BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Львівські обсервації.    Арт-Поступ.    Поступ технологій.    Мандри Поступу.    Мій Дрогобич.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
17 березня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  14:0 12-12-2017 -   У Львові обікрали автомобіль судді ВСУ  
  13:59 12-12-2017 -   Димінський причетний до смертельної ДТП на Львівщині, – ЗМІ  
  12:51 12-12-2017 -   У неділю, під час відкриття Різдвяної ялинки, пластуни передадуть місту Вифлеємський вогонь миру  
  12:47 12-12-2017 -   Львів сьогодні побив температурний рекорд  
  11:33 12-12-2017 -   На Львівщині перевищення епідемічного порогу із захворюваності на грип немає  
Україна
  14:5 12-12-2017 -   Міністерство охорони здоров’я ввело для українців нові добові норми харчування  
  13:25 12-12-2017 -   У п'ятиповерхівці Луганська вибухнула граната  
  12:40 12-12-2017 -   Луценко прокоментував звільнення Саакашвілі  
  11:30 12-12-2017 -   ООН: На Донбасі загинули понад 2800 мирних жителів  
  11:30 12-12-2017 -   У Криму знову обшуки у кримських татар  
Світ
  14:2 12-12-2017 -   Внаслідок вибуху на газопроводі в Австрії загинула одна людина і десятки постраждали  
  11:32 12-12-2017 -   В Італії затримали 48 осіб за зв'язки з мафією  
  10:33 12-12-2017 -   У Чехії зібрали сотні різдвяних подарунків для українських дітей  
  10:24 12-12-2017 -   Вчені розповіли, як чоловіки стають геями  
  15:33 11-12-2017 -   У Нью-Йорку на автовокзалі вибухнула бомба  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Мирон Юсипович: Опера в Україні. Чи виживе динозавр?
 
Мирон Юсипович
--Як би Ви окреслили нинішню ситуацію в оперних театрах України?

--Як стан стагнації. Переживши розвал старої системи, радянський оперний театр як такий опинився, фактично, в цілком інших умовах існування. Ігнорування цього факту -- це лише втрата часу, яка працює на розвал оперної справи в новій державі. Отже, не змінивши деяких ключових моментів, зберегти і втримати на належному рівні Оперу в Україні неможливо.

За останні 10 років чітко вималювалась перспектива, а за останні п’ять -- реалія існування в Україні одного оперного театру, (звичайно ж, столичного), що відображало культурні погляди тодішньої влади. Однією з них стало створення різниці в оплаті праці між працівниками столичної Опери та п'ятьох інших -- у 10-15 разів (!). Суть же проблеми -- і з 300 грн\місяць у провінційному (?!!!) Харкові чи Львові, і з 3 000 –- 6 000 грн\місяць у столичному Києві, залишилась та сама.

--На цьому всі новації закінчились?

-- На жаль. Якщо вдатися до образних порівнянь, то я би сказав, що ці шість Оперних театрів в Україні це шість динозаврів -- величезних, голодних (крім одного) і безнадійно хворих. Клімат давно вже змінився і змінюється далі. Отже, вихід один -- або визнати це і спробувати пристосуватись, або вмерти. Деякі мої колеги, апологети цього старого театру, досі вірять в утопію: "...Держава підніметься економічно і підтримає театр..." Хочеться запитати, який театр? Держава, яка реанімуватиме динозаврів (і не лише в культурі), економічно ніколи не підніметься. Зрештою, здоровий прагматизм нової влади, поки-що в деклараціях, дає надію на те, що такого не станеться.

-- Вам можуть закинути, мовляв, не всюди така безнадія...

-- Так, погоджуюсь. Ідеться про ситуації, пов'язані насамперед із наявністю особистості лідера, котрий і в цих умовах, латаючи діри, ухитряється досягати якогось результату (оббиваючи, за старою доброю традицією, обкомівські пороги, "вибивають" додаткове тимчасове фінансування, особливий статус, запрошують якогось Боккеріні -- агента-дириґента -- і з торбами "Мівіни" гастролюють багатшими селами навколо Палермо чи Мадрида..., тобто рятуються, як можуть). Свого часу, як головний дириґент чи художній керівник брав активну участь у цих процесах. Навіть була "Аїда" в Римі та "Набукко" в Зальцбурзі, хороші відгуки в німецькій пресі про Лемберг-Штатс-Опер... Усе це приємно, але проблеми не вирішує. Радше це лише етап у житті театру і цінний досвід для справи -- побудови Нової Опери в Україні.

-- То як можна врятувати оперну справу в Україні?

