Нещодавно у маршрутці я стала свідком чужої розмови. Одна жінка дуже бідкалася іншій: мовляв, доньку вже давно пора віддавати у дитячий садочок, але щоб потрапити туди, треба або відстояти чергу (якихось півроку-рік), або ж дати завідувачу гроші, щоб пройти поза конкурсом.
"Звісно можна ще у приватний садочок оформити, - продовжувала вона. - Кажуть, там догляд за дітьми кращий, але й ціни...". Як потім з'ясувалося, такою проблемою переймається чимало батьків.
Кому довіряємо дітей
Щоб з'ясувати ситуацію, насамперед я вирішила поспілкуватися на тему садочків із кількома мамами. Троє з шести заявили, що хотіли б віддати своїх чад у приватний садок, адже мають таку можливість. Двоє сказали: вони були б раді, якби без проблем влаштували дітей у державному. Одна відповіла, що цим питанням вже не переймається, бо дитина майже рік відвідує державний садок і дуже задоволена.
Отже з опитування, нехай воно і не є репрезентативним, випливає, що попит на альтернативні державні дошкільні заклади є, та й закон не забороняє зареєструвати приватне підприємство з надання населенню виховних послуг, виставивши при цьому офіційні прейскуранти. Щоправда, в Україні таких садочків поки що мало, адже небагато настільки платоспроможних батьків. За даними завідувача сектору управління освіти Олега Маринюка, у Львові офіційно зареєстрований лише один приватний дитячий садок. То що вже казати про реґіони...
Можливо, саме з цієї причини останнім часом з неабиякою швидкістю зростає кількість непевних "контор" під вивіскою дитячого садка, які нібито і приватні, але нібито й ні. "Ми мали гіркий досвід відвідування звичайного державного садочка і такий самий досвід відвідин ліцейних груп при так званому приватному київському дитячому садку, - розповідає пані Наталя, колишня киянка, мати п'ятирічної дівчинки. - Дочка не розуміла, чому на її долю випало так багато навантаження і так мало людського спілкування. Саме так зараз працюють із малечею в ліцейних групах: "виривають" дітей із режиму дитсадка і забирають на заняття.
Врешті я була змушена ще гуляти з донькою вечорами, щоб вона хоч повітрям подихала. Крім того, 15 дітей на весь день зачиняли у звичайній двокімнатній квартирі, і все це коштувало $200 на місяць. Згодом ми переїхали до Львова, і я почала шукати для доньки більш прийнятний варіант. Ми опинилися в звичайному державному садку. Я плачу 4 грн на день, плюс витрати на різні матеріали: віск, крейду, тканини. У цьому садочку діти щодня щось роблять, донька дуже задоволена, і я знаю, за що плачу гроші".
Але не всім так щастить, як пані Наталі та її донечці. Зрештою, стати жертвою махінацій та хитрувань у державному садочку також неважко.
Завідувачці дитсадка закон дозволяє надавати додаткові платні послуги, щоправда, для цього треба поморочитися з купою документів. А тому робиться все простіше: приходять до завідувачки підприємці, що не мають ліцензії, але бажають відкрити курси англійської мови чи хореографії для малят, і пропонують свої послуги за так званий "відкат". Тож завідувачка ставить перед фактом батьків: платіть визначену додаткову суму щомісяця, тому що в нас не простий садочок, а з англійською мовою чи хореографією. Якщо батьки протестують, то їхню дитину просто відмовляються приймати, навіть якщо вона проживає в цьому районі.
Куди зникли дитсадки?
За словами пана Маринюка, на 1 січня 1992 року у Львові функціонували 182 дошкільні навчальні заклади. А вже через кілька років їх число різко скоротилося. 1 жовтня 2005 року, наприклад, у місті налічували тільки 93 дошкільні навчальні заклади та 10 навчальних комплексів школа-дитячий садок.
"Як випливає з аналізу документів, - розповідає пан Маринюк, - основними причинами для закриття дошкільних навчальних закладів було різке зменшення кількості дітей у садках та зменшення видатків на фінансування цих закладів, постанови санітарно-епідемічної служби про невідповідність пристосованих приміщень санітарним нормам. Під час ухвалення рішень зважали також на клопотання відділів освіти райадміністрацій та згоду депутатської комісії з питань освіти, науки, професійної підготовки Львівської міської ради". Так протягом 1992-2002 років у Львові ліквідували 79 дошкільних навчальних закладів.
Однак за останні роки демографічне становище у місті Лева різко покращилося, тож тепер дитячих садочків катастрофічно не вистачає. Нині приміщення колишніх дитсадків як лише не використовують! Наприклад, десять передано в оренду, в одному розмістили шкірно-венерологічний диспансер, 15 приміщень відчужено і передано новим власникам за рішеннями Львівської міської ради, 18 садків установи та підприємства, у відомстві яких вони перебували, продали чи реорганізували.
Чекаємо на повернення
"Щоб розв'язати цю проблему, - розповідає Олег Маринюк, - в "Основних напрямках розвитку освіти міста Львова на 2004-2006 роки" управління освіти розробило заходи щодо розширення мережі дошкільних навчальних закладів. Передбачено вивільнення приміщень садочків від орендарів і повернення перепрофільованих приміщень під дошкільні заклади".
2003 року на виконання "Основних напрямків розвитку освіти міста Львова" додатково відкрили 20 груп у тих садках, що працюють. Але цього виявилося замало. 2004 року організували ще 23 групи у навчальних закладах. Під час перегляду показників бюджету міста Львова за підсумками 1-го півріччя також додатково виділили 352,4 тисячі гривень для обладнання цих груп та 142,3 тисячі гривень - для виготовлення проектної документації на будівництво навчально-виховного комплексу у мікрорайоні Сихів, де заплановано функціонування семи дошкільних груп. Але і цього виявилося недостатньо.
"2006 року, - продовжує пан Маринюк, - роботи з розширення мережі дошкільних навчальних закладів не закінчать. Так порушено клопотання перед Міністерством транспорту і зв'язку України про передання у комунальну власність ДНЗ № 9 - "Львівпошта".
Підписано також договір купівлі-продажу між Львівською міською радою та керівником санації ВАТ "Завод "Львівсільмаш" щодо передання у комунальну власність приміщення № 184 - "Львівсільмаш". Це дозволить розв'язати проблему зі забезпеченням дошкільним вихованням мешканців мікрорайону Рясне-2. Заплановано відновлення діяльності ДНЗ № 102, що на вул. Медової Печери, № 173 - мікрорайон Новий Львів.
У в травні 2006 року розпочинається відновлення приміщень садочків № 75 та № 154 після вивільнення приміщень орендарями. Крім того, у тих садках, що працюють, заплановано відкриття 17 груп на 340 дітей. І в міської ради є ще чимало планів у цьому напрямку.
Нам же залишається сподіватися, що всі ці задуми втілять у життя, кількість діток у державі зростатиме, і ми ніколи не перейматимемося схожими проблемами. |