BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Поступ в Івано-Франківську.    Львівські обсервації.    Подорожі Поступу.    Здоровий Поступ.    Поступ комп`ютерних технологій.    Кримінал.    Арт-Поступ.    Ексклюзив Поступу.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
11 січня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:32 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:57 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:53 21-07-2017 -   У Львові за розкрадання 8 млн гривень бюджетних коштів арештували директора підприємства  
  14:50 21-07-2017 -   Знайдені ручні гранати мешканець Жидачівщини передав у шкільний музей  
  14:46 21-07-2017 -   Вулицю Замарстинівську відремонтують на ділянці від вул. Гайдамацької до вул. Липинського  
Україна
  14:44 21-07-2017 -   Полторак заявив про небезпеку російсько-білоруських навчань  
  14:39 21-07-2017 -   Суд закрив кримінальну справу проти Ляшка  
  14:38 21-07-2017 -   В Україні надзвичайна пожежна небезпека  
  14:35 21-07-2017 -   На нардепа Розенблата одягли електронний браслет  
  14:27 21-07-2017 -   ГПУ: На заводі Мотор Січ розікрали 350 млн грн  
Світ
  14:41 21-07-2017 -   Маск отримав дозвіл на тунель між Нью-Йорком і Вашингтоном  
  14:37 21-07-2017 -   У Техасі дозволили пороти учнів палицею  
  13:3 21-07-2017 -   Зірку американського футболу помилували після 9 років в'язниці  
  11:33 21-07-2017 -   У Греції від землетрусу постраждали понад 120 людей  
  10:14 21-07-2017 -   У Монако на аукціоні за мільйон євро продали годинник Путіна  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ексклюзив Поступу  »  ІНТЕРВ`Ю

___________________________________________________________________________

Михайло Барбара: Світ є надто різноманітним
Розмовляла Катерина СЛІПЧЕНКО
 
Місько Барбара
Михайло Барбара – одна з харизматичних постатей львівської тусовки. І достатньо різнобічна: він співає, пише вірші, керує радіо, тепер ще подався в актори. Львів’яни мали змогу побачити його в ролі Ірода у виставі “Щасливого Різдва, Ісусе”. Що ж саме робить Місько Барбара, і що робить його таким, як він є?
– Михась, хто ти – фронтмен “Мертвого півня”, редактор радіо “Ініціатива”, літератор, актор?
– Це важке питання навіть для мене самого. Я не знаю, що відповісти. Актуальним на сьогодні є те, що я актор. Я зараз найбільше цим займаюсь і найбільше цим перейнятий. Хоча це не заважає іншій діяльності. Вистава, зрештою, є напівспіваною, так що я далеко не відходжу від попередніх занять. Але все-таки у грудні та січні я найбільше є актором.
– Що стосується твоєї іншої діяльності, то чому “Мертвий півень” не має концертів?
– Я думаю, що це необхідна річ. Навіть, за правилами, варто на деякий час зникнути. Тим більше, що зараз ми робимо спільний проект із Віктором Морозовим. Це буде приблизно десять його пісень, яких молодше покоління взагалі не знає, а для старшого покоління це є щось таке добре забуте або призабуте.
Ми вже пройшли певну апробацію в Києві, де з цим матеріалом ще важче. Але там все це дуже гарно сприйнялось. А для львів’ян, точніше для Західної України Морозов є легендарною фігурою, і для нас перш за все, для “півнів”, як для музикантів. Так що ця робота нам дуже багато дає і, відповідно, за логікою, треба трохи зникнути, щоб потім з’явитися з чимось новим.
– У “півнів” вже були спільні проекти з Юрієм Андруховичем, з Юрієм Покальчуком. Тепер – з Вікторо Морозовим. Це свідчить про те, що “Мертвий півень” потребує підживлення чи, навпаки, “півні” мають багато енергії для інших?
– Я думаю, що це не настільки потреба в зовнішньому підживленні, скільки відкритість. Ми робимо те, що нам цікаво. Виник, наприклад, раптом якийсь хіп-хоп, який нам цікаво було зробити в цей період, – ми зробили. Робили ми спільні речі з Юрками, Андруховичем та Покальчуком, бо це було цікаво. Але, звичайно, це є і поважним підживленням, тому що приходять люди, які мають власні ідеї. Хоча у випадку з Андруховичем та Покальчуком це є радше нові вірші чи нове звучання старих віршів. Щодо Морозова, то йдеться таки про музику. В будь-якому випадку це така доза професіаналізму, яка дуже допомагає. Саме спілкування дає дуже багато, і на репетиціях, і на сцені.
