BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ економіки.    Аналітика Поступу.    Арт-Поступ.    Поступ фестивальний.    Поступ науки і технологій.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
16 травня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:12 21-04-2017 -   Трамвайну колію на Сихів продовжать до «Арени Львів»  
  16:24 21-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  15:34 21-04-2017 -   У чоловіка викрали гроші під час зняття готівки у банкоматі  
  14:24 21-04-2017 -   Графік планової профілактичної дезінфекції в пологових стаціонарах Львова  
  14:17 21-04-2017 -   У Шегинях затримали ретроавтомобіль  
Україна
  17:8 21-04-2017 -   Жданов та Омелян хочуть взяти Мартиненка на поруки  
  16:19 21-04-2017 -   В Одесі знайшли вкрадений пам'ятник солдату Швейку  
  15:33 21-04-2017 -   Зарплата Гройсмана у березні становила понад 36 тисяч гривень  
  15:15 21-04-2017 -   На Сумщині СБУ затримала ключового фігуранта справи Сергія Курченка  
  14:22 21-04-2017 -   Укрзалізниця з червня підвищує тарифи на 25%  
Світ
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  
  12:12 21-04-2017 -   Перестрілка в центрі Парижа: затримано трьох підозрюваних  
  11:39 21-04-2017 -   У Північній Осетії в аварії загинули двоє українських підлітків - ЗМІ  
  11:32 21-04-2017 -   Кількість жертв теракту в Пітері зросла до 16 осіб  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ фестивальний  »  САКРУМ

___________________________________________________________________________

Спів солов'я на розквітлій сакурі
Марта ґАРТЕН
 
Початок травня в Ужгороді ознаменувався непересічною кількаденною імпрезою, яку за її значенням та вагою можна зарахувати до найелітарніших подій у культурному житті тієї України, яка мислить себе у світовому контексті сучасного інтелектуального дискурсу. Однак подія, про яку "Поступ" вважає за конче необхідне розповісти львів'янам, не була якоюсь глобалістською конференцією, а фестивалем сучасної духовної музики, що його другий рік поспіль проводять в Ужгороді керівники камерного хору "Кантус" брати Станіслав та Еміл Сокачі у співпраці з Євгеном Ясінським -- директором Ужгородської дитячої школи мистецтв і головою ради Фонду "Мистецтво", а також при сприянні Закарпатської обласної державної адміністрації, Ужгородської міської ради та управління культури Закарпатської ОДА. А оскільки спонсорами фестивалю, окрім ЗВВБФ "Профдопомога" та спільної україно-чеської фірми "Ужгород", є ще й така міжнародна організація, як "Карпатський Фонд" (Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Україна), то цілком зрозуміло, що це дозволяє фестивалю автоматично відкидати провінційний статус, легко входячи в контекст розмови понад кордони.


На тих кілька днів, коли стародавній Ужгород -- цей благословенний закуток Закарпаття -- відчуває на собі подих весни, він перетворюється на своєрідну Кастальську республіку, вигадану Германом Гессе у його культовому для XX століття романі "Гра в бісер". Далеке від столичної метушні закарпатське місто європейського штибу немов справді виявляється найвдалішим місцем для заснування саме "тут і тепер" ідеальної території спілкування духовно споріднених музикантів: виконавців, композиторів, теоретиків.

Адже в час, коли відквітає магнолія і береться цвітом екзотична японська сакура, і на Ужгород сходить специфічний шарм, до цього міста давніх мистецьких традицій, плеканих у богемних середовищах разом із кавово-винними церемоніями, з'їжджаються справжні магістри гри. Причому великий магістр -- особа не анонімна, а дуже добре знана львів'янам. Це визначний український піаніст, лауреат премії ім. Л. Ревуцького, доцент львівської музичної академії ім. М. Лисенка, галицький лицар Йожеф Ермінь! Саме він очолює мистецьку раду Ужгородського фестивалю сучасної духовної музики.

Не відмовляючи собі в деякій суб'єктивності відбору і покладаючись на свій смак куратора цього проекту Йожеф Ермінь, який народився в Ужгороді 1960 року, повертає рідному місту шану в той спосіб, що запрошує на фестиваль музикантів, які поділяють його естетичні та світоглядні засади.