-- Слід розпочинати з двох напрямів, котрі треба втілювати одночасно. Перший -- новий підхід з боку держави щодо джерел і принципів фінансування оперних театрів, що не зводилося б лише до автоматичного збільшення зарплати через надання статусу Національних, Реґіональних та ін. (динозавр стане ще більшим, але не здоровішим). Другий -- реформування самих оперних театрів -– перетворення їх із театрів радянського зразка на театри зразка європейського. Результатом цього має стати набагато вищий коефіцієнт віддачі театру, оживлення творчого процесу та збільшення ваги опери як жанру в культурному процесі держави загалом.

-- Але у світі оперні театри, оперні компанії, оперні антрепризи не існують без державної дотації або спонсорської підтримки...

-- Цієї аксіоми ніхто не заперечує, але, посилаючись на західний досвід, у нас -- свідомо чи підсвідомо -- оминають один економічно-етичний нюанс. Мова йде про пропорцію між: а) затратами на театр і б) коефіцієнтом відпрацювання (віддачі) цих затрат. Навіть поверхнево порівнявши, стає очевидним, що ця пропорція у "них" і в "нас" є відчутною. Коли в багатій західній державі прискіпливо рахують кожен цент, вкладений в оперний театр чи оперну компанію, і вимагають максимальної з нього віддачі (наглядові Ради, Комітети...), то ми й далі бавимося у „не питайте Митця про гроші..." Та ж ні! Питайте!!! Лейтмотивом засідань, конференцій театральних діячів усіх рангів є апеляція до влади, яка "...недостатньо усвідомлює важливість духовності і культури для держави, що прямує до Європи..." Справжня ж суть цих волань зводиться до простого: "Дайте!" І не виникає чомусь запитання або ж морально-етичного дискомфорту -- "Дайте" під "Що"? Простим смертним, серед яких і прем'єр-міністр, міністр фінансів та міністр культури (котрих ще люблю щиро і вірю їм), можу підказати: під 600 і більше одиниць штатного розкладу кожного з шести Оперних театрів України, більше ніж половина з яких -- ті, що обслуговують "творчих", які своєю чергою, безвилазно сидячи в цих театрах, часто бувають задіяні у виставах раз на місяць, раз на три місяці, а буває, й раз на рік. Під великі господарства, які є в кожному з цих шести театрів. Це цілі підприємства з пошиття одягу, взуття, столярні і слюсарні майстерні, художні і бутафорські цехи, складські приміщення, пральні... Усе це --тисячі кв. м приміщень, тисячі куб. м газу, води, кВт... (це все можна подати у грошовому еквіваленті) і все це дає результат -- аж... одну (іноді дві) нову виставу за рік! Та це ще не кінець сумної байки. Найстрашніше, що ці "золоті" у прямому розумінні продукти діяльності машини-театру не знаходять належної моральної компенсації. У залах оперних театрів України, які вміщають 1000 глядачів, якщо враховувати шість робочих днів (коли можуть іти вистави), середня заповнюваність становить не 90% і навіть не 60%, а здебільшого 25-40%. Є вистави, що йдуть і за 10-відсоткової наповненості залу(!!!).

-- Перше, що може спасти на думку, ознайомившись із цією ситуацією, -- низький професійний рівень співаків, музикантів...

-- Але це не так! Значна частина з них чудово дає собі раду на сценах гевандгаузів, концертгаузів, музікферайнів... (сам свідок), де часто їм аплодують стоячи...Справжня причина -- в неправильності організації роботи театру та ігноруванні аксіомних принципів. Нераціональне спрямування і використання державної дотації й інших фінансових надходжень. Малоефективний спосіб використання творчих складів театрів та виробничо-технічних цехів. Неефективний спосіб підготовки та показу вистав (включно з їх рекламою), що спричинює низький професійний і творчий рівень. Ось портрет того динозавра, ім’я якому Радянський оперний театр.

-- Отже, щосезону кожен із шести оперних театрів в Україні спроможний тільки на одну прем'єру?

-- За рахунок державної дотації чи інших джерел він здійснює постановки однієї-двох нових вистав. Кожна з них вартістю приблизно від 50 тис. у. о. і більше. Нова вистава йде на сцені театру-виробника в перші два місяці -- п'ять-шість разів із заповненням залу на 75-100% (за умови вдалої постановки). Надалі вона дещо втрачає глядача, що є природно, і її виставляють раз-двічі на місяць, далі -- раз на два місяці. Є в репертуарах театрів вистави, які не йдуть по півроку і по два роки. Отже, вчорашня нова вистава "вливається" в репертуар, і заповнюваність залу під час її показу стабілізується на рівні 30-40%. (Мова йде про звичайну виставу, які складають 90% репертуарного показу в наших театрах, тобто без гастролерів Паваротті чи Баришнікова...). Так, матеріальна частина вистави -- декорації, костюми, бутафорія -- амортизується більше на складі (що теж не безкоштовно), ніж на сцені.

