BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ історії.    Арт-Поступ.    ЛІтературний Поступ.    Музичний Поступ.    Листи Поступу.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
21 травня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:57 29-05-2017 -   Львівщина презентувала творчий потенціал у Словаччині  
  11:44 29-05-2017 -   На Львівщині правоохоронці вилучили зброю у відвідувача кафе  
  11:35 29-05-2017 -   У лікарнях Львова впроваджуватимуть електронну медичну карту  
  11:33 29-05-2017 -   Пожежу на даху будинку на вул. Крехівській ліквідували, ніхто не постраждав  
  10:44 29-05-2017 -   На «Просторі Синагог» встановили цілодобовий пост охорони  
Україна
  11:55 29-05-2017 -   В Україні надрукували банкноту в тисячу гривень  
  11:39 29-05-2017 -   На Закарпатті мисливець поранив 9-річного хлопчика, який збирав гриби  
  10:18 29-05-2017 -   У Кривому Розі з'явився поліцейський велопатруль  
  10:16 29-05-2017 -   У Тернополі видали комікс про останній бій УПА  
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
Світ
  11:41 29-05-2017 -   У Ворохті 19-річний юнак загинув, зірвавшись з тарзанки  
  11:36 29-05-2017 -   Смерть на фестивалі у Нью-Йорку: через нерозкритий парашут загинув військовий  
  10:17 29-05-2017 -   У Каннах перемогла шведська картина "Квадрат"  
  10:15 29-05-2017 -   На Херсонщині корабель знеструмив два села  
  10:14 29-05-2017 -   Син прем'єр-міністра Польщі став священиком  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ історії  »  ПУТІВНИК

___________________________________________________________________________

Львів сучасними польськими очима
Ілько ЛЕМКО
 
До Львова нарешті дісталася книжка Aleksander Strojny "Lwow - miasto wschodu i zachodu". -- Krakow: 2001. Путівник на 260 сторінок є спробою подати історію Львова, його окремих районів і пам'яток, а також практичні поради польським туристам, починаючи з того, кому давати хабар, щоб уникнути офіційної оплати медичного страхування, і закінчуючи пересторогою не мати жодного контакту з українськими медичними установами.

В цілому книжка є цікавинкою для шанувальників історії Львова, хоча і кишить відвертими бздурами і неточностями. Наприклад, за версією автора, Тарас Шевченко помер 1885 року (стор. 97), а перша писемна згадка про Львів датується 1259 роком (стор. 22), або 1249 (стор. 45), що кому більше подобається, але в жодному разі не 1256. Парк ім. Івана Франка раніше називався парком Міцкевича, а не Костюшка, впевнений автор (стор. 158), а пам'ятник міліціонерам на площі генерала Григоренка, де Святий Юрій вбиває Змія, є персоніфікацією боротьби українського народу за незалежність (стор. 154).

Незважаючи на це і на деякі інші окремі пропольські і антиукраїнські історичні рефлексії, все ж таки книжка приємно дивує серйозним намаганням поставитися об'єктивно і толерантно до України і українців, а деколи і відвертою доброзичливістю до нашого народу, якої зазвичай від поляків марно було б очікувати. У цій книжці поляки вперше називають вулиці Львова, вживаючи українську транскрипцію : Krakiwska, Pidwalna, Wirmenska. До уваги читачів "Поступу" пропоную витяги з цієї книжки, які стосуються сучасного Львова.

Як живуть львівські поляки

"То колись була чудова кам'яниця", -- говорить пані Станіслава. Полька, в якої можна зупинитися під час перебування у Львові і котра займає з родиною три з восьми покоїв свого передвоєнного помешкання. Совєтська влада після війни призначила по одній кімнаті на кожну родину. Кухня і ванна були спільними. За декілька десятків років відбулися зміни і тепер пані Станіслава разом із донькою, зятем і внуками займає три кімнати. Коридор є спільним і веде до іншого помешкання, де живе ще старша жінка.

"Як у нас люди живуть? З чого живуть? Важко сказати", -- замислюється пані Станіслава. "Скажу так: багато фабрик ліквідували, а якщо працюють, то люди теж ніби працюють, але жодних грошей не отримують. У кращому випадку -- щопару місяців дадуть кілька гривень і кажуть: "Чекайте"...

