|
|
|
|
Літературний Поступ »
|
|
|
|
|
Література пізнього середньовіччя |
|
|
| Іван ЛУЧУК |
| |
Пелешенко Ю. Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ -- XV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. -- Київ: Поліграфічний центр "Фоліант", 2004. -- 423 с.
У загальній картині давньої української літератури, яка загалом охоплює період від ХІ до ХVІІІ століття, найменш дослідженим і "найтемнішим" залишається проміжок часу, який збігається із запізненням Середньовіччя, тобто ІІ половиною ХІІІ -- кінцем ХV століття. Але із виходом у світ книги Юрія Пелешенка "Українська література пізнього Середньовіччя" проблема недослідженості цього періоду зникає з порядку денного. Так висвітлюється ще одна темна пляма, заповнюється ще одна суттєва прогалина в історії нашої літератури. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Десятка чужомовних лідерів |
|
|
| Мартин ОРНАТОВСЬКИЙ |
| |
Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914-1939): Бібліографічний покажчик / За загальною редакцією Ольги Лучук,Тараса Лучука; Науковий редактор Роксолана Зорівчак. -- Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. -- 194 с. - (Українська бібліографія. Нова серія. Ч.13).
Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка, якою впродовж останніх років керує знаний науковець Богдан Якимович, випустила вже тринадцяте число нової серії української бібліографії. Цей тузінний (проте, все ж, щасливий від того, що таки з'явився на світ) бібліографічний покажчик присвячений чужомовному письменству на сторінках західноукраїнської періодики приблизно від початку Першої світової війни десь до початку Другої. Цей проект зреалізовано спільно із Науковим товариством ім. Шевченка, властиво, з однією його ланкою -- Комісією всесвітньої літератури ім. Миколи Лукаша, якою від самого часу заснування керує академік Роксолана Зорівчак. Щоправда, коли на початку дев'яностих років Комісія всесвітньої літератури НТШ працювала над збором матеріалів для цього покажчика, то вона ще не мала світлого імені Лукаша. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
Чи варто читати фантастику? |
|
|
| Андрій СУДИН |
| |
Те, що фантастика належить до інтелектуально вагомої і культурно цінної літератури, ні в кого ніколи не викликало сумнівів (хіба що в частини скептиків, які вважають її "немистецтвом"). Свого часу, особливо на початках, то була взагалі мало не елітна література, яка, щоправда, з часом стала масовою, навіть, як тепер кажуть, попсовою, породжуючи громадсько-політичні течії і рухи (згадаймо антиутопії Курта Воннегута, які викликали ажіотаж навколо антивоєнних, антиглобалістських ідей).
Однак після відходу якоюсь мірою в тінь, тобто до складу класиків таких фантастів, як А. Кларк, А. Азімов, Р. Бредбері, С. Лем і навіть К. Воннегут, що на них орієнтувалося чимало письменників-фантастів 70-80-х років не так давно минулого століття, видається, наукова фантастика почала відмирати. Зрештою, навіть той же К. Воннегут спонукав (ну, хоча б своїми "Сиренами титана") новий напрям у фантазуванні і шельмуванні науки в літературі. Мабуть, йому допомогли ще й такі, як Р. Шеклі та інші. |
| Детальніше>> |
| |
|
|
|
