BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Політика.    Аналітика.    Точка зору.    Інтерв'ю.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: Новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
 
25 лютого 2021 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  14:23 08-12-2020 -   На Львівщині звільнили вчительку, яка вдарила учня-грубіяна  
  14:16 08-12-2020 -   Головою Львівської районної ради обрали представника "ЄС" Андрія Сулима  
  14:15 08-12-2020 -   Наступного тижня у Львові почнуть працювати будиночки різдвяної торгівлі  
  14:15 08-12-2020 -   Головним військовим комісаром Львівщини призначили Дмитра Боброва з Одеси  
  12:16 22-11-2020 -   В 11 містах України проходить другий тур виборів міських голів  
Україна
  12:4 29-01-2021 -   Зеленський про референдум Тимошенко: 20 років політичних перевзувань  
  12:24 27-01-2021 -   "Нафтогаз" оприлюднив лютневу ціну на газ: вона нижча рекомендованої  
  12:23 27-01-2021 -   "СН" опустилася на четверту сходинку, а ОПЗЖ - лідер  
  12:23 27-01-2021 -   Рада підтримала закон Зеленського про референдум  
  9:50 09-12-2020 -   "Динамо" перемагає команду Реброва і буде грати в плей-офф Ліги Європи  
Світ
  12:5 29-01-2021 -   Пєсков заявив, що питання про "приєднання" Донбасу до РФ не стоїть  
  12:4 29-01-2021 -   У Білому домі кажуть, що Байден "не стримувався" у розмові із Путіним  
  12:24 27-01-2021 -   "Батьківщина" ініціює референдуми з п'яти питань  
  12:24 27-01-2021 -   Проєкт рішення ПАРЄ пропонує відмовитися від санкції щодо Росії  
  12:23 27-01-2021 -   Байден з Путіним у своїй першій розмові обговорили Україну й Навального  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Точка зору  » 

___________________________________________________________________________

Активізація мовного питання як елемент інформаційної політтехнології
Володимир ПИРІГ, для ПОСТУПУ
 
Українська моваТема багатомовності в Україні, а точніше – регіональності п'ятнадцяти (!) мов, набуває все більшого і більшого розголосу. Таке враження, що цей закон таки приймуть. Правда, почитавши закон, хочеться сказати: нехай приймають, та лише не в тій редакції, у якій він зараз перебуває. Втім, ознайомитися з творіннями коаліціянтів з ПР, КПУ і Блоку Литвина може кожен, хто лише цього захоче. Ось де можна все це завантажити собі на комп'ютер і там почитати: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=38474

Не треба бути юристом, політиком, політологом чи навіть лінгвістом, аби зрозуміти – закон спрямований на проштовхування російської мови у всі сфери суспільного життя! Феномен цього документа полягає у тому, що всі регіональні мови, окрім російської, у законопроекті згадані лише один (!) раз, і то тоді, коли йде їхній перелік. У інших випадках у ньому написано: “російська, та інші регіональні мови”, а у деяких статтях чи частинах статей взагалі згадано лише російську, вже без приставки “інші регіональні мови”.

Варто пам'ятати: мова може стати регіональною лише тоді, коли нею розмовляє 10% і більше громадян – жителів цієї території, і якщо цього захочуть органи місцевого самоврядування. А ще законопроект гарантує, що регіональною мовою можна проводити судові засідання, надавати нотаріальні послуги, вчитися у школі чи у іншому ВНЗ (щоправда, йдеться лише про державні – у приватних і надалі свобода!), показувати рекламу на ТБ і багато іншого. От лише законопроект не розповідає про те, хто це все фінансуватиме. Наприклад, хто платитиме перекладачам за переклад під час суду чи затримання міліцією?

Та поговорімо про “надважливий” статус російської мови, яку у законі вже настільки виокремили, що далі нікуди. Між іншим, українську мову законопроект гордо називає “державною”, і лише зрідка – українською.

От взяв закон і поглянув: у яких статтях так чи інакше виокремлюють російську? Наведу список, і, підозрюю, що він неповний – я, можливо, помітив не всі такі виокремлення. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Зірочку після номера статті адресовано тим мовним групам, мова яких претендує на регіональність. Просто у цих статтях російську поставили на рівні з українською, а про інші регіональні мови не згадали взагалі. Маніпуляція?
Фр. – фрагмент, а пп. – підпункт.
Отож: ст.2, ч.1 ст.3, ч.1, ч.2 пп.3 і 5 ст.5, ч.3 ст.6, ст.7*, ч.1 ст.11, ч.5 ст.12, ч.1 ст.14, ст.17*, ч.1, 2 і 3 ст.19, фр. ч.2, ч.7, 9 і 11 ст.21*, ст.22, ч.3 і 4 ст.24, ч. І 3 ст.25*, ч.1 і 2 ст.26*, ч.3 ст.27.