Зять пані Станіслави працює водієм маршрутки, яка належить приватній фірмі. Ці бусики доповнють, як і у Кракові, міські комунікації. Проїзд ними є відповідно дорожчий. Здавалось би, що водії тих ліній могли б спати спокійно, працюючи у приватній фірмі. "Та де там! Що зламалося, то купуй сам, а гроші по три-читири місяці не виплачують. Зять у середньому заробляє 50-60 гривень на місяць. Моя донька, вчителька, заробляє 110 гривень, я маю пенсію одну з найвищих -- 80 гривень, а інші люди, наприклад, 49 гривень". А ціни такі самі, як і в Польщі. Може, трохи дешевші газ, електрика і плата за помешкання. Але харчі вже дорожчі...

Найгірше молоді, їй просто нема куди подітися. Маю племінників, обоє закінчили навчання у Польщі і повернулися до Львова. Всюди шукали роботи, врешті один найнявся щось ремонтувати і зараз вже тиждень ходить, щоб забрати зароблені гроші. Вони хотіли би знайти роботу. Один такий патріот говорить мені: "Я хочу жити у Львові і все. Львів -- це моє місто, люблю його і не хочу виїжджати".
(стор. 67)

Міські транспортні комунікації

На перший погляд, в місті панує абсолютний комунікаційний хаос. Турист спостерігає мішанину авто, тролейбусів, автобусів і мікроавтобусів, найрізноманітнішим чином пронумерованих. Але це лише зовні. Насправді ця мішанина автомарок є транспортною системою, що зовсім непогано функціонує. Не варто перейматися технічним станом транспорту, а сміливо користуватися послугами перевізників... Зупинки добре означені блакитними таблицями, на яких є інформація про розклад руху.

Однак, це для більшості туристів -- чорна магія, розклад немає жодного значення. Комунікації функціонують власним, незалежним ритмом, але досить справним. Проте, якщо ми кудись спішимо, то найкраще взяти таксі. Послуги таксі в Україні не є з найдорожчих, наполовину дешевші від польських. Таксі дасть можливість уникнути хаосу і штовханини, апогей якої досягає під час висідання пасажирів з маршруток, коли усі до нестями працюють ліктями.

Пишучи про транспортні комунікації, треба остерегти усіх, хто вперше їде на Схід. Пріоритет пішохода на дорозі у місті є лише міфом. Сигналізація (світлофори) функціонує, але часом існує лише для авт. Позначені пішохідні переходи є рідкістю... (стор. 72-75)

Ночівля

У Львові найбільшою проблемою для туристів є ночівля. Може статися так, що адреса готелю, яку ви отримали від свого знайомого, видасться непридатною, про що вас повідомить міліціонер з рецепції: "Готель, хлопці, nie rabotajet!" Деякі готелі, як "Ґранд готель" чи "Супутник" є дуже дорогими, навіть для польських кишень. Існує можливість знайти ночівлю у "академіках" (гуртожитках), але їх рівень є дуже низькми, а коштує це біля двох доларів за ніч.

Найкращим і найдешевшим розв'язанням проблеми є ночівля у приватному польському домі. У місті є навіть цілі помешкання, приготовані для прийому гостей з Польщі. Для місцевих поляків прибутки від туризму є важливою складовою домашнього бюджету. Така ночівля, вигідна і безпечна, коштує в середньому 2-5 доларів за ніч. На жаль, з певних причин не можу тут помістити адрес цих помешкань. Посередництвом щодо квартир у польських родинах займається Товариство польської культури, котре міститься на площі Ринок,17. У патовій ситуації можна звернутися до катедральної парафії і там просити рекомендацію до якогось помешкання... (стор 76-77)

Ресторани, кав'ярні...

"Львів любить пити, вміє пити і має що пити",-- написав Юрій Винничук у своїй книзі "Кнайпи Львова". Львів пишався найкращим у Польщі пивом, яке варили на вулиці Клепарівській, славними горілками Бачевського і незрівнянними кнайпами... Про продукцію славетної фірми Бачевського світ вже давно забув. Але кнайпи залишилися, правда, з іншою атмосферою, однак...

