|
Тисячолітнім досвідом людської цивілізації доведено, що для світобудови властива триєдність. І має вона безліч виявів -- від найнижчих форм до сакральних понять, від трилисника конюшини до християнської Трійці. Стосовно ж української літератури така триєдність найвиразніше проглядається у троїстому групуванні многодумних однодумців. Згадаймо хоча б Руську трійцю, Покутську трійцю, Лугосад, Пропалу грамоту... І, певна річ, Бу-Ба-Бу -- угруповання, до якого належить Віктор Неборак. Бубабізм Неборака на організаційному рівні виявляється в площині входження у троїсту структуру, а в естетично-світоглядному сенсі його бубабізм підноситься в набагато ширші простори. Для літературної творчості Віктора Неборака, маючи на увазі саме писаний та опублікований продукт, а не організаційні й суміжні моменти, теж властива певна триєдність. І дуже чітко виражена вона в трьох наразі останніх виданнях Віктора, який, успішно оминувши кризу середнього віку, книжково задекларував три свої літературні пасії -- поезію, літературознавство й мемуарну прозу, або ж хронікальну есеїстику. |
