|
Ця письменниця -- одна із успішно реалізованих представників "втраченого покоління" української літератури. Яскравий виняток із когорти "сімдесятників". Вона увійшла в літпроцес автором збірки віршів. Однак після п'яти книжок поезій -- "Жіночий аркан", "На Миколая", "Десять дек морозної води", "Сад нетерпіння", "Вогонь живиці", "З трави і листя" -- на тривалий час замовкла. А далі, мов із розв'язаного міха, посипалися книжки прози. Різнопланової. Різновартісної. Одне слово, різноманітної. Тим і цікавої. Як істинна жінка, що легко вміє змінювати образ, аби подобатися щораз новою, знадливішою, вона випробовувала -- на собі, собою, від книжки до книжки -- несхожі один на одного стилі письма, форми жанрів. У її твори напрочуд органічно вживаються пронизливо-стефаниківські нотки та нестерпна легкість бульварного чтива. Перші чотири прозові книжки Марії Матіос вийшли у Львові у видавництві "Кальварія". А нещодавно авторка мала радість репрезентувати іще дві новинки, які з'явилися накладом літературної агенції "Піраміда": еротичний "Бульварний роман" та трагічну драму на три життя "Солодка Даруся". Про останні книжки Матіос ви незабаром неодмінно довідаєтеся із поступівської рубрики "Книжка дня". А нині просимо познайомитися із авторкою, яка ніколи не каже "ні". |