-- Це так, як в одному зі складів поблизу Винників догнивають горизонти Євгена Лисика?

-- На сьогодні це типовий сценарій для "біографій" поставлених в оперних театрах України вистав. Кожен із наших театрів має на своїх складах цих дорогих "напівпокійників" і "покійників" (вистави, які не виставляють роками). З часом щось підмокає, щось догризає міль. Виставу знімають з репертуару, а матеріальну частину її списують. Стара радянська традиція!

-- Що їй можна протиставити?

-- Це можна вирішити, вдавшись до тіснішої співпраці в єдиній системі нашого українського оперного господарства (що не має нічого спільного з теперішньою, безпардонно-висмоктувальною і згубною для вітчизняної культури, централізацією). Матеріальну частину вистави, що готують в кожному окремому театрі чи в яку вклали кошти кілька театрів (спільна постановка!!!), повинні експлуатувати не лише в одному театрі. У цій ситуації творчо-виконавський колектив кожного з театрів (оркестр, хор, балет, солісти) готує свою виконавську частину опери, а матеріальна частина разом з конкретним режисерським рішенням вистави імпортується почергово в кожен із театрів, де показують блоком шість-вісім вистав впродовж, скажімо, одного місяця.

Це означає, що за сезон кожен із шести театрів зможе показати на своїй сцені не одну-дві прем'єрні вистави, а не менше шести, що оживить творчий процес кожного театру і приверне публіку.

-- Тобто певна ротація?

-- Можна й так назвати. Причому слід взяти до уваги й можливість обміну-випозичання між театрами матеріальних частин вистав, які з тих чи інших причин уже не йдуть в театрі-виробнику. Вони, можливо, відреставровані, повинні "працювати" на сценах, а не годувати гризунів на складах. До речі, навіть, у дуже небідних країнах існує така практика. У той же час там тратять солідні кошти на оплату праці солістів-виконавців, дириґентів, що є невід'ємною частиною опери як жанру.

-- Чи ефективно в нас використовують творчо-виконавський склад?

-- Ні, насамперед це полягає у неправильному використанні ресурсу провідних солістів. "Прив'язаність" співаків упродовж років до однієї сцени, з мало змінним репертуаром театрів, навіть за найвищого їх професійного рівня призводить до зниження інтересу публіки до певного театру загалом і цього виконавця зокрема.

-- Але публіка у цілому світі йде "на соліста"...

-- Так, але неефективно пропонувати щоразу той самий шоколад, навіть якщо він найвищої якості! Ця географічна замкнутість породжує ще одну проблему: неможливо в одному місті, навіть мільйонному, за теперішніх часів, коли шляхи і на Схід, і на Захід відкриті, укомплектувати повний "місцевий" склад солістів першого рангу (за середньою європейською шкалою оцінки, а не за регаліями місцевого значення), які могли-б забезпечити високий рівень навіть кількох вистав театру, не кажучи вже про весь його грандіозний репертуар. Коли ж провідні партії починають виконувати солісти другої черги (вони мають свої амплуа і їх ролі ніхто не применшує), то це суперечить самому принципові оперної естетики. Опера з блискучої перетворюється не на менш блискучу, а на жалюгідну. І жоден дириґент, оркестр, хор разом із золотими костюмами, димом, стриптизом і лазерами на сцені ситуації не врятують.

-- Ой, пригадався "Мойсей"!

-- У цьому жанрі є лише ці дві крайності -- блиск або жалюгідність. Решту ми собі придумуємо для самозаспокоєння і оправдання, бо ж не змінювати професії через відсутність у певний момент у театрі якогось Отелло чи Радамеса. Водночас, якщо він, можливо, єдиний на сьогодні в Україні, живе у Харкові, то співати повинен регулярно -- сплановано (з мотивацією...) у всіх шести театрах. Звичайно, це стосується Ріголетт, Віолет, Карменсіт та ін. Це повинно стосуватись і провідних дириґентів та режисерів. Отже, інтеґрація -- не лише в частині матеріально-фінансовій, а й у творчій. Звичайно ж, планування в театрах і координування цього процесу обміну не може відбуватись за місяць чи за два дні.

-- Це з фантастики...

