BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ в музеї.    Мікроскоп пана Юрка.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Поступ реляксу.    Пост-Fakrum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
17 травня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ОПЕРА

___________________________________________________________________________

Квітка виклику
Тетяна СТЕПАНЧИКОВА
 
Навіть той, хто змалечку не був знайомий з музичним театром, при слові "Кармен" починає мурмотіти щось на штиб: "Любов, любов... законів всіх вона сильніш", а інший неодмінно продовжить: "Тореадоре, сміливіше в бій", Ну а коли у товаристві трапиться хтось більш музично наслуханий, той додасть: "Бачиш, як свято зберігаю квітку, що дарувала ти..." Одне слово, знайомі мелодії великого француза Жоржа Бізе стали "хітами" популярної оперної музики.

Але опера -- це не лише окремі мелодії, а й дія, певним чином організована диригентом і режисером, акторами і художником. Коли всі компоненти їхньої співпраці зведуться в гармонії, тоді починаєш розуміти, чому час настійно викликає на кін героїню на ім'я Кармен. Яких лише виконавиць не бачила наша оперна сцена в цій ролі! Були Кармен молоді й старші, були інфернальні, трагічно-пристрасні, звабливі, чуттєві... Були жінки-вамп, котрі спершу несамовито переслідували бідолаху Хозе, а потім безжально його покидали й стрімголов мчали за новим захопленням. Були Кармен романтичні й реалістичні, -- і кожна відповідала запитам свого часу і театральній традиції.

Переродження старої опери відбулося, коли для оновлення постановки до Львова отримав запрошення італійський режисер Стефано Патаріно (чит. "Арт-Поступ" № )І незважаючи на те, що на сцені залишилися вже бачені у 90-х роках декорації, сталося диво: зазвучала, заспівала нова вистава -- сучасна, хвилююча, неповторна. Така, що бере вас у полон з першого такту увертюри, від заставки-суперзавіси, від першого ліхтаря.

Мотиви Рубенсового "Викрадення Європи", розвинені художником Т. Риндзаком на полотні суперзавіси (повторені в афіші та програмці вистави), наповнили образ героїні філософським і містичним змістом, змусивши насторожитися: якою буде героїня опери, яку розлючений Бик із червоними очима несе просто в Космос, якою буде Вона, що кидає свою славнозвісну квітку самому Фатуму?

Вистава від першого акорду оркестру (яким керує молодий талановитий Андрій Юркевич), від першої проспіваної фрази хору (хормейстер Б.Герявенко), від першого виходу дівчат з тютюнової фабрики (оце вже робота й запрошеного італійського режисера С. Патаріно) захопила високим класом оперного дійства. При конкретиці Іспанії, відображеній у декоративному оформленні ("Школа Лисика" -- не без гордості говорить про свою роботу художник Т. Риндзак), при докладній психологічній партитурі образів масовки -- вистава відразу підноситься до вселюдського художнього узагальнення, прагнучи також до того Космосу, куди з викликом кидає свою квітку Кармен.

І вже не так важливо, якою вийде на сцену героїня: жінкою-вамп, оперною дивою чи романтичною красунею з червоною трояндою у циганському волоссі. Зрештою режисер зумисне вдається до інтригування: появі Кармен передує не одна дівчина, задекорована під "традиційну Карменситу". Тому Оксана Ситницька з'являється на сцені зовсім неакцентовано. Вона є втіленням усього того, чим уже стала львівська вистава для свого глядача до її виходу: тільки більш стилізації, краси й свободи. Ось що відрізняє нову Кармен. Усе, що робить О. Ситницька в ролі героїні, свідчить про невимушеність і свободу. У її грі відчувається той веселий іронічний погляд, яким дивиться на події свого сценічного творіння режисер С. Патаріно: ні до чого не ставитися надто серйозно, не переобтяжувати виставу, не наполягати на драматизмі -- він здійсниться сам -- не декларувати свободи, бути вільним де-факто. Ця акторська й музична свобода, яка характеризує на сцені Кармен-Ситницьку, є водночас виявом високої фаховості, на основі якої й можливі справжні відкриття в мистецтві.

Саме ця незалежність, творча свобода, яку заявляє Кармен як засаду свого існування і призводить її зустрічі з хозе. Кармен-Ситницька, виконуючи "Хабанеру", шукає того, хто не схожий на всіх. Її погляд спиняється на вайлуватому воякові. І вона кидає йому свою квітку -- чи то жартома, чи випадково. Але випадок мав наслідок: Хозе стає їй у пригоді, коли винну у сварці товарок Кармен вимагатимуть взяти під варту.

Якщо характер героїні -- і музичний, і особистий, і театральний -- заявлено відразу, а далі вона вже просто продовжує чарувати нас і своєю пластикою, і музичністю (в тому числі й танцем із кастаньєтами, чим володіє не кожна танцівниця), то характер Хозе у виконані О. Данильчука режисер вибудував у широкому й рішучому розвитку. На початку дії це традиційний оперний тенор -- мінімум свободи, весь зосереджений на подоланні вокальних труднощів. Але протягом трьох наступних актів герой О. Данильчука поступово йде до осягнення проблеми внутрішньої свободи й підноситься на вершину трагедійності. Це Кармен поставила його перед проблемою волі, котра до того часу категорично суперечила його розумінню життя. І в четвертій дії співак й актор досягає такої сили драматизму в ролі Хозе (саме в ролі, а не партії -- тут як досвідчений вокаліст він проблем не має), що гідно вивершує струнку конструкцію вистави в цілому.

