BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Політика.    Аналітика.    Фоторепортаж.    Тема.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: Новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
 
2 серпня 2010 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  10:27 20-03-2019 -   Сьогодні знизять тиск водопостачання у Залізничному районі Львова  
  10:25 20-03-2019 -   Вірян запрошують на нічну прощу до Страдчу  
  10:23 20-03-2019 -   У місті Львові заплановані відключення електроенергії  
  16:44 19-03-2019 -   Від завтра буде продовжено час роботи маршруту № 28  
  14:18 19-03-2019 -   У Львові горів студентський гуртожиток  
Україна
  10:16 20-03-2019 -   Військовий ЗСУ ціною власного життя зупинив провокацію противника на Донбасі  
  16:0 19-03-2019 -   У 2018 році 90 тисяч жінок скаржились на домашнє насильство  
  15:55 19-03-2019 -   Лобановський увійшов у топ-10 найкращих тренерів в історії  
  15:48 19-03-2019 -   Парубій наполіг, щоб нардеп виступав у Раді по-українськи  
  12:39 19-03-2019 -   Вчені назвали смертельну небезпеку цукровмісних напоїв  
Світ
  10:29 20-03-2019 -   США беруть на лікування українських військових  
  10:18 20-03-2019 -   У Бельгії на аукціоні продали поштового голуба за понад мільйон євро  
  15:47 19-03-2019 -   У Єгипті знайдено затонулий стародавній корабель  
  12:41 19-03-2019 -   Японія скине бомбу на астероїд  
  15:13 18-03-2019 -   До Землі наближається великий астероїд - NASA  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Фоторепортаж  » 

___________________________________________________________________________

Загублений рай
Поморянський замок - втрачена перлина Золотої Підкови
Анна НОВИК, ПОСТУП
 
Палац у ПоморянахПро існування Поморянського палацу мені довелося дізнатися від друзів, які так само як і я полюбляють мандрувати країною в пошуках архітектурних перлин. Коли я почула слово «палац», то уявляла собі величну монументальну споруду при вигляді якої дар мови можна втратити. Коли ж на власні очі таки побачила це архітектурне диво дар мови я таки втратила, але не так від величі, як від занепаду цієї величі. Коли бачиш таке насичене історією та переповнене легендами воістину особливе місце, плакати хочеться від того, що владна байдужість з ним зробила. Колись, людська рука звела на світ цю монументальну та зачаровуючу споруду, тепер таж таки рука доклала сил до того, щоб цю споруду зруйнувати. І чому в нас все не так, як у людей? Звичайно ж, в нашій державі вже давно нікому нічого не треба і це загально відомий факт. Але якщо не треба нам, то це можна віддати тим, хто дійсно може зробити з цього щось путнє.

До місця призначення добираємося золочівською маршруткою. Містечко Поморяни розташоване на відстані 27 км. від Золочева. Дорога не з легких, адже окрім нестерпної спеки та задухи постійно наштовхуємося на не надто привітних людей, які дуже вже зайняті невиконанням своєї роботи. Маршрутка настільки брудна, що зайвий раз не хочеться братися за поручень, але той факт, що у вікно по дорозі можна спостерігати незвичайної краси пам’ятки архітектури потроху розбавляє неприємне враження від початку мандрівки.

Прибувши в смт. Поморяни одразу перебуваєш, як то кажуть, в культурному шоці. Населений пункт, який колись був чи не найпроцвітаючим містом торгівлі де сходились усі торгівельні шляхи сьогодні стоїть в повній розрусі. Ця місцина нагадує прокляте місце. Там навіть нові хати стоять з тріщинами в стінах. Дорогі перебувають в жахливому стані, окрім того за чистотою вулиць вже давно ніхто не стежить. Селище розташоване на прикордонній території двох областей Львівської та Тернопільської, можливо, саме тому до закинутих пам’яток архітектури вже давно нікому немає ніякого діла.