-- Ні. Не лише Німеччина чи Австрія так живе -- це вже практика близької Польщі. Якщо треба, то над цим можна поставити якусь інстанцію-координатора. Може, аґенцію, може, підрозділ Міністерства культури. Але середня сіренька якість усього нашого великого оперного господарства передбачає спокійне життя і керівників, і значної частини самих виконавців. Отже, усіх влаштовує. Навіщо щось міняти і шукати собі додаткових проблем? От і жевріє надія, ба, навіть впевненість, що ця Бастилія ніколи не впаде, бо є потрібним модним аксесуаром в іміджі держави з європейськими амбіціями. А відтак, у якого "некультурного" високого посадовця вистачить відваги і підніметься перо, щоб підписати вирок цьому монстрові -- занедбаному, роздутому та заплутаному за своєю формою і спекулятивно-„елітарно"-незрозумілому за змістом? Ворушити його ніяк не наважаться, а таки вже час... Бо ж пропаде!..









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Збірна без Блохіна 
  ·  Хто в Україні боїться Березовського? 
  ·  Заберіть Піховшека! 
  ·  ''Тарас Бульба'' по-французьки 
  ·  Пшевознік не приїде 
  ·  Звичайне культурне диво 
Погляд
  ·  Не ділом, а словом 
  ·  Заява 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Італія виводить війська з Іраку 
  ·  США урізали допомогу Україні 
  ·  Зростання ВВП триває 
  ·  Тиждень до реприватизації 
Поступ у Львові
  ·  Самобуди –- під контроль ЖЕКів 
  ·  Проблеми музею тривають 
  ·  Церкви сваряться 
  ·  Новобранцям пропонують контракти 
  ·  Безпорадні перед снігом 
  ·  Львів за тиждень 
  ·  Як позбавити мешканців ініціативи 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Мій ходячий генофонд 
Поступ з краю
  ·  "Чорний список" Луценка 
  ·  Українці не компенсують "Норд-Ост" 
  ·  ГПУ взялася за ягідки 
  ·  Кучма без гарантій 
  ·  "Четвертій владі" знову довіряють 
  ·  Політична полігамія 
  ·  Події за тиждень 
  ·  Церква проти ВІЛ/СНІДу 
Поступ у світі
  ·  Райс знову на коні 
  ·  Реабілітація в'язнів по-італійськи 
  ·  Битва за острови 
  ·  Іран хоче розвіяти підозри США 
  ·  Німецький Гай Юлій Цезар 
  ·  Орден для Абрамовіча 
Спорт-Поступ
  ·  На чемпіонаті України з водного поло львів'яни зберігають п'яту позицію 
  ·  Забракло віри в перемогу 
  ·  Альбіна ДЕРЮГІНА: Сильні люди не плачуть 
  ·  Усі на футбол! 
  ·  Ющенко за Євро-2012 
  ·  "Інтер" побив "Порту" 
Економіка у Поступі
  ·  "Львівсільмаш": між нашими та німцями 
  ·  Урожай буде добрий 
  ·  Депутати гальмують БЮТжет 
  ·  Мито за правилами і без... 
  ·  Економіка за тиждень 
  ·  Податкова кредитує громадян 
Львівські обсервації
  ·  Хто кого грає 
Арт-Поступ
  ·  Мирон Юсипович: Опера в Україні. Чи виживе динозавр? 
Поступ технологій
  ·  Ноут для мене 
  ·  Сонячна побілка 
  ·  aMD махлювало 
  ·  Ліпша картинка 
  ·  bluetooth небезпечний 
  ·  Сине ябко 
  ·  Досконалий антивірус 
  ·  intel вчить українських учителів 
Мандри Поступу
  ·  Підгір'я біля Кракова 
Мій Дрогобич
  ·  Із дрогобицької ратуші викрадено документи! 
  ·  Проблеми з водопостачанням були викликані природними факторами 
  ·  Дрогобицький митець покорив Львів 
  ·  Він син славного священичого роду 
  ·  Трускавець: нова стадія протистояння 
  ·  Михайло Кравець вступив на посаду голови Дрогобицької райдержадміністрації 
  ·  "Митар" з Болеховець – героїчна особа 
Поступ реляксу
  ·  Сьогодні -- відкриття "Сезонів моди" 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  Погана дівчина 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  Дзига, Лялька 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
post-Поступ
  ·  Львівщина попливе 
  ·  Львівську залізницю перевірять 
  ·  Сімнадцять миттєвостей весни 
Пост-Faktum
  ·  Відносний геній 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Принц Чарльз -- герой мультфільму 
  ·  ЦІКАВИНКИ 
  ·  Чи можна дружити з героїном? 
  ·  Відеогра -- найкращі заспокійливі ліки