Вистава здійснилася творчо, бо прекрасна обсада створила умови для колоритного розв'язання усіх образів. М. Хохлогорська (Мікаела): про неї можна написати окремий нарис, бо від реалістичного образу милої закоханої сільської дівчини актриса сягає узагальнення жіночого характеру. І. Кушплер (Ескамільйо, тореадор): імпозантний герой класичного іспанського театру, володар виняткового голосу. Ю. Трицецький (Цуніга): волею режисера пихатий капітан, перетворений актором на веселого застільника, допитливого, закоханого у все жіноцтво разом, меткого молодика, без участі якого не відбувається жодна подія вистави. Товаришки Кармен -- Фраскіта (Н.Романюк) та Мерседес (С.Разіна) разом з перемитниками Данкайро (В.Кривко) та Ремендадо (П.Толстой) яскраво засвідчують, які творчі можливості має трупа. Усі вони не просто чудові вокалісти, а й розумні актори, по-справжньому творчі. Здатні виконати будь-які складні музичні й сценічні завдання. У кожному разі в довгій низці вигуків "браво!", якою відзначили цю постановку, першим було винагороджено їхній квінтет з другого акта (співають його разом із Кармен). Гідно завершує сценічну історії нової Кармен і балетна інтродукція (балетмейстер Г.Ісупов). Не стільки любов, скільки допитливість, цікавість до світу визначає стосунки героїні з різними людьми, що трапляються їй у житті. І балет у виконанні львівських акторів, незважаючи на строкатий і яскравий антураж, немов карти, пророчить їй загибель.

Усі досягнення вистави були зумовлені натхненою творчістю всього колективу на чолі з диригентом Андрієм Юркевичем. Це він перетворив театральний оркестр на першого героя постановки, а хор -- на персоніфікованих учасників дійства. Режисер Стефано Патаріно показав, як по-шекспірівськи на сцені можуть співіснувати комедія і трагедія. Звільнена від музичної залежності, Кармен набула рис античної героїні, а Хозе у фіналі сягає глибини трагедії Отелло. Тому шкода, що при такій вишуканій і мистецьки завершеній постановці трапляються, на жаль, дрібниці, котрі не можуть не викликати здивування: безлад у русі команди при зміні варти, невчасно удар у дзвін (накладаючись на співану репліку Хозе, він псує її закінчення), не скрізь витримана культура гриму.

У народі люблять, знають, співають мелодії з опери "Кармен". Колись вистава йшла у Львові українською. Тепер французькою. Звучить блискуче. Але шкода, що її не почують усі, хто міг би стати глядачем... Утім, про це нехай мізкує адміністрація. Але прем'єра варта вітань, це блискуча перемога театру, який разом із своєю Карменситою гідно відкрив собі й нам простори мистецького космосу.









» 
Зоряний час Віктора Камінського
Ірина СТРОЙ
 
Віктор Камінський
Відомо, що творення музики -- це один із найбільш містичних актів креації. Дух музиканта, чия суб'єктивність народжується кожного разу заново у тендітних образах звукової нескінченності, наче підкорює собі Всесвіт, примушуючи звучати найглибші пласти архаїки, і навіть тишу. У непростий час постмодерну, коли одні композитори герметизуються у собі, ностальгічно пригадуючи минулі часи, інші, аби "дуба не дати", гарячково намагаються пристосуватися до жорстких умов ринку, третіх охоплює глибока депресія з діагнозом "анастезія долороза", що у перекладі означає "хвороблива нечутливість" або "втрата почуттів". Отож, авторський концерт відомого українського композитора Віктора Камінського, який відбувся у рамках XXII Міжнародного музичного фестивалю "Віртуози" з нагоди 50-річчя маестро, викликав зрозуміле зацікавлення львівської публіки.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львівський політв'язень -- на волі 
  ·  Українці розробили діагностику SARS 
Погляд
  ·  Вишукане пограбування українців 
  ·  Відродження Вірменської Церкви 
  ·  ТРАВНЕВИЙ РИТУАЛ 
Поступ у Львові
  ·  Мовою львівських стін -- 2 
  ·  Свято Європи на Львівщині 
  ·  Гудима викриває Кучму і Путіна 
  ·  Проблеми на спільному кордоні 
  ·  НАШЕ МІСТО 
  ·  НПК "Галичина" не продадуть 
  ·  "Батьківщина" знайшла винних 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Паскуаль розставив крапки над "і" 
  ·  Гей, гоп, Канада 
  ·  Ще один крок до Європи 
  ·  Громадське ТБ на базі УТ-1 
  ·  Виборчком помстився за комсомол 
  ·  Ще два міністри зізналися 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Путін за велику Росію 
  ·  Польський наступ на "стару Європу" 
  ·  Справи Європейські 
  ·  Маєтки Джорджа Буша 
  ·  Білоруська особливість 
Поступ в музеї
  ·  Без друзів музеї самотні 
  ·  Рада радить, але чи уряд слухає??? 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Арт-Поступ
  ·  Зоряний час Віктора Камінського 
  ·  Квітка виклику 
Спорт-Поступ
  ·  Італійський фінал 
  ·  Чемпіони, що родом з дитинства 
  ·  Кубок Лобановського залишився вдома 
  ·  СПОРТ-КОРОТКО 
Поступ реляксу
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
Пост-Fakrum
  ·  Прикарпатсько-волинська війна 
  ·  КАЛЕНДАР