BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Політика.    Львівська політика.    Поступ мандрів.    Тема Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: Новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
 
3 вересня 2012 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  21:3 25-06-2019 -   Музей "Шевченківський гай" у Львові забудують  
  21:2 25-06-2019 -   Львівським випускникам, які отримали по 200 балів на ЗНО, виплатять по 5000 грн  
  21:1 25-06-2019 -   Найпотворніший будинок в центрі Львова перетворять на бізнес-центр для IT-компаній  
  21:1 25-06-2019 -   Садовий знову анонсує переговори з "Голосом"  
  9:50 19-06-2019 -   У Львові вперше у світі порахують безпритульних котів  
Україна
  21:7 25-06-2019 -   Росія відмовляється виконувати рішення трибуналу і відпускати українських моряків  
  21:6 25-06-2019 -   Вибори в Раду: з'явився свіжий рейтинг партій  
  21:5 25-06-2019 -   Українська делегація у ПАРЄ офіційно оголосила про рішення зупинити роботу в Асамблеї  
  21:4 25-06-2019 -   Президент України висловив розчарування рішенням ПАРЄ повернути Росію  
  21:4 25-06-2019 -   Рішення ПАРЄ: механізм санкцій скасований, Росія може повертатися  
Світ
  9:52 19-06-2019 -   У Молдові хочуть скасувати надання громадянства за інвестиції  
  9:51 19-06-2019 -   Компанія Facebook представила власну криптовалюту під назвою Libra  
  9:51 19-06-2019 -   Британія: Джонсон виграв другий тур виборів лідера Консервативної партії  
  10:45 03-06-2019 -   У Фінляндії заборонили шлюби неповнолітніх  
  14:51 30-05-2019 -   У Китаї знайдений комплекс з тисячолітніми гробницями  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Епоха Суркіса. Післямова
Іван ВЕРБИЦЬКИЙ
 
Суркіс і Ахметов2 вересня Григорій Суркіс офіційно залишив пост, на якому він знаходився 12 років. Поступився кріслом людині, з якою побив горщики ще у 1995-му, коли Анатолій Коньков був тренером національної збірної України, а Григорій Суркіс – президентом футбольного клубу «Динамо» (Київ). Та перепалка, за свідченням людей наближених, трохи пізніше змусила Конькова піти у відставку і істотно вплинула на його тренерську долю. А Суркіс тим часом будував футбольну імперію. Власну і національну. Почав з «Динамо», продовжив створенням Професійної футбольної ліги у 1995-му і увінчав весь цей процес, коли як президент Федерації футболу України у 2007 році переконав чиновників з УЕФА довірити Україні на пару з Польщею право проведення Євро-2012. Його діяльність на чолі українського футболу оцінюють по-різному, але ніхто не стане заперечувати, що саме при Суркісі український футбол окріпнув.

З 1995 року український футбол нарешті почав прокидатися від летаргічного сну, в який занурився з розпадом СРСР. Звичайно, з тієї миті, як Григорій Суркіс став одночасно керівником ПФЛ і його колективного члена ФК «Динамо», решті представників доводилося покірливо прийняти ситуацію, згідно з якою суддівство було винятково продинамівським.

Скандал з шубами і дискваліфікація з Ліги чемпіонів, створення ПФЛ і фактично повна узурпація прав на проведення українського чемпіонату, повернення до України Валерія Лобановського і будівництво першої сучасної навчально-тренувальної бази в Конча Заспі – всі ці події співпали з початком кар'єри Суркіса як високопоставленого футбольного функціонера.

З обранням Суркіса-старшого президентом Федерації футболу у серпні 2000 року з погляду підходів до клубного футболу не змінилося нічого. Точніше, розширилися сфери впливу Григорія Михайловича. З тією обмовкою, що на той час вже встигла заявити про свої амбіції друга сила українського футболу. Подобалося це Суркісу, чи ні, а з президентом донецького «Шахтаря» Рінатом Ахметовим вже доводилося рахуватися. Щоб встановити рівновагу, «донецьким» як компроміс була віддана Професійна футбольна ліга, яку очолив колишній віце-президент «Шахтаря» Равіль Сафіуллін. Втім, повноважень суркісівської ПФЛ перетворена організація вже не мала. ФФУ встановила контроль за призначенням суддів, а контрольно-дисциплінарний комітет Федерації міг переглянути будь-яке рішення, що стосується штрафів і дискваліфікації.

