|
|
|
|
Листи у Поступ »
|
|
|
|
|
Керівникам дипломатичних та консульських установ України за кордоном |
|
|
| |
| |
Нещодавно Антон Бутейко подав у відставку з посади посла України в Румунії. Він був єдиним, хто не лише висловив протест щодо підписання угоди про Єдиний економічний простір, але й підкріпив слово ділом, на шкоду власній кар'єрі. При президентові Кучмі він уже точно в дипломатичних установах не працюватиме. Зате Бутейко показав усім іншим, що на таке можна наважитися. І, напевне, уже потрапив в історію.
До редакції "Поступу" потрапив лист пана Бутейка адресований його колегам, у якому дипломат пояснює свою позицію. Гадаємо, що й нашим читачам буде цікаво детальніше ознайомитися з думкою фахового і, як з'ясувалося, принципового дипломата про Єдиний економічний простір та інші актуальні проблеми української зовнішньої політики. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Дорогий "Поступ"! |
|
|
| |
| |
Звертаються до тебе працівники Львівської галереї мистецтв, тому що на твоїх сторінках ми часто маємо можливість читати статті про стан справ у музеях Львова та про збереження творів мистецтва.
Мова ось про що. Від перших днів липня заст. директора Львівської галереї мистецтв з господарських справ Боцько Тимофій Григорович розпочав заміну старих вікон на нові у трьох залах головного корпусу галереї на вул. Стефаника, 3. Скажете: дуже добре. А на нашу думку, не дуже, а то й зовсім зле. І ось чому. Вісім вікон коштували галереї круглої суми -- 30 тис. гривень, а якість вікон не витримує жодної критики. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Про особисті смаки, зелену жабу і мудрого дідуся Крилова |
|
(памфлет на музичну тему і не тільки) |
| |
| |
|
de gustibus non disputandum - "про смаки не сперечаються". Жодне з латинських прислів'їв так часто не цитується, а водночас так часто не порушується. Бо саме довкола смаків найбільше ламається списів і розгоряються найпалкіші дискусії, а водночас вихлюпуються приховані глибини власних амбіцій, комплексів і претензій. І чим злобніше та агресивніше вдається при тім вкусити "об'єкт" -- тим краще. З'являються навіть послідовні прихильники такого способу самоствердження, що всіма можливими і неможливими способами заробляють собі геростратову славу. У Львові, безперечно, визнаним їх лідером є журналістка "Поступу" Люна Галас alias Марта Гартен і т. д і т. п. -- людина тисячі псевдонімів. За останні кілька років вона хвацько проїхалась по обласному відділу культури, Палацу мистецтв, оперному театру, камерному оркестру музичної академії, Станіславу Людкевичу, Мирославу Скорику, Ірині Калинець, Сергієві Буркові, Олександрові Козаренку, Василю Отковичу, врешті, по Церкві, а крім того, ще по десятках осіб і установ, за чим я вже не встигала стежити. Львівська інтеліґенція спочатку гірко обурювалася вульгарним тоном і безпардонністю цих статей, потім махнула рукою і дійшла висновку, що краще на них просто не зважати. Я б теж з радістю приєдналась до такої позиції, але в останньому матеріалі журналістки "Літургія у стилі parodia sacra" (№184 від 8 жовтня 2003 р.) нищівно удару завдається кафолічній Літургії Олександра Козаренка та "за компанію" вкотре вже бомбардується опера Скорика "Мойсей", а при тому висмикуються окремі фрази з моєї вступної статті до трьох лібрето Богдана Стельмаха і абсолютно перекручується їх сенс. Тож моя відповідь на цю статтю видається необхідною, а при тому варто, можливо, розставити і деякі інші крапки над "і". |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Відкритий лист |
|
|
| |
| |
|
Під ефектною назвою "Музейна Голгофа" "Поступ" опублікував лист п. Нестор , ім'я якої було підкріплене званням кандидата історичних наук. Пафос вболівальництва за долю музейних пам'яток у цьому листі підім'яв під себе стихійно дібрані дані з такою пропорцією надуманості, що "чесні наміри" авторки одразу ж опинилися під сумнівом. Враховуючи, що деякі подробиці та їх викривлена інтерпретація могли справити враження на непідготовленого читача, вважаємо за доцільне сказати таке. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Привіт Юзю! |
|
|
| |
| |
|
Щойно прочитала статтю Почепцова, де досить гарно сказано: "Національна ідея" не може бути сформульована за письмовим столом чи якою-небудь робочою групою. Це кристалізація, що виникає в інтенсивних інформаційних потоках, де головну роль грає масова культура. Поки ж ми не будемо породжувати власних "мильних опер" чи національних бестселерів, ми не одержимо "живильного" середовища для зародження цієї ідеї. А вона потрібна, оскільки це певна картина світу, крізь яку нація дивиться на світ". |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