Може, саме тому серед запрошених цьогоріч до Ужгорода виявилося доволі авторитетних львівських виконавців. Серед них флейтист Андрій Карп'як, композитори Богдана Фроляк і Юрій Ланюк, диригент Володимир Сивохіп із камерним хором "Ґлорія", віолончеліст Ярослав Мигаль та заснований ним у Львові 1996 року камерний оркестр Leopolis. До речі, теперішні львів'яни -- вокалістка Світлана Глеба та диригент Богдан Дашак -- народилися саме в Ужгороді.

Інші ж гості й учасники фестивалю були запрошені здалеку: голова Краківської спілки композиторів мистецтвознавець Ежи Станкевич та професор Люблінського католицького університету композитор Анджей Нікодемович -- із Польщі, піаніст Євген Громов та композитори Ігор Щербаков та Володимир Рунчак -- із Києва. На жаль, через погіршення стану здоров'я на фестиваль особисто не зміг прибути колишній львів'янин Анджей Нікодемович. Але друга редакція Концерту для фортепіано з оркестром №2 (2003 р.) цього визначного католицького композитора була серед творів, які звучали в день відкриття фестивалю у Великому залі Закарпатської обласної філармонії під батутою диригента Богдана Дашака.

Як пояснює голова мистецької ради фестивалю Йожеф Ермінь, програму всіх концертів складали твори, об'єднані ідеєю духовності. Однак не в суто церковному трактуванні цього слова. А в ширшому -- світоглядному. "Духовність саме в тому розумінні примушує композитора ставитися до музики із повною відповідальністю, -- наголошує Йожеф Ермінь. -- Тоді він може досягнути гармонії макро- і мікрокосму. Тоді написаний твір віднаходить гармонію зі Всесвітом. Коли я вперше почув спів хору "Кантус", я зрозумів, що це саме той колектив, з яким я можу спробувати втілити ідею фестивалю духовної музики. Це дуже елітарний професійний колектив, який уже давно виконує музику, близьку моєму серцю: Мессіана, Стравінського, Пярта. Це люди зовсім іншої ментальності, саме тому з ними й удалося організувати фестиваль".

Піаніст, якому довелося багато виконувати сучасної музики, на основі власного досвіду виробив світоглядні критерії, що дозволяють йому формувати фестивальну програму. "Навряд, чи я в цьому є об'єктивним, -- сумнівається Йожеф Ермінь, -- та це й неможливо, але я вибираю твори на власний смак, а внаслідку виходить доволі об'єктивна панорама сучасної духовної музики, якої тут спраглі".

До честі Ужгорода, судячи з того, що на всіх фестивальних концертах слухачів не бракувало, тут збереглося дуже сприятливе інтелектуальне середовище, що відчує потребу справжнього високого мистецтва. Філармонія чимала, вона вміщає 800 слухачів, а зал був так переповнений, що доводилося доставляти крісла. Причому аудиторія переважала молодіжна! Студентство також становило основу глядацької аудиторії під час демонстрації в Ужгородському музучилищі ім. Д.Задора документального фільму "Олів'є Мессіан та птахи", зробленого у Франції 1972 року, яку супроводжував лекцією про композитора Єжі Станкевич. А що вже казати про ту кількість людей, які сходилися на ті три хорові концерти, що відбувалися не в філармонії, а у катедральному соборі!

"Ми б хотіли розширювати наші акції, долучаючи до їхнього проведення й інших митців, -- ділиться планами Йожеф Ермінь. -- В Ужгороді багато художників та акторів, творчі засади яких співзвучні концепції музичного фестивалю. Це дуже перспективна справа. Фестиваль просто на очах робиться престижним не тільки для місцевих музикантів, а й для столичних. Ми одразу поставили високу виконавську планку. Якщо до цього рівня підтягнеться й тамтешній оркестр і квартети, представивши цікаву програму, то ми із задоволенням включимо їх до наступних програм, бо ж ми не зробили цю акцію тільки під "своїх" виконавців. Для нас важливо не знижувати якості. Загалом, організаційно фестиваль провадять фанати своєї справи, вони вміють знаходити спонсорів, спілкуватися із ними, переконувати в потрібності підтримки мистецтва. Тому там, у музичній школі, такі інструменти, яких навіть немає в нашій консерваторії! Вважаю, що організатори для гостей фестивалю зробили комфортні умови для праці. Жодних збоїв із репетиціями, налагоджені інструменти. В Ужгороді, на відміну від Львова, прекрасні можливості для виконавців: чудовий рояль "Стейнвей", чеський орган і прекрасний акустичний зал із мінімальною реверберацією у приміщенні колишньої синагоги".

