За життя його твори практично не виставляли. Але вже перша посмертна виставка у 1956 році у Парижі принесла Нікола де Сталю світову славу. Відтоді його твори щороку успішно виставлялись і високо цінувались по обидва боки Атлантичного океану. Оце тепер, майже півстоліття по смерті митця у Центрі "Помпіду" відкрилась величезна ретроспектива творчості де Сталя.
Нікола де Сталь народився у сім`ї генерала барона В. І. де Сталь-Гольдштейна, коменданта Петропавловської фортеці у Петербурзі, 1914 року, що наклало відповідний фатально-трагічний відбиток на всю його долю: І Світова війна, революція, втрата батьків у семирічному віці, еміґраційні поневіряння Бельгією, Північною Африкою, Францією, служба в Іноземному леґіоні, життя в окупованому німецькими фашистами Парижі, смерть коханої дружини, фізичне виснаження, депресія, самогубство.
Після його смерті залишилось більше 1000 картин, тисячі малюнків і аркушів друкованої графіки, які є наочним доказом того, що де Сталь є одним із найяскравіших представників післявоєнної паризької школи, на яку помітно вплинула саме його творчість. Найбільш влучно з цього приводу висловився Жорж Брак: "Живопис за своєю суттю дуже нагадує любов. Це могутня сила. Для де Сталя це той ґрунт, на якому він існує".
Хоча Нікола де Сталь отримав класичну художню освіту у Бельгії, переїзд у 1930-х роках до Франції і бурхливе спілкування із тогочасними французькими авангардистами, особливо дружба з Браком, швидко зростили в його душі пагони сумніву у засадах фігуративного живопису. 1942 рік став переломним у творчості художника. Але вперше він виставив свої нові творчі пошуки публічно тільки у 1944 році, у ще окупованому Парижі на спільній із Кандинським та Маньєллі виставці. Від того часу він абстрагує все реальне, закодовуючи предмети безпредметною формою або навпаки, означуючи предметами безпредметну сутність. Кожне його полотно -- місток між предметністю і безпредметністю, яким і сам митець, і глядач можуть вільно пересуватись у той чи інший бік. Де Сталь вишукує нові взаємозв`язки абстрактної форми, лінії та кольорової плями, складає з яскравих вражень від реальних ситуацій пазли своїх полотен, які за рахунок втрати конкретики набувають багатозначності, нового підтексту та нічим необмеженої асоціативності.
Через палку любов де Сталя до Шардена помітне місце у його творчості займає натюрморт. Ще одне захоплення, футбол, спонукало митця до створення великого циклу етюдів і великомасштабних полотен "Футболісти". Згодом виник цикл "Музиканти". Але поза тим Нікола де Сталь весь час не полишає малювати природу, намагаючись висловити своє захоплення від Середземномор`я.
Ті, кому пощастить потрапити до Центру "Помпіду" до 30 червня, зможуть на власні очі побачити магію живописаного де Сталем південного повітря, оголеного жіночого тіла та вершників, а також весь перебіг мистецьких пошуків цього великого художника. |