Культ особи

При цьому з юридичної точки зору до ФФУ прискіпатися було неможливо. Засідання виконкому Федерації нагадували театр одного актора, де глави обласних осередків виконували роль мовчазних виконавців, не дозволяючи собі навіть натяку на незадоволеність. Нехитро, адже всі обрані на місцях люди висували свої кандидатури тільки після санкції Суркіса. Залежні від ФФУ судді деколи витворяли чудеса. Особливо показовий випадок відбувся в кінцівці чемпіонату України-2000/01, під час матчу «Металурга» і «Динамо» в Запоріжжі. Кияни ніяк не могли розпечатаати ворота господарів, а єдиний гол забили наприкінці зустрічі, коли м'яч після удару Флоріна Черната не долетів до лінії воріт майже півметра. На доказ правоти суддівського рішення єдина на той час футбольна телепрограма країни використала комп'ютерну графіку, але трохи перестаралася, «занісши» при проекції м'яч у ворота разом з головою захисника, що знаходився на лінії.

З того часу між Києвом і Донецьком почалася відкрита футбольна війна. Григорій Суркіс потурбувався про те, щоб тримати першість і в інформаційних перестрілках: глава ФФУ понині контролює країни провідні футбольні видання, – «Команда», «Футбол» і «Спорт-Експрес в Україні». Єдиним рупором Донецька в цій боротьбі до відкриття телеканалу «Україна» залишалася газета «Сегодня».

Так чи інакше, протистояння між ФФУ і ПФЛ тривало майже вісім років. Права Ліги знівелювали, але з посиленням донецького лобі гостро постало питання про створення Прем'єр-ліги України – структури, яка б сама визначала фінансові умови і була б максимально незалежною від ФФУ. В рамках існуючих регламентних норм УЄФА, звичайно, де чітко вказано, що права на проведення внутрішніх чемпіонатів належать національним федераціям, а ті можуть делегувати їх створеним усередині країни структурам. Офіційно Прем'єр-ліга почала функціонувати з 20 червня 2008 року, коли Григорій Суркіс і висуванець донецького крила Віталій Данілов як виконуючий обов'язки президента нової структури підписали договір про співпрацю.

Тим самим об'єднання професійних футбольних клубів України «Прем'єр-ліга» перебрало на себе всі права на проведення змагань в елітному футбольному дивізіоні країни, включаючи права на телетрансляції і рекламу. Але протистояння на цьому не припинилося і тепер опонувати новому органу почала група клубів, на які чинить вплив Ігор Коломойський. Власне, у 2009-му Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позов генерального директора ФК «Дніпро» Андрія Стеценка і ухвалив рішення про ліквідацію української футбольної Прем'єр-ліги. На цей раз компроміс був знайдений не в останню чергу за допомогою Григорія Суркіса. На зборах клубів з його участю були призначені перевибори голови Прем'єр-ліги. Але альтернативи Данілову не було і, як наслідок, президентом він став, позбувшись приставки «в.о.».

Фактично, це був не тільки компроміс, але і якоюсь мірою капітуляція Суркіса, звиклого контролювати в українському футболі все і усюди. Під тиском опонентом у липні 2010-го президент ФФУ змушений був піти на поступки ще раз, призначивши куратором системи суддівства в професійному футболі України італійця П'єрлуїджі Колліну. З його призначенням суддівство перестало був підкреслено продинамівським, а скандали навколо суддівства хай і виникали часто, але системно-одностороннього характеру, як раніше, вже не носили.

Динамівське обличчя збірної

Непрозорою і продинамівськи спрямованою, як правило, прийнято вважати і процедуру обрання головного тренера збірної України. І якщо в другій половині 90-х, коли всі провідні футболісти України насправді були зібрані в Києві, такий крок ще виглядав виправданим, то з початком 2000-х, коли хорошою комплектацією і наявністю потенційних збірок крім «Шахтаря» вирізнялися деякі інші клуби, такий крок викликав роздратування і різку критику. У розпорядження збірної часто викликалися гравці глибокого динамівського запасу, тоді як гравці, що мають стабільну ігрову практику, умовно «Дніпра» або «Карпат», ігнорувалися.