Що ж, такими можливостями похвалиться не кожна провінція. Наша й поготів. Бо коли до цього додати, що Ужгородський фестиваль підтримала обласна й міська адміністрації, а також Мукачівська мерія та вирозумілі спонсори (основну ставку організатори роблять на підтримку "Карпатського фонду", який покликаний опікуватися розвитком регіону прикордоння), -- то виходить, що кошторис Ужгородського фестивалю є у кілька разів більшим, за ті сльози, що їх від ЛОДА отримав наш актуальний фестиваль "Віртуози"! Оскільки львів'янам є що з чим порівнювати, "Поступ" попросив диригента Богдана Дашака поділитися враженнями про відвідини Ужгорода

"Концерт львівського оркестру Leopolis відкривав фестиваль, це музиканти, які постійно гастролюють у Європі, -- коментує Богдан Дашак. -- Атмосфера колективу відповідала фестивальній: відповідальність і професіоналізм виконавців західного стандарту дозволили мобільно зробити якісну програму, адже оркестранти дуже добре реагують на рухи руки диригента. Дуже цікавою музикою ми розпочали концерт: Vestigia для альтової флейти та струнних Богдани Фроляк. Це дуже психологічний, заглиблений, подекуди трагічний твір, написаний спершу для квартету, а потім на наше прохання перекладений для оркестру, де отримав повнішу обертоніку звучання. А другим твором був Концерт для фортепіано та струнного оркестру Ігоря Щербакова, де солістом виступив Йожеф Ермінь. Приємно, що сам автор приїхав на концерт, і я побачився з ним після довгої перерви, дякую фестивалю за цю зустріч".

До речі, Богданові Дашаку, який в Ужгороді диригував "Камерною музикою для 21 інструмента", пощастило бути 16 років тому першим виконавцем цього твору Юрія Ланюка у Кракові, але кожного разу він переживає цю музику по-інакшому. На думку диригента, який, на жаль, дуже мало задіяний у Львові, як зрештою й оркестр Leopolis, у цьому творі -- жодної зайвої ноти, кожна фраза продумана і вибудувана за формою й оркеструванням, особливо імпонує катарсис, яким завершується фінальний розділ. "Ужгородський фестиваль -- це те духовне братство людей, які відчувають спорідненість душ. Фестивальна атмосфера спонукає до спілкування, до творчості. Ми говорили на всім зрозумілому музичному есперанто. І найважливіше, що фестиваль спромігся знайти єдину стилістичну концепцію. Жоден твір не випадав, і виконаний був на відповідному рівні", -- підсумовує Богдан Дашак.

До цього можна додати, що й сприйняття також відзначалося відповідним рівнем. Наприклад, на концерті київського піаніста Євгена Громова, який виконував твори Вагнера, Дебюссі, Скрябіна, Лур'є та Лятошинського, звучали ще й п'єси раннього і пізнього Вебера. Ця пуантилістична музика не завжди сприймається аудиторією, бо вимагає підготовленого слухача. Тут же, на превелике здивування самого піаніста, була абсолютна тиша, жодного розхолодження і шуму в залі, концентрація уваги -- максимальна. Утім слід віддати належне виконанню -- гарний інструмент, чудові тембри, хороша гра -- зробили Вебера цікавим для широкого загалу.

Та наймістичніший момент Ужгородського фестивалю, за свідченням композитора Юрія Ланюка, пов'язаний із Мессіаном. Привізши фільм про свого вчителя і лекцію про його музику, краківський мистецтвознавець Єжі Станкевич із здивуванням знайшов в Ужгороді автентичну ситуацію для суто мессіанівської колекції пташиного співу. Ежі Станкевич був зачарований красою міста, до якого він прибув уперше, а надто -- цвітінням сакури. У день, коли мала прозвучати його лекція "Мессіан і птахи", він прокинувся вдосвіта й почув спів солов'я на розквітлій сакурі! Це найперша музика нового дня, коли змовкає соловей, сходить сонце і вступає щебетливий хор інших пташок. Щоб записати цей символічний фрагмент початку музики нового дня сам Олів'є Мессіан, як це видно із фільму, змушений був мандрувати до такої екзотичної країни як Японія, а унікальність музичного Ужгорода в тому, що майстер-клас Природи тут відкритий для чуйного митця! Цей штрих, на думку Юрія Ланюка, характеризує загальну атмосферу Ужгородського фестивалю, у якому немає випадковостей.