Дороги до палацу не знаємо і як на зло не трапляється жодної живої душі. Складається таке враження, що містечко стоїть пусткою і життя з роками його повністю покинуло. Але виявилось, що палац розташований не так далеко від місця зупинки маршрутки. Нарешті ми зустріли кількох місцевих молодиків, які порались над дорожніми роботами. Вони м’яко кажучи здивувалися тому що хтось приїхав подивитися на їх забуту світом перелину. Старший чоловік, років шістдесяти, показує нам звивисту дорогу до палацу і каже, що діставшись до Площі-ринок ми одразу побачимо архітектурне диво – королівський палац Яна ІІІ, збудований в першій половині XVI століття. Також чоловік відразу побідкався нам про те, що нікому немає до них та їх культурного шедевру ніякого діла, мовляв колись ще приїздили чиновники, дивились, а тепер і шлях забули. Село та люди залишилися віддані самі собі. Місцеві розповідають, що ходили чутки про те, ніби в палаці захований великий королівський скарб, тому люди в пошуках цього скарбу доклали зусиль щоб довести його до розрухи. Скарбу ніхто не знайшов, але добротною столітньою цеглою та покрівлею, очевидно, не погребували.

Порозмовлявши з місцевими добродіями ми вирушили на пошуки свого – духовно-естетичного скарбу. Йдемо не довго, одразу помічаємо ту Площу-ринок, про яку розповідав чоловік, вирішуємо залишити її оглядини на десерт й одразу приступити до головної страви – палацу.

Прямуємо стежиною без жодних дороговказів, можна сказати йдемо наосліп і от, нарешті, помічаємо брамку. Територія палацу просто велетенська, вона обведена парканом з гострими шпилями. Заходимо у неї і очам не віримо – перед нами стоїть руїна. Варто зазначити, що перед поїздкою навмисне не шукала сучасні фото споруди, а лише її первинне зображення. Коротко передам його колишню красу. В’їзд до палацу був прикрашений алеєю, а перед парадним входом красувалася велетенська, неймовірної краси квіткова клумба, тут же були й шедеври скульптури. Сучасний вигляд просто вражає. Не залишилося нічого, а дивовижну клумбу, точніше те, що від неї залишилося шукаємо в чагарниках. Серед коров’ячого та козячого посліду помічаємо залишки бруківки. Серед відвідувачів палацу – бабуся, яка пасе козу та гуси. В розмові з нами вона бідкається на владу, що та про них зовсім не дбає, а про територію палацу каже, що пасовисько дуже хороше, люди мають де траву косити і худобу випасати. Боязко підходимо ближче. Чуємо десь неподалік від палацу гучну компанію місцевих молодиків, які в кущах розпивають спиртні напої (на годиннику полудень) шкода тільки, що відвідувачі переслідують зовсім неестетичні цілі.

Палац, навіть не зважаючи на його жахливий стан все таки не перестає вражати своєю величчю та красою. Це воістину королівський палац! Замок має свою дивовижну історію у нього було дуже багато власників, але найвизначнішим безумовно польський король Ян ІІІ Собеський він же його засновник. За легендою молодий Ян, який на той час був звичайним ще шляхтичем, був на полюванні в Красноставі, але за велінням долі заблукав повертаючись з полювання. Втративши надію на щасливе повернення молодий шляхтич вже змирився з тим, що вночі стане поживою для диких звірів, але йому трапився чернець-самітник, який жив у печері поряд з Поморянами. Чернець надав йому прихисток та їжу, залишивши його себе на ніч. Згідно переказу, в ту ніч, ченцеві наснився сон: він побачив свого гостя в яскравому сяйві з короною на голові. Через два тижня після цього Собеського було обрано польським королем. Молодий король не забув віщого монаха і з вдячності подарував ченцю землі для майбутнього Василіанського монастиря. Цю доброчинність монарха підтверджують документи від 1665 року. До речі ці землі належали родині Собеських й раніше, адже ще в 1619 році їх купив батько майбутнього короля, Якуб Собеський. Саме за Якуба Собеського містечко поновило Магдебурзьке право з 1456 року й розпочало новий етап свого життя в якості торгового центру. Після того, як молодий король збудував у Поморянах свій палац він став його улюбленою резиденцією. Там молодий монарх любив влаштовувати пишні бенкети та запрошувати закордонних гостей. Палац свого часу кілька разів перебудовували, а особливістю його є те, що він неодноразово зумів вистояти перед навалами турків. Після того, як він перетворився на фортифікаційну споруду його обгородили валами, а в рівчаках від яких і спомину не лишилося, тут текли води тамтешньої річки. Власник палацу добре про нього дбав і не шкодував коштів, окрім того там зберігалася велика колекція зброї та реманенту захопленого в боях з турками.

