Уже розучилися. Вимучуємо концепції, зійшовшись віч-на-віч із будь-яким дилетантським хаосом, і підкладаємо базу під фразу. Й проходить! І ще розвивається...Обірвемо "ланцюжок". Випадок наш -- із точністю до навпаки. Це вистава Алли Бабенко за творами Чехова на заньківчанській камерній сцені. Після "Дяді Вані" (2001р.) , який мав великий успіх на фестивалі в музеї-садибі Чехова в Меліхові та в Москві, де виставу високо оцінили найвідоміші знавці творчості великого письменника, режисер Бабенко задумала створити серію вистав за оповіданнями Антона Павловича, об'єднавши їх афішною та виробничою "шапкою" "Монологи". Задум згодом трансформували. Й "дама з собачкою" і "Вітрогонка" не були монологами, й успіх цих вистав щораз підтверджував унікальність режисерського підходу, "бачення".
Днями Українсько-австрійське бюро кооперації в освіті, науці та культурі разом із КМЦ "Дзига" вже вкотре вітали охочих на лекції з циклу "Австрійські вечори". Проект виправдав себе, отже, завсідників не бракувало. Цього вечора провідником в уявній подорожі до Австрії була завідувач відділу "Європейське мистецтво XIX-XX ст." Львівської галереї мистецтв, кандидат мистецтвознавства Віта Сусак. Обговорювали творчість Оскара Кокошки на тлі австрійського експресіонізму.