Усюди у Львові і в цілій Україні є так звані кафе-бари. Під цією назвою криються милі та акуратні локалики, де можна щось з'їсти і випити, як і найгірші мордовні з горілкою. Але в цілому, це є звичайні дрінк-бари. В місті є декілька досить добрих ресторанів та кав'ярень і турист у Львові не матиме проблем із їх пошуком. У кожному можна замовити горілку чи пиво, в деяких -- добре вино. Кілька з них, які найліпше себе презентують і характеризуються низькими цінами, чистотою (завжди з туалетами європейського ґатунку), файною атмосферою, а також милою обслугою, дозволю собі порекомендувати. ("Sfinks-Plus", "Leonardo", "Dana", "Osjalia", "Zloty Wepr", "Widpoczynok 2", "Staryj Rojal", "Dziga"). (стор. 79-80)

Кухня, або що з'їсти і випити

Якщо ми вже знаємо, де поїсти, то треба відповісти на запитання, що маємо вложити до вуст? З огляду на клімат, Україна, як і інші країни Сходу, має багато страв досить тяжких і жирних. У пересічній родині панують бульба і макарони, білий сир і сметана. До усього подають незмінний хліб. Найбільш характерною стравою, на яку можна натрапити на кожному кроці, є пиріжки (pirozki), тобто певний ґатунок булки, смаженої на олії з начинкою, або солодкою, або картопляною, капустяно-грибною, чи м'ясною.

Навіть у Західній Україні можна купити кримські czeburiaki (щось на зразок італійського mini calzone, але з набагато біднішою начинкою). Це все можна скуштувати на вулицях і базарах, купуючи у бабусь. Іншою спеціалізацією львівських вулиць є хот-доги з оригінальною пікантною маринованою морквою. Рекомендую! Взагалі, українською стравою є пироги, а також український борщ. Його подають із порізаними овочами, в такому борщі першу скрипку грає капуста, а також ложка сметани. Пальчики оближете!!!

Львів також є знаний своїми пекарськими виробами: куликівським хлібом, балабухами і львівською бабкою. Секрет смаку куликівського хліба полягає в тому, що до тіста додаються вищі сорти муки. Балабухи -- це пляцки з маком, смажені на олії, з великою кількістю цибулі всередині. У кожній хлібній будці можна лише за 40 копійок купити чудове кексове тісто у вигляді невеличкої бабки з фруктами.

Фруктові соки є в Україні досить дорогими, газовані ж напої не надаються до пиття. Залишається мінеральна вода або березовий сік (цікавий напій, який продається у трилітрових слоїках). Усюди п'ють томатний сік, і звичайно ж, чай. Досить розповсюдженим останнім часом є звичай пити гарячий шоколад, найчастіше польського виробництва.

Алкоголь є в Україні річчю звиклою і дешевою (80 центів за 0,5 літра із 40% вмістом спирту). Міцні напої доступні усюди: на базарах (найчастіше власного виробництва) і в магазинах (ці, фірмові, спокушають незліченною кількістю марок). Але що цікаво, п'яних на вулицях ви так легко не побачите. З самогоном треба бути обережним. Можна почути різні історії про те, що буває після вживання напоїв невідомого походження. Ціни на горілку коливаються від 1 до 2 доларів. З оригінальних напоїв знана і доступна є перцівка (пікантна горілка з паприкою), а також порічківка (чорносмородинова горілка).

З вин, шампанських і коньяків, найкращими є кримські... З пива найкраще спробувати темне, досить рідкісне у Польщі... Чудовою покупкою завжди буде продукція кондитерської фірми "Світоч", багатий вибір найрізноманітніших шоколадок дозволяє порівнювати їх із польським "Wedlem". (стор. 80-82, 90).

