Нова влада робить тільки перші кроки, а на неї вже чекає армія не критиків, а критиканів -- від вічно "вчорашніх" і тих, кого вигнали зверху, до політологів та народних парламентаріїв, від журналістів і силовиків до просто посполитих, щоб пояснити, чому того чи іншого не варто було би робити. (Можна тільки вітати конструктивну критику, ніхто й ніщо ж не безгрішне, але коли є предмет самої критики). Частину цієї критики досить легко пояснити -- потрібно ж деяким людям якось виправдати факт свого існування. Частина цієї критики дивує, тому що інакше, як елементарною заздрістю колишніх колег, це пояснити не можна. Частина критики, особливо з півночі, її тональність -- це просто зоологізм, маніакальна ненависть до України й усього українського. |