– А давно відома ідея про вірші Андруховича, які він пише спеціально для “Мертвого півня”, ще жевріє?
– Так. Я його уламував, щоб він дав принаймні тих кілька вже готових віршів. Але Андрухович, мабуть, після Америки став бізнесовим, тож він не хоче, щоб перед виданням книжки хтось побачив їх. Він читав їх кілька разів у нашій присутності, але ще не дає нам. Тож, я думаю, що це буде наш наступний проект. Десь цього року, сподіваюсь, він відбудеться. Юрко намагаєтсья придумати щось таке, що можна заспівати. Але попередні пісні на його вірші, такі як “Річка” чи “Липи”, він сам вважав такими, які неможливо заспівати. Так що цікаво, що він вважає придатним для співу.
– Чому групу “Мертвий півень” так мало крутять по радіо “Ініціатива”?
– Справді мало? Мені здається, що забагато. Для мене це важко. Я є достатньо заангажованим у керівництві радіо, і це виглядало би як зловживання службовим становищем. Я не можу собі цього дозволити. Моя природна скромність, мабуть, не дозволяє. А насправді є програма, яка йде десь біля обіду, її злорадна назва – гетто-музика. Це такий собі хіт-парад український, який з’являється за пропозиціями слухачів. Там часто звучить “Мертвий півень”.
– А взагалі ти якось можеш сформулювати концепцію радіо? Чи це є просто те, що подобається його керівництву?
– Згрубша є ідеї свої. Тобто є програми, які створюють особистості і які відбивають смаки того, хто їх робить. Музично кожен формує свою програму сам. Хоча є загальний напрямок: фанатична мета показати українську музику у всіх жанрах. Хоча так виходить, що українська музика більш рокова або експериментальна. Музично це є різноманітним. Грубо кажучи, це те, що є “неформатом”.
Всі радіостанції вибрали собі якийсь один формат, який є дуже обмеженим. Як на мене, це є зневага до людей, бо їм дозволяють слухати якийсь малесенький сигментик музики. А це – неправильно.
Тож в нає є все, що існує поза тим сигментом, так званим комерційним. Хоч комерційним він є дуже умовно. Це хтось там собі вирішив, що саме така музика є комерційною, не відомо чому. Якщо перетнути західний кордон України, то в цій самій Польщі вже прекрасно існують джазові радіо. І зрештою, світ є занадто різноманітним, щоб його обмежувати чимось. Тож ми крутимо “неформатну” музику і вважаємо, що це цікаво.
– А що з театром?
– Ну з театром це давня історія. Точніше, давня мрія. Ще коли я займався у студії в театрі Курбаса. Тепер вона нарешті зреалізувалася у проекті харківсько-львівському. Мали музику писати до цієї вистави з Харкова група “Люк”, а зі Львова – “півні”. На жаль, це не вдалося зробити в такому аж масштабі. Але вийшло так, що Сергій Жадан написав сценарій, вірші, харків’яни з “Люку” зробили музику. І вони досить довго в харківському театрі “Арабески” з режисером Свтіланою Олешко працювали над виставою, я лише на тиждень їздив до них у листопаді. Також я пробував записати пісні, бо в ідеалі має вийти касетка з саундтреком. І в результаті виявилося, що з “півнів” лише я там задіяний. Тож я отримав змогу зреалізувати свою театральну мрію.
Це – молоді актори, дуже відкриті люди, справжні фанати своєї справи. Я ними захоплений. Ледь не закоханий. І мені цікаво, бо я вчуся, і, з другого боку, можу допомогти, бо в цій виставі багато співу. Мені старшенно цікаво.
– Львів – Харків – якась така дивна культурна вісь України. Дивись, Курбас по ній рухався, львівський театр імені Курбаса також має кілька спільних проектів із харків’янами. Тепер ось ще один проект львівсько-харківський уже із зовсім іншими людьми. Зрештою, і Сергій Жадан, коли приїжджає до Львова, виглядає цілком органічним тут. Що відбувається?