Показово, що за всю історію існування збірної України в ній були всього три тренери нединамівці – які тренували команду по-перше в товариських матчах - Віктор Прокопенко і Микола Павлов, а також призначений під тиском громадськості наставником у 2010 році Мирон Маркевич. Останній, як відомо, повинен був готувати Україну до Євро-2012. Але, будучи паралельно тренером харківського «Металіста», Мирон Богданович впав жертвою протистояння з Суркісом президента харківського клубу Олександра Ярославського. Як відомо, у 2010 році КДК ФФУ без необхідної доказової бази назвала матч «Металіст» - «Карпати», зіграний 18 квітня 2008 року, договірним і винесла ухвалу про зняття з обох команд по дев'ять очок. Маркевич у відповідь подав у відставку з поста тренера збірної, заявивши, що ФФУ проявила до нього неповагу. Тим часом, розгляди в спортивно-арбітражному суді Лозанни щодо цього матчу не завершилися понині.

Так чи інакше, збірна України замість повноцінної цілеспрямованої підготовки до домашнього чемпіонату Європи через чвари на верхах тривалий час була просто обезголовленою. Суркіс не приховував свого бажання зробити наступним після Маркевича тренером ще одного динамівця Юрія Калітвінцева. Проте слабка гра і відсутність результату змусили президента ФФУ – знову-таки – під тиском громадськості прийняти кандидатуру іншого динамівця Олега Блохіна. Зокрема, відстоювала кандидатуру Олега Володимировича і донецька сторона. Правда, потім, під час Євро-2012 донеччани теж звинуватять тренера в тому, що при формуванні складу збірної він робив вибір на користь динамівців. Так чи інакше, навіть сам Блохін у ході підготовки збірної до Євро відзначав, що для повноцінної роботи йому не вистачило приблизно року.

Кінець ери

Хай і ситуативне, але призначення нединамівського тренера збірної, компроміс при створенні Прем'єр-ліги, призначення Колліни суддівським куратором – всі ці кроки підкреслювали, що утримувати футбольну владу в своїх руках ставало з кожним разом складнішим. Люди, які ще три роки тому під час звітно-виборних конгресів сліпо підтримували діючого президента ФФУ, у зв'язку із зміною політичної обстановки в країні і приходом до влади Віктора Януковича опчали схилятися до протилежного табору.

Ситуація ставала такою, що у разі дострокових виборів голови ФФУ, які опоненти намагалися провести на початку 2011 року, Григорій Суркіс втрачав свою посаду. У цей критичний момент Григорій Михайлович, будучи членом виконкому Європейського союзу футбольних асоціацій, звернув увагу УЄФА на втручання в діяльність ФФУ представників органів влади. У результаті вимогу не підіймати питань зміни керівництва Федерації до закінчення Євро-2012 безпосередньо Віктору Януковичу надіслав Мішель Платіні. Питання було вичерпане, але ця історія продемонструвала. Що володарювати Суркісу залишилося недовго.

Григорій Михайлович не приховує, що проведення чемпіонату Європи 2012 року стало вінцем його функціонерської діяльності. На континенті понині не можуть зрозуміти, яким чином другий за значущістю турнір у світовому футбольному календарі був довірений Україні, країні, в якій на момент винесення ухвали не було жодного сучасного стадіону, була абсолютно відсутня необхідна для проведення таких форумів інфраструктура. Так, була підмога у вигляді Польщі, але віддавати Євро-2012 Україні багато хто назвав авантюрою чиновників УЄФА в цілому і Мішеля Платіні особисто. Суркіса звинувачували в підкупі тих, що підтримали українську заявку, а представник Кіпру навіть робив із цього приводу заяви в пресі. Але доказів у людини на прізвище Марангос не знайшлося.

