BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Політика.    Аналітика.    Точка зору.    Тема.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: Новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
 
15 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема  » 

___________________________________________________________________________

Президент Ющенко. Фінал
Ксенія СОКУЛЬСЬКА, Подробиці
 
Ющенко в машиніРезультати першого туру остаточно розвіяли примарні шанси діючого президента залишитися на другий термін. Цифри дозволяють констатувати: епоха Віктора Ющенка близька до завершення. Отож якраз зараз настав час пригадати основні віхи п'ятирічки.

Декілька кроків назустріч

Від демократично обраного на хвилі Помаранчевої революції президента його прихильники чекали багато чого: виконання економічних обіцянок, демократизацію суспільства, "засилля" прав і свобод, звершень в ім'я національної ідеї, прозахідного курсу, культурного відродження – загалом, всіх можливих благ. Але з часом віра в світле майбутнє взяла курс на стрімке випаровування. Третій президент незалежної України за роки свого правління зіткнувся з колосальним падінням рівня довіри до своїх вчинків. І якщо на початку 2005 року його дії повністю або частково підтримували більше сімдесяти відсотків українців (згідно з даними Соціологічної служби Центру Разумкова), то до кінця 2009 – вже менше двадцяти. Та і порівняння результатів голосування тішити не може. Від понад п'ятдесяти одного відсотка до менш ніж п'яти з половиною за п'ять років – така різниця вражає, незалежно від того, що вплинуло на падіння рейтингу – дія або бездіяльність.

Віктор Ющенко, який обіцяв зробити 10 кроків назустріч людям, за роки свого правління пройшов не так далеко, як можна було чекати (або припустити – ґрунтуючись на досить оптимістичному звіті). Сам глава держави в ході останньої "програмної" прес-конференції відзначив, що головними своїми досягненнями вважає довгоочікуване зростання народжуваності, максимальне наближення до підписання з ЄС угоди про асоціацію та організаційні перспективи європейської першості з футболу в 2012 році. Навряд чи кожний з цих пунктів можна цілком і повністю вважати заслугою глави держави, але все одно: є що пригадати.

Наскільки "хорошими", "не гіршими" або "поганими" були останні п'ять років – важко відповісти відразу. Якщо відвернутися від низки невиконаних обіцянок, то найчастіше прихильники діючого президента відзначають його соціальні, гуманітарні і міжнародні досягнення, трохи менше – економічні, і мінімально – внутрішньополітичним.

Головними соціальними успіхами Віктора Ющенка (крім зростання добробуту народу, який безпосередньо залежить від незалежних від президента економічного підйому перших років його правління і кризи – останніх) традиційно вважаються демократизація політичного процесу, зміцнення свободи слова і зростання самосвідомості українського суспільства. І хай все це переважно було наслідком не стільки "смаків" конкретної взятої людини, скільки імпульсу, отриманого за підсумками 2004 року, але не виключено, що в майбутньому роки правління нинішнього гаранта сприйматимуться як "розгул демократії". А ось масштаби його зусиль у сфері популяризації української культури і відродження національної пам'яті не підлягають сумніву. Можна сперечатися з приводу стратегії і тактики (а також – підходів при виборі пріоритетів), але не можна не відзначити зростання інтересу до української культури, розширення сфери застосування державної мови (наприклад, на кінотеатри) або увага до трагічних сторінок історії нації. Далеко про не на всій території країни (не кажучи вже про сусідів) такий шлях викликав схвалення, але досягнення, що дозволили робити висновки а ля "найбільш український президент України" – в наявності.

Стати "найбільш європейським" президентом Віктору Ющенку було важче. Після того, як події 2004-2005 років привернули до України увагу Заходу і з врахуванням лояльності попереднього керівництва США можна було чекати, що Київ зіллється в єдиному пориві і з Європейським союзом, і з НАТО. Ні те, ні інше не відбулося: замість перспектив членства в ЄС Україні була запропонована участь в "Східному партнерстві", а от отримати в квітні 2008 року довгоочікуваний План дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі не вдалося. Та все ж за минулі роки Києву, схоже, все-таки вдалося підійти впритул до підписання угоди про асоціацію з ЄС, результатом якої, окрім іншого, має стати створення зони вільної торгівлі; домовитися про перспективи спільної модернізації української газотранспортної системи і перейти до спрощеного візового режиму. Одночасно наша країна завершила входження у ВТО, а експортери змогли порадіти відміні Конгресом США дискримінаційної поправки Джексона-Веніка.

Якщо західний курс зовнішньої політики хоча і не вражав інтенсивністю і ефективністю, але, принаймні, тішив вектором, то зі східним справи йшли не надто благополучно. У очах проросійськи налаштованих громадян України Віктор Ющенко – людина, що зіпсувала відносини з Москвою. Проблеми діалогу пояснюються не тільки неприйняттям Кремлем багатьох ініціатив, які для українського президента є ключовими, але і персональною неприязню до нього і попереднього, і нинішнього глав російської держави. Як би там не було, зараз відносини двох країн, затьмарені з'ясуванням, яка версія історії вірогідніша, і як саме пригноблюють співвітчизників за межами РФ, а також підтримкою Україною Грузії в серпневому конфлікті 2008 роки і наполегливим прагненням Києва прямувати на захід, залишають бажати кращого. І спогади про "газові війни", в результаті яких Україна купує енергоносії за ціною, більшою, ніж ринкова, "спорідненим відчуттям" теж не сприяють.

