Ситуація, яка останніми роками склалася в Львівській опері, робить схожим цей театр не з храмом Аполлона, а здебільша з театром воєнних дій, причому на правовому полі: своєрідними мінами заповільненої дії в Опері є відсутність законодавчо врегульованих стосунків між працівниками й адміністрацією, що, звісно, не може не створювати ескалації напруженості. Вибухові хвилі, які час до часу стрясали Оперу, на жаль, досі конструктивних змін не принесли.
Позавчора в Опері здетонувала чергова порція вибухової інформації. Як стало відомо редакції "Поступу", до Адміністрації президента України, Комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю ВР України, Міністерства культури і мистецтв України, а також на адресу голови ЛОДА, начальника управління культури ЛОДА та в прокуратуру міста Львова надійшов пакет документів, що його зібрали голова театрального профкому ВП ВОСТ М. Гац, заступник голови профкому ВП ВОСТ О. Петрик, заступник голови профкому театру І. Гресько, голова цехкому оркестру В. Надюк та голова РТК хору О. Шеремета. У своєму поданні вони повідомляють про виявлену замасковану міну -- колективний договір, підписаний директором театру Т. Едером і головою профкому С. Степаном, у той час, як йде тривала підготовка до перегляду колективного договору 1997 року. Та виявляється, що документ, укладення якого домагаються працівники театру з дня на день, вже давно зареєстровний відділом праці департаменту економічної політики міськивонкому за № 486 від 27 .11. 2001р.!
У виявленому договорі вказано, що його затвердила конференція трудового колективу 14.11.2001 року. Але, як стверджує Олег Петрик, у цей день конференції трудового колективу не було, змін і доповнень до колективного договору 1997 р. не вносили. На думку лідерів незалежних профспілок, "у сфальсифікованому колективному договорі значно розширені повноваження адміністрації театру за рахунок обмеження прав трудового колективу. Службовою особою, директором театру, було вчинене службове підроблення -- випуск і державна реєстрація офіційного документа, зміст якого не відповідає дійсності". Тому, виступаючи на захист інтересів трудововго колективу і вбачаючи в діяннях керівника театру ознаки злочину, передбаченого ст. З66 КК України, перелічені представники трудового колективу вимагають притягнути винних до відповідальності.
Натомість директор Опери Т. Едер, коментуючи "Поступу" ситуацію із підписанням колективного договору стверджує, що Олег Петрик не має морального права й повноважень представляти колектив театру, у якому працює тільки на півставки (нагадаємо, що торік після постанови Галицького райсуду Львова, якою Т. Едера було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1. КпАП України, за незаконне звільнення О. Петрика та накладено адміністративне стягнення, театр змушений був поновити О.Петрика на роботі).
Однак щодо налаштованості дирекції на внесення змін і доповнень до колективного договору Т. Едер просить не сумніватися: "Ми не заперечуємо, але вони хочуть туди внести такі пункти, які навряд чи узгоджуються із законодавством: вони домагаються невластивих функцій і надповноважень, права диктувати, хто має бути гастрольним менеджером, права на додаткові відпустки за свій рахунок, -- тоді в театрі взагалі не буде кому працювати! Тому сумніваюся, що це затвердить відділ комунального майна ЛОДА, який є нашим власником. Дирекція вже дала свої пропозиції на спільних засіданнях із профкомом, яких було проведено більше 10 (є протоколи). Профком розіслав проект у цехи для вивчення й обговорення, а затвердити його слід на конференції, куди вже обрано делегатів. Розумієте, договір -- це не Статут. Його на загальних зборах приймати не треба, достатньо скликати конференцію з 20-30 представників кожного структурного підрозділу, -- але це вже робота не адміністрації, а профкому. Але ці діячі й досі не спромоглися зібратися: то того немає, то іншого, отож за таких умов скликати загальні збори -- просто нереально. Якби ті люди, що кудись весь час пишуть, були видатними майстрами, може б, до них і прислухалися, але ж це -- просто озоблені особи, які відчувають свою непотрібність. Та подивіться, як розцвіла Опера за останні роки, скільки доброго в ній зроблено! Хіба в Ла Скала є такий пастижерний цех, який ми відкрили минулого тажня, а така малярка! Та Опера єдина з львівських театрів, що має понад мільйон прибутку! Театр блищить зараз так, як при Горголевському не блищав!"
Утім, з усього випливає, що цим блиском профспілкові діячі, які обстоюють права артистів, не засліплені. Те, що дирекція Опери вела переговори щодо внесення змін і доповнень до колективного договору саме 1997 р. випливає не тільки із їхніх слів. Про це свідчить і посилання начальника ТДІП "Держнаглядпраці", головного державного інспектора праці у Львівській області О. Завади на рішення від 08.04.2003 року засідання узгоджувальної комісії за участю працівників театру , представників художньої ради, дирекції, провідного спеціаліста юридичного відділу облдержадміністрації Р. Снігура, першого заступника начальника управління культури Ю. Корчинського, начальника відділу мистецтв І. Симчича, депутата облради Л. Федорів.
Однак договір 2001 р. -- несподівана міна, яку мають знешкодити сапери вже не з профспілкових, а з правоохоронних органів ще до конференції, інакше вона остаточно підірве правове поле регулювання трудових відносин між директором та працівниками театру. Довіру між ними вона, здається, вже підірвала. Тому вони вимагають від ЛОДА заміни директора Опери та сприяння у призначенні нового, який би зумів вивести театр із кризи. |