Для тих, хто не лише читає, а ще й задумується, що саме він читає, законопроект стане справжнім анекдотом – смішно, аж страшно.
А що думають політики, журналісти і політологи про цей закон? Якими наслідками він обернеться для Українського суспільства і для української культури? Як врятувати українську мову від занепаду? Відповіді на ці та інші запитання ПОСТУПУ надали Андрій Шкіль, Тарас Стецьків, журналістка Вікторія Сюмар та політолог Володимир Фесенко.

Мовне питання піднімають тоді, коли нема, що підняти

Нардеп-БЮТівець Андрій Шкіль розповів ПОСТУПУ про те, чому мовне питання піднімають, хто в тому зацікавлений та ще багато чого.
“Я гадаю, що ні для кого не є таємницею, що мовне питання піднімають тоді, коли нема що підняти. Бо головним здобутком нинішньої влади є те, що обіцянки зроблено, багато слів сказано, і жодної справи не зроблено. І для того, аби виправдати власну безпорадність і піднімають мовне питання”.

Влада не вдосконалює армію, не зміцнює державну безпеку і якось не особливо дбає про добробут нації. Натомість, вони знову згадали про мови. Чому? Пан Шкіль пояснює: “Причини зрозумілі! Влада немає наміру будувати державу! Вони просто будують собі гніздо чи кубло на території України, щоб їм було зручно тут жити”.

З приводу утисків, про які страшним вереском кричать російськомовні, пан Шкіль каже, що у нас навпаки – не російськомовних утискають, а корінне населення. А протистояти експансії російської мови, каже нардеп, треба і до прийняття цього законопроекту, і після. Наприклад, не передплачувати російськомовні видання, а купувати україномовні.

Російськомовні не є під загрозою: вони домінують!

НУНСівець Тарас Стецьків виклав свою позицію на цей законопроект таким чином: “Ні російська мова, ні російськомовне населення в Україні не є під загрозою. Воно є у домінуючій позиції, а тому цей законопроект – лише елемент пропаганди. Виконується це, на мою думку, на замовлення Росії (Москви) на повне витіснення української мови, що є елементом інкорпорації, або входження України у «единый русский мир».

Розповів нардеп і про ще один момент: “Друга проблема є тактичною – відволікання жителів східних і південних регіонів від підвищення тарифів і “покращення їхнього життя вже сьогодні”, як обіцяв Янукович. Саме для того і кидають їм мовне питання”.

Пояснив Стецьків і те, чому влада не займається питаннями економіки, держбезпеки та іншими стратегічно важливими внутрішньодержавними питаннями: “Ця влада в принципі не здатна займатися питаннями економіки, вона не вміє модернізувати Україну, не знає куди її вести. Це є прямі лакеї Москви, і питання, скажімо, мови чи НАТО кидаються лише для того, щоб людей обдурити”.

Якщо закон приймуть – наслідки будуть

Журналістка Вікторія Сюмар повелась як справжня жінка: розмова з нею була чи не найдовшою! Зате вона розповіла і про наслідки, і про те, як можна врятувати українську мову від знищення, а як доказ – навела ряд прикладів. Повний коментар розмістити, на жаль, не вдасться, але основне з нього ми таки спробуємо виділити.

“Наслідки від цього закону у випадку його прийняття, без сумніву, будуть. Посилиться розкол у суспільстві, і це знову підніме ту гарячу тему, яка завжди у нас боляче сприймалася, бо тут завжди є дві радикальні думки, а дві протилежні політичні сторони ніколи не намагалися знайти компромісу, а завжди перетягували ковдру то на один то на інший бік. Робиться це з двох причин. Основна причина – догодити виборцям сходу і півдня України – прямим виборцям Партії регіонів; показати їм, що ось ми реально виконуємо свої обіцянки і своє слово тримаємо. Друга причина – втягнення України в російськомовний простір, а, як наслідок, глибша інтеграція до Росії. Плани досить далекоглядні, якщо подивитися на те, скільки уваги приділяють російській мові у садочках і школах. А це сприятиме подальшій життєвій орієнтації тих дітей, для яких повертається вивчення російської. Взагалі-то цей закон є поверненням назад, оскільки основним, на мою думку, мовним досягненням “помаранчевих” є не підняття української, а збільшення вивчення не близької і легкої для нас російської, а англійської, німецької і французької, що дало ряду дітей отримати доступ до кращих ВНЗ світу. Це було серйозним інтеграційним кроком України до Європи, а зменшення вивчення іноземних мов і збільшення вивчення російської для майбутніх поколінь обернеться проросійською орієнтацією”.

