|
|
 |
Листи у Поступ »
|
 |
|
 |
Резолюція Форуму українців Італії |
|
|
|
Ми, громадяни України, представники українських спільнот в Італії скликали 10 травня 2003 в Римі Перший форум українців Італії "Збережімо українську родину".
Заслухавши доповіді народного депутата України, академіка М. Жулинського "Українська родина і вимушена міграція: причини, пошуки виходу з кризового стану" та координатора українців греко-католиків в Італії о. В. Поточняка "Українці в Італії. Хто вони і на що сподіваються?", обговоривши в секціях за участю народних депутатів України, парламентаріїв Італійської Республіки, представників Української Греко-Католицької Церкви та інших громадських організацій сучасний стан української родини, проаналізувавши причини та можливі виходи з ситуації, що склалася, заявляємо про наступне. |
Детальніше>> |
|
|
 |
Київ -- наш Єрусалим |
|
Михайло ДИМИД |
|
Оскільки не одна людина ставить собі питання, подібні до тих, які висловив Любко Петренко у статті "Правда про унію: Пастор на слизькій дорозі" у "Поступі" за 6 травня 2003 р., то хотів би і я поділитися своїми приватними думками.
Вирішив писати про це, бо вже декілька знайомих зверталися до мене з приводу перенесення осідку патріярха Української Греко-Католицької Церкви із Львова до Києва, бажаючи почути, що я думаю. Вони це робили з різних міркувань. Одні не розуміли чому, другі питали чому ще не перейдено, треті обурені не кон'юнктурною мовою, яка час від часу зесеннється в пресі і переважно очорнює осіб, замість того щоб переходити до аргументів. |
Детальніше>> |
|
|
 |
|