– Я думаю, є щось спільне. Ну, як не смішно, є фактор “плюс-мінус 70”. Від Львова до польського кордону – 70 кілометрів, а від Харкова до російського – теж 70. Тобто це крайні і дуже амбітні крапки на мапі цієї країни. Я думаю, проводячи паралелі, можна сказати навіть про столичні амбіції. Харків був столицею, хоч і радянської України, але був. І Львів так само був столицею. Для мене 30-ті роки в українскій літературі є найулюбленішим, найповноціннішим періодом. І це в харків’янах десь сидить, хоч вони є російськомовними. Але це не заважає чомусь. При всьому нашому улюбленому сепаратизмі ми маємо багато спільного.
– Ще рік чи два “півні” у твоїй, зокрема, особі декларували свій шлях на Захід, заперечуючи шлях на Схід. Чому все змінилось так кардинально?
– Для мене справді ментально Захід є ближчим, але знову ж таки, для чого себе обмежувати. Це мені так само цікаво. Ми живемо в країні, яка є достатньо одноманітною та сірою. Нащо ще більше обмежувати себе? Київ, ставши столицею, дуже по-московськи узурпував центральність, і ми не знаємо, що робиться в Харкові, хоч там є справді талановиті люди. Харків’яни ж не уявляють, що робиться у Львові. Тобто, якщо ми говоримо про якийсь культурний простір, має бути спілкування.
– А твоя літературна діяльність ще є?
– Так. Зараз вона у підгрунті театрального проекту. Колись ми з Жаданом поїхали на кілька днів у гори. І три дні там нікого не було, і ми чудово працювали. Спочатку це мав бути сценарій до фільму, а потім це все більше ставало літературою і переросло у початок спільного роману. Правда, Жадан зараз у Відні і робить якісь свої речі, але це не зникає, це зостається. Зрештою, останні рік-півтора я багато сил віддавав радіо. Але нічого не зникає. Все лишається.
– Дякую. Успіхів тобі.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Люди, які стали символами минулого року 
  ·  В Україні – інвестиційний рай!? 
  ·  Депутата звинувачують у вимаганні 
Погляд
  ·  Надії та розчарування 
  ·  Хід Потебеньком 
  ·  Розчарування року 
Поступ у Львові
  ·  Юрій Збітнєв: Я з великим оптимізмом дивлюся в майбутнє Галичини 
  ·  Відрізані від світу 
  ·  Депутати йдуть на вибори 
  ·  Тиск на підприємців 
  ·  Львів відзначився 
Поступ з краю
  ·  Скандал розростається 
  ·  Латинка для татарської мови 
  ·  У “Нашу Україну” увійшли 10 партій 
  ·  Українці тікають до Німеччини 
Поступ у світі
  ·  Операція в Аргуні провалилася 
  ·  Справа вантажу зброї 
  ·  Ракетна загроза для США 
Спорт-Поступ
  ·  “Рома” – зимовий чемпіон 
  ·  Блаттер і далі хоче керувати 
  ·  Пенальті без світла 
  ·  В Іспанії – футбольний страйк 
  ·  Румунів “Карпати” уже позбулися 
Пост-Factum
  ·  Календар 
  ·  Музика на крок попереду 
  ·  Астрологічний прогноз 
Поступ в Івано-Франківську
  ·  Про біженців турбуються 
  ·  Президент заопікується чоловічим монастирем 
  ·  Саксофоністи отримали ноти 
Львівські обсервації
  ·  Свята 
Подорожі Поступу
  ·  Новий рік у Будапешті 
Здоровий Поступ
  ·  Боротьба з похміллям 
  ·  Коли температура небезпечна 
Поступ комп`ютерних технологій
  ·  serious Sam: The Second Encounter 
  ·  Цифрові пристрої-2002: менше революції, більше еволюції 
  ·  Творець Linux став комерсантом року 
Кримінал
  ·  Міліціонери приймали пологи 
  ·  Справа Александрова затягується 
  ·  Підпалили майстерню журналіста ЛТБ 
Арт-Поступ
  ·  11 друзів Оушена 
  ·  Ванільне небо 
  ·  У тилу ворога 
  ·  Від Венери до Афродіти 
Ексклюзив Поступу
  ·  Михайло Барбара: Світ є надто різноманітним