Значить, і те, що свого часу хоровий диригент Еміл Сокач підняв камерний хор "Кантус" до такого рівня, що дозволив багатьом професіоналам назвати його колективом високого класу, -- також не випадковість, а закономірність, яка й дозволила Ужгороду стати територією, на якій утвердився фестиваль духовної музики. Господарі фестивалю -- хор "Кантус" -- заявили про це виконанням "Покутного канону" Арво Пярта (твору, спопуляризованого львів'янам хором "Ґлорія"). А розширенню території сакральної музики на II Фестивалі духовної музики в Ужгороді сприяло поле звучання концерту із творів Таверна, Стеценка, Пярта, Польової, Сегіна та Гурецького у виконанні львівської "Ґлорії".

Та основною фестивальною подією став спільний виступ "Кантуса" й "Ґлорії" під диригуванням Еміла Сокача із виконанням хорового концерту Альфреда Шнітке. Це була українська прем'єра тричастинного твору, написаного Альфредом Шнітке в 1984-95 роках на текст третього розділу "Книги скорботних піснеспівів" великого вірменського поета доби середньовіччя Григора Нарекаці. Друге виконання цього концерту можна буде послухати у Львівському будинку органної та камерної музики у неділю, 18 травня, в програмі фестивалю "Віртуози".

На думку Володимира Сивохопа -- диригента, який цього разу провадитиме виконання хорового концерту Шнітке у Львові: "Хоровий концерт Шнітке позначений тим же симфонізмом, що й інструментальні його твори, це та сама партитура на 20-25-30 голосів. Це ті ж регістри -- від найнижчого басу до найвищого сопрано в третій октаві, це таж динаміка -- від п'ятьох піано до трьох форте. І це все в хоровій партитурі, a kapello. Словами це передати важко. Це треба чути! Мені здається, що виконання Концерту для хору Шнітке стане найсерйознішою акцією фестивалю "Віртуози".









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  ''Задовільно'', як для Буняка 
  ·  Міжгалактичний оберіг 
Погляд
  ·  Така різна неправда 
  ·  Депутати складають компанію в'язням 
Поступ у Львові
  ·  Візит Януковича: спроба третя 
  ·  Симпозіум екоправа 
  ·  Купатись чи не купатись? 
  ·  Ітерв'ю із отцем Харкавим 
  ·  Золотий подарунок Львову 
  ·  Діти можуть зачекати 
  ·  Рада проти реформи 
  ·  Японці вивчають Львівщину 
Поступ з краю
  ·  Іракський вибір України 
  ·  Карпачової не підтримали 
  ·  Залізний кулак Донецька 
  ·  У "колі друзів" Євросоюзу 
  ·  Справу унсовців перенесли 
  ·  Реформа Кучми нецікава Кравчуку 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Економіка Німеччини в мінусах 
  ·  Місто на воді врятують 
  ·  Овації на адресу Кваснєвського 
  ·  СВІТООГЛЯД 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Поступ економіки
  ·  Долар зміцнює позиції 
  ·  Найгучніше злиття Європи 
  ·  "Галичфарм" з новим терміном придатності 
  ·  Зміни в "Кредит Банку" 
  ·  ХРОНІКА 
Аналітика Поступу
  ·  Візантизм львівської політики 
Арт-Поступ
  ·  ДОБРИЙ ХУДОЖНИК -- ЦЕ МЕРТВИЙ ХУДОЖНИК? 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ фестивальний
  ·  Спів солов'я на розквітлій сакурі 
Поступ науки і технологій
  ·  Талант створювати науки 
  ·  Історія ядерної програми Іраку 
  ·  Для нейтрино немає перешкод 
  ·  Приручення Морфея 
Пост-Factum
  ·  Водами Черемошу - за медалями 
  ·  КАЛЕНДАР