Якщо зовнішня політика, згідно актуальної на сьогодні версії Основного закону, віддана на відкуп глави держави, і він цим скористувався, то можливості його впливу на внутрішні справи не завжди були безперечними. За великим рахунком, економічні успіхи докризових років: зростання ВВП, збільшення об'ємів іноземних інвестицій, боротьба з безробіттям, урочиста реприватизація "Криворіжсталі" – записують собі в актив і президент, і прем'єр-міністр. А ось ділити відповідальність за політичну кризу, яка лютує не перший рік, вони не поспішають. Втім, одного разу Віктор Ющенко вже зробив спробу вирішити питання радикально. Одним з вчинків, які назавжди вписали його в історію українського політикуму, можна вважати розпуск парламенту в 2007 році. Проте, принципового впливу на ситуацію перетасовування народних обранців не справило. А досягнення стабільності остаточно перемістилося в перелік нереалізованих планів.

Мрії, мрії…

Головною причиною розчарування у Вікторі Ющенку його колись численних прихильників традиційно називають нездатність президента виконати свої обіцянки. І дійсно, Україна не тільки не побачила раю на землі, але і не одержала того, на що серйозно розраховувала. Глибока політична криза; нездійснення системних економічних реформ; крах антикорупційних обіцянок, через який згадувати фразу про "бандитів", які "сидітимуть у в'язницях" стало практично непристойно; зневага принциповими очікуваннями, на зразок гарантування підходу "закон один для всіх"; торжество напівзаходів на багатьох фронтах, включаючи і зовнішньополітичні – така неувага до сподівань народу – не нова. Але Вікторові Ющенку, що став живим втіленням надії на краще, результат "Хотіли, як краще, а вийшло – як завжди" його виборці поки не мають наміру прощати.

Причин, через які президенту не вдалося втілити бажане ним і народом в життя, можна знайти немало. Лідирує серед них, звичайно, доречний аргумент про те, що повноваження і можливості Віктора Ющенка були принципово нерівні з повноваженнями і можливостями Леоніда Кучми. Що в ситуації довготривалої політичної кризи і привело до втрати шансів на послідовні зміни на краще. При цьому варто відмітити, що горезвісна конституційна реформа-2004, яка і розбалансувала вертикаль влади в країні, вступила в дію "місцями" з 1 січня 2006 року, а переважно – після відкриття першого засідання ВРУ V скликання 25 травня 2006 року. Існують різні пояснення, чому Віктору Ющенку не вдалося зробити декілька кроків до виправлення ситуації до моменту втрати ним частини повноважень: від браку часу і необхідності "розрулити" ситуацію з конфліктом "любих друзів" і уряду Юлії Тимошенко у вересні 2005 до фізичної неможливості повною мірою реалізувати плани через проблеми із здоров'ям, які були завдані президенту в 2004 році. У будь-якому випадку, скористатися моментом "до" главі держави не вдалося. А як показали наслідки перевиборів 2007 роки – принципово змінити стан справ теж не вийшло.

Зважаючи на згаданий дисбаланс владних повноважень, в число традиційних претензій на адресу Віктора Ющенка входить і логічне запитання: чому президент не зробив нічого для виправлення конституційної ситуації. Не можна сказати, що гаранту цього не хотілося – робота над новим проектом Основного закону з перманентним успіхом тривала декілька років, а підсумок її був презентований весною 2009 роки. До результату напруженої роботи Банковій можна ставитися по-різному, але і на момент презентації, і пізніше було зрозуміло: скільки з народом Конституцію не обговорюй, а шанси глави держави "провести" її через парламент вкрай малі.

Партійно-фракційний статус-кво – ще один важкий камінь в президентський город. За роки правління Вікторові Ющенку вдалося не тільки розійтися, як в морі кораблі, з багатьма своїми союзниками, але і втратити помітне число давніх прихильників. За бажання у всіх бідах можна звинувачувати особисті амбіції негідного оточення (чим глава держави зараз і займається), але далеко не завжди це було б справедливо. Спірні підходи в кадровій політиці (чого тільки вартує затяжний конфлікт Віктора Балоги і старожилів "Нашої України"); ситуативна увага до процесу партійного будівництва, який у результаті поставив НСНУ на грань політичного виживання, а парламентську фракцію – НУ-НС – за межі пристойності; досить часта "перемога" ситуативних рішень над перспективою (як у випадку з швидкою ліквідацією спецпідрозділу ДАІ "Кобра") – свідчень невміння чи/або небажання глави держави працювати з людьми можна знайти чимало. Як результат – реальність повернулася боком "Один в поле не воїн", а непереборними перешкодами для реалізації планів стали нелояльний парламент (хай і з "правильною" коаліцією) і норовливий уряд. Наслідок – політичний колапс – загальновідомий.