Медична допомога

Для іноземного туриста у Львові найкраще буде уникати контакту з місцевою охороною здоров'я. Якщо ж це буде неможливо, залишається сконтактуватися з представниками DASK "Ukrainmedstrach". Чисельні львівські аптеки працюють щоденно і, в цілому, є непогано забезпечені. Не бракує основних ліків, у тому числі і закордонних. Так, наприклад, загибель від грипу нам тут не загрожуватиме, тому не варто тягнути мішок ліків "про всяк випадок", натомість ліки спеціальні, котрі вживаємо регулярно, раджу взяти з собою. (стор. 82).

Кіно і театри

Репертуар кінотеатрів не є багатим. Фільми демонструють з кількамісячним запізненням, порівняно з Польщею. Зали кінотеатрів, у тому числі і головний, розташований на площі Міцкевича, є неопалювальними і брудними. Демонструють майже виключно американську продукцію з українським або російським перекладом. Краще відвідати театри. (стор. 83)

На Валах Гетьманських

Чи можна сказати, що в Україні є сумно, понуро, сіро і тяжко? Була неділя, я прогулювався на Валах Гетьманських (Проспект Свободи) у Львові і не міг нагулятися. Заздрив їм. Заздрив тому місту, де мешканці можуть бути разом...

Місце перед будівлею Опери опанували діти на маленьких електричних машинках, узятих на прокат. Солідні дерев'яні лавки усі без винятку обсіли гравці: в тісному оточенні шанувальників грають у шахи, шашки, карти і навіть в доміно. Далі відчуваєш себе ніби у Гайд-парку -- під кіоском з газетами натовп чоловіків стоіть у групках і щось обговорює, сперечаючись.

Трохи далі, під пам'ятником Тарасові Шевченку, утворюються спонтанні групки, співаючи українських пісень. Трохи збоку грає джазовий ансамбль, де кнайпки на свіжому повітрі і де сидить молодь. Чи є таке місце у Познані? Чи потрафили би ми так тішитися з нелегкого життя? (стор. 68).









» 
Про що писала львівська преса:
 
150 років тому

Зоря Галицька

Замечанія достойно

Три славны мужи последних времен середного века яко, Рафаил Санчіо, Шекспир и Іоанн Собескій поумерали в сам день памятки своего рождества.

90 років тому

Руслан

Продовженє трамваєвого шляха у Львові

Елєктрична комісия львівської міської ради ухвалила на онодішнім засіданю продовжити трамваєвий шлях при ул. Личаківській до зелізничного двірця: "Львів--Личаків".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Помилка на 5 мільйонів 
  ·  Українсько-російський кордон уже на карті 
  ·  Сапери в Опері 
Погляд
  ·  Львівська прем'єра прем'єра 
  ·  МИ -- Європа 
Поступ у Львові
  ·  Автобус для глухого села 
  ·  Винники чекають на свого депутата 
  ·  Будувати по-польськи 
  ·  Слідопити на кордоні 
  ·  Туристам буде легше 
  ·  Контролери нахабніють 
  ·  Хто врятує "Батьківщину"? 
  ·  З підприємцями треба рахуватися 
  ·  Хто є новий консул 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Депутатська солідарність 
  ·  Екологи зі Світового банку 
  ·  Піскун перевірить спонсорів Кучми 
  ·  Імітація цивілізації 
  ·  Українсько-китайська війна 
  ·  Олігарх - не монополіст 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Чи будуть нові спалахи хвороб? 
  ·  Росія не хоче Папи 
  ·  Нова резолюція американців 
  ·  Відбитки пальців на кордоні 
  ·  Швейцарія зменшує армію 
  ·  Іспанія легалізує мігрантів 
  ·  Насильство проти жінок 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Поступ історії
  ·  Львів сучасними польськими очима 
  ·  Про що писала львівська преса: 
Арт-Поступ
  ·  Вишита місячна соната 
  ·  fortuna rota volvitur 
ЛІтературний Поступ
  ·  Рукописи не горять! 
Музичний Поступ
  ·  Весняні мотиви домашньої фонотеки 
  ·  Леґенда у Львові 
  ·  Філ Колінз 
Листи Поступу
  ·  Лише 600 слів... 
  ·  Проблема не в дахах, а в жабі 
  ·  Точки зору українського і польського суспільства на Волинську трагедію 
Пост-Factum
  ·  Султан із казки 
  ·  КАЛЕНДАР