Після смерті короля замок почав занепадати, але в Поморян залишилися своя історія, яка є детально описана в «Хроніках Поморянських» Броніслава Заморського. Останніми мешканцями замку були два офіцери Гестапо. Місцеві жителі ще пам’ятають, що останні робили в палаці такий собі косметичний ремонт і почували себе там комфортно, доки хлопці з УПА не розстріляли їх прямо біля головної брами. Потому, радянська влада, яка здавна славилася вишуканим смаком, зробила в приміщенні палацу ПТУ і зпоганила чудовий фасад палацу жахливими совковськими прибудовами. Одразу скажу, в середину палацу нам так і не вдалося потрапити, мова йде про горішній поверх де були розташовані королівські покої. Побували ми тільки в підвалах де радянська влада справно залишила свій знак традиційний двокольор з глини та фарби.

Хоч палац стоїть пусткою, але коли ти знаходишся поруч нього тебе просто переповнює неймовірна енергетика землі по якій свого часу ходили королі та вельможі, чужинці-завойовники, їздили карети та екіпажі, та й просто творили історію одразу кількох держав.

Трохи помилувавшись переходимо до десерту, а це – Костел та нео-готична Ратуша. На Костелі помітили табличну «Пам’ятка архітектури», забули лише дописати «нікому не потрібна, в жахливому стані». До речі, орган, який знаходиться в Домініканському соборі і є чи не найдавнішим в Україні був перевезений до Львова саме з цього Костелу. Над входом до Костелу також можна побачити унікальну ліпнину гербу роду Собеських та втрачені вітражі. Костел та Ратушу сполучає собою Площа-ринок. Та сама Площа-ринок колись була місцем розташування яток, центром перехресної торгівлі та активного життя великого містечка зараз заросла чагарником. Тут проводились публічні страти, віча та народні гуляння, нині ж в Ратуші, яка теж є архітектурним надбанням, пасуться коні.

В Поморянах є ще гарна дерев’яна церква. Цей храм збудували в 1648 році, під час походу військ гетьмана Богдана Хмельницького на Львів. Козаки полковників Кривоноса та Морозенка проходили через Поморяни. Вони добре ладнали з місцевими мешканцями та збудували для поморянців з тесаних дубів церкву в козацькому стилі. Традиційно для козаків церква була висвячена, як Покровська. Енергетика козацької волі, міці та духу, здається, ще й досі присутня в цій святині.

Поморяни – справді чаруюча та заворожуюча місцина. Складно навіть уявити, що ти звичайна людина, стоїш на перехресті всіх доріг, місці баталій та пригод, звитяги та слави. Ще раз озираюсь на палац і усвідомлюю, що, можливо, більше ніколи його не побачу. Адже пам’ятка помирає болісною і дуже страшною смертю від бюрократичної та й людської байдужості.


Вид з підвалу

Безкрилий ангел прикрашає вхід до костелу
Вежа костелу
Головний вхід з родинним гербом Собеських
Колись ці дзвони костелу збирали громаду
Вид на костел
Вид на костел
Статуї прикрашають паркан костелу
Палац
Палац, прикрашений колонами
Так виглядає фасад палацу
Тильна сторона палацу
Те, що залишилось від палацових сходів
Склепіння під сходами
Ратуша
Ратуша
Ратуша



Світлини авторки

Довідка:

