|
|
|
|
Спорт-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
На черзі - півфінал |
|
|
| Іван ДУПНАК |
| |
 Сьогодні молодіжна збірна України (U-21) у півфінальному матчі першості Європи, що триває на футбольних полях Португалії, поміряється силами з ровесниками із Сербії та Чорногорії.
Перед початком фінальної частини молодіжного Euro-2006 багато хто з українських фахівців прогнозував, що збірній України навряд чи вдасться успішно пройти груповий турнір і вибороти місце у квартеті найкращих команд, які продовжать боротьбу за нагороди.
Натомість керівництво Федерації футболу України поставило перед підопічними Олексія Михайличенка завдання здобути один із комплектів медалей. І приємно зазначити, що наразі справи в "синьо-жовтих" йдуть зовсім непогано. Хоч і не без проблем, але з групи українці вийшли. Причому зуміли у своєму квартеті посісти перше місце. Але давайте поговоримо про все послідовно.
Після перемоги у стартовому матчі над голландцями (2:1), турнірна ситуація у групі В склалася таким чином, що у разі звитяги у поєдинку другого туру над чинними володарями титулу італійцями, команда Михайличенка достроково гарантувала собі перше місце у групі. Однак у зустрічі з апенінцями тренерський штаб нашої команди поставив перед хлопцями завдання насамперед не програти, а тому основна увага в їхніх діях була зосереджена на безпеці власних воріт.
Таке рішення певним чином особисто мене здивувало. Адже у матчі з доволі потужною збірною Голландії ми записали до свого активу три пункти завдяки гострим атакувальним діям, головну скрипку в яких зіграв Мілевський.
На жаль, у зустрічі з командою Італії його на полі майже не було видно. Так само, як і його напарника - форварда львівських "Карпат" Фещука. Тож нічого дивного, що українці за 90 хвилин практично не створили жодного гольового моменту біля воріт Курчі. А от кіпер "синьо-жовтих" П'ятов увесь час перебував у напрузі, не один раз врятувавши свою команду.
Проте зловити усі м'ячі, які спрямовували у наші ворота, П'ятову таки не вдалося. А найприкріше те, що єдиний м'яч ми пропустили на третій доданій хвилині компенсованого часу. Романчук порушив правила на лівому фланзі оборони, і після подачі зі штрафного наші хлопці у власному карному майданчику забули про захисника "Ювентуса" К'єлліні, який ударом головою спрямував м'яч у правий нижній кут - 1:0.
У обороні провели українці і перші 30 хвилин вирішального матчу проти збірної Данії, в якому, так само, як і в паралельній зустрічі "Італія - Голландія", остаточно вирішувалася доля двох путівок у півфінал від групи В.
Водночас зазначимо, що за певних обставин нас могла влаштувати і нічия. Проте, аби не залежати від результату іншого матчу у нашій групі, підопічним Михайличенка необхідно було перемагати. І наші хлопці, продемонструвавши не лише характер, а й непоганий рівень майстерності, зуміли обіграти непоступливих данців.
Відбивши настирливі атаки суперника, збірна України реалізувала чи не перший гольовий момент біля чужих воріт: на 31-й хв. Мілевський відкинув м'яч під удар Пуканичу, гарматний постріл якого кіпер данців Еллегор відбив, але, на щастя, першим на добиванні був Фомін - 1:0. Проте за хвилину до перерви наша оборона дозволила Каленбергу ударом із меж штрафного майданчика спрямувати круглого у нижній дальній кут - 1:1.
Після відпочинку гра точилася на зустрічних курсах. Кожна з команд намагалася знайти своє щастя біля воріт суперника. Непогані нагоди відзначитися мали як українці, так і данці. Було зрозуміло, що значною мірою все залежатиме від посмішки долі. На радість багатьох заробітчан з України, які, працюючи в Португалії, знайшли можливість прийти підтримати своїх співвітчизників, цього разу фортуна була на нашому боці. За шість хвилин до фінального свистка Алієв зі штрафного зробив простріл у район воротарського майданчика, де всіма забутий Мілевський у дотик спокійнісінько переправив м'яч у сітку - 2:1. |
|
|
|
|
Олег ГУСЄВ: У Львові збірна завжди перемагає невипадково |
|
|
| Розмовляла Оксана ПАВЛЮК |
| |
 Вихованець сумського футболу Олег Гусєв свій дебютний поєдинок у вищій лізі чемпіонату України у складі столичного "Арсеналу" провів у 19 років. У тій зустрічі, яка відбулася 27 липня 2002 року, "каноніри" на полі НСК "Олімпійський" з рахунком 2:1 узяли гору над полтавською "Ворсклою". Молодий хавбек своїми діями привернув увагу багатьох фахівців та вболівальників. Потрапив Олег і на олівець селекціонерів флагмана українського футболу київського "Динамо". І вже за рік Гусєв підписав контракт із динамівським клубом. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Олег ЛЕБЕДЄВ: До фінішу залишилось... три тижні |
|
|
| Розмовляла Олена САДОВНИК |
| |
 Легендарний філософ, поет, композитор, спортсмен etc. американець Шрі Чінмой, який є засновником та організатором найдовшого у світі пробігу на 5000 км "3100 миль самоперевершення", під час знайомства дав своєму учневі, киянину Олегу Лебедєву - єдиному марафонцю із країн СНД, хто зумів дістатися фінішу, - духовне ім'я Стутішил. Безсонне Серце Відданості, так перекладається це ім'я із санскриту, свідчить про невтомність його володаря спростовувати усі можливі стереотипи. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Ігор ЧЕРЕДІНОВ: У Костевич усе по максимуму |
|
|
| Розмовляла Олена САДОВНИК |
| |
|
"Мабуть, тільки Ігор Чередінов може за півгодини "вполювати" три медалі, - налагоджуючи стрілкові системи, розповідає головний секретар чемпіонату України з кульової стрільби, найстарший в Україні суддя міжнародної категорії Віталій Богіно. - "Пістолетниці" та "гвинтівочниці" змагались у різних кінцях стрілкового корпусу, і він що п'ять хвилин бігав з одного тиру до іншого, вболівати та підтримувати своїх учениць. Вони і відібрали у суперниць найпочесніші нагороди. У стрільбі з пістолета його вихованка - перлинка української стрільби Олена Костевич перемогла його дружину Світлану Чередінову. |
| Детальніше>> |
|
|
|