Звичайно, очікування не виправдалися. Євро-2012 не перетворив Україну. Якість доріг, залізничних колій залишилися в покращеному, але все таки на пост-совковому рівні. Єдине – завдяки Євро з'явилося шість сучасних стадіонів. І головне – європейці перестали сприймати Україну, як країну дикого бандитизму і печерного расизму. Хто хотів, побачив нас такими, якими ми є. Зі всіма плюсами і мінусами. І в цьому, мабуть, основне досягнення Суркіса, як натхненника ідеї проекту Євро-2012.

Що далі?

Навряд чи Суркіс-старший відправиться почивати на лаврах. Олександр Ольшанецький, віце-президент, директор ІФЕФ ім. Лобановського, ще на початку червня озвучив інформацію про те, що Суркіс - можливий спадкоємець Мішеля Платіні, який збирається стати головою ФІФА, на посту президента УЄФА. Як відомо, у 2011 році обидва головні футбольні чиновники продовжили в результаті безальтернативних виборів свої президентські мандати до 2015 року. Але в статутах ФІФА і УЄФА є параграф, в якому передбачено переобрання президента через два роки після останніх виборів. Це означає, що вже в 2013 році може відбутися зміна президентів в обох футбольних асоціаціях. У 2011 році, Блаттер і Платіні залишилися на своїх посадах заради Євро-2012. Платіні зобов'язаний був довести почате до кінця. А Блаттер у свої 75 залишився тільки, щоб притримати місце для Платіні.

З ім'ям майбутнього президента ФІФА все ясно. Голова УЄФА обирається з числа 16-ти членів виконкому УЄФА, і кандидати повинні бути не старшими за 70 років. Через віковий ценз деякі старожили відпадають відразу. Ще одна перевага Григорія Суркіса перед іншими членами виконкому – він голова комітету УЄФА по змаганнях серед збірних, одного з найважливіших в структурі УЄФА. Фору над рештою кандидатів дає Суркісу проведення домашнього Євро і багаторічне керівництво ФФУ, що сприяло кар'єрному зростанню в УЄФА. Підсумовуючи всі чинники, з потенційних конкурентів Суркіса можна виділити лише іспанця – Вільяра Льона.

Разом з тим, Григорій Михайлович має і більш традиційний шлях для відступу. Витрачені київським «Динамо» рекордні понад 30 мільйонів євро на трансфери у футбольному середовищі безпосередньо пов'язують з поверненням до клубних справ Суркіса-старшого. Говорять, екс-голова ФФУ серйозно перейнявся щорічними провалами клубу, від керівництва якого відійшов з початком роботи у Федерації. Якщо це дійсно правда, то можна констатувати, що через роки Суркіс повернувся на вихідні позиції. З тією лише різницею, що тепер футбольний адмінресурс «виступає» на користь опонентів.


Джерело: glavcom.ua









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Виборча кампанія у розпалі. Підсумки першого місяця 
Погляд
  ·  Навіщо Україні російський цар 
Поступ у Львові
  ·  Позачергові скандали і передвиборчий піар 
Поступ з краю
  ·  Скандали та інформаційні хвилі навколо особи Литвина 
  ·  Миссия МВФ в Украине: госбюджет, социальная помощь, реформа энергетического сектора 
Поступ у світі
  ·  Польща назвала умови вступу у єврозону 
Політика
  ·  На коня! Чим займуться депутати на останній сесії 
Львівська політика
  ·  Історія «по-свободівськи» 
Поступ мандрів
  ·  Із Парижа з любов’ю… Частина 3. 
Тема Поступу
  ·  Епоха Суркіса. Післямова 
Спорт-Поступ
  ·  "Шахтар" перемагає "Динамо" та відривається на шість очок 
Пост-Factum
  ·  У Хорватії приготували найбільшу чашку капучіно 
  ·  Первичная или вторичная недвижимость: нюансы выбора и рекомендации специалистов 
Кримінал
  ·  У Львівській області зять напідпитку порізав свого тестя 
КуПол: Новини
  ·  У Львові відбудеться День Батяра 
  ·  Мій малюк 
  ·  Портал українських новин 
Сьогодні у світі
  ·  Останні новини у світі 
  ·  Дитячий світ 
  ·  Подорожі, туризм, відпочинок 
postup.in.ua
  ·  Що пишуть про Україну західні ЗМІ 
  ·  Експерт інтернет-комерції