Розповіла пані Вікторія і про те, як не розколювати націю болючим мовним питанням: “Треба шукати точки дотику, а не точки розколу! Я впевнена – хто хоче розмовляти українською – він буде нею розмовляти. Повинні бути якісь маячки, які б нагадували, що українську мову треба знати. Треба робити цікавий україномовний контент. Повинні бути вимоги до держслужбовців і до навчання, але в жодному випадку не можна радикалізувати.

Удар по українській мові не розрахований на сьогодення – він розрахований на майбутнє. У подальшому активне вивчення російської призведе до зменшення орієнтації на Україну, на західний світ”.

Цікавий підхід пані Вікторії і до пошуку “точок дотику”: “Треба пояснити українцям, що вводити російську мову це, в першу чергу, дорого. Треба запитати людей: чи вони хочуть, щоб замість ремонту, скажімо, доріг, у їхніх населених пунктах штампували таблички із назвами російською, або витрачали кошти на друк підручників цією мовою? Треба це зрозуміти. Треба шукати питання, які об'єднують, а мовне питання лишити поза розглядом. Я вважаю, що зараз ніхто з російськомовних не може сказати, що його дискримінують. Прийняття цього закону покаже, що об'єднання – це лише слова, а насправді це робиться, щоб “підім'яти” одну частину країни під правлячий клас іншої частини”.

Цікаві, на думку пані Вікторії, і способи протистояння: тихо, мирно і злагоджено. “Потрібно виготовляти якісний конкурентно спроможний продукт, україномовний контент. І, до речі, це завдання не було виконано за останні 5 років! Бо, окрім закону про мови, треба було ще підтримувати вітчизняного виробника аудіо-візуальної продукції.

Українська мова повинна бути популярною! Я вважаю, що її більше популяризує Святослав Вакарчук, ніж якийсь політик. Треба говорити цією мовою і створювати такий продукт, аби він був популярним і на сході з півднем, і в Росії.

Скажімо, інтернет-видання “Українська правда” довело, що питання не в мові, а у контенті (початкова сторінка видання – українською мовою, так само як і ряд публікацій, – авт.). Ряд інших двомовних інтернет-видань початкову сторінку мають російською мовою і пояснюють це мовним питанням. Але та сама “УП” довела, що україномовний контент дійсно затребуваний. Лише створенням якісного продукту ми зможемо відстояти українську мову”.

І на завершення пані Вікторія радить: “шукаймо точки єдності, а не розколу, і лише так ми зробимо Україну єдиною”.

Закон про мови треба було вже давно змінити

Відомий політолог Володимир Фесенко у своєму коментарі для ПОСТУПУ як і всі попередні наші респонденти, розповів про те, що зробить з Україною новий закон.

“Нова редакція закону про мови, безперечно, потрібна, бо чинний закон ухвалювали ще в українській РСР, та й він вже морально застарів. Тому осучаснення таки зробити треба. Інша річ, що через делікатність мовного питання в Україні до закону варто підходити дуже і дуже делікатно і дуже-дуже обережно, щоб зберегти баланси, пов'язані із забезпеченням статусу української мови як державної та з урахуванням віку російськомовного населення; варто взяти до уваги також і міжнародні договори, наприклад, Європейську хартію регіональних мов та мов меншин.

І взагалі бажано, щоб цей закон був не лише витвором коаліції, яка втілює бажання своїх виборців, але спільним документом від усіх фракцій ВР. А сам закон має бути збалансованим і працювати не на посилення різних протирічч, а на єдність держави. А якщо законопроект приймуть у поточній редакції, то це спричинить політичне та ідеологічне протистояння, не менше, ніж при підписанні “харківських угод” (документ між Росією та Україною, який, серед іншого, передбачає пролонгацію перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі до 2042 р., – авт)”.

На запитання про те, як досягти того балансу, щоб не було протистоянь, пан Фесенко зазначив: “Тут потрібна серйозна редакційна робота. Спершу треба визначити принципи законопроекту – як забезпечити державний статус української мови. По-друге, треба визначити як саме забезпечуватимуть потреби російськомовного населення та інших нацменшин... Треба визначити механізми державної мовної політики, а вже потім виписувати норми”.

Пояснив пан Фесенко і те, чому саме влада піднімає мовне питання, а не вирішує більш стратегічно важливі проблеми: “Це пов'язано з передвиборними обіцянками Януковича і Партії регіонів, а також із очікуваннями значної частини виборців цієї партії. І саме тому це питання знову піднімають під час нинішньої передвиборчої кампанії”.

Замість висновку

Ну що ж, думки політиків, журналістів і політологів вам вже відомі. А на завершення ще раз рекомендую прочитати законопроект: він веселий, чесне слово! Щоправда, наслідки від його впровадження веселими явно не будуть. А якщо говорити відверто – над нами знову проводять досліди, і саме ми, прості українці, є отими розмінними монетами, які легко розігруються у брудних передвиборчих і політичних іграх.








Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Погіршення вашого життя вже сьогодні 
Погляд
  ·  Податкова «біблія» від Азарова. КОМЕНТАРІ 
Поступ у Львові
  ·  Львівська облрада захистить історика від «гламурних чекістів», а народ - від Януковича 
  ·  Обласне керівництво розповіло про оптимізацію освіти на Львівщині 
  ·  З жовтня у Львові запрацює Університет третього віку 
  ·  У Львівській області проводять «оленячу» операцію «Рев» 
  ·  Влада Львівщини запевняє, що житло стане доступнішим 
Поступ з краю
  ·  Литвин про вибори, Конституцію і мову 
  ·  Янукович рухається в ЄС, бо Росія не проти 
  ·  Ющенко малював Тимошенко лисичкою з «хитренькими оченятами» 
Поступ у світі
  ·  Журналісти дізналися про таємні переговори США і Ірану 
  ·  Жінки вперше отримали більшість в уряді Швейцарії 
  ·  Далай-лама назвав німецьку демократію зразковою 
  ·  Польща попросила повернути уламки літака Качиньського 
Політика
  ·  Регіонали знайшли правильних і шкідливих українців 
Аналітика
  ·  Україна і Росія - душевний прагматизм 
Точка зору
  ·  Активізація мовного питання як елемент інформаційної політтехнології 
Інтерв'ю
  ·  Володимир Цибулько: Сьогоднішній виборчий процес нагадує горбачовську війну з алкоголізмом! 
Спорт-Поступ
  ·  Андрій Медведєв: Коли Еліна Світоліна виграла Ролан Гаррос, я дуже пишався 
Пост-Factum
  ·  Японець побудував замок для свого собаки 
  ·  Американські учені змоделювали похід Мойсея через море 
  ·  Кемерон поставив рекорд з режисерського заробітку 
  ·  Стиль, кіно і музика 
  ·  Батько і син знайшли один одного через 37 років за допомогою Facebook 
  ·  Професійний інформатор 
Кримінал
  ·  Cин, захищаючи матір, вбив п’яного батька 
КуПол: Новини
  ·  Оперативні новини зі Львова 
  ·  Мій малюк 
  ·  Новини високої культури 
Сьогодні у світі
  ·  Стильний світ 
  ·  Творці гри FarmVille оцінили себе в 4,6 мільярдів доларів 
  ·  Хакаський підліток убив секретаря виборчкому через розлучення батьків 
  ·  Кімнатні рослини 
  ·  Google допоможе телеглядачам виходити в інтернет 
  ·  Цікаві новини у світі 
postup.in.ua
  ·  Що пишуть про Україну західні ЗМІ 
  ·  IT-клуб: новини технологій 
  ·  Любовний роман про Анну Франк обурив її родичів 
  ·  Холлі попалася на кокаїні 
  ·  Економічні новини 
  ·  Медична планета 

Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії
ШОВБІЗУА: Новини шоу-бізнесу

Партнери
 
Новобудови Львів
 
 
Суспільно-гуманітарний консорціум "Генеза"
 
 
Центр політичних досліджень
 
   
Філософський факультет ЛНУ
 
Комп'ютерний експерт: новини високих технологій   
Інтерактивні технології громадянської освіти
 
Стиль, музика і кіно   
Суспільно-гуманітарні студії
   
Науковий всесвіт
 
   
Незалежний культурологічний журнал Ї
 
   
   

Галицький інтелектуальний сепаратизм
   
 
   
Реклама
 
   
МЕТА - Українська пошукова система