У тому, що Україна підійшла до нових виборів, перебуваючи в стані якнайглибшої політичної кризи і з загрозою економічного банкрутства, винен не тільки діючий глава держави. Та все ж, помітна частка відповідальності за те, що відбувається, лежить і на ньому. Дуже вже легко президент пішов в свій комфортний маленький світ з приємними йому проблемами, дистанціюючись від об'єктивної реальності. Найдемократичніший, найбільш національно і проєвропейськи орієнтований президент виявився страшенно далеким від багатьох труднощів, які вимагають негайного вирішення. Не став Віктор Ющенко і "президентом всієї України". Цього варто було чекати, але все таки – є політики, які хочуть претендувати на універсальність. Висоту ж польоту і стратегічні переваги президентської думки, як неодноразово декларував і він сам, і його оточення, з часом ми, напевно, оцінимо, але це трапиться пізніше.

До кінця терміну повноважень Віктора Ющенка стало остаточно зрозуміло, що ідеальним президентом стати йому так і не вдасться. Він не виконав велику частину навіть тих обіцянок, реалізація яких була йому до снаги. Він не зміг або не захотів порозумітися навіть з тими, хто його спочатку підтримував. Йому не вдалося зламати систему, і він порівняно непогано інтегрувався в неї сам, деколи нехтуючи духом або буквою закону в кращих традиціях свого одіозного попередника. І в той же час, крім інших, поза сумнівом існуючих, позитивних досягнень, глава держави дав країні, можливо, один з найважливіших уроків. Всім своїм правлінням Віктор Ющенко "прочитав" народу непогану лекцію з практики демократії, основний сенс якої - вибрати відповідного на перший погляд кандидата і вмоститися почивати на лаврах всю п'ятирічку може виявитися недостатнім. Велика частина українців, що розраховувала на те, що прийде месія і забезпечить щастя для всіх задарма, отримала непогане щеплення реальності. І нехай "відповіддю" мрійникові можна назвати схиляння у бік прагматика-"сильної руки", все одно суспільство стало вільнішим, діяльнішим, більш критичним… ближчим до громадянського. Мабуть, сам Віктор Ющенко для цього зробив не так вже і багато, але – в той же час – і не надто заважав.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Політичний аукціон від Тігіпка 
Погляд
  ·  Якби другий тур відбувався сьогодні: дані соцопитування та екзит-полу 
  ·  Кому віддадуть голоси виборці Тігіпка, Яценюка та інших? КОМЕНТАРІ 
Поступ у Львові
  ·  Особливості львівського вибору 
  ·  У школах Львівщини припинили безкоштовне харчування 
  ·  Торік екологи призупиняли діяльність 50 виробництв на Львівщині 
  ·  На Весняний діловий форум до Львова приїдуть Джуліані та Фрідман 
  ·  За добу на Львівщині затримують понад 30 нетверезих водіїв 
Поступ з краю
  ·  Ющенко оцінив вибори і поділився планами 
  ·  Верховна Рада заборонила пити пиво і слабоалкогольні напої 
  ·  Нацбанк не дає уряду грошей, отриманих від МВФ 
  ·  Фестиваль «Назустріч Мрії» официально стартовал! 
Поступ у світі
  ·  Американці зізналися у неприязні до мусульман 
  ·  Для афганців корупція виявилася страшнішою за талібів 
  ·  ООН вирішила відправити на Гаїті jзброєне підкріплення 
  ·  Уряд Німеччини відмовився вводити податок на фастфуд 
Політика
  ·  Ті, що програли вибори 
Аналітика
  ·  Влада як мета: особливості сходження на політичну вершину 
Точка зору
  ·  Запрошення на тур 
Тема
  ·  Президент Ющенко. Фінал 
Спорт-Поступ
  ·  Шевченко: "Дуже сподіваюся, що фортуна посміхнеться мені на Олімпіаді" 
  ·  Лобановський потрапив до 30-ки кращих тренерів світу 
Пост-Factum
  ·  Данська авіакомпанія вибачилася за бронювання квитків на Дональда Дака 
  ·  Швед купив на святкування дня народження 1800 літрів алкоголю 
  ·  Новини кіно 
Кримінал
  ·  У Львівській області медсестра наркодиспансеру крала у хворих ліки 
КуПол: Новини
  ·  Оперативні новини зі Львова 
  ·  Про мас-медіа 
  ·  Кримінальна планета 
Сьогодні у світі
  ·  Цікаві новини у світі 
  ·  Міс Париж-2009 позбулася титулу через відверті фотографії 
  ·  Планета тварин 
  ·  Мавпи уміють користуватися ''ножами'' 
  ·  Новини нерухомості 
postup.in.ua
  ·  Що пишуть про Україну західні ЗМІ 
  ·  Кремль користується газом як зброєю 
  ·  Науковий всесвіт 
  ·  Ноїв ковчег виявився круглим 
  ·  Новини зі світу авто