Чоловік сидить за письмовим столом. Руки на столі. В них благоговійно затискає якийсь предмет. Дивиться на нього молитовно і по-хазяйськи: ось воно, його омріяне, вісь досягнутого, звідти... Якби чоловік читав Метерлінка, він би, напевно, згадав синього птаха, перо якого тримає в руках. Але чоловік Метерлінка не читав. Він взагалі нічого не читав, окрім "бамаг", які шість років мандрують чиновницькими "маршрутами", аби нарешті Фортуна сказала: "Годі!". І тоді...
Чоловік цей -- відомий Мартин Боруля, який чекає утвердження у дворянському званні. |
