарії УПЦ КП, студенти УКУ.

Для Університету ця конференція мала також і практичне застосування. Адже цьогоріч до навчальної програми Філософсько-богословського факультету УКУ введено обов'язковий курс пасторального богослов'я. Уже традиційно студенти УКУ відвідують неповносправних осіб у психіатричних лікарнях та будинках дитини, працюють з дітьми та підлітками в інтернатах, допомагають у будинках пристарілих.
Детальніше>>
» 
ОГОЛОШЕННЯ
 
Український Католицький Університет оголошує конкурсний набір
до Літньої Богословської Школи

Спільно з Інститутом Східно-Християнських наук ім. Митрополита Андрея Шептицького Університету св. Павла в Оттаві Український Католицький Університет організовує Літню школу, яка відбудеться в Святоуспенській Лаврі отців Студитів (Унів) з 12 липня по 10 серпня 2003 р.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Перший день прем'єри 
  ·  Ще кілька гривень пенсіонерам 
  ·  Напівпідвищення зарплати 
  ·  Виконання "водної" обіцянки 
  ·  СДПУ(о) пильнуватиме за УНП 
Погляд
  ·  Ввічливість королів 
  ·  Кучму вже не принижують 
Поступ у Львові
  ·  "Гаррі Поттер" у Львові 
  ·  Хто допоможе нацменшинам? 
  ·  Питтям не зловживайте 
  ·  Місто у смітті 
  ·  Верховна Рада дбає про Львівщину 
  ·  Кримського вина буде вдосталь 
  ·  В очікуванні великого футболу 
  ·  Опозицію можуть засудити 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Рябця не цікавлять права людини 
  ·  Золоті 13 відсотків 
  ·  Нетипова пневмонія Україну не чіпає 
  ·  Україна визначила суму 
  ·  Ігор Князь береже наше море 
  ·  Національна безпека по-новому 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Російська ядерна загроза 
  ·  Рада Безпеки погодилась з американцями 
  ·  Землетрус в Алжирі 
  ·  Розбійники на польських дорогах 
  ·  Білоруси побоюються американців у Польщі 
  ·  Квіткове свято у Челсі 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Поступ економіки
  ·  Австрійський Raiffeisebank у Львові 
  ·  Кредит Банк (Україна) надає адресну допомогу знедоленим 
  ·  Виплата пенсії через пенсійні рахунки 
  ·  КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Юрій КОСТЕНКО: "Наша Україна" ні до кого не прив'язується 
art-Поступ
  ·  Україна на Венеційській бієнале. Друга спроба 
  ·  Театральний поліглот, що мандрує країнами і часами 
Аналітика Поступу
  ·  Лицар червоної троянди 
Католицький Поступ
  ·  Про тих, що розвіяні вітром зі Сходу 
  ·  Хроніка УКУ 
  ·  ОГОЛОШЕННЯ 
Спорт-Поступ
  ·  Кубок поїхав у Порту 
  ·  Велике протистояння триває 
  ·  КАЛЕНДАР