Коротка історична довідка

Перша письмова згадка про Поморяни походить з 1437 року, проте Броніслав Заморський, автор "Хроніки Поморянської", вважає що Поморяни беруть свій початок зі середини ХIV ст. Поморяни стали містом лише в 1456 р., в 1504 р. було надано Магдебурзьке право. Замок відігравав важливу роль як оборонна споруда та фортифікаційний пункт під час неодноразових нападів волохів, татар та турків на наші землі. В 1498-1506 р.р. Поморяни були зовсім знищені, замок згорів. Після цього місто та кам'яний замок відбудували. Первісно, замок являв собою чотирикутну замкнену в плані двоповерхову споруду з круглими наріжними баштами і невеликим внутрішнім двором. В'їзд в замок здійснювався по підйомному мосту через в’їздову браму в центрі північного крила. Замок був оточений ровом, що заповнювався водою з річки Золотої Липи, та рядом оборонних мурів. В середині ХVII ст. Поморяни і замок переживають крайній занепад. В кінці XVIII ст. Еразм Прушинський відреставрував і пристосував два крила замку під житлові приміщення. Південне крило обвалилося, браму з вежею, західне, північне крило, три башти розібрано. До сьогодні збереглось два крила замку висотою в два поверхи. Найстарішим є східне крило з круглою чотириярусною вежею та південне з відкритою галереєю з сторони подвір'я. Після війни в замку розташували училище. В кінці 1970-х училище відселене. З того часу замок не використовується.

Існуючі споруди:

Площа забудови замку - 1206,00 кв. м;
Загальна площа приміщень замку - 1465,60 кв. м;
Загальна площа приміщень замку з використанням підвалів та горища - 2509,60 кв. м;
Будівельний об'єм - 20260 куб. м.
Довідку взято із сайту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області.

Таку інформацію надають для тих хто бажає придбати замок, адже держава на цю загублену перлину Золотої Підкови давно махнула рукою. Самі ж чиновники прагнуть зробити з палацу і експозицію, і готель, і сувенірну крамничку, тобто за принципом «все включено». Всіх цікавить комерція та гроші, але так хочеться сказати всім – люди поспішіть побачите те, що ваші діти та онуки матимуть змогу побачити лише на світлинах!









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Підвищення цін на газ вступило в дію 
Погляд
  ·  Патріарх Кирило: він полетів, але обіцяв повернутися... 
Поступ у Львові
  ·  Через 100 днів львівський губернатор-регіонал дав зрозуміти, що прийшов всерйоз і надовго 
  ·  Експертів УЄФА розчарували дороги Львівщини 
  ·  У Львові збирають підписи за відставку уряду Азарова 
  ·  На Львівщині відбувся Другий світовий конгрес бойків 
Поступ з краю
  ·  "Релігійне" навернення України до Москви: основний лейтмотив візиту Кирила 
  ·  2% українців не реєструють своїх дітей 
  ·  У податковій створюють новий спецпідрозділ для боротьби з інтелектуалами 
Поступ у світі
  ·  Площа пожеж в Росії збільшилася до 500 тисяч гектарів 
  ·  Дочка Біла Клінтона вийшла заміж 
  ·  Рауль Кастро оголосив курс на розвиток приватного бізнесу 
  ·  Голландці припинили воювати в Афганістані 
Політика
  ·  Януковича прокляв сам блог 
Аналітика
  ·  Вадим Карасьов: Є американська мрія, але немає латиноамериканської, і російської теж немає 
Фоторепортаж
  ·  Загублений рай 
Тема
  ·  Еліксир бадьорості. Частина І 
Спорт-Поступ
  ·  Як футболіст Шевченко у журналіста Василькова 6 тис. гривень вкрав 
Пост-Factum
  ·  Британського фермера викрили у продажу "клонованого" молока 
  ·  Переплутані в пологовому будинку бразильці 25 років жили з чужими батьками 
  ·  Кемерон поставив рекорд з режисерського заробітку 
  ·  Стиль, кіно і музика 
  ·  Батько і син знайшли один одного через 37 років за допомогою Facebook 
  ·  Професійний інформатор 
Кримінал
  ·  Правоохоронці затримали львів'янку, яка продавала наркотики через інтернет 
КуПол: Новини
  ·  Оперативні новини зі Львова 
  ·  Мій малюк 
  ·  Новини високої культури 
Сьогодні у світі
  ·  Стильний світ 
  ·  Творці гри FarmVille оцінили себе в 4,6 мільярдів доларів 
  ·  Хакаський підліток убив секретаря виборчкому через розлучення батьків 
  ·  Кімнатні рослини 
  ·  Google допоможе телеглядачам виходити в інтернет 
postup.in.ua
  ·  Що пишуть про Україну західні ЗМІ 
  ·  IT-клуб: новини технологій 
  ·  Любовний роман про Анну Франк обурив її родичів 
  ·  Холлі попалася на кокаїні 
  ·  Економічні новини 
